28 травня 2025 року справа №200/8683/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 р. у справі № 200/8683/24 (головуючий І інстанції Голошивець І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 06.11.2024 №057250006128 Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, про відмову в призначенні пенсії позивачу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, зарахувати позивачу до пільгового стажу періоди роботи: з 05.07.2024 по 22.08.2024 (1м.18д.), з 26.08.2024 по 28.10.2024 (2м.3д.), з 25.03.2003 по 31.03.2003 (7д.), з 01.11.2003 по 03.11.2003 (3д.), період військової служби з 01.02.2005 по 21.04.2005 (2м. 21д.), з 23.01.2006 по 26.01.2006 (4д.), з 29.09.2014 по 30.09.2014 (2д.), з 30.06.2016 по 30.06.2016 (1д.), з 31.01.2017 по 31.01.2017 (1д.), з 30.04.2022 по 30.04.2022 (1д.), з 31.01.2023 по 31.01.2023 (1д.) за Списком робіт затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 р. № 202; з 12.03.2003 по 24.03.2003, з 01.04.2003 по 31.10.2003, з 04.11.2003 по 06.11.2003, з 23.05.2005 по 22.01.2006 та з 27.01.2006 по 19.11.2007, які враховано до Списку № 1 в тому числі за Списком робіт затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити позивачу пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 29.10.2024.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд:
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №057250006128 від 06.11.2024 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням при повторному розгляді вказаної заяви до його пільгового стажу за Списком №1 та пільгового стажу роботи за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202: з 05.07.2024 по 22.08.2024, з 26.08.2024 по 28.10.2024, з 25.03.2003 по 31.03.2003, з 01.11.2003 по 03.11.2003, період військової служби з 01.02.2005 по 21.04.2005, з 23.01.2006 по 26.01.2006, з 29.09.2014 по 30.09.2014, з 30.06.2016 по 30.06.2016, з 31.01.2017 по 31.01.2017, з 30.04.2022 по 30.04.2022, з 31.01.2023 по 31.01.2023; пільгового стажу роботи за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202: з 12.03.2003 по 24.03.2003, з 01.04.2003 по 31.10.2003, з 04.11.2003 по 06.11.2003, з 23.05.2005 по 22.01.2006 та з 27.01.2006 по 19.11.2007; до страхового стажу: період строкової військової служби з 01.02.2005 по 21.04.2005 та період роботи з 01.10.2024 по 28.10.2024, з урахуванням висновків суду по цій справі.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 гривень 96 коп.
В решті позовних вимог - відмовив.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В обґрунтування скарги зазначено, що за наслідками розгляду заяви позивача від 29.10.2024 та доданих до документів Головним управлінням винесено рішення про відмову в призначенні пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 25 років.
Заяву позивача від 29.10.2024 відпрацьовано спеціалістами Головних управлінь Пенсійного фонду України в Луганській та Кіровоградській областях.
За результатами розгляду документів страховий стаж склав 43 років 7 місяців 13 днів (стаж враховано по 30.09.2024), в тому числі пільговий стаж на підземних роботах складає 24 роки 4 місяці 28 днів (в тому числі на підземних роботах згідно з постановою №202 (25) - 16 років 7 місяців 9 днів, за списком №1 - 3 роки 1 місяць 10 днів, навчання за фахом - 3 роки 5 місяців 25 днів та військова служба - 1 рік 2 місяці 14 днів).
До пільгового стажу за Списком №1 позивачу зараховано періоди роботи: у ВП “Шахта Котляревська» ДП “Селидіввугілля» з 12.03.2003 по 24.03.2003, з 01.04.2003 по 31.10.2003, з 04.11.2003 по 06.11.2003, з 23.05.2005 по 31.05.2005 та з 01.06.2005 по 22.01.2006 згідно пільгових довідок виданих ВП “Шахта Котляревська» ДП “Селидіввугілля» вiд 04.07.2024 №09-23/1452.
Зазначені періоди роботи зараховані до підземного пільгового стажу за Списком №1, а не до підземного пільгового стажу, який дає право на пільгову пенсію відповідно частини третьої статті 114 Закону №1058, оскільки в пільгових довідках від 04.07.2024 №09-23/1452 підприємством зазначені періоди визначені, як пільговий стаж, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до частини другої статті 114 Закону №1058.
До пільгового стажу на підземних роботах згідно з постановою №202 (25) позивачу зараховано періоди роботи: у ВП “Шахта Котляревська» ДП “Селидіввугілля» з 20.11.2007 по 28.02.2010, з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2011 по 28.09.2014, з 01.10.2014 по 29.06.2016, з 01.07.2016 по 30.01.2017, 01.02.2017 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 29.04.2022, з 01.05.2022 по 30.01.2023 та з 01.02.2023 по 04.07.2024 згідно пільгової довідки №09-23/1452 виданої ВП “Шахта Котляревська» ДП “Селидіввугілля», з урахуванням фактичних спусків у шахту (довідки №09-23/1453 та №09-23/1454).
Не зараховано до пільгового стажу на підземних роботах періоду роботи з 05.07.2024 по 22.08.2024 на ВП “Шахта Котляревська» ДП “Селидіввугілля», оскільки пільговий стаж обчислено за довідкою виданої станом на 04.07.2024 №09-23/14524.
Для зарахування вищевказаного періоду роботи, до пільгового стажу на підземних роботах згідно з постановою №202 (25), необхідно надати довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку №637.
Не зараховано до пільгового стажу на підземних роботах періоду роботи з 26.08.2024 по 28.10.2024 у Виробничому структурному підрозділі “Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля», оскільки до заяви заявником не надавались документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку № 637.
Отже, на думку скаржника, Головним управлінням правомірно винесено рішення про відмову в призначенні пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 25 років.
Також скаржник не погоджується з рішенням суду в частині стягнення судових витрат.
Щодо виконання рішення суду в частині повторного розгляду заяви позивача із зарахуванням при повторному розгляді вказаної заяви до його пільгового стажу спірних періодів, скаржник зазначає, що для цього немає правових підстав, оскільки територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
29.10.2024 позивач звернувся засобами веб-порталу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується наявною копією заяви в матеріалах справи.
До заяви на призначення пенсії ОСОБА_1 , зокрема, надав: трудову книжку серії НОМЕР_1 від 25.02.2003 дати заповнення; диплом серії НОМЕР_2 від 25.02.2003; військовий квиток серії НОМЕР_3 від 13.11.2003; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.07.2024 №09-23/1452 видані ВП “Шахта Котляревська» ДП “Селидіввугілля»; довідки фактичних спусків у шахту від 04.07.2024 №09-23/1453 та №09-23/1454 видані ВП “Шахта Котляревська» ДП “Селидіввугілля»; історичну довідку від 04.07.2024 №09-23/1455 видану ВП “Шахта Котляревська» ДП “Селидіввугілля»; виписку з наказів про атестації робочих місць ВП “Шахта Котляревська» ДП “Селидіввугілля» б/н.
За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, що підтверджується позовною заявою, відзивом на позовну заяву та насамперед рішенням про відмову в призначенні пенсії №057250006128 від 06.11.2024.
Відповідно до копії рішення про відмову в призначенні пенсії, прийнятому відповідачем від 06.11.2024 №057250006128, в якому зазначене, зокрема, що дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вік заявника 40 років 1 місяць 9 днів. Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 29.10.2024 (заява надана через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України). Страховий стаж складає 43 роки 7 місяців 13 днів (з 01.01.2004 по 30.09.2024 обчислено за даними Реєстру з урахуванням відомостей про сплату страхових внесків), пільговий стаж на підземних роботах складає 24 роки 4 місяці 28 днів (в тому числі на підземних роботах згідно з постановою №202 (25) - 16 років 7 місяців 9 днів, за списком №1 - 3 роки 1 місяць 10 днів, навчання за фахом - 3 роки 5 місяців 25 днів та військова служба - 1 рік 2 місяці 14 днів). До пільгового стажу на підземних роботах не зараховано періоди за записами трудової книжки від 25.02.2003 серії НОМЕР_1 : з 05.07.2024 по 22.08.2024 на ВП “Шахта Котляревська» ДП “Селидіввугілля», оскільки пільговий стаж обчислено за довідкою №09-23/1452 станом на 04.07.2024 (потребує уточнення довідкою відповідно до пункту 20 Порядку №637); з 26.08.2024 по 28.10.2024 у Виробничому структурному підрозділі “Шахтоуправління імені Героїв Космосу» Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля», оскільки до заяви не долучено довідку відповідно до пункту 20 Порядку №637. Додатково: за довідкою від 04.07.2024 №09-23/1452 періоди роботи з 12.03.2003 по 24.03.2003, з 01.04.2003 по 31.10.2003, з 04.11.2003 по 06.11.2003, з 23.05.2005 по 22.01.2006 та з 27.01.2006 по 19.11.2007 зараховано до пільгового стажу роботи за списком №1, оскільки підприємством не підтверджено пільговий стаж на підземних роботах відповідно до постанови №202 (25 років), а наявне посилання на Список виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, які затверджені постановою КМУ від 16.01.2003 №36. За даними Реєстру пільговий стаж зазначено як підземна робота за списком №1 (потребує уточнення довідкою). Відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за нормами частини третьої статті 114 Закону №1058 в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 25 років. Працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Відповідно до копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 :
- ДВАТ шахта “Росія» ДП ДХК “Селидіввугілля»: з 10.09.2002 по 24.02.2003- прийнятий учнем електрослюсаря з повним робочим днем під землею, номера записів 1, 2 в трудовій книжці;
- з 01.09.1999 по 25.02.2003- навчався в ПТУ №41 м. Селидове за професією “електрослюсар підземний, МПУ», номера записів 3, 4 в трудовій книжці;
- ДВАТ шахта “Росія» ДП ДХК “Селидіввугілля»: з 12.03.2003 по 06.11.2003- прийнятий електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем під землею та звільнений у зв'язку з призовом до армії, номера записів 5, 6 в трудовій книжці;
- з 11.03. по 05.05- служба в армії, номер запису 7 в трудовій книжці;
- ВП “Шахта “Росія» ДП “Донецька вугільна енергетична компанія»: з 23.05.2005 по 13.06.2006- прийнятий електрослюсарем підземним 3-го розряду з повним робочим днем під землею, номер запису 8 в трудовій книжці;
- 06.06.2005- реорганізація підприємства, номер запису 9 у трудовій книжці;
- з 23.01.2006 по 26.01.2006- направлений на курсове навчання за гірничо-рятувальній справі з відривом від виробництва, номер запису 10 у трудовій книжці;
- 24.11.2005- перепідпорядкування підприємства, номер запису 11 в трудовій книжці;
- з 14.06.2006 по 19.11.2007 - переведений електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею, номера запису 12 в трудовій книжці;
- з 20.11.2007 по 07.08.2008- переведений електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею, номер запису 13 в трудовій книжці;
- з 08.08.2008 по 20.08.2019 - переведений електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті, номер запису 14 в трудовій книжці;
- 01.04.2011- перепідпорядкування підприємства, номер запису 15 в трудовій книжці;
- 18.07.2017- перейменування підприємства, номер запису 16 в трудовій книжці;
- з 21.08.2019 по 22.08.2024- переведений електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті, номер запису 17 в трудовій книжці;
- 29.11.2019- перепідпорядкування підприємства, номер запису 18 в трудовій книжці;
- 07.07.2020- перепідпорядкування підприємства, номер запису 19 в трудовій книжці;
- ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» виробничий структурний підрозділ “Шахтоуправління імені героїв Космосу»: з 26.08.2024 - прийнято електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті, номер запису 20 в трудовій книжці.
Інших записів, як і записів про звільнення - трудова книжка позивача не містить.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки форми РС-право сформованої по позивачу, станом на час його звернення до органів ПФУ з відповідною заявою, позивачу були зараховані наступні періоди його трудової діяльності до пільгового стажу:
- з 12.03.2003 по 24.03.2003- список №1 (13 днів);
- з 01.04.2003 по 31.10.2003- список №1 (7 місяців);
- з 04.11.2003 по 06.11.2003- список №1 (3 дні);
- з 23.05.2005 по 31.05.2005- список №1 (9 днів);
- з 01.06.2005 по 22.01.2006- список №1 (7 місяців 22 дні);
- з 27.01.2006 по 19.11.2007- список №1 (1 рік 9 місяців 23 дні);
- з 20.11.2007 по 28.02.2010 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в (2роки 3 місяці 9 днів);
- з 01.03.2010 по 31.12.2010 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в (10 місяців);
- з 01.01.2011 по 28.09.2014 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в (3 роки 8 місяців 28 днів);
- з 01.10.2014 по 29.06.2016 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в (1 рік 8 місяців 29 днів);
- з 01.07.2016 по 30.01.2017 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в (7 місяців);
- з 01.02.2017 по 31.12.2020 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в (3 роки 11 місяців);
- з 01.01.2021 по 29.04.2022 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в (1 рік 3 місяці 29 днів);
- з 01.05.2022 по 30.01.2023 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в (9 місяців);
- з 01.02.2023 по 04.07.2024 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в (1 рік 5 місяців 4 дні).
Загалом робота за списком №1 - 24 роки 3 місяці 29 днів, куди увійшло також навчання за фахом - 3 роки 5 місяців 25 днів; військова служба - 1 рік 1 місяць 14 днів.
Матеріали справи також містять: копію довідки про затвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у неї №09-23/1452 від 04.07.2024, якою підтверджується, що позивач за період з 12.03.2003 по 06.11.2003 - виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією, посадою електрослюсар підземний, що передбачена Списком №1 р.1 п-р.1; копію довідки про затвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №09-23/1452 від 04.07.2024, якою підтверджується, що позивач за період з 23.05.2005 по 19.11.2007 та з 20.11.2007 по теперішній час - виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією, посадою електрослюсар підземний, що передбачена Списком №1 р.1 п-р.1
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) у редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За частиною 2 статті 27 Закону № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами 1 та 2 статті 42 цього Закону.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
За частиною 1 статті 14 Закону № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.
За частиною 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією.
Право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.
Так, згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 17, 18 Порядку № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
В такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи громадян із числа національних меншин, примусово виселених з місць постійного проживання в 30-40 роки, а також час роботи в колгоспі до 1965 року у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж роботи, незалежно від причин відсутності необхідних документів.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Відповідно до п.23, 24 Порядку № 637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22.
Матеріали справи свідчать, що трудова книжка позивача містить дані для визначення зазначеного періоду в якості загального та пільгового стажу (за Списком № 1 та 202 у відповідні періоди). Також стаж позивача підтверджується довідками які містять необхідну інформацію.
Щодо не зарахування до стажу періоду проходження позивачем військової служби, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктами “в» частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, за вимогами законодавства, час проходження військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком та до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
З копії військового квитка позивача серії НОМЕР_3 виданим ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.11.2003, судом встановлено, що позивач був призваний на строкову військову службу і направлений у військову частину 18.11.2003 (сторінка 2 військового квитку) та був виключений зі списків військової частини - 21.04.2005 (графа №17 у військовому квитку).
Трудовою книжкою (запис №7) та військовим квитком (сторінка 2 та графа №17) позивача, підтверджується факт проходження позивачем військової служби у період з 18.11.2003 по 21.04.2005 року.
Відповідачем при розгляді заяви позивача було зараховано до його страхового стажу та пільгового стажу за списком №1 період проходження військової служби з 18.11.2003 по 31.01.2005 у загальній кількості 1 рік 2 місяці 14 днів, період з 01.02.2005 по 21.04.2005 у загальній кількості 2 місяці 21 день йому не було зараховано відповідачем.
Отже, період проходження позивачем військової служби з 01.02.2005 по 21.04.2005, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача та копією військового квитка підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №1 та №202.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування спірних періодів до стажу (пільгового).
Отже, позивачем належним чином підтверджено навчання за спеціальністю, що дає право на пільги, тому цей період має бути зарахований до загального та пільгового стажу позивача.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні спірних періодів позивача до стажу.
Щодо посилання скаржника на те, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії, отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 13.02.2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 року у справа № 461/2579/17, від 20.03.2018 року у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 року справа № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об'єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria № 38780/02).
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційними повноваженнями є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
Однак, у цій справі відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Щодо посилання апелянта на необґрунтоване стягнення судом першої інстанції судових витрат, суд зазначає наступне.
За ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, оскільки позовні вимоги задоволені, судом обґрунтовано стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати понесені ним.
Будь яких об'єктивних обґрунтувань та доказів щодо не відповідності розміру судових витрат понесених позивачем матеріали справи не містять.
За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 р. у справі № 200/8683/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 28 травня 2025 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді І.В. Геращенко
А.В. Гайдар