Іменем України
Справа № 285/363/25
провадження у справі № 2/0285/677/25
28 травня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої - судді Михайловської А.В.,
за участі секретаря судового засідання Валінкевич І.І.,
сторони у справі: позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за розпискою,
установив :
21.01.2025 позивач ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь за розпискою від 19.03.2024 кошти у розмірі 1000 доларів США, що на день подачі позовної заяви за курсом Національного банку України становила 42 125 грн 70 коп (42,12570 грн за 1 долар США).
В обґрунтування позову вказав, що 19.03.2024 відповідач склав розписку, відповідно до якої отримав від нього грошову суму у розмірі 1 000 доларів США у якості попередньої оплати за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язався продати йому вказану земельну ділянку. Однак відповідач своїх зобов'язань не виконав, тому він подав до суду даний позов.
22.01.2025 після виконання вимог ст. 187 ЦПК України прийнято до розгляду судом даний позов, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання позивач не з“явився, у змісті позовної заяви просив справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити, при цьому, не заперечував проти винесення у справі заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суд не повідомив.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи по суті.
З урахуванням викладено, суд вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення.
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася.
З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу заявлених вимог, дослідивши докази якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення за наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.03.2024 відповідач ОСОБА_2 склав розписку, відповідно до якої отримав від позивача ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 1 000 доларів США у якості попередньої оплати за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язався продати ОСОБА_1 вказану земельну ділянку (а.с.8).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони договору купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , не уклали. На момент подачі позову до суду відповідач ОСОБА_2 отримані за розпискою від 19.03.2024 кошти позивачу ОСОБА_1 не повернув.
На спростування даних обставин відповідач суду доказів не надав.
Під час надання правової оцінки даним правовідносинам, суд керується наступним.
Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком передбачені вимогами статті 571 ЦК України, зокрема: якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості; сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором; у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
За змістом наведених норм ЦК України завдаток є доказом існування зобов'язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно з положеннями статей 546, 548 ЦК України завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов'язання, яке випливає із договору, укладеного сторонами.
Відповідно до частини першої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, -у письмовій формі.
Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Оскільки договору купівлі-продажу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам законодавства між сторонами укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана позивачем грошова сума є авансом, який підлягає поверненню, а не завдатком.
Зазначене узгоджується з правовим висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 30 січня 2019 року № 461/5297/16-ц та від 17.06 2021 у справі № 711/5065/15-ц.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Відтак, з урахуванням висновків викладених у постановах Верховного Суду від 17.06 2021 у справі № 711/5065/15-ц та від 17.06 2021 у справі № 711/5065/15-ц, суд дійшов висновків, що сума, яка зазначена у розписці від 19.03.2024 є авансом, оскільки сторонами не укладено договору купівлі-продажу на виконання якого передано кошти.
Також, відповідачем не надано суду доказів, що отримані згідно розписки від 19.03.2024 кошти повернуті позивачу.
За таких обставин, оскільки сторонами у справі не укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , отримані відповідачем кошти за розпискою від 19.03.2024 підлягають стягненню на користь позивача.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.
Згідно квитанції від 20.01.2025 позивачем сплачено 1 211 грн 20 коп судового збору при подачі позову до суду.
Відтак, з відповідача належить стягнути судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду.
Керуючись статтями 258-259, 264-265, 268, 280-282, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за розпискою задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти за розпискою від 19.03.2024 в сумі 1 000 доларів США, що становить 42 125 грн 70 коп за курсом НБУ, та судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 211 грн 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 ),
відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ).
Дата складення повного судового рішення - 28.05.2025.
Суддя А.В.Михайловська