29 травня 2025 року справа №200/7201/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року (головуючий суддя І інстанції Лазарєв В.В.), складене у повному обсязі 16 грудня 2024 року, у справі № 200/7201/24 за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля - видобуток» до Державної податкової служби України про скасування індивідуальної податкової консультації та зобов'язання вчинити певні дії, -
Державне підприємство «Добропіллявугілля - видобуток» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить:
1) скасувати індивідуальну податкову консультацію від 02.10.2024 № 4677/ІПК/99-00-04-01-04;
2) зобов'язати надати нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням того, що позивач має право на застосування пільги зі сплати земельного податку, встановлені підпунктом 69.14 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, доповненого Законом № 2120-IX від 15.03.2022, щодо земельних ділянок розташованих на територіях Криворізької (UA14160090000058463), Білозерської (UA14160030000019136), Новодонецької (UA14120150000071686), Добропільської ( НОМЕР_1 ) громад, за період з березня 2022 року по березень 2023 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України №4677/ІПК/99-00-04-01-04 від 02 жовтня 2024 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що 06 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі - Закон № 3050), положеннями якого змінено механізм визначення Переліку територій. Згідно з Законом № 3050 Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 283-1.2 ст. 283-1, п.п. «е» п. 286.1 ст. 286, п. 288.8 ст. 288, п.п. 69.14 п. 69 Кодексу). На думку представника відповідача, не виправдання прийнятою ДПС спірною ІПК сподівань та очікування позивача з приводу порушених питань не є підставою для визнання такої консультації протиправною.
Представники сторін в судове засідання не викликались, про розгляд справи повідомлялись судом належним чином.
Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ДПС України листом від 02 жовтня 2024 року №4677/ІПК/99-00-04-01-04 надано податкову консультацію, в якій вказано, що у період дії воєнного стану на території України Кодексом передбачені особливості справляння плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) (далі - Плата).
Положеннями п.п. 69.14 п. 69 Кодексу в редакції Закону №2120 передбачалось, що платники плати за землю набувають право не нараховувати та не сплачувати податкові зобов'язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України (далі - Перелік територій). Проте Перелік територій Кабінетом Міністрів України не був визначений.
06 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі - Закон № 3050), положеннями якого змінено механізм визначення Переліку територій. Згідно з Законом № 3050 Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 283-1.2 ст. 283-1, п.п. «е» п. 286.1 ст. 286, п. 288.8 ст. 288, п.п. 69.14 п. 69 Кодексу).
Також податковий орган посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі - Постанова) визначає деякі питання формування Переліку територій. Зокрема, п. 1 Постанови визначено орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делеговано повноваження щодо затвердження Переліку територій, а також визначено його складові, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджено форму Переліку територій.
Враховуючи зазначене, у контексті Закону № 3050 Постанова вважається такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.
У зв'язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, застосовується при справлянні Плати на відповідних територіях.
Відповідно до особливостей справляння Плати, передбачених п.п. 69.14 п. 69 Кодексу з урахуванням змін, внесених Законом № 3050, за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, у 2022 році не нараховується та не сплачується плата за землю за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 року.
Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, Плата не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій (абзаци другий - третій п.п. 69.14 п. 69 Кодексу).
Крім того, податковий орган зазначив, що оскільки Білозерська й Добропільська міські територіальні громади та Новодонецька селищна громада з 24.02.2022 включені до підрозд. 1 «Території можливих бойових дій» розд. І Переліку територій, то у Товариства виникає обов'язок з нарахування та сплати податкових зобов'язань із земельного податку за Ділянки, які розташовані на територіях зазначених вище територіальних громад, в повному обсязі за податкові (звітні) періоди 2022, 2023 та 2024 роки, в тому числі й за період з березня 2022 року по березень 2023 року.
Позивач оскаржує вищевказану індивідуальну податкову консультацію відповідача, як таку, що прийнято із порушенням вимог податкового законодавства.
Суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов висновку щодо протиправності
індивідуальної податкової консультації та скасував її.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд погоджує висновок суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно з визначенням, що міститься у підпункті 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України), податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
За приписами підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Відповідно до абз. 1 п. 52.1 ст. 52 ПК України, за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Згідно п. 52.2, 52.5, 52.6 ст. 52 ПК України, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, зобов'язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від територіального органу (відокремленого підрозділу) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 40 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:
про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;
про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення територіальний орган (відокремлений підрозділ) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та платника податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу;
про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій у разі, якщо в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій уже міститься аналогічна індивідуальна податкова консультація, надана такому платнику податків з цих самих питань, які зазначені у запиті такого платника податків, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення індивідуальних податкових консультацій, а також аналізує обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом надання узагальнюючих податкових консультацій, які затверджуються наказом цього органу.
Узагальнюючі податкові консультації підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, протягом п'яти календарних днів з дня їх надання.
Пунктом 52.4 статті 52 ПК України встановлено, що індивідуальні податкові консультації надаються:
в усній формі - контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також державними податковими інспекціями;
у паперовій та електронній формах - контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, крім державних податкових інспекцій.
Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.
Доступ до зазначених даних єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику..
Відповідно до пункту 53.1 статті 53 ПК України у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.
Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
За приписами пункту 53.2 статті 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.
Аналіз вказаних норм свідчить, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз'яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.
Отже, індивідуальна податкова консультація, як методична й практична допомога платнику при виконанні ним податкового обов'язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо): 1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; 2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; 3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування; 4) має мету - викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
При цьому, платнику надано право оскаржити до суду, як правовий акт індивідуальної дії, податкову консультацію контролюючого органу у випадку, якщо вона, на його думку, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, й скасування судом такої податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12 червня 2024 року у справі № 200/3060/22, від 03 грудня 2020 року у справі № 805/112/16-а, від 13 серпня 2021 року у справі № 816/1510/16.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року з подальшим продовженням його терміну відповідними Указами. Воєнний стан діє і станом на цей час.
За ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Через збройну агресію рф у відношенні України, Законом України № 2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»(далі Закон №2120-ІХ) внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема доповнено підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» підпунктом 69.15 такого змісту: «Тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов'язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди». Закон набрав чинності 17 березня 2022 року.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно постанови КМУ від 6 грудня 2022 року за №1364перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Вказаний Перелік має два розділи: Розділ І «Території, на яких ведуться (велись) бойові дії», до якого у т.ч. входять: 1) території можливих бойових дій, 2) території активних бойових дій, 3) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; Розділ ІІ «Тимчасово окуповані рф території України».
Криворізька (UA14160090000058463), Білозерська (UA14160030000019136), Новодонецька (UA14120150000071686), Добропільська ( НОМЕР_1 ) територіальні громади відносяться до територій на яких ведуться (велись) бойові дії (розділ І пункт 1) з 24.02.2022 (дата припинення можливих дій - відсутня).
Зазначене надавало позивачу право на застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме звільняло від обов'язку сплати земельного податку за 2022 рік.
Разом з цим, 11 квітня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» №3050-IX (далі Закон №3050-ІХ), який набрав чинності 06.05.2023 року, яким підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено в наступній редакції:
«69.14. За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.».
Відповідач в індивідуальній податковій консультації зазначає, що оскільки Білозерська й Добропільська міські територіальні громади та Новодонецька селищна громада з 24.02.2022 включені до підрозд. 1 «Території можливих бойових дій» розд. І Переліку територій, то у Товариства виникає обов'язок з нарахування та сплати податкових зобов'язань із земельного податку за Ділянки, які розташовані на територіях зазначених вище територіальних громад, в повному обсязі за податкові (звітні) періоди 2022, 2023 та 2024 роки, в тому числі й за період з березня 2022 року по березень 2023 року.
Суд звертає увагу, що обов'язок нарахування та сплати загального мінімального податкового зобов'язання за земельні ділянки, сільськогосподарських угідь, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії за 2022 рік Законом №3050-ІХ було відновлено ретроспективно, а саме не лише щодо правовідносин, які виникають після набуття чинності з 06.05.2023, а й щодо зобов'язань за 2022 рік.
Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.
Застосування відповідачем Закону № 3050-ІХ у спірних правовідносинах не відповідає принципу правової визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що індивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України №4677/ІПК/99-00-04-01-04 від 02 жовтня 2024 року не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо необхідності скасування спірної податкової консультації, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року в справі № 200/7201/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року в справі № 200/7201/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення
Повне судове рішення складено 29 травня 2025 року.
Судді А. В. Гайдар
Т.Г.Гаврищук
Е.Г. Казначеєв