про залишення позовної заяви без руху
29 травня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2005/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Адвокат Каверін С.М. звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 10.02.2017 по 28.02.2018 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 10.02.2017 по 28.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 по серпень 2022 року включно;
- зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по серпень 2022 року включно у розмірі 4 451,61грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди із вересня 2022 року по 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 по 11.02.2025 включно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за періоди із вересня 2022 року по 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 по 11.02.2025 включно у розмірі 4 451,61 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування поточної індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 11.02.2025 включно із урахуванням іншого ніж березень 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 поточну індексацію грошового забезпечення за період із з 01.01.2024 по 11.02.2025 включно із урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Ухвалою суду від 05.05.2025р. відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).
20.05.2025 представник відповідача - НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що враховуючи те, що позивачем заявляються вимоги щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, про не нарахування та невиплату якої він повинен був дізнатись з дати отримання грошового забезпечення за відповідний період, а за вирішенням трудового спору у відносинах публічної служби позивач звернувся лише 30.04.2025р., то строк звернення до адміністративного суду, визначений ч.5 ст.122 КАС України, який слід відраховувати з 19.07.2022 (дати набрання чинності змінами до ст.233 КЗпП України) ним пропущено.
Просив залишити позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими документами, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Предметом спору в даній справі, зокрема, є оскарження бездіяльності відповідача-1, яка полягає у не здійсненні нарахування та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 10.02.2017 по 28.02.2018 включно, індексації-різниці грошового забезпечення з 01.03.2018 по серпень 2022 включно.
Так, частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Характерною особливістю даних спірних правовідносин є те, що позивач просить перерахувати грошове забезпечення за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 КЗпП України (19 липня 2022 року).
Тож для вирішення питання, яку редакцію статті 233 КЗпП України застосовувати до спірних правовідносин, необхідно з'ясувати, з якою подією слід пов'язувати початок перебігу строку звернення до суду з позовом у цій категорії спорів.
Аналіз наведених правових положень дає змогу дійти висновку, що з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (19 липня 2022 року) положення статті 233 КЗпП України, у попередній редакції, втратили чинність, внаслідок чого було змінено правове регулювання відносин, які підпадають під дію статті 233 КЗпП України.
Водночас, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
Даний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21.03.2025 року у справі 460/21394/23.
Таким чином суд зазначає, що до спірних періодів слід застосовувати наступні положення:
- у частині визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 10.02.2017 по 18.07.2022 та індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 положення статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком;
- у частині визнання протиправними дій щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 індексації та індексації-різниці грошового забезпечення за період з 19.07.2022р. по 31.08.2022р. та здійснення відповідного перерахунку у чинній редакції статті 233 КЗпП України (відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»), яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У своїй позовній заяві позивач вказує, що вона проходила військову службу у НОМЕР_3 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) з 10.07.2017 по серпень 2022 року включно.
Отже, початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 31 серпня 2022 року) має обчислюватися з моменту, коли позивач дізналася достовірну інформацію про обсяг і характер виплачених їй сум грошового забезпечення.
З матеріалів справи видно, що з військової частини НОМЕР_1 вона була звільнена 31 серпня 2022 року, однак з позовом про ненарахування та невиплату військовою частиною НОМЕР_1 індексації грошового забезпечення звернулась лише 30 квітня 2025 року.
Відтак, згідно ч.2 ст.233 КЗпП України, у редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року, відлік тримісячного строку для звернення з цим позовом до адміністративного суду почався 31 серпня 2022 року і мав би закінчитися 31 листопада 2022 року.
Отже, звернувшись до суду з позовом лише 30 квітня 2025 року, ОСОБА_1 пропустила визначений законом строк звернення до суду та не навела поважних причин, які зумовили його пропуск.
В силу ч.13 ст.171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до приписів частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, разом із аргументами щодо поважності причин його пропуску в частині обчислення та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 31.08.2022 р. та доказів, що обґрунтовують такі причини.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом усунення недоліків, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвали.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде залишена без розгляду на підставі частини 3 статті 123 та пункту 7 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.О. Кушнір