Справа №155/319/25
Провадження №3/155/486/25
29.05.2025 м. Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Санакоєв Д.Т., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП
До Горохівського районного суду Волинської області 29.05.2025 року надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №245075, 12.02.2025 року о 15:33 год. в с. Терешківці, дорога Н-17, 91 км, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Audi A6 державні номерні знаки НОМЕР_1 на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу завчано подану диска з червоним світлоповертачем на зупинився, чим порушив п.2.4 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.122-2 КУпАП.
Постановами Горохівського районного суду Волинської області від 06.03.2025 року, 09.04.2025 року та 01.05.2025 року матеріали справи було повернуто для направлення за підвідомчістю.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення приходжу до наступного висновку.
Діяння ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.122-2 КУпАП як невиконання водіями вимог про зупинку.
Згідно статті 255 КУпАП на поліцію покладено обов'язок складати протокол. За загальним правилом особа, яка складає протокол повинна зібрати докази, що будуть підтверджувати фабулу протоколу (обставини) та інкриміновану норму, що була порушена.
Відповідно до п. 2 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст.213, 221, 256, 278 КУпАП на розгляд уповноважених на те органів і посадових осіб, в тому числі до суду, повинні надходити належно оформленні справи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій і є основним джерелом доказів, складається по встановленій формі і повинен містити дані, необхідні для розгляду справи по суті; особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є доказом, в якому містяться фактичні дані про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення.
Окрім того, розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи, відносно якої складено протокол в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
В ході підготовки до розгляду справи в суді встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №245075 від 12.02.2025 року, всупереч вимогам ст.256 КУпАП, не вказано частину статті, яка передбачає відповідальність за правопорушення, що інкримінується особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, згідно з ч.1 ст.122-2 КУпАП невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Водночас, відповідно до ч.2 ст.122-2 КУпАП невиконання вимог уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому слід звернути увагу на те, що відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною першою статті 122-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 221 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються судами лише в межах встановленої підвідомчості. У даній справі поданий протокол уже тричі повертався Управлінню патрульної поліції у Волинській області для направлення за підвідомчістю, проте матеріали вкотре подані до суду як після доопрацювання незважаючи на висновок суду зроблений в постановах 06.03.2025, 09.04.2025 року 01.05.2025 року про не підвідомчість даного протоколу суду.
Враховуючи викладене, матеріали справи не містять відомостей, які дають можливості достеменно встановити підвідомчість справи та в повному обсязі з'ясувати склад адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 245 КУпАП завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Наведене свідчить, що адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 складені з порушенням вимог КУпАП, тобто без проведення належної перевірки органом, який надіслав адміністративний матеріал до суду.
Суддя звертає увагу, що суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На виконання вимог постанови Горохівського районного суду Волинської області від 06.03.2025 року, 09.04.2025 року та 01.05.2025 року до матеріалів справи Департаментом патрульної поліції управління патрульної поліції у Волинській області долучено рапорт поліцейського 1 взводу, 3 роти батальйону УПП у Волинській області ДПП від 12.03.2025 року, від 21.04.2025 року та від 20.05.2025 року у яких вказано що помилково не зазначено частину статті відповідного правопорушення, прохання вважати вірною в протоколі частину першу статті 122-2 КУпАП та просить суд прийняти рішення у зв'язку із закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП.
Суддя наголошує, що може спиратися лише на докази, які відповідають вимогам КУпАП. Рапорт поліцейського, у даному випадку, не може бути допустимим доказом кваліфікації інкримінованого діяння.
Відповідно до правової позиції Верховного суду викладеної у постанові від 20.05.2020 року у справі №524/5741/16: «Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень».
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Окрім того, суддя постановами 06.03.2025 року, 09.04.2025 року 01.05.2025 року повертав матеріли адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не для доопрацювання та усунення недоліків, а саме для передачі за підвідомчістю. Вимоги про усунення недоліків у постанові не зазначено.
Незважаючи на це, УПП у Волинській області 22.05.2025 року вихідний №6098/41/17/5-2025 направив на адресу суду ті самі адміністративні матеріали як після доопрацювання.
Окремо слід наголосити, що через складання протоколу з порушеннями та невжиття уповноваженими особами належних заходів для належного опрацювання матеріалів і направлення їх за належною підвідомчістю, створюється ситуація, за якої особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, може уникнути відповідальності виключно з процесуальних причин.
Такий підхід суперечить завданням адміністративного провадження, визначеним ст.245 КУпАП, зокрема забезпеченню належного розгляду справи та притягнення винної особи до відповідальності в межах закону.
З огляду на викладене та зв'язку із відсутністю повноважень суду на розгляд, матеріали справи про адміністративне правопорушення підлягають поверненню до УПП у Волинській області для направлення за підвідомчістю із врахуванням ст.38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.256, 268, 278 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя,
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути до Управління патрульної поліції у Волинській області для направлення за підвідомчістю із врахуванням ст.38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Д.Т.Санакоєв