28 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/6681/24 пров. № А/857/21699/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Курильця А.Р.,
Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року (головуючий суддя Дуляницька С.М., м. Рівне) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправним та зобовґязання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 2), в якому просив:
- визнати дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у період з 01 січня 2020 року по 14 травня 2024 року - протиправними.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3717,64 грн. в місяць за період з 01 січня 2020 року по 14 травня 2024 року, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення її доходу у березні 2018 року, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078", із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 14.05.2024.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 31.12.2022, 01.01.2024 по 14.05.2024 у розмірі 3717,64 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позову - відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 14.05.2024 №135 ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 у зв'язку зі звільненням з військової служби.
Військова частина НОМЕР_2 з 01.01.2020 виключена з мережі розпорядників бюджетних коштів та зарахована лише на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.12.2019 №821.
Відповідно до пункту 1.3 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 (зі змінами відповідно до наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 №104) (далі Правила), розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони є: міністр оборони головний розпорядник; командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки)), Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, які включені до мережі головного розпорядника коштів, - розпорядники коштів нижчого рівня ( далі розпорядники коштів другого рівня); командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, - розпорядники коштів нижчого рівня (далі розпорядники коштів третього рівня).
Починаючи з 01.01.2020 - військова частина НОМЕР_1 здійснює виплати військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 , виконує рішення судів, щодо зобов'язань військової частини НОМЕР_2 фінансового характеру - виключно на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_2 та видає довідки лише за наявною у військовій частині НОМЕР_1 інформацією, яка передана на зберігання військовою частиною НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_1 , без надання правової оцінки останній.
Таким чином, вважає безпідставними позовні вимоги про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити дії, які пред'явлені ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .
Саме військова частина НОМЕР_2 , як розпорядник бюджетних коштів, здійснювала нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу в період з 01.01.2020 року по 04.05.2024.
Таким чином військова частина НОМЕР_1 не виконувала жодних фінансових зобов'язань перед позивачем з 01.01.2020 року по 04.05.2024 за період його служби в оперативному командуванні « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Згідно частини 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі Закон про індексацію…): «індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг».
Відповідно до статті 4 Закону про індексацію…: «Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. … У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»
Тобто, Законом про індексацію… чітко визначено, що при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі Порядок проведення індексації…).
Відповідно до вимог абзаців восьмого-десятого пункту 5 Порядку проведення індексації… в редакції, чинній протягом 01.12.2015-11.02.2019 років:
«У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
Приклад обчислення суми індексації у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції наведено у додатку 5.»
Постановою КМУ від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі Постанова про особливості проведення індексації…) внесені зміни в Порядок проведення індексації… та запроваджено єдиний механізм нарахування сум індексації у разі, коли відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), зокрема:
З 1 грудня 2015 року термін «базовий місяць» при проведенні індексації не застосовується. У Порядку проведення індексації…, в редакції, чинній до 01.12.2015 були два визначення терміну «базовий місяць» до 1 грудня 2015 року, а саме:
«у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим…» (абзац перший пункту 5 Порядку проведення індексації… в редакції, чинній до 01.12.2015);
2. «у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення» (абзац четвертий пункту 5 Порядку проведення індексації… в редакції, чинній до 01.12.2015). З 1 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» застосовується в цьому розумінні словосполучення «місяць підвищення доходу».
Причому, порядок дій щодо обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом залишився незмінним, словосполучення «місяць підвищення доходу» в Додатку 5 до Порядку проведення індексації…, чинному з 1 грудня 2015 року застосовується ідентично із визначенням «базового місяця» у разі підняття доходів випереджаючим шляхом в редакції Порядку проведення індексації…, чинній до 1 грудня 2015 року. Тобто, порядок врахування рівня підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією визначений Кабінетом Міністрів України є незмінним у всіх редакціях Порядку №1078.
Запровадження єдиного механізму нарахування сум індексації у разі, коли відбувається підвищення тарифних ставок (окладів) полягає у наступному: «У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. (абзаци перший-другий пункту 5 Порядку проведення індексації… в редакції, чинній з 01.12.2015)»
Тобто, порядок дій щодо обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації з місяця підвищення доходу, в якому відбувається підвищення ставок (окладів) після 01.12.2015 ідентичний порядку дій з «базового місяця», у визначенні цього терміну в абзаці першому пункту 5 Порядку проведення індексації…, чинному до 1 грудня 2015 року.
При цьому з звертає увагу, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
З урахуванням вищезазначеного, абзац перший пункту 5 Порядку проведення індексації… в редакції, чинній з 01.12.2015 застосовується до подій - підвищення тарифних ставок (окладів), які настали або мали місце під час дії цього нормативного акту та в цій редакції, тобто, які настали після 01.12.2015.
При прийнятті Постанови про особливості проведення індексації…, яка внесла зміни в Порядок проведення індексації… та виклала вказаний абзац в новій редакції не наголошено на підвищенні, яке мало місце в минулому. Інакше, було б застосоване дієслово в минулому часі «відбулося», так як про таке було наголошено в редакції абзацу першого пункту 5 Порядку проведення індексації…, чинній до 01.12.2015., а саме: «…місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим…».
Одночасно із внесенням змін в нормативно-правові акти та запровадженням єдиного механізму нарахування сум індексації у разі, коли відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), пунктом 3 Постанови про особливості проведення індексації… визначалося завдання щодо перегляду структури грошового доходу у грудні 2015 року з тим, щоб за результатами такого перегляду грошовий дохід у сумарному виразі у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку повинні були виплатити у грудні 2015 року - завдання провести підняття доходів випереджаючим шляхом.
Для проведення подальшої індексації згідно з абзацом другим пункту 3 Постанови про особливості проведення індексації… обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року.
Оскільки, факт (подія) підняття окладів військовослужбовцям Збройних Сил України, яке відбулося до грудня 2015 року, відповідно до принципу незворотності дії в часі нормативно правових актів (обґрунтування описано вище), не може бути врахований для виконання абзацу першого пункту 5 Порядку проведення індексації.. в редакції, чинній з 01.12.2015 року, а Уряд разом з Мінсополітики не вжили заходів щодо підняття окладів військовослужбовцям Збройних Сил України з 1 грудня 2015 року (вказана виключна компетенція Уряду визначена пунктом 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзацом десятим пункту 5 Порядку проведення індексації.., а компетенція Мінсоцполітики визначена частиною 5 статті 13-1 Закону України про оплату праці»), всі норми Порядку проведення індексації… які передбачають підняття окладів (у новій редакції, чинній з 01.12.2015 року) не могли бути застосовані до то того моменту, поки після 1 грудня 2015 року не відбувся факт (подія) - підняття окладів.
Однак, на виконання вимог пункту 3 Постанови про особливості проведення індексації… у грудні 2015 року військовослужбовцям Збройних Сил України було переглянуто розміри премії (постійна складова грошового забезпечення згідно пункту 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») у відсотковому значенні в сторону збільшення, що призвело до збільшення премії в абсолютному значенні та збільшення в абсолютному значенні щомісячної додаткової грошової винагороди (постійна складова грошового забезпечення згідно пункту 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), так як вона нараховувалась від премії. За результатами вказаного перегляду структури грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України відбулося підвищення щомісячного грошового забезпечення яке мало постійний характер та значно перевищило суму індексації за грудень 2015 року.
Відтак, відповідно до норм, викладених в пункті 5 Порядку проведення індексації…, та їх практичного застосування в Додатку 5 до цього порядку, в грудні 2015 року відбулось підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям випереджаючим шляхом.
Відповідно до вимог Додатка 5 та абзаців восьмого-десятого пункту 5 Порядку проведення індексації… у разі підняття доходів випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, для проведення подальшої індексації грошового забезпечення обчислення індексу споживчих цін починалося з січня 2016 року, що відпадає вимогам абзацу 2 пункту 3 Постанови про особливості проведення індексації…
Вказане обчислення здійснювалося до перевищення нарахованої суми індексації розміру підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року. Оскільки обчислений розмір сум індексації до березня 2018 року не перевищив розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, то відповідно до вимог Додатка 5 та абзаців восьмого-десятого пункту 5 Порядку проведення індексації… не відновилося нарахування сум індексації грошового забезпечення в межах прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб до березня 2018 року включно.
У подальшому, 01 березня 2018 року - набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою підняті оклади військовослужбовцям Збройних Сил України.
Відповідно, в проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України лише з 01.03.2018 року з'явилися підстави для застосування абзацу 1 пункту 5 Порядку проведення індексації… та інших норм цього порядку, які набрали законної сили з 1 грудня 2015 року та передбачали підняття окладів.
Оскільки в абсолютному виразі сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року становила 0,0 грн. (не відновилося її нарахування відповідно до вимог Додатка 5 та абзаців восьмого-десятого пункту 5 Порядку проведення індексації…) та у березні 2018 року відбулося зростання грошового забезпечення в абсолютному розмірі з одночасним підняттям окладів, то відповідно до вимог абзаців 1 -7 Порядку проведення індексації.. з квітня 2018 року здійснювалося обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації, та нарахування сум індексації відповідно до обчисленого індексу з «фіксованою» сумою індексації 0,0 грн.
Таким чином, вважає, що індексація грошового забезпечення Позивача проведена відповідно до вимог норм Закону про індексацію…, а суми індексації грошового забезпечення Позивача обчислені згідно норм, правил обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 06.08.2015 по 14.05.2024 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
Наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 09.05.2024 №258 позивача звільнено з військової служби у відставку.
Наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 14.05.2024 №135 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини, знято зі всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Грошове забезпечення та інші види забезпечення, починаючи з січня 2020 року, нараховувалися та виплачувалися позивачу військовою частиною НОМЕР_1 .
14 травня 2024 позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з запитом на отримання публічної інформації у якому просив відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації» надати довідку про грошове забезпечення за період з 06.08.2015 по 14.05.2024 з зазначенням сум основних та додаткових видів по кожному з складових окремо та узагальнену суму грошового забезпечення за місяць, (в т.ч. зазначити суми грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій виплачених відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та інше) та індексації.
Військовою частиною НОМЕР_1 листом від 28.05.2024 за № 39/810 надала довідку про суми нарахованого та виплаченого грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, премій згідно з Дисциплінарним статутом ЗСУ за період з 06 серпня 2016 року по 31 грудня 2019 року від 28.05.2024 за 39/809 та довідку про розмір грошового забезпечення з 01 січня 2020 року по 14 травня 2024 року від 28.05.2024 за 39/807.
Вважаючи протиправними дії щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду Постановляючи іршення суд першої інстанції виходив з того, що
Відповідно до приписів ч.ч. 1-4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Абзацом 2 ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок №1078.
З 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то суд першої інстанції вірно зауважив, що право працівника на її отримання виникає у випадку коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
Щодо «фіксованої» суми індексації, то суд вірно вказав, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок № 1078 такого поняття не містять.
Цей термін містився у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте, постановою Уряду №1013 від 9.12.2015 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Враховуючи положення пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суду правильно вважав, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21.
Крім того судом вірно зазначено, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Так, для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 необхідно встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22, від 06.07.2023 у справі №560/6684/22, від 19.10.2023 у справі №380/9726/20 за подібних правовідносин.
З довідки про суми нарахованого і виплаченого грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, премій згідно з Дисциплінарним статутом ЗСУ за період з 06 серпня 2016 року по 31 грудня 2018 року від 28.05.2024 №39809, грошового забезпечення позивача за 2018 рік вбачається, що розмір його грошового забезпечення (грошовий дохід) становив:
у лютому 2018 року - 11 353, 60 грн;
у березні 2018 року - 12 099, 11 грн.
Отже, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) становить 745,51 грн (12 099, 11 грн. - 11353, 60 грн.).
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у березні 2018 року складав 1762 грн.
Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 28.09.2021 № 5211/0/290-21/51, у зв'язку з останнім підвищенням тарифних ставок (окладів) військовослужбовців з січня 2008 року, величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року становила 253,3 % (353,3 % (наростаючий індекс споживчих цін) - 100 % = 253,3 %).
Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (В) становить 4463,15 грн. (1762,00 грн. * 253,30 % / 100 = 4463,15 грн.).
Оскільки підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 745,51 грн., а сума можливої індексації грошового забезпечення позивача за березень 2018 року становить 4463,15 грн., отже, сума можливої індексації грошового забезпечення перевищує розмір підвищення доходу.
Враховуючи це правильним є твердження, що відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання індексації-різниці в сумі: 3717,64 грн. (4463,15 грн. -745,51 грн.), щомісячно, починаючи з 01.01.2020 року до 31.12.2022.
Щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) з 01.01.2023 по 31.12.2023, то суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон №2710-IX) зупинено на 2023 рік дію Закону №1282-XII, при цьому суд слушно зауважив, що вказана норма є чинною та не визнавалась неконституційною.
Відтак, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов'язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.
При цьому правильним є твердження, що оскільки дію Закону №1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, який прийнятий на виконання вимог частини 2 статті 6 Закону №1282-XII, також не діє протягом 2023 року.
З урахуванням наведеного, суд дійшов підставного висновку, що для задоволення позову в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 підстав немає.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суд від 28.06.2024 у справі №200/2319/23.
Стосовно нарахування позивачу індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.01.2024 по 14.05.2024, суд вірно врахував, що відповідно до статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Індекс росту споживчих цін у січні 2024 року становив 100,4%, а у лютому 2024 року - 100,3%, внаслідок чого підстав для нарахування та виплати позивачу "поточної" індексації грошового забезпечення у січні, лютому 2024 року не було.
Водночас щодо виплати позивачу «фіксованої» індексації (індексації-різниці) суд враховує, що позивач у період з 01.01.2024 по 14.05.2024 продовжував проходити військову службу та перебував на грошовому забезпеченні в Військовій частині НОМЕР_2 .
Відтак правильним є висновок, що відповідач був зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) також за період з 01.01.2024 по 14.05.2024 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, тому суд вірно зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 14.05.2024, виходячи з щомісячної фіксованої величини 3717,64 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Крім того вирішуючи спір суд першої інстанції вірно врахував, що Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).
Згідно з пунктом 1 Порядку №44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до пунктів 2-5 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З огляду на це суд правильно вважав, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З огляду на вказане вище правильним є висновок суду першої інстанції, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Виходячи із заявлених позовних вимог, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі №460/6681/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула