28 травня 2025 року м. Дніпросправа № 185/7702/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2025 року (суддя Зінченко А.С.) у справі №185/7702/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті № ПС 002957 від 08.07.2024 про застосування до позивача штрафу в розмірі 51 000 грн. на підставі ч. 4 ст. 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що спірною постановою на позивача, як на керівника ТОВ «Украгроальянс», накладено адміністративне стягнення за ч. 4 ст. 132-2 КпАП України у вигляді штрафу у сумі 51 000 гривень за внесення відомостей до ТТН на вантаж, що перевищує нормативно встановлені законодавством вагові параметри за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Незаконність спірної постанови пов'язував з тим, що відповідачем неправильно визначено особу, відповідальну за вказане правопорушення, у зв'язку з чим безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності саме до позивача.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2025 року позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ст.132-2 КУпАП визначає спеціального суб'єкта відповідальності, яким може бути фізична особа - підприємець або уповноважена посадова особа вантажовідправника. У спірному випадку суд першої інстанції встановив, що у ТТН вантажовідправником зазначено ТОВ «Украгроальянс», директором якого є позивач у справі. Суд першої інстанції дійшов висновку, шо посадові особи відповідача притягнули позивача до відповідальності на підставі ТТН, як керівника вантажовідправника, що не відповідає вимогам ст. 14,ст. 132-2 КУпАП, не встановивши чи входить до його посадових обов'язків забезпечення виконання організації перевезення вантажів та внесення відповідних відомостей в ТТН, при тому, що в ТТН від 03.06.2024 № 041509 міститься підпис іншої відповідальної особи вантажовідправника.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій,
посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач фактично посилається на ті обставини, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Позиція відповідача полягає в тому, що оскільки позивач є керівником вантажовідправника - ТОВ «Украгроальянс», то його правомірно визначено відповідальною особою за виявлене правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.132-2 КУпАП.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що на підставі оскаржуваної постанови № ПС 002957 від 08.07.2024 позивача притягнуто до відповідальності за ч. 4ст. 132-2 КУпАП: 03.06.2024 о 17 год. 10 хв. на автодорозі М-15 Одеса - Рені (км 12+125) був проведений габаритно-ваговий контроль транспортному засобі DAF р/н НОМЕР_1 та встановлено, що вантажовідправником було внесені відомості про масу вантажу до товаро-транспортної накладної № 041509 від 03.06.2024, що не відповідають фактичним даним та перевищують встановлені законодавством нормативно-правові параметри понад 30%.
17 год. 10 хв. в пункті габаритно-вагового контролю на ділянці автомобільної дороги М-15 (Одеса-Рені) 12 км + 125 м було здійснено зважування транспортного засобу DAF/GENERAL TRAILERS, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . За результатом проведеної перевірки здійснено габаритно-ваговий контроль та встановлено перевищення визначених законодавством габаритно-вагових норм, а саме: навантаження на одинарну вісь склало 13,2 тон при нормативно допустимих 11,5 тон (відсоток перевищення 14,7 %), навантаження на строєну вісь склало 38,7 тон при допустимих 24 тон (61,25 % перевищення), перевищення загальної маси склало 40,47 % (59 тон фактичної ваги при допустимих 42 тони), що підтверджується актом від 03.06.2024.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, частиною 4 статті 132-2 КУпАП передбачена відповідальність за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Вказані дії тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, ст.132-2 КУпАП визначає спеціального суб'єкта відповідальності, яким може бути фізична особа - підприємець або уповноважена посадова особа вантажовідправника.
У спірному випадку встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось відповідачем те, що під час здійснення відповідачем заходу державного нагляду (контроля) водієм вантажного автомобіля до перевірки були надано, у тому числі, товарно-транспортну накладну від 03.06.2024 № 041509.
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 03.06.2024 № 041509 переміщувався транспортний засіб DAF р/н НОМЕР_1 з вантажем кукурудзи 3-ого класу врожаю 2023 року, перевізник: ТОВ Голик О, водій: ОСОБА_2 , вантажовідправник/замовник: ТОВ «Украгроальянс», вантажоодержувач: ТОВ «СП РІСОІЛ ТЕРМІНАЛ», пункт навантаження: с. Юхин Обуховського району Київської області, пункт розвантаження: м. Чорноморськ Одеської області вул. Транспортна 28 ТОВ «СП РІСОІЛ ТЕРМІНАЛ».
Оскільки у вказаній ТТН зазначено, що вантажовідправником є ТОВ «Украгроальянс», то відповідачем правильно визначено вантажовідправника у спірному перевезенні.
В той же час, притягнувши до відповідальності керівника ТОВ «Украгроальянс» до адміністративної відповідальності, відповідач не врахував того, що суб'єктом вказаного правопорушення є уповноважена посадова особа вантажовідправника, якою може бути не лише керівник підприємства, а і інша особа.
При цьому, відповідач залишив поза увагою той факт, що ТТН від 03.06.2024 № 041509 не підписана директором ТОВ «Украгроальянс», а містить підпис відповідальної особи вантажовідправника - менеджера ОСОБА_3 .
Оскільки відповідачем не було встановлено та не надано доказів того, що позивач є суб'єктом даного правопорушення, що до його службових обов'язків входило забезпечення виконання організації перевезення вантажів та внесення відповідних даних до ТТН, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необгрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.132-2 КУпАП.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2025 року у справі №185/7702/24 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати увалення та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 28.05.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк