29 травня 2025 року справа №200/6866/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року (головуючий суддя І інстанції - Кошкош О.О.), складене у повному обсязі 16 грудня 2024 року, у справі № 200/6866/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій та бездіяльність протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся через систему “Електронний Суд» до Донецького окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням наданих уточнень від 24.10.2024, від 25.10.2024) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування до страхового стажу для призначення та обчислення пенсії за віком з моменту її призначення періоду військової служби з 01.01.2017 по 31.05.2024;
визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не врахування грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 31.05.2024, вказаного у довідках Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески від 26.06.2024 № 15/136, від 26.06.2024 № 15/137 під час розрахунку пенсії з моменту її призначення;
визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення пенсії у зменшеному розмірі з моменту її призначення; визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виплати пенсії у зменшеному розмірі з моменту її призначення;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу для призначення та обчислення пенсії за віком з моменту її призначення період військової служби з 01.01.2017 по 31.05.2024;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області врахувати грошове забезпечення за період з 01.01.2017 по 31.05.2024, вказане у довідках Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески від 26.06.2024 № 15/136, від 26.06.2024 № 15/137, під час розрахунку пенсії з моменту її призначення;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати розмір пенсії за віком, з урахуванням страхового стажу, набутого за період військової служби з 01.01.2017 по 31.05.2024, а також з урахуванням сум грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 31.05.2024, вказаного у довідках Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески від 26.06.2024 № 15/136, від 26.06.2024 № 15/137;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити пенсію за віком у перерахованому розмірі з моменту її призначення, з урахуванням вже виплачених сум.
13 листопада 2024 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду проходження військової служби з 01.01.2017 по 31.05.2024, а також не врахування щомісячних сум грошового забезпечення, вказаних у довідках Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26.06.2024 №15/136, №15/137 під час призначення пенсії за заявою від 10.07.2024 та при її обчисленні з 10.07.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату призначеної пенсії за заявою від 10.07.2024 обчисливши її із зарахуванням до страхового стажу періоду проходження військової служби з 01.01.2017 по 31.05.2024, а також із врахуванням грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 31.05.2024, що визначене у довідках Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26.06.2024 №15/136, №15/137, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги вказав на відсутність підстав для зарахування до страхового стажу період роботи позивача з 01.01.2017 по 31.05.2024 у зв'язку з несплатою страхових внесків.
Зазначив, що довідка про складаві заробітної плати не може бути використана для обчислення розміру пенсії у зв'язку з незарахуванням періоду роботи позивача з 01.01.2017 по 31.05.2024 до страхового стажу.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належних чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком призначену з 10.07.2024 за заявою від 10.07.2024.
Згідно рішення від 25.07.2024 №057050011615 про призначення пенсії розмір пенсії ОСОБА_1 з 10.07.2024 складає 8964,48 грн. Визначено страховий стаж - 27 років 4 місяці 7 днів.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області у відзиві повідомлено, що заява від 10.07.2024 про призначення пенсії опрацьована за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області СП - ОСОБА_2 (U22001-DALV), та перевірялася спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ГСП - Остапенко Ольгою Михайлівною (U26002-GR543).
Згідно рішення від 05.08.2024 №057050011615 про перерахунок пенсії, що здійснений за результатом розгляду заяви від 25.07.2024 у зв'язку із наданням додаткових документів, розмір пенсії ОСОБА_1 з 10.07.2024 складає 11091,35грн. Визначено страховий стаж - 34 роки 2 місяці 1 день.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області у відзиві повідомлено, що до заяви про перерахунок пенсії долучено диплом серії НОМЕР_1 від 24.06.1989, у зв'язку з чим страховий стаж збільшено до 34 років 02 місяців 01 день.
Судом встановлено, що при нарахуванні сум пенсії заробітна плата врахована по 31.12.2016, показники заробітної плати за період з 01.01.2017 по 31.05.2024 відстуні, про що свідчить розрахунок пенсії за віком.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо не врахування періоду роботи з 01.01.2017 по 31.05.2024 до страхового стажу, а також заробітної плати отриманої в цей період позивач звернувся до суду.
Суд погоджує висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058- ІV).
Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно п.1 ст. 44 Закону № 1058-IV звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
З аналізу наведеної норми вбачається, що пенсіонер має право на призначення (перерахунок) пенсії у разі звернення із відповідною заявою із наданням необхідних документів для здійснення призначення (перерахунку) пенсії.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону.
Відповідно до ст. 11 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно зі ст. 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. […] Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище норм Закону № 1058 дає підстави для висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески.
Періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника.
З метою забезпечення обліку застрахованих осіб в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні діє система персоніфікованого обліку та Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Так, Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр), в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 1 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі також - Закон №2464-VI) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону №2464-VI реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.
Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування і соціальними та іншими виплатами, передбаченими законодавством, та електронного реєстру листків непрацездатності, порядок організації ведення та надання інформації з якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 21 Закону №1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до абзацу 4 частини п'ятої статті 21 Закону №1058-IV персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Таким чином, обов'язок щодо подання до Пенсійного фонду відомостей про заробітну плату застрахованої особи, на яку сплачено страхові внески, покладається саме на роботодавця.
Вказане кореспондується також з нормами ч. 2 ст. 20 Закону №2464-VI відповідно до яких персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з 15.06.1993 зарахований на військову службу в органи Служби безпеки згідно наказу начальника Управління Служби безпеки України по Донецькій області віл 14.06.1993 №193-ос по теперішній час, про що свідчить довідка Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13.05.2024 №573.
Разом з цим, періоди роботи з 01.01.2017 по 31.05.2024 до страхового стажу не зараховані, про що свідчить розрахунок стажу.
Не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.01.2017 по 31.05.2024 обумовлено тим, що в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні дані про нараховані та сплачені суми заробітної плати та страхових внесків починаючи з 01.01.2017.
Разом з цим, до заяви про призначення пенсії додана довідка Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26.06.2024 №15/138 в якій повідомлено про відсутність інформації щодо сплачених страхових внесків персонально за кожною застрахованою особою, зокрема відомості щодо ОСОБА_1 , у зв'язку із тим, що відомості про штатний склад військовослужбовців Служби безпеки України є інформацією з обмеженим доступом. Виключенням стала інформація у звітах за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2016 року. Станом на 26.06.2024 заборгованість зі сплати страхових внесків відсутня.
Також, до заяви про призначення пенсії додані довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26.06.2024 №№15/132, 15/133, 15/134, 15/135, 15/136, 15/137 з яких вбачається таке.
ОСОБА_1 за період 01.01.2017 - 31.12.2021 отримував щомісячні суми грошового забезпечення, на які сплачені страхові внески, про що зазначено у довідці Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26.06.2024 №15/136.
За період 01.01.2022 - 31.05.2024 ОСОБА_1 отримував суми грошового забезпечення, на які сплачені страхові внески, про що зазначено у довідці Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26.06.2024 №15/137.
В довідці від 26.06.2024 №15/139 Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях повідомлено про знищення паперових первинних документів щодо нарахування грошового забезпечення та про сплачені страхові внески за період служби з 01.01.2007 по грудень 2021 року. Розрахунок грошового забезпечення за період з 01.01.2007 по грудень 2021 року здійснено на підставі електронної бази особової картки нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Отже, при розгляді справи судом встановлено, що належними доказами підтверджується період проходження ОСОБА_1 військової служби у період з 01.01.2017 по 31.05.2024, а також отримання ним грошового забезпечення у період з 01.01.2017 по 31.05.2024.
Щодо сплати страхових внесків із грошового забезпечення, виплата якого здійснена позивачу у період з 01.01.2017 по 31.05.2024, суд зазначає, що із наданих до суду документів не вбачається можливим визначити суми страхових внесків, нарахованих/сплачених саме на грошове забезпечення позивача, оскільки такі відомості подавалися до Пенсійного фонду України загальною сумою під час направлення звітності.
Суд враховує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №770 затверджено Порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським.
Пунктом 15 цього Порядку передбачено обов'язок правління Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики, Міноборони, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, МВС, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Управлінням державної охорони затвердити порядок подання, обліку та оброблення відсутніх у реєстрі застрахованих осіб персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків, необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, відомості про яких становлять інформацію з обмеженим доступом.
З аналізу наведеного вбачається, що на відповідні територіальні органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок затвердити особливий порядок подання страхувальниками, зокрема Службою безпеки України, персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків застрахованих осіб у разі їх відсутності в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.07.2000 по 31.12.2016. Такі відомості використовуються для призначення пенсій військовослужбовцям, зокрема військовослужбовцям Служби безпеки України.
Однак, правлінням Пенсійного фонду України не затверджено відповідний порядок.
Також суд звертає увагу, що не унормовано порядок подання страхувальниками, зокрема Службою безпеки України (його територіальними органами), персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків застрахованих осіб у разі їх відсутності в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період починаючи з 01.01.2017 необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям.
Суд враховує, що обов'язок щодо внесення відомостей про застрахованих осіб до Реєстру страхувальників та, відповідно, відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних має саме страхувальник або уповноважений орган.
Відсутність в Реєстрі страхувальників відомостей про отримане грошове забезпечення та сплату страхових внесків, за умови підтвердження належними доказами таких обставин, не може позбавити позивача соціальної захищеності та отримання пенсії у належному розмірі з урахуванням повного страхового стажу за час проходження військової служби в управлінні Служби безпеки України.
Під час розгляду заяви про призначення пенсії саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно не враховані відомості зазначені у довідках Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про отримане позивачем грошове забезпечення за період з 01.01.2017 по 31.05.2024 а також не зараховано до його страхового стажу період з 01.01.2017 по 31.05.2024, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що управлінням допущена протиправна бездіяльність в цій частині.
З огляду на викладене, застосовуючи механізм захисту права позивача на призначення пенсії у належному розмірі, порушеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, суд вважає, що з урахуванням повноважень, наданих суду частиною другою статті 245 КАС України, позов належить задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування до страхового стажу періоду проходження військової служби з 01.01.2017 по 31.05.2024, а також не врахування щомісячних сум грошового забезпечення, вказаних у довідках Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26.06.2024 №15/136, №15/137 під час призначення пенсії за заявою ОСОБА_1 від 10.07.2024 та її обчислення з 10.07.2024 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за заявою ОСОБА_1 від 10.07.2024 обчисливши її із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоду проходження військової служби з 01.01.2017 по 31.05.2024, а також із врахуванням грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 31.05.2024, що визначене у довідках Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26.06.2024 №15/136, №15/137, з урахуванням раніше виплачених сум.
Враховуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року по справі № 200/6866/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року по справі № 200/6866/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 травня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв