Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 284/193/25
28 травня 2025 року селище Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Діброви О.В.,
з секретарем Ніконенко О.І.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з нього заборгованість за договором позики в сумі 22200 гривень, з яких: 6000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу та 16200 гривень - заборгованість за відсотками, й витрати, що пов'язані за сплатою судового збору в сумі 3028 гривень.
Свої вимоги мотивує тим, що 01 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики, який було підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач, отримавши у кредит грошові кошти в сумі 6000 гривень, зобов'язання за вказаним договором щодо їх повернення належним чином не виконав, в результаті чого і виникла зазначена вище заборгованість. Крім цього, зазначає, що 14.06.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало всі належні йому права вимоги позивачу.
Сторони в судове засідання не з'явились; позивач просить справу розглядати без участі його представника, не заперечує проти ухвалення заочного рішення; відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив та відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 01 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №2771296 (надалі-Договір), згідно з яким останньому надано позику в сумі 6000 гривень на строк 30 днів, тобто до 02 березня 2024 року, з фіксованою процентною ставкою 2,5 % у день, а за понадстрокове користування позикою - 2,70 % у день, що складає 90465,53 % орієнтовної реальної річної процентної ставки, орієнтовна загальна вартість позики становила 10500 гривень, що підтверджується копією зазначеного договору (а.с.5-7).
14 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» (позивачем по справі) було укладено договір факторингу, за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а той - відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав, до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту, що підтверджується копією договору факторингу №14/06/21 (а.с.9-11).
Обмірковуючи правомірність та обґрунтованість позовних вимог, суд зважає на таке.
Однією із засад цивільного судочинства є його диспозитивність.
З огляду на зазначений принцип, керуючись положеннями статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин 1 та 5 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На підтвердження своїх вимог позивач надав суду копії договору позики №2771296, договору факторингу №14/06/21, додаткової угоди №2 від 28 липня 2021 року до договору факторингу №14/06/21 (а.с. 12), додаткової угоди №7 від 13 червня 2022 року до договору факторингу №14/06/21 (а.с. 13), додаткової угоди №34 від 19 серпня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 (а.с. 14), акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 19 серпня 2024 року за договором факторингу №14/06/21 (а.с. 15), витягу з реєстру боржників №29 від 19 серпня 2024 року (а.с. 16), таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 8) та розрахунок заборгованості за договором позики №2771296 за період з 19.08.2024 року по 31.01.2025 року (а.с. 17).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Суд звертає увагу на те, що договором факторингу №14/06/21, укладеним 14 червня 2021 року, тобто ще до укладання договору позики №2771296, було визначено, що первісний кредитор відступає факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав, а надані позивачем копії додаткових угод до договору факторингу та акт прийому-передачі Реєстру Боржників не містять інформації про загальну суму прав вимоги й відсоток від основної суми заборгованості, щодо яких ці додаткові угоди укладено.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту набуття ним, як фактором, права вимоги за договором позики №2771296 та, як наслідок, порушення його прав через невиконання зазначеного договору відповідачем.
Крім цього, суд зважає й на приписи частини 2 статті 1046 ЦК України, якими визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Однак, позивачем не надано суду доказів того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» були перераховані відповідачу кошти в розмірі, обумовленому договором позики №2771296.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити за безпідставністю.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в сумі 3028 гривень.
З огляду на приписи частини першої статті 141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір відшкодуванню не підлягає.
Керуючись статтями 514, 1046, 1078 ЦК України, статтями 3, 10, 13, 81, 141, 206, 263, 265, 273, 280, 294 ЦПК України, суд
Відмовити за безпідставністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення на його користь з ОСОБА_1 заборгованості в сумі за договором позики в сумі 22200 гривень, з яких: 6000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 16200 гривень - заборгованість за відсотками.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Про перегляд заочного рішення відповідачем до Народицького районного суду Житомирської області може бути подана заява протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014, рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк».
Представник позивача: Костюшок Павло Миколайович, місце перебування: вул. Лісова, 2, поверх №4, м. Бровари Київської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повне рішення суду складено 28 травня 2025 року.
Суддя: Олександр ДІБРОВА