29 травня 2025 року Чернігів Справа № 620/7568/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Краснової О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу за неподання звіту про виконання судового рішення, про зміну способу та порядку виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №620/7568/24, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про накладення штрафу за неподання звіту про виконання судового рішення, про зміну способу та порядку виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №620/7568/24, а саме: за неподання звіту про виконання судового рішення у встановлений термін накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; змінити порядок виконання рішення суду на "стягнути з Військової частини НОМЕР_1 борг на користь ОСОБА_1 в сумі 218063,48 ( двісті вісімнадцять тисяч шістдесят три гривні та сорок вісім копійок) грн.
Ухвалою суду від 23.05.2025 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу за неподання звіту про виконання судового рішення, про зміну способу та порядку виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №620/7568/24, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, 29.05.2025 на 14 год. 30 хв.
Учасники справи в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, позивач подав заяву про розгляд заяви без його участі.
Розглянувши заяву про зміну способу виконання судового рішення, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини третьої статті 378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Разом із тим частиною третьою статті 33 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Тобто під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити у даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі № 620/7568/24, адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 : місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 31.12.2020; грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 гривні; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 : місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 31.12.2020; грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 : місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 06.08.2021; грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік; матеріальної допомоги за 2021 рік; грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій; одноразової грошової допомоги при звільненні, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року у розмірі 2270,00 гривні; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 : місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 06.08.2021; грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік; матеріальної допомоги за 2021 рік; грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій; одноразової грошової допомоги при звільненні; з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року у розмірі 2270,00 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
У той же час у заяві про зміну способу виконання рішення суду заявник просить суд змінити резолютивну частину рішення суду шляхом стягнення з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 борг в сумі 218063 (двісті вісімнадцять тисяч шістдесят три) грн 48 коп.
Разом із тим суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що відповідно до частин першої, другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Судове рішення, що набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним). Тобто воно не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв. Основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. Суд, який прийняв рішення, може внести до нього виправлення, які не торкаються суті відомостей, що викладені у рішенні.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.07.2023 по справі №420/6671/18 (адміністративне провадження №К/990/4324/23), зокрема, зазначено: "... 57. При цьому Суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань....".
В поданій до суду заяві заявник посилається на відсутність бюджетного фінансування у Військової частини НОМЕР_1 для виплати заборгованості, як на підставу для її задоволення.
З цих підстав суд зазначає, що грошові кошти у вигляді нарахованого грошового забезпечення, які належать стягувачу, не є власністю Військової частини НОМЕР_1 , не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.
Відповідач у письмових поясненнях зазначає, що Фінансово-економічною службою відповідача надано розрахунок до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 06.02.2025 №625/6/92. Зазначена заявка була опрацьована Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України та прийнята до подальшого фінансування.
Відповідно до листа Директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 25.02.2025 №220/13/18609, у зв'язку з відсутністю коштів в Міністерстві оборони України, для виконання рішень судів (КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки») та для збільшення необхідної потреби на вимогу Міністерства фінансів України, військовою частиною НОМЕР_1 додатково була надана інформація щодо виконання рішення по даній справі від 27.02.2025 №625/6/156.
Розрахункова потреба по справі №620/7568/24 склала 218063,48 грн.
У подальшому відповідач листом вих. № 625/6/255 від 03.04.2025 звернувся до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України щодо наявної потреби у фінансовому ресурсі для виконання судових рішень, які набрали законної сили, зокрема рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №620/7568/24.
У відповідності до відповіді Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України вих. № 220/13/19753 від 04.04.2025 листом № 220/13/19753 від 04.04.2025 Міністерство оборони України з метою своєчасного забезпечення виконання рішень судів порушено питання перед Кабінетом Міністрів України щодо збільшення видатків на виконання судових рішень. Прем'єр-міністром України доручено Міністерству економіки України підготувати проєкт рішення щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на безповоротній основі та розглянути на черговому засіданні Уряду питання їх виділення з метою забезпечення фінансування потреби Міноборони для виконання судових рішень (доручення від 23.12.2024 № 41883/1/1-24).
Також Міноборони повторно звернулось до Міністерства фінансів України з пропозицією щодо перерозподілу бюджетних асигнувань загального фонду державного бюджету в частині збільшення видатків за КЕКВ 2800 за рахунок зменшення фінансового ресурсу, передбаченого для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, із подальшим його відновленням при внесенні змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (лист Міноборони від 02.04.2025 № 220/5650).
Після збільшення відповідних бюджетних призначень Міністерству оборони України, будуть підготовлені пропозиції щодо відкриття бюджетних асигнувань військовій частині НОМЕР_1 для забезпечення заявленої потреби.
Станом на 29.05.2025 грошові кошти на виконання судового рішення по справі № 620/7568/24 не надійшли.
Таким чином оскільки виконання рішення суду залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат по виплаті грошового забезпечення позивачу. І від того, що зміниться спосіб виконання рішення суду, у військовій частині автоматично не з'являться кошти для фактичного виконання рішення суду.
З огляду на викладене, враховуючи те, що причиною, яка ускладнює виконання рішення суду є неналежне фінансування витрат по виплаті грошового забезпечення на виконання рішення суду, суд вважає безпідставними аргументи заявника, наведені в заяві, про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Враховуючи вищевказане, заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 620/7568/24 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про накладення штрафу на керівника Військової частини НОМЕР_1 за неподання звіту про виконання судового рішення у встановлений термін, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382.3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (частина 2 статті 382.3 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 382.3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі № 620/75685/24 заяву ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю задоволено повністю; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 у 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №620/7568/24.
Відповідачем 09.05.2025 надано суду звіт про виконання рішення суду.
У вищезазначеному звіті Військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено суд про вжиття заходів для належного виконання рішення суду та надано відповідні докази.
Суд зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою, яка утримується за рахунок Державного бюджету та згідно частини 1 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Суд констатує, що відповідачем здійснено належні заходи для виконання рішення суду, разом з тим обмежене бюджетне фінансування у період дії воєнного стану позбавляє можливості відповідача виконати рішення суду в найкоротші терміни.
Отже, судовий контроль здійснюється шляхом подання звіту, його розгляду, а в разі неподання такого звіту - встановлення нового строку для подання та накладення штрафу.
Враховуючи, що поданий відповідачем звіт та додані до нього відповідні документи свідчать про належне вжиття заходів щодо виконання відповідачем рішення Чернігівського окружного адміністративного суду 22.10.2024 у справі №620/7568/24, суд доходить до висновку про прийняття вказаного звіту.
Керуючись статтями 241-243, 248, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт Військової частини щодо виконання рішення суду від 22.10.2024 у справі №620/7568/24.
У задоволенні заяви про накладення штрафу за неподання звіту про виконання судового рішення, про зміну способу та порядку виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №620/7568/24 відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала щодо зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293,295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Падій