29 травня 2025 року
Київ
справа № 580/10152/24
адміністративне провадження № К/990/21458/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА КОРСУНЬ» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 580/10152/24 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА КОРСУНЬ» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
19.05.2025 до суду надійшла касаційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА КОРСУНЬ» на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом спору у якій було визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2024:
- № 14355/23-00-07-04-01, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у тому числі зі штрафними санкціями на загальну суму 228415 грн;
- № 14359/23-00-07-04-01, яким зменшено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 112800 грн.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Зміни до КАС України, які набрали чинності 19.07.2024, не змінили правового регулювання віднесення справ до категорії справ незначної складності, позивачами у яких є юридичні особи.
Зокрема, відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 257 КАС України та пункту 4 частини четвертої статті 12 КАС України справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не можуть розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, їх розгляд здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження.
Предметом спору у цій справі є визнання протиправними і скасування рішень суб'єкта владних повноважень, на підставі яких ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час звернення до суду з позовом.
Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій справі, враховуючи розмір від'ємного значення з податку на додану варість, зменшені оскаржуваним у цій справі податковими повідомленнями-рішеннями, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі міститься посилання на наявність винятків, передбачених підпунктами "а" і "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Так, на переконання позивача, ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки судами не вірно застосовано правові висновки Верховного Суду при вирішенні питань: чи є істотним недоліком первинних документів відсутність прізвища особи (відповідальної за приймання товару) у двох видаткових накладних з дев'яти при умові, що поставки мають систематичний характер, підтверджено виконання оплати, прослідковується подальший рух активу та його застосування у господарській діяльності; чи залежить право позивача на формування податкового кредиту від даних податкового обліку та податкової звітності постачальників другої ланки (постачальників безпосереднього постачальника позивача); чи свідчить про безтоварність операцій постачання відсутність документів, що не належать до документів первинного бухгалтерського обліку та створення яких не передбачено законом, але обумовлено договором (сертифікати якості та акти передачі товару).а також інші питання, уніфікація яких вплине на велику кількість спорів (поточних та майбутніх), створюючи тривалий у часі підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Виняткове значення цієї справи для позивача характеризується предметом спірних відносин, а саме: податковий орган не визнав такими, що дійсно відбулись, операції постачання сировини для годування худоби (шроту соняшникового).
Проаналізувавши такі доводи, колегія суддів вважає, що вони мають загальний характер, притаманні кожній аналогічній справі. Доводи скаржника здебільшого зводяться до необхідності здійснення касаційного перегляду саме цієї справи, оскільки суди в задоволені позовних вимог відмовили, з чим категорично не погоджується скаржник.
Питання права, яке має фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі має поставити на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Слово "фундаментальне" несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш істотними для такої практики та формування її однаковості. За змістом підпункту "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання.
Однак, приведене у касаційній скарзі обґрунтування не дає підстав вважати наявною правову проблему у застосуванні норм права, яку міг би вирішити суд касаційної інстанції, переглянувши конкретно цю справу.
Посилання позивача на наявність обставин, передбачених підпунктом "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України мають загальний характер, а отже, не можуть сприйматись судом як виключний випадок.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА КОРСУНЬ» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 580/10152/24 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА КОРСУНЬ» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко