Справа № 161/8927/24
Провадження № 1-кп/161/125/25
м. Луцьк 29 травня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференцзв'язку)
потерпілого - ОСОБА_5
представника потерпілого - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференцзв'язку)
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження № 12023030580001137 від 21.04.2023 року про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Ведмежка Маневицького району Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді начальника відділу КП «Луцьк авто парк сервіс», зареєстрованого та фактично проживаючого АДРЕСА_1 , не судимого, -
-за ст.286 ч.2 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_7 , 20.04.2023 о 22:16 год., в темну пору доби, керуючи технічно справним автомобілем марки «Toyota Camry», р.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Ковельській в лівій смузі, зі сторони с. Зміїнець Луцького району Волинської області, зі швидкістю 40 км./год., в порушення п.п. 2.3 (б), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, маючи об'єктивну можливість виявити пішохода на проїзній частині дороги, не врахував дорожню обстановку, відволікся від її спостереження, проявив безпечність та неуважність, не вибрав безпечної швидкості для руху, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості руху аж до повної зупинки транспортного засобу, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , 1955 року народження, який перетинав проїзну частину дороги з права на ліво відносно руху автомобіля поза пішохідним переходом.
Внаслідок вищевказаних грубих порушень Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_7 , своїми необережними протиправними діями, які знаходяться в прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, спричинив пішоходу ОСОБА_5 , 1955 року народження, згідно висновку судово-медичної експертизи № 252 від 11.05.2023, тілесні ушкодження у вигляді: вторинно відкритий сегментарний перелом обох кісток лівої гомілки із зміщенням відламків, що за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Таким чином, у прямому причинному зв'язку із даною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками є грубі порушення водієм ОСОБА_7 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме п.п. 2.3 (б), 12.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушення не визнав та дав суду наступні покази. 20.04.2023, близько 22:00 год. він керував автомобілем марки «Тойота Кемрі» зі швидкістю орієнтовно 40 км./год. по погано освітленій дорозі з увімкненим ближнім світлом фар по вул. Ковельській в м. Луцьк Волинської області зі сторони с. Зміїнець в напрямку м. Луцьк і подальшому в напрямку с. Боратин Луцького району Волинської області, де проживає. Не мав об'єктивної спроможності виявити небезпеку на дорозі, в смузі руху автомобіля, яким керував, неподалік АЗС «UPG», відчув з передню ліву частину автомобіля удар і щось впало, ОСОБА_7 подумав, що збив якусь тварину. Рух автомобілів по дорозі був «напружений», тобто багато автомобілів в той час рухались по даній дорозі, після чого відразу зупинився і зрозумів, що сталось ДТП за участю ОСОБА_5 , який перебував в стані тяжкого алкогольного сп'яніння, що беззаперечно вплинуло на оцінку безпечності переходу проїзної частини дороги поза межами пішохідного переходу потерпілим, тому обвинувачений вважає, що саме потерпілий ОСОБА_5 порушив п. 1.5, 4.4, 4.7, 4.14 (а), 4.14 (б), 4.14 (г) Правила дорожнього руху України. Крім того, ОСОБА_7 звернув увагу суду на те, що ОСОБА_5 був одягнутий в момент наїзду в темний одяг без світловідбивний елементів на одягу чи жилетки, а також в холодну пору був взутий в тапці (шльопанці). Після зупинки транспортного засобу ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_5 і з порожнини рота останнього був відчутний сильний запах алкоголю, що й в подальшому підтвердилась дана обставина документально. В подальшому ОСОБА_7 за допомогою телефону викликав швидку допомогу та працівників поліції. Також, ОСОБА_7 зазначив, що після ДТП в ОСОБА_5 не була наявна кровотеча і в цілому сліди крові як на тілі, так і на його одязі, а також на асфальті. Згодом приїхала карета швидкої допомоги, які оглянули ОСОБА_5 , після чого переклали на ноші, з метою подальшої перенесення до автомобіля швидкої допомоги, при цьому ОСОБА_5 ніяк не закріплювали до нош, а також не накладали шини і фактично допомоги не надавались, а лише поклали на ноші, занесли до автомобіля швидкої допомоги і поїхали в обласну лікарню. На наступний день ОСОБА_7 поїхав до ОСОБА_5 в лікарню, де як тільки зайшов до палати, де лежав ОСОБА_5 , був дуже сильний запах алкоголю в даній палаті, що не було практично чим дихати. В ході розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , останній нецензурно виражався, просив відчепитись від нього і дати йому можливість піти додому. Таким чином, ОСОБА_7 вважає, що він не міг об'єктивно в темну пору доби та погано освітленою ліхтарями дорогою, вчасно помітити ОСОБА_5 на проїжджій частині дороги, який перебував на зустрічній частині дороги, можливо його інше авто вдарило і його відкинуло на смугу руху по якій рухався автомобілем ОСОБА_7 , однак останній звернув увагу суду, що ОСОБА_5 не було на смузі руху по якій їхав ОСОБА_7 .. Також, обвинувачений зазначив, що сторона обвинувачення не перевірила та не довела поза розумним сумнівом факт наявності технічної можливості уникнути наїзду на ОСОБА_5 , при цьому останній створив саме умови та порушив Правила дорожнього руху України, а тому просить даний доказ визнати недопустимим, а також стороною обвинувачення в обвинувальному акті не доведено порушення ОСОБА_7 Правил дорожнього руху України, які останній порушив і які нібито перебували в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .. Крім того, ОСОБА_7 зазначив, що саме ОСОБА_5 став джерелом створення даної ДТП, а тому вважає, що саме дії ОСОБА_5 стали безпосереднім прямим причинним зв'язком з виникненням даної ДТП та наслідками, що настали. Разом з тим, ОСОБА_7 зазначив, що після ДТП ОСОБА_5 намагався встати на ногу та просив відпустити його додому, виражався нецензурними словами. ОСОБА_5 після ДТП лежав на смузі зустрічного руху. Також, ОСОБА_7 зазначив, що він не прибув за викликом на участь у слідчій дії, а саме слідчий експеримент, оскільки йому не було відомо в якому він в той час був процесуальному статусі. Завдані збитки потерпілому відшкодовані повністю з християнських мотивів, оскільки бачив, що ОСОБА_5 потрібна і фінансова допомога в лікуванні, суму якої зазначив ОСОБА_5 .. Просив суд винести виправдувальний вирок за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Незважаючи не визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
-показами даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_5 , який показав, що 20.04.2023, близько 22:00 год. він йшов з дому, що за адресою: м. Луцьк, вул. Лєскова, 1/2 Волинської області за цигарками на АЗС «UPG», що по вул. Ковельській в м. Луцьк Волинської області. Коли переходив проїзну частину дорогу поза межами пішохідного переходу, де його збив автомобіль, а далі нічого не пам'ятає, а вже пригадує лише як перебував у Волинській обласній лікарні з апаратом АЗФ. Чи втрачав свідомість не пам'ятає, а також не пам'ятає працівників поліції та швидку допомогу. В момент наїзду потерпілий був одягнутий в сині джинси, синя спортивна куртка і в тапках. В руках нічого не мав. На передодні ДТП вживав алкогольні напої, орієнтовно 300 грам. Коли підходив до проїжджої частини дороги, то дивився ліворуч та праворуч і потерпілий був впевнений, що встигне безпечно перейти проїжджу частину дороги. В даний час може пересуватись самостійно, хоча відчувається біль в нозі, однак пересування важким та повільнішим. В момент переходу дороги переходив звичайним темпом, освітлення проїжджої частини дороги було добре освітлене. Чи хтось допитував потерпілого відразу після ДТП не пам'ятає. Під час проведення слідчого експерименту зі слідчим та іншими учасниками слідчого експерименту відтворення обставин ДТП, особисто в потерпілого не було до слідчого. В жовтні 2023 вже лікарі зняли шпиці з ноги. В момент ДТП погодні умови були нормальні, дощу не було, асфальт був сухий, темна пора доби була. Коли дивився ліворуч та праворуч перед тим як перейти дорогу, видимість була доброю, відстань до автомобілів була дуже далека. Спочатку він дійшов до середини дороги, однак автомобіль ОСОБА_7 він не бачив, були лише вантажні автомобілі, які він пропустив. На одязі потерпілого не було світловідбивних елементів. Внаслідок ДТП потерпілий отримав травми лівої ноги, однак як називається травма, потерпілий не знає, все зафіксовано в медичних документах. В слідчому експерименті приймали участь статист, який виконував дії потерпілого в момент ДТП, однак чи представляли статиста не пам'ятає, але на його думку, що представляли. Статисту було на вигляд 30+ років, статист був зростом орієнтовно зросту потерпілого. Потерпілий розповідав як рухатись статисту, і останній так і рухався під час проведення слідчого експерименту. Які використовувались автомобілі під час слідчого експерименту, зокрема, марку автомобіля, потерпілий не пам'ятає. Також, потерпілий зазначив, що ОСОБА_7 приходив до нього в лікарню та просив вибачення, при цьому відшкодував завдані збитки, і потерпілий ОСОБА_5 не має до ОСОБА_7 будь-які претензії матеріального чи морального характеру не має та суворому покаранні не наполягає;
-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_8 , який показав, що на момент ДТП він працював в патрульній поліції. Під час чергування на службі 20.04.2023, близько 22:20 год. на службовий планшет надійшло повідомлення про ДТП з потерпілим за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, а саме навпроти АЗС «UPG» водій здійснив наїзд на пішохода. Відразу, оперативно прибувши на місце ДТП було виявлено водія та потерпілого, при цьому останній знаходився на проїжджій частині дороги та був дезорієнтований, так як він не міг піднятися, тому відразу було огороджено місце ДТП та викликано швидку допомогу потерпілому. Потерпілий був в свідомості і з ним намагались постійно спілкуватись, при цьому останній повідомляв, що йому дуже болить нога і він не може піднятись самостійно. Також, свідок додав, що було видно ногу потерпілого, яка мала не природній вигляд, тобто була пошкоджена. Згодом прибула швидка допомога та слідчий, які займались своїми професійними обов'язками, зокрема, медики оглянули потерпілого, після чого перемістили останнього в карету швидкої допомоги та госпіталізували, а слідчий проводив огляд місця події. На момент приїзду на місце ДТП, погодні умови були такі, зокрема, асфальт був сухим, проїжджа частина була освітлена вуличними ліхтарями, так як була темна пора доби, тобто дощу не було і видимість дороги була нормальна. Стан потерпілого був такий, останній був дезорієнтований, оскільки не міг чітко пояснити з якої сторони і в якому напрямку він переходив проїжджу частину дороги та мав ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), при цьому потерпілий під час спілкування підтвердив, що він вживав алкогольні напої. Крім того, свідок додав, що на місці ДТП письмові в пояснення в потерпілого не відбиралися ОСОБА_8 .. Також, свідок зазначив, що після прибуття на місце ДТП фіксувалось все на відео за допомогою бодікамер, а після чергування бодікамери здано в окремий відділ, які займаються аудіо-відео записами з бодікамер і яка доля відеозаписів, в даний час свідку не відомо, так як це не в його компетенції;
-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_9 , яка показала, що вона на момент ДТП працювала інспектором Патрульної поліції м. Луцьк. 20.04.2023 під час патрулювання в складі екіпажу поліції №4 з ОСОБА_8 , близько 22 год. на службовий планшет надійшло повідомлення про ДТП з потерпілими по вул. Ковельська в м. Луцьк, а саме поблизу АЗС «UPG». Прибувши на місце ДТП було виявлено серед дороги стояв транспортний засіб, а попереду автомобіля лежав пішохід по середині дороги на якого здійснено наїзд. В першу чергу ОСОБА_9 з ОСОБА_8 підбігли до пішохода, який лежав на проїжджій частині дороги та запитали чи потрібна допомога, так як останній був при свідомості, хоча дещо дезорієнтований, однак було видно, що нога потерпілого мала не природний вигляд, тобто було видно, що пошкоджена (вигнута в протилежну сторону), але що потерпілий повідомляв в ході розмови, в даний час свідок не пам'ятає. Інших видимих тілесних ушкоджень свідок не бачила в потерпілого. Через дуже короткий проміжок часу прибула карета швидкої допомоги, її напарник ОСОБА_8 залишився біля потерпілого, в подальшому лікарі оглянули потерпілого та госпіталізували з місця ДТП в медичний заклад, а ОСОБА_9 почала встановлювати водія транспортного засобу та можливих свідків щоб ніхто не розходився з місця ДТП. На місці ДТП було встановлено водія транспортного засобу, що здійснив наїзд, а також його пасажира, свідка-водія, який рухався на іншому транспортному засобі та бачив момент наїзду. Також, прибула слідчо-оперативна група, скоріше всього, що їх викликала ОСОБА_9 , однак не впевнена. Після приїзду слідчо-оперативної групи свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 відгородили місце ДТП та надавали допомогу слідчому, однак як учасник не брала участь в огляді місця події. Крім того, ОСОБА_9 зазначила, що вона з напарником спілкувались з учасниками ДТП з приводу обставин наїзду, зокрема, з потерпілим, однак не пам'ятає про що розповідав останній, а також спілкувалась з водієм транспортного засобу, який скоїв наїзд, який повідомляв, що він їхав по дорозі та побачив пішохода, однак не встиг загальмувати, тому й скоїв наїзд. Крім того, свідок додала, що від потерпілого був запах алкогольного сп'яніння з порожнини рота;
-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_10 , який показав, що він працює священиком. Орієнтовно в травні 2023 року свідок був пасажиром в автомобілі обвинуваченого ОСОБА_7 в момент наїзду на пішохода та сидів на передньому правому сидінні. В темну пору доби вони рухались по вул. Ковельській в м. Луцьк зі швидкістю не більше 40 км./год.. В цей час вже було увімкнуто вуличні ліхтарі, які освітлюють дорогу, однак світили не яскраво. Під час руху відчули удар, тобто таке відчуття, що на щось наїхали. Самого чоловіка, в момент наїзду свідок не бачив, хоча допускає, що була якась тінь людини, після чого ОСОБА_7 відразу зупинив транспортний засіб. В момент наїзду свідок не спілкувався з ОСОБА_7 .. Наїзд відбувся на крайній лівій смузі руху, а потерпілий лежав по середині дороги, тобто удар відбувся в ліву передню частину автомобіля, а саме бампер та можливо фара автомобіля. Дані ушкодження свідок побачив вже після ДТП. Також, свідок підходив до потерпілого, який лежав посередині дороги біля осьової розмітки дороги, однак вони не спілкувались, хоча від потерпілого були чути запах алкоголю. Хто викликав швидку допомогу та поліцію свідок не пам'ятає. Також, свідок бачив, що працівники поліції спілкувались з потерпілим, однак про що вони говорили свідку не відомо. Яка була відстань між потерпілим та автомобілем після наїзду свідок не пам'ятає. На думку свідка, поліцію викликав ОСОБА_7 , хоча не впевнений;
-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_11 , який показав, що точної дати не пам'ятає, однак це було після 22 год. він їхав автомобілем «Фіат Добло» з роботи про правій крайній смузі руху в напрямку м. Ковель та не доїжджаючи до АЗС «UPG», далеко побачив як якийсь ніби чорний «цалафан» вилетів на ліву смугу руху, а коли під'їхав ближче, то побачив, що це була людина, після чого зрозумів, що відбулось ДТП та відразу викликав по телефону швидку допомогу. Згодом вибігли люди з АЗС та підбігли до потерпілого. Свідок також підійшов до потерпілого, побачив, що він живий, після чого ще раз зателефонував в швидку допомогу, де йому відповіли, що швидка допомога вже виїхала, а хто викликав працівників поліції свідку не відомо. В подальшому свідок зрозумів, що автомобіль марки «Тойота» «зачепила» чоловіка-потерпілого. Також, свідок намагався поспілкуватись з потерпілим, однак на думку ОСОБА_11 , потерпілий був неадекватний, а також можливо в стані алкогольного сп'яніння, це свідок визначив по розмові коли потерпілий хотів встати на «здорову ногу» по приїзду медиків, однак запаху алкоголю від потерпілого він не відчув, хоча на запитання свідка чи все з ним нормально, потерпілий не відповідав. Чи була кров в потерпілого, свідок не пам'ятає. З виду свідок зрозумів, що в потерпілого була зламана нога, оскільки по приїзду медиків, свідок допомагав класти потерпілого на ноші, його прив'язали та помістили в карету швидкої допомоги і в подальшому госпіталізували до медичного закладу. В подальшому, хтось казав, що потерпілий йшов на АЗС по цигарки. Потерпілий після наїзду лежав на лівій смузі руху, в напрямку, що рухався свідок, орієнтовно 1,5 м. від осьової лінії розмітки дороги. Свідок додав, що на його думку потерпілий рухався по проїжджій дорозі по напрямку руху автомобіля «Тойота» - з права на ліво. Працівники поліції встановили анкетні дані ОСОБА_11 , останній розповів, що він бачив з ДТП, після чого поставив свій підпис в якихось документах, однак які саме були документи, свідок не пам'ятає. Також, свідок додав, що ОСОБА_7 телефонував до нього на наступний день та останній просив зустрітись, і в подальшому вони зустрілись на АЗС, де в ході розмови ОСОБА_7 розпитував в ОСОБА_11 , що саме останній бачив, з приводу ДТП, на що свідок розповів все вищесказане. Також, ОСОБА_7 в подальшому знову телефонував свідку ОСОБА_11 та з претензією запитував чому ОСОБА_11 не попередив ОСОБА_7 про те, що свідка викликали на слідчу дію відтворення ДТП, на що свідок ОСОБА_11 здивувався чому він має попереджати ОСОБА_7 , при цьому будь-яких домовленостей між ними не було. Також, в подальшому ще були телефонні дзвінки свідку ОСОБА_11 від обвинуваченого ОСОБА_7 , де в ході розмови останній казав, що він не може зрозуміти як таке сталось і ще щось говорив, однак свідку це було не цікаво і на тому розмова закінчувалась, оскільки він все що знав - розповів працівникам поліції і в подальшому свідок ОСОБА_11 заблокував номер телефону обвинуваченого ОСОБА_7 в своєму мобільному телефоні. Свідок ОСОБА_11 прибув за викликом працівників поліції для відтворення обставин ДТП. В момент ДТП дорога була суха, видимість та освітлення було нормальне. Слідчий експеримент проводив слідчий, були присутні потерпілий, його син, свідок та ще були якісь хлопці, а також використовувались транспортні засоби, однак обвинувачений ОСОБА_7 не був присутній в цей час. Будь-які зауваження, скарги чи доповнення під час проведення слідчого експерименту учасниками слідчому не подавались та будь-яких претензій не було щодо неправильності проведення такої слідчої дії;
-показами даними в судовому засіданні експертом ОСОБА_12 , яка показала, що проводила судово-медичну експертизу, на підставі постанови слідчого ОСОБА_13 , по медичній документації щодо потерпілого ОСОБА_5 та після її детального вивчення, в результаті якого складено висновок експерта №252 від 11.05.2023, згідно поставлених питань в постанові слідчого. Складений висновок експерта №252 від 11.05.2023 повністю підтримує в тому об'ємі та вихідними даними, що були надані на дослідження. Огляд потерпілого безпосередньо для проведення даної експертизи не потрібно, оскільки було достатньо медичної документації. Будь-які сумніви під час проведення даної експертизи в експерта не було, а також сумнівів щодо наявності в потерпілого тілесних ушкоджень, що були зазначені в медичній документації теж не було;
-протоколом огляду документу (відеозапису) від 06.06.2023;
-протоколом огляду документу (відеозапису) від 15.09.2023;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 21.09.2023, за участю потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_11 , які розповіли та відтворили про обставини дорожньо-транспортної пригоди;
-висновком експерта №СЕ-19/103-23/11151-КТ від 16.11.2023, відповідно до якого експерт прийшов до таких висновків, що в заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля «Тойота Камрі», р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, шляхом негайного гальмування, з моменту виникнення небезпеки для руху;
-протоколом огляду місця події від 20.04.2023, відповідно до якого зафіксовано наслідки ДТП;
-протоколом огляду місця події від 18.05.2023, відповідно до якого оглянуто одяг потерпілого ОСОБА_5 в який був останній одягнутий в момент ДТП;
-висновком експерта №252 від 11.05.2023, відповідно до якого експерт прийшов до таких висновків, що згідно даних медичної документації у гр. ОСОБА_5 було виявлено тілесне ушкодження: вторинно відритий сегментарний перелом обох кісток лівої гомілки зі зміщенням відламків. Дане тілесне ушкодження виникло в результаті травмуючої дії тупого предмету, цілком можливо при ударі виступаючою частиною автомобіля під час ДТП в час вказаний в постанові та в медичній документації, за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя;
-висновком експерта № СЕ-19/103-23/6181-ІТ від 18.07.2023;
-оглянутими та дослідженими в судовому засіданні аудіо та відеозаписами;
-картою пацієнта, який вибув із стаціонару № 7894, відповідно до якого потерпілому ОСОБА_5 встановлено діагноз «Вторинно відкритий сегментарний перелом обох кісток лівої гомілки із зміщенням уламків. Алкогольне сп'яніння.»;
-висновком експерта №СЕ-19/103-23/6181-ІТ від 18.07.2023, згідно якого робоча гальмова система та система рульового керування транспортного засобу марки «Toyota Camry» р.н.з. НОМЕР_1 , знаходилися у працездатному стані.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_7 , своїми необережними протиправними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, вчинив злочин, передбачений ст.286 ч.2 КК України.
Покази свідків-експертів ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а також посилання сторони захисту щодо висновку експертного дослідження № 124-08-2024 від 07.05.2024, судом до уваги не приймається, оскільки даний висновок експертного дослідження надано суду в сканованій та роздрукованій на кольоровому принтері формі, тобто не оригінал документа. В даному висновку експертного дослідження надається перевага, а також аналіз і оцінка висновку експерта №252 від 11.05.2023, однак зазначене не допускається у висновках експертів. Також, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 не наділені повноваженнями надавати оцінку та аналізувати висновки інших судово-медичних експертів, крім того, в їх нібито висновку експертного дослідження повідомлено, що такий висновок виконаний з дотриманням вимог ст.71, 72 КПК України, а також при складанні такого висновку особи, які проводили дану експертизу не попереджені про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 та 387 КК України, що свідчить про те, що особи, які проводили експертне дослідження, діяли всупереч ЗУ «Про судову експертизу». Крім того, строк дії ліцензії на проведення судових експертиз (досліджень) на момент проведення експертного дослідження № 124-08-2024 від 07.05.2024 в ФОП « ОСОБА_16 » закінчився, що свідчить про те, що даний висновок проведений/виконаний не уповноваженими особами, а тому судом визнається висновок експертного дослідження № 124-08-2024 від 07.05.2024 не допустимим доказом, в розумінні ст.89 КК України.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника щодо відсутності проживання за адресою одного з понятих, які залучались під час проведення слідчого експерименту, так як адреса проживання понятого вказано не вірно, судом до уваги не приймається, оскільки особа була присутня під час проведення зазначеної слідчої дії, однак з невідомих причин зазначено не вірну адресу проживання, що на думку суду свідчить про небажання понятого приймати подальшу участь в даному кримінальному провадженні. Також, судом не приймається до уваги твердження обвинуваченого та його захисника щодо автомобіля, який використовувався під час проведення слідчого експерименту, зокрема, що був залучений автомобіль іншої марки, тобто не такий, яким керував обвинувачений, оскільки під час проведення слідчого експерименту визначалась видимість з автомобіля в момент виникнення небезпеки під час руху, тобто пішохода, тому марка автомобіля не впливає на проведення даної слідчої дії. Разом з тим, слідчим по даному кримінальному провадженні неодноразово пропонувалось прийняти участь ОСОБА_7 та його захиснику у проведенні слідчого експерименту, однак останні відмовилися, хоча в подальшому в судових засіданнях неодноразово звертали увагу суду на порушення норм КПК України, а також недопустимість зазначеного доказу.
Також, судом не приймається до уваги твердження ОСОБА_7 про те, що наїзд на пішохода можливо було скоєно іншим автомобілем, внаслідок чого ОСОБА_5 опинився на смузі руху ОСОБА_7 , в результаті чого й відбувся наїзд на пішохода, оскільки такі твердження повністю спростовуються показами свідка ОСОБА_11 та не узгоджуються з матеріалами кримінального провадження.
Крім того, посилання обвинуваченого щодо визнання постанови про призначення групи прокурорів від 21.04.2023 недопустимим доказом, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до Наказу керівника Волинської обласної прокуратури ОСОБА_17 № 52к від 06.02.2023, що знаходиться в матеріалах судового провадження, ОСОБА_18 призначено на посаду заступника керівника Луцької окружної прокуратури з 06.02.2023, що свідчить про те, що в постанові про призначення групи прокурорів від 21.04.2023 технічна описка, так як підписав дану постанову ОСОБА_18 ..
Разом з тим, обвинувачений та його захисник просять визнати інші докази в даному кримінальному провадженні не допустимими, що були зібрані в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, а лише перераховують усі докази, судом до уваги не приймається, оскільки як обвинувачений так і його захисник не наводять будь-яких аргументів щодо їх не допустимості, а лише перераховують усі докази, однак зібрані докази повністю узгоджуються та є співрозмірними та технічно спроможними в даній категорії справ і повністю узгоджуються із показами потерпілого та свідків.
Отже, вищевказані посилання обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, який будь-яким чином намагався затягнути судове розгляд та ввести в оману суд, тому такі дії ОСОБА_7 розцінюються як спосіб уникнути відповідальності за вчинене.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі N 1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.
Відповідно до змісту ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відноситься до категорії тяжких злочинів, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд відносить добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставини, що обтяжують його покарання, суд не вбачає.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , судом враховується те, що останній раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, працює, добровільно відшкодував завдані збитки, його вік, однак, свою вину не визнав, не розкаявся у вчиненому, намагався під час судового слідства ухилитись від відповідальності за вчинене, хоча під час виступу в судових дебатах усвідомлював свою винність у вчиненому кримінальному правопорушенні, однак вперто доводив протилежне, а також судом враховується поведінка ОСОБА_7 під час судового слідства, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_7 , слід призначити межах санкції ст.286 ч.2 КК України, ближче до нижчої межі - у виді позбавлення волі, з позбавлення права керування транспортними засобами, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.
Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави судові витрати в розмірі 6214,00 (шість тисяч двісті чотирнадцять) гривень витрат за проведення судових експертиз в даному кримінальному провадженні.
Арешт, що накладений на автомобіль марки «Toyota Camry», н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 - скасувати повністю.
Речові докази - ДВД диск з фрагментом відеозапису з відеокамери «Безпечне Місто», що розташована на перехресті вул. Ковельська та Боголюбська в м. Луцьк Волинської області, DVD-R диск hp 4.7 Gb, серії ZE5788-DVR-J47F4 з відеозаписом з камери БМ, що по вул. Ковельській в м. Луцьк, що знаходяться при матеріалах судового провадження - залишити при матеріалах судового провадження.
Речовий доказ - транспортний засіб марки «Тойота Камрі», р.н.з. НОМЕР_1 , що переданий на відповідальне зберігання під письмову розписку ОСОБА_7 - залишити останньому.
Речові докази - одяг потерпілого ОСОБА_5 , а саме: джинси та куртка, що передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити останньому за належністю.
Медична документація, зокрема, медична карта стаціонарного хворого ОСОБА_5 № 7894/1025 без опису та нумерації акр., що знаходиться в матеріалах судового провадження - повернути до Волинського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф - за минанням потреби.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.