Справа № 276/561/25
Провадження по справі№ 1-кп/276/83/25
28 травня 2025 року с-ще Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Хорошів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань з №12025060680000035, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Макіївка Варвинського району Чернігівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , з загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, військовозобов'язаного, раніше судимого: 18.04.2007 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 289 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 22.09.2011 Срібнянським районним судом Чернігівської області за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі; 18.02.2015 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. 13.12.2017 Варвинським районним судом Чернігівської області скасовано іспитовий строк і направлено для відбування покарання; 10.01.2018 Ємільчинським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі; 24.06.2020 Червоноармійським районним судом Житомирської області за ст. 126-1 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт; 12.11.2020 Червоноармійським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 10 днів позбавлення волі, 24.02.2021 даний вирок змінений Житомирським апеляційним судом та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у виді 2 років 10 днів позбавлення волі; 04.03.2021 Червоноармійським районним судом Житомирської області за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 5 ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08.09.2023 звільнений умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 1 місяць 5 днів,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України,
з участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Червоноармійського районного суду Житомирської області від 04.03.2021 за ч.2 та ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. Однак, після відбування призначеного судом покарання, ОСОБА_3 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.
У першій декаді лютого 2025 року, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, в ОСОБА_3 , який перебував в смт Нова Борова Житомирського району Житомирської області, виник злочинний умисел, направлений на незаконну порубку дерев породи «сосна звичайна» з території лісу в кварталі 44 виділу 13 Турчинецького лісництва Коростенського надлісництва Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», що неподалік смт Нова Борова Житомирського району Житомирської області.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконну порубку дерев, у вказаний день та час, ОСОБА_3 прибув на територію лісу в кварталі 44 виділу 13 Турчинецького лісництва Коростенського надлісництва Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», що неподалік смт Нова Борова Житомирського району Житомирської області, та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.ст. 4, 69 Лісового кодексу України, не маючи спеціального дозволу для використання лісових ресурсів, лісорубного або лісового квитка, тим самим не маючи права здійснювати порубку дерев державної форми власності, завідомо розуміючи протиправність своїх дій, за допомогою власної ланцюгової бензинової пили не встановлено марки, зрізав п'ять дерев породи «сосна звичайна» в ділянці лісу в кварталі 44 виділу 13 Турчинецького лісництва Коростенського надлісництва Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», що неподалік смт Нова Борова Житомирського району Житомирської області, з діаметрами пнів 30x28 см., 26x24 см., 32x30 см., 42x38 см., 38x36 см., в результаті чого заподіяв Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» матеріальну шкоду на загальну суму 40 531 грн 97 коп., що є істотною шкодою.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 246 КК України, як умисні дії, які виразились в незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду.
28 березня 2025 року між прокурором Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_6 , з однієї сторони, та підозрюваним ОСОБА_3 , з іншої сторони, з участю захисника ОСОБА_7 , на підставі статтей 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації за ч.1 ст.246 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин. Підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України. Крім того, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст.246 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
В угоді про визнання винуватості зазначені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст.473, 474 КПК України, а також наслідки її невиконання. До угоди додана письмова згода представника потерпілого Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» ОСОБА_8 на укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12025060680000035.
Розглядаючи питання щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України. у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди у кримінальному провадженні, у яких беруть участь потерпілий, не допускається, крім випадків надання потерпілим письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, та повідомив, що йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. При цьому, обвинувачений повідомив про добровільність своєї позиції, просить суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджене покарання, яке він реально виконає.
Захисник обвинуваченого підтвердив добровільність укладання угоди про визнання винуватості та просить її затвердити.
Представник потерпілого надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що укладена угода про визнання винуватості відповідає нормам КПК та може бути затверджена судом з призначенням покарання, визначеного угодою.
В підготовчому судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє права, визначені п.1-4 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості.
Суд приходить до висновку, що дана угода відповідає вимогам КПК України та може бути затверджена, оскільки умови угоди не суперечать нормам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконанням обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, встановлено фактичні підстави для визнання винуватості.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.246 КК України, є нетяжким злочином.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст.67 КК України, є рецидив злочинів.
Суд враховує, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Червоноармійського районного суду Житомирської області від 04.03.2021 за ч.2 та ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, однак, після відбування призначеного судом покарання, ОСОБА_3 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин. Обвинувачений на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.
Враховуючи вищевикладені обставини, а також згоду потерпілого на затвердження угоди про визнання винуватості, на переконання суду, покарання, запропоноване сторонами, відповідає положенням Кримінального кодексу України, а тому суд приходить до висновку про можливість призначення узгодженого сторонами угоди покарання обвинуваченому за ч. 1 ст. 246 КК України - у виді позбавлення волі.
На переконання суду, зазначене покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Щодо вирішення цивільного позову, суд враховує наступне.
Цивільний позов заявлений Коростишівською окружною прокуратурою Житомирської області в інтересах держави в особі Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України», оскільки порушення вчинено на території Новоборівської територіальної громади. Позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в інтересах Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» шкоду, завдану незаконною порубкою дерев, в сумі 40 531 грн. 97 коп.
Відповідно до вимог ст. 127 Кримінального процесуального кодексу України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Необхідною умовою для настання деліктної відповідальності є наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкідливого результату, причинного зв'язку та вини особи, яка заподіяла шкоду. Наявність вказаних ознак в повному обсязі підтверджуєтеся матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Згідно ст. 17 ЛК України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Порубка дерев визнається незаконною, якщо вчинена без відповідного дозволу, за дозволом, виданим з порушенням чинного законодавства, до початку або після закінчення встановлених у дозволі строків, не на призначених ділянках чи понад установлену кількість, не тих порід дерев, які визначені в дозволі, порід, виробку яких заборонено.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 ЛК України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодування в повному обсязі відповідно до закону.
Згідно ст. 69 ЛК України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.
На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.
Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно- правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Згідно ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», незаконно добута деревина може бути результатом незаконної порубки лісу, за скоєння якої наступає кримінальна відповідальність. Визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Стаття 41 вказаного Закону встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно ч. 3 ст. 29, ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачується у визначеному вказаними нормами співвідношення на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів в розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно.
Зазначена норма означає, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органам Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.
В судовому засіданні ОСОБА_3 позов визнав у повному обсязі. Визначаючи розмір грошового відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини обвинуваченого, що обвинувачений заявлений позов визнав повністю, враховуючи вимоги розумності та справедливості, задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Підстави для застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого відсутні, відповідні клопотання прокурором не заявлено.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні, а тому вказане питання судом не вирішується.
Керуючись статтями 100, 314, 369-371, 373-374, 469, 472, 474-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 березня 2025 року між прокурором Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.246 Кримінального кодексу України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Початок строку відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Цивільний позов Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в інтересах Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», код ЄДРПОУ 44768034, шкоду, завдану незаконною порубкою дерев, в сумі 40 531 (сорок тисяч п'ятсот тридцять одна) грн 97 (дев'яносто сім) коп., перерахувавши їх на рахунок UA 038999980333149331000006697 (отримувач ГУК у Житомирській області, код доходів 24062100,/код отримувача 06506000000 грошові стягнення за шкоду, заподіяну, порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності та іншої діяльності).
Речові докази: оптичний диск із відеозаписом проведення допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 21.03.2025 та оптичний диск із відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 від 21.03.2025 - залишити в матеріалах кримінального провадження; три деревини породи «сосна», які прийняті ОСОБА_9 на зберігання, - передати потерпілому, як власнику;
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Хорошівський районний суд Житомирської області. При цьому вирок може бути оскаржений обвинуваченим, його законним представником, захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначене покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди, а прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1