27 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/16657/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Баранник Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Бурової А.Ю.
за участю:
прокурора: Дидюк Н.О.,
представника позивача: Прокопенко Ю.В.
представників відповідача: Гейко В.І., Гладун П.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Релігійної громади Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м. Дніпрі
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2025, (суддя суду першої інстанції Калугіна Н.Є.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/16657/24 за позовом керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства культурної спадщини Дніпровської міської ради, Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради до Релігійної громади Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української православної Церкви в м. Дніпро про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
26.06.2024 прокурор в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради звернувся до суд з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Релігійної громади Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 25840356), яка полягає у неукладенні з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42401150) охоронного договору на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1079 “Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768;
- зобов'язати Релігійну громаду Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 25840356) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42401150) охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури національного значення охоронним номером № 1079 “Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768;
- визнати протиправною бездіяльність Релігійної громади Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 25840356), яка полягає у неприведенні до належного стану об'єкту культурної спадщини - пам'ятки архітектури національного значення з охоронним номером № 1079 “Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, шляхом здійснення ремонтних робіт;
- зобов'язати Релігійну громаду Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 25840356), привести до належного стану об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1079 “Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, шляхом здійснення ремонтних робіт;
- визнати протиправною бездіяльність Релігійної громади Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 25840356), яка полягає у неприведенні до належного стану об'єкту культурної спадщини - пам'ятки архітектури національного значення з охоронним номером № 1079 “Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область шляхом здійснення реставраційних робіт;
- зобов'язати Релігійну громаду Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 25840356), привести до належного стану об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1079 “Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область шляхом здійснення реставраційних робіт.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Релігійна громада Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі, яка є власником пам'ятки архітектури національного значення - “Миколаївська церква» за адресою: вул. Виробнича, 4а (вул. Марії Ярової, 1) у м. Дніпро, у порушення вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, вимоги закону щодо укладення охоронного договору на об'єкт культурної спадщини не виконала. В свою чергу, Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради не вживає належних заходів для укладення охоронного договору на пам'ятку архітектури на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 та щодо спонукання власника пам'ятки належно виконувати свої обов'язки щодо утримання об'єкту культурної спадщини в належному стані. Щодо підстав представництва інтересів держави, прокурором зазначено, що у вказаних правовідносинах бездіяльність Міністерства культури та інформаційної політики України (стара назва) та Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради порушує інтереси держави, оскільки не вживаються дієві заходи для збереження об'єкта культурної спадщини національного значення. У даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, який полягає в охороні та збереженні культурних пам'яток для нинішнього і майбутніх поколінь, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 21.01.2025 задовольнив позовні вимоги частково. Визнав протиправною бездіяльність Релігійної громади Храма Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 25840356), яка полягає у неукладенні з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42401150) охоронного договору на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1079 “Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768. Зобов'язав Релігійну громаду Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 25840356) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42401150) охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1079 “Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768. В задоволенні іншої частини позову відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Релігійна громада храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української православної церкви в м. Дніпрі звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати в частині задоволених вимог та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд безпідставно не застосував до виниклих спірних правовідносин норми такого нормативно-правового акта, як Порядок обліку об'єктів культурної спадщини від 11.03.2013 № 158, в редакції від 12.04.2024, затверджений Кабінетом Міністрів України (далі - Порядок № 158), а саме норми пункту 1.5 Розділу І «Загальні положення»; норми пунктів 5.10 - 5.13 Розділу V «Занесення нерухомих об'єктів культурної спадщини до Реєстру», норми Розділу XIII «Формування облікових справ». Також, відповідач зазначає, що Прокурором не доведено, а судом першої інстанції не з'ясовано таких суттєвих обставин справи, які входять до предмета доказування, як: на яку особу (уповноважений орган) за законодавством покладено обов'язок щодо ініціювання, замовлення, фінансування та виготовлення такого обов'язкового додатку до охоронного договору як Паспорт пам'ятки; чи зобов'язує законодавство ініціювати, замовляти та фінансувати виготовлення Паспорту Пам'ятки саме власника Пам'ятки, чи було ініційовано зобов'язаною особою розроблення компетентним органом Паспорта пам'ятки, якщо так, то чому Паспорту Пам'ятки не був доданий до охоронного договору під час направлення його на погодження до Міністерства, якщо ні, то з вини якої особи Паспорт Пам'ятки не був замовлений, виготовлений та не доданий до охоронного договору. Відповідач вказує, що ані Закон №1805-III «Про охорону культурної спадщини», ані Порядок № 1768, ані Порядок № 158 не покладали і не покладають обов'язку ініціювати, замовляти, фінансувати та виготовляти таку певну облікову документацію на об'єкт культурної спадщини, як додаток до охоронного договору - Паспорт Пам'ятки, на Власника пам'ятки або уповноважений ним орган. Натомість Закон № 1805-ІІІ та Порядок № 1768 передбачають лише обов'язок Власника пам'ятки укласти охоронний договір. Складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини не є законодавчо передбаченим обов'язком Власника такого об'єкта, натомість належить до сфери компетенції відповідних уповноважених органів (Управління ДМР). Покладення ж судом першої інстанції такого обов'язку на Релігійну громаду, як Власника об'єкта культурної спадщини, становить надмірний тягар для Відповідача, який є неприбутковою організацією, та є фактично непропорційним втручанням у право на мирне володіння своїм майном, яке гарантується фізичним та юридичним особам статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Від Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги позивач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Від Міністерства культури та стратегічних комунікацій України також надійшов відзив на апеляційну скаргу, позивач вказує, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Від прокурора на адресу суду також надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви є власником споруди літ. А-1, А'-1, а, а', а'' - церква; літ. Б-1 - трапезна, літ.В., в-1, в', в'' - сарай; літ. Г - сарай; літ. Е - вольєр; літ. Ж, на підставі свідоцтва про право власності від 05.06.2002, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 23.05.2002 №866, зареєстроване в КП “ДМБТІ» ДОР, про що є запис в реєстровій книзі №63ЮН за реєстровим №2572-121 (реєстровий номер об'єкта нерухомого майна: 2393083712101).
Постановою Ради Народних депутатів Української РСР №442 від 06.09.1979 “Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» взято на державний облік об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури національного значення “Миколаївська церква» 1856 - 1857 років побудови, з охоронним номером 1079 (адреса за Списком - Самарський район м. Дніпропетровська).
Згідно з розпорядженням Дніпропетровського міського голови від 16.08.2011 №607р будівлі храму та допоміжним будівлям та спорудам по вул. Виробничій присвоєно адресу - вул. Виробнича, 4а (колишня назва - вул. Марії Ярової, 1).
Згідно Державного реєстру нерухомих пам'яток України, “Миколаївська церква» (за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро) занесена до вказаного Реєстру на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2024 № 337.
Відповідно до інформаційної довідки, наданої прокурором до позову, пам'ятку архітектури національного значення “Миколаївська церква» збудовано в 1856 - 1857 (архітектор - невідомий) за кошти землевласника графа ОСОБА_1 в стилістиці “романтизму», основний об'єм прямокутний, зі сходу до нього примикає п'ятигранна апсида, з заходу - квадратна в плані дзвіниця. Цегляна будівля церкви однонефна, однопрестольна - в ім'я Св. Миколая, дах двосхилий з невеликою маківкою, розташована на території громадської забудови. На даний час Пам'ятка використовується за призначенням.
17.01.2023 року Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради з виходом на місце знаходження будівлі, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Виробнича, 4а, було встановлений технічний стан пам'ятки, її характеристику, внаслідок чого 27.02.2023 року було складено Акт технічного стану об'єкта культурної спадщини №8-а.
Згідно вказаного акту, за результатами візуального огляду пам'ятки його технічний стан в цілому визначається як задовільний, територія в межах церковної огорожі упорядкована, пам'ятка потребує проведення комплексних наукових досліджень, з подальшим проведенням ремонтно-реставраційних робіт.
11.05.2023 року Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради було складено акт стосовно про вчинення Релігійною громадою Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі правопорушення законодавства про охорону культурної спадщини за ухилення від підписання охоронного договору.
25.05.2023 року Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради було винесено постанову про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини №7/6-140 в максимальному розмірі, що дорівнює 17000,00 грн.
16.06.2023 між Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради та Релігійною громадою Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі підписаний охоронний договір та направлений для погодження до Міністерства культури та інформаційної політики України.
Разом з тим, Міністерством вказаний договір не погоджений, у зв'язку із відсутністю розробленого паспорту пам'ятки на об'єкт культурної спадщини.
У подальшому, між Управлінням та власником пам'ятки новий охоронний договір не укладався, відповідно, на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, не направлявся. Інших заходів щодо усунення пам'яткоохоронного законодавства компетентними органами не вживалися, охоронний договір, в порядку та на умовах визначених чинним законодавством, не укладено.
Зазначені обставини, стали підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що виразилась у не укладенні з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради охоронного договору на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1079 “Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 впродовж всього терміну перебування у власності відповідача цього об'єкту культурної спадщини.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України “Про охорону культурної спадщини». Охорона об'єктів культурної спадщини визнається одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Отже, держава в особі її органів зобов'язана забезпечувати на своїй території охорону об'єктів культурної та історичної спадщини, вживати заходи для здійснення обліку таких об'єктів, запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечувати їх захист, збереження та утримання, що, головним чином, спрямовано на захист суспільного (публічного) інтересу.
Згідно з частинами першою та другою статті 24 Закону України “Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує як найменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Статтею 23 Закону України “Про охорону культурної спадщини» передбачено, що усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Таким чином, охоронний договір є актом за участю суб'єкта владних повноважень та співвласника пам'ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі статті 23 Закону України “Про охорону культурної спадщини». Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини.
Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму.
Законом передбачається обов'язкове укладення власником пам'ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.
Отже, охоронний договір, укладений на підставі статті 23 Закону України “Про охорону культурної спадщини», є адміністративним договором.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суд від 23.12.2019 у справі №806/1536/18.
Частиною третьою ст. 23 Закону України “Про охорону культурної спадщини» передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 12-14 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 № 630) (далі - Порядок №1768) власник (користувач) пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Після внесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України або набуття ним правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власнику (користувачу) цього об'єкта або уповноваженому ним органу (особі). У такому разі власник (користувач) пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання такого повідомлення.
Охоронний договір укладається власником (користувачем) пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) з таким органом охорони культурної спадщини відповідної адміністративно-територіальної одиниці: з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації); з районною держадміністрацією (військовою адміністрацією), виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (за наявності повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону).
Судом встановлено, об'єкт культурної спадщини - “Миколаївська церква», який розташовано за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область є пам'яткою архітектури національного значення з охоронним номером № 1079.
Вищезгадані положення законодавства встановлюють строк у один місяць для укладення власником об'єкта культурної спадщини охоронного договору. Цей строк встановлюється або з моменту отримання такого об'єкту у власність, або, якщо статус щойно виявленого об'єкта культурної спадщини надано пізніше, - з дня отримання власником повідомлення уповноваженого органу про набуття правового статусу щойно виявленого об'єкта.
Отже, саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Вказаний правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 20 січня 2025 року у справі № 120/10793/22.
Встановлені обставини справи свідчать, що у червні 2023 Управлінням вчинялись заходи щодо укладення з відповідачем охоронного договору на спірний об'єкт культурної спадщини, однак вказаний договір у липні 2023 року не був погоджений Міністерством культури та стратегічних комунікацій України (нова назва Міністерства), оскільки сторонами договору не було вжито заходів щодо розроблення облікової документації на спірну пам'ятку, а тому цей договір (від 16.06.2023) не набув чинності та не створює для його сторін певних прав та обов'язків.
При цьому, Порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, зазнав змін у травні 2024 року. Однак нормами цього Порядку до внесення змін на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 № 630, передбачався обов'язок власника пам'ятки чи її частини або уповноваженого ним органу (особа) не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Пунктом 6 Порядку №1768 в редакції до внесення змін на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 № 630, передбачалось, що до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п'ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка (у масштабі 1: 50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам'ятки.
Разом з тим, відповідно до п. 17 згаданого Порядку в редакції після внесення змін на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 № 630, охоронний договір на пам'ятку архітектури чи її частину складається за формою згідно з додатком 1 та повинен містити такі додатки: 1) акт технічного стану пам'ятки (форма якого визначається МКСК) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на п'ять років. Якщо стан пам'ятки або її частини значно змінився після проведення робіт на пам'ятці, - протягом п'яти календарних днів після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, розташовуються на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) технічний паспорт; 4) план пам'ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта); 5) план території пам'ятки; 6) паспорт пам'ятки (форма якого визначається МКСК).
Пунктом 16 Порядку в редакції після внесення змін на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 № 630, також врегульовано, що якщо пам'ятка чи її частина належить до категорії пам'яток національного значення, охоронний договір підписується відповідним органом охорони культурної спадщини, на території якого розташовується пам'ятка, та власником (користувачем) пам'ятки чи її частини або уповноваженим ним органом (особою) відповідно до пункту 14 цього Порядку після погодження його з МКСК. Для погодження охоронного договору на пам'ятку національного значення чи її частину відповідний орган охорони культурної спадщини, що укладає охоронний договір, надсилає електронну копію паперового оригіналу проекту охоронного договору з усіма додатками, засвідченими належним чином, на адресу електронної пошти МКСК. У разі невідповідності вимогам законодавства або наявності в проекті охоронного договору недостовірної чи неповної інформації МКСК надсилає власнику (користувачу) пам'ятки або уповноваженому ним органу (особі) чи відповідному органу охорони культурної спадщини повідомлення про необхідність виправлення помилок або подання необхідної інформації та документів. У разі відсутності зауважень до проекту охоронного договору МКСК погоджує його протягом одного місяця з дня подання відповідних документів. Підтвердженням погодження відповідного охоронного договору є лист погодження з накладеним кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи МКСК.
Враховуючи встановлені обставини, а також норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про вчинення відповідачем протиправної бездіяльності, що виразилась у не укладенні з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради охоронного договору на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1079 “Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 впродовж всього терміну перебування у власності відповідача цього об'єкту культурної спадщини.
Стосовно доводів позивача про відсутність у нього обов'язку на складення облікової документації на пам'ятку, колегія суддів зазначає, що питання складення облікової документації не було предметом позовних вимог, прокурором не заявлялись такі вимоги, а судом не розглядались, відтак не були предметом доказування у справі, з огляду на що не можуть бути предметом судового перегляду у суді апеляційної інстанції в силу приписів КАС України.
Водночас, як видно з матеріалів справи суд першої інстанцї дійшовши правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог не звернув уваги на те, що постановою КМУ від 26.03.2024 №337 внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єкти культурної спадщини національного значення згідно з переліком. Об'єкт культурної спадщини - пам'ятка архітектури національного значення “Миколаївська церква» внесена до переліку з охоронним номером № 040043.
Відтак, при покладенні на відповідача обов'язку укласти охоронних договір доцільним є посилання на охоронний номер № 040043, який є чинним станом на час розгляду справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід змінити, виклавши абзац другий та третій резолютивної частині в новій редакції, в іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Релігійної громади Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м. Дніпрі - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 в адміністративній справі № 160/16657/24 - змінити, виклавши абзаци другий та третій резолютивної частини рішення в такій редакції:
« Визнати протиправною бездіяльність Релігійної громади Храма Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 25840356), яка полягає у неукладенні з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42401150) охоронного договору на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 040043 “Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
Зобов'язати Релігійну громаду Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 25840356) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42401150) охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 040043 “Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768»
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 в адміністративній справі №160/16657/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Постанова в повному обсязі складена 28.05.2025.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник