Справа № 283/947/25
Провадження №1-кс/283/278/2025
29 травня 2025 року м. Малин
Слідчий суддя Малинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у порядку ч. 4 ст. 107 КПК України клопотання представника володільця майна - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025060510000118 від 21.04.2025,
29.05.2025 представник володільця майна - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в обґрунтування якого зазначив, що ухвалою слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 22.04.2025 накладено арешт на автомобіль «ВАЗ 21074», д.р.н. НОМЕР_1 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 , жительці АДРЕСА_1 , та яким на час пригоди користувалась ОСОБА_5 . На даний час автомобіль оглянутий, експертизи проведені, а тому підстави для подальшого його арешту відсутні.
Володілець майна та його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся.
Слідчий у судове засідання не з'явився, заяв, клопотань та заперечень не подавав.
Перевіривши надані матеріали та дослідивши докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 170 КПК заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатись таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді від 22.04.2025 (справа №283/947/25) задоволено клопотання заступника начальника СВ Відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.04.2025 за №12025060510000118 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України. Накладено арешт шляхом позбавлення права користування, відчуження та розпорядження майном, а саме на: автомобіль марки «ВАЗ 21074», д.р.н. НОМЕР_1 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , жительці АДРЕСА_1 , та яким на час пригоди користувалась ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_2 , з метою запобігання знищення, приховування, перетворення та відчуження вилученого майна для проведення судових експертиз.
Відповідно до положень ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166,170-174 цього Кодексу.
Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
У відповідності до ч.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи те, що автомобіль марки «ВАЗ 21074», д.р.н. НОМЕР_1 , оглянутий, уся слідова інформація зафіксована, необхідні слідчі експерименти та експертні дослідження за участю речового доказу проведені, відтак, потреба в арешті майна відпала.
Керуючись статтями 173, 174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання представника володільця майна - адвоката ОСОБА_3 , задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 22.04.2025 у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 21.04.2025 за №12025060510000118, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, на автомобіль марки «ВАЗ 21074», д.р.н. НОМЕР_1 , що, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 , жительці АДРЕСА_1 , та яким на час пригоди користувалась ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1