Справа № 732/729/25
Провадження № 2/732/303/25
про залишення позовної заяви без руху
29 травня 2025 року м. Городня
Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
19.05.2025 ОСОБА_1 через адвоката Чуха Василя Степановича звернувся до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в якому представник позивача просить визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
19.05.2025 позовну заяву, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передано до провадження судді Бойко А. О.
На виконання норм частин 1, 8 ст. 187 ЦПК України та відповідно до ст. 16 Закону України «Про захист персональних даних» 22.05.2025 судом було здійснено запит до Центру надання адміністративних послуг Городнянської міської ради для отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
28.05.2025 до суду надійшла відповідь ЦНАП Городнянської міської ради за № 186 від 23.05.2025, що громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Дослідивши матеріали позовної заяви та додатки до неї, суддя доходить висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно із п. 4 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п. 10 постанови № 2 від 12 квітня 1985 року Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разу їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірності поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Згідно із ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, він є власником житлового будинку АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 02.07.2007, зареєстрованого 16.03.2016. Відповідачка є його колишньою дружиною та зареєстрована і проживає у вказаному будинку. У добровільному порядку відповідачка не бажає виселятися з будинку. Факт реєстрації та проживання відповідачки за вказаною адресою порушує право позивача на вільне розпорядження і користування майном, позивач позбавлений права продати своє нерухоме майно.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням: будинком АДРЕСА_1 .
Однак, у позові вказано, що відповідачка зареєстрована та фактично проживає за місцем реєстрації. Отже, позивач фактично бажає зняти особу (відповідачку) із зареєстрованого місця проживання
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
21 січня 2023 року набув чинності Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», який спростив для власників процедуру «зняття з реєстрації».
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється: за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
Крім того, відповідно до п. 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі:
1) заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником) за формою згідно з додатком 5;
2) рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується);
3) свідоцтва про смерть або відомостей про державну реєстрацію смерті з Державного реєстру актів цивільного стану. У таких випадках датою зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи є дата видачі свідоцтва про смерть або дата здійснення актового запису про смерть особи;
4) повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспортного документа померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
5) заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою.
Згідно із п. 61 Порядку у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає:
1) документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення);
2) документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.
Враховуючи викладене, суд звертає увагу, що позивачем не надано суду доказів щодо реалізації захисту ним свого права в позасудовому порядку.
Окрім того, позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується неможливість зняття відповідача із задекларованого/зареєстрованого місця проживання за його заявою, як власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).
Отже, позивач при зверненні до суду з цим позовом має надати докази, які б підтверджували факт його звернення до органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг, у результаті якого позивачу було відмовлено у знятті відповідача з зареєстрованого місця проживання.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.
Згідно із ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі, адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, залишити без руху.
Повідомити позивача та його представника про необхідність виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки в 10-ти денний термін з дня отримання ухвали і роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. О. Бойко