19 травня 2025 року справа № 580/2189/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алли Руденко,
за участю:
секретаря судового засідання - Ірини Могили,
представника позивача - Андрія Попова (за ордером про надання правничої допомоги),
представників відповідача - Інни Покотілової, Юрія Осьмака (самопредставництво), розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маклаут Регіон» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
27.02.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Маклаут Регіон» (далі позивач) в особі представника адвоката Нестерка І. О. з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якій з урахуванням заяви про збільшення підстав позову від 22.04.2025 просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 10.02.2025 № 2306/23-00-07-08-01 щодо нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 649 253,99 гривні 99 копійок.
Обгрунтовуючи позовну заяву позивач зазначає, що актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання валютного законодавства від 21.01.2025 №;798/23-00-07-08-01/37400380 встановлено порушення граничних термінів поставки дизельного палива GASOIL/DIESEL FUEL 10PPM, EN 590 за зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу від 21.07.2023 №DK/МС/07, у зв'язку з чим нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у загальній сумі 649253,99 грн.
Не погоджуючись з нарахуванням пені, позивач посилається на такі обставини.
Позивач посилається на неузгодженість між змістом запиту про надання інформації та змістом наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 07.01.2025 №60-п про проведення перевірки, оскільки на його думку перевірка може бути проведена за період з дати підписання контракту по 23.10.2024, тобто по дату граничного терміну надання відповіді на запит відповідача про надання пояснень. Водночас запит про надання пояснень за період з 24.10.2024 по 08.01.2025 позивачу не направлявся. Вважає, що недотримання встановлених статтями 75-81 ПК України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податку, а отже є порушенням його суб'єктивних в адміністративних відносинах. З вказаних підстав акт перевірки не може визнаватись допустимим доказом у справі, оскільки він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі такого акту, підлягають скасуванню. Посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.11.2021 у справі №520/3094/2020, від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 19.08.2024 у справі №420/5252/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17.
Посилається на відсутність своєї вини, оскільки саме контрагент позивача (JSC SAULERА) несвоєчасно повернув суму коштів, одержану як попередня оплата, а також не здійснив поставку товару, що призвело до порушення договірних зобов'язань.
Також посилається на дію форс-мажорних обставин внаслідок акцій протесту польських перевізників і фермерів та блокування ними проїзду вантажних транспортних засобів на під'їзних шляхах до пунктів пропуску через державний кордон між Республікою Польща та Україною протягом періоду з 06.11.2023 по 29.04.2024, що підтверджується сертифікатом Вінницької торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №0500-25-0589 від 10.04.2025. У зв'язку з наявністю форс-мажорних обставин термін виконання зобов'язань переноситься на 95 днів, тому вважає, що граничний термін розрахунків за операціями з імпорту товару, встановлений Національним банком України, становить не 22.07.2024, а з 26.10.2024.
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву, наданому до суду 19.03.2025, зазначив, що Законом України від 21.06.2018 №2473-V111 «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473-V111) не передбачено встановлення особистої вини (умислу) резидента як необхідної умови притягнення особи до відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за зовнішньоекономічною операцією з імпорту/експорту товарів, а тому достатньо наявності факту порушення відповідних строків.
Законом № 2473-VIII, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону встановлено вичерпний перелік підстав, за якими:
- передбачено продовження або зупинення граничних строків розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів, встановленого НБУ;
- можливе завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків;
- допускається зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару.
Проте, під час проведення перевірки ТОВ «МАКЛАУТ РЕГІОН» не надавались документи, які можуть бути підставою для продовження або зупинення граничних строків розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів відповідно до Закону № 2473-VIII, про що зазначено в акті перевірки.
Щодо форс-мажорних обставин, то згідно підпункту 6.2 пункту 6 Регламенту Торгово-промислової палати України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору і виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачі сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.
Листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Тобто, ТПП України листом повідомила «всіх кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності України. Але Регламентом ТПП лист не визначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово- промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Позивачем під час проведення перевірки довідку (сертифікат) ТПП України, яка підтверджує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) під час виконання контракту від 21.07.2023 №DK/МС/07 не надав.
У запереченні на заяву про зміну (збільшення) підстав позову від 25.04.2025 відповідач вказав, що умовами пункту 9.6 контракту від 21.07.2023 № DK/MC/07 передбачено, що сторони про настання форс-мажорних обставин повідомлятимуть один одного негайно та направлятимуть іншій стороні документи. які підтверджують настання таких обставин протягом тридцяти робочих днів, оформлені та завірені належним чином у відповідності з вимогами діючого законодавства ЄС та Конвенції по перевезенню вантажів. Належним доказом наявності зазначених вище обставин та їх тривалості є довідка (документ, видана Торгово-промисловими палатами, розташованими по місцезнаходженню Сторін або місць поставки, транспортування або приймання товару, або інформація, отримана сторонами з офіційних державних джерел. Таким чином, на дату проведення перевірки документ про настання форс-мажорних обставин повинен вже бути в наявності.
Сертифікатом Вінницької торгово-промислова палати від 10.04.2025 №0500-25-0589, засвідчено форс-мажорні обставини у період з 06 листопада 2023 року до 29 квітня 2024 року щодо обов'язку здійснити поставку з імпорту товарів - дизельне паливо GASOIL/DIESEL FUEL на суму 28863,54 євро у строки, зазначені в контракті купівлі-продажу товарів № DK/MC/07 від 21.07.2023р., укладеному між ТОВ «МАКЛАУТ РЕГІОН» та JSC «SAULERA» (Литовська Республіка), але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) у термін: до 22 липня 2024 року. Проте форс-мажорні обставини не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань та зупинення граничних строків розрахунків і нарахування пені, оскільки відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону №2473, стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання форс-мажорних обставин, а їх вплив на виконання/неможливість виконання договірних/контрактних зобов'язань. Вказане підтверджено судовою практикою Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 520/2941/24.
Аналізом наданих для перевірки документів встановлено, що поставки частини нафтопродуктів здійснювались в січні - лютому 2024 року, тобто в період, який зазначено в сертифікаті Вінницької торгово-промислової палати від 10.04.2025 №0500-25-0589, зокрема, дизельне пальне, поставлене згідно МД від 29.01.2024 №24UA903020000858U5, виїхало автомобільним транспортом з Литви 25.01.2024, а перетнуло митний кордон України 28.01.2024, про що свідчать відмітки на CMR №VENK000244;
дизельне пальне, поставлене згідно МД від 30.01.2024 №24UA903020000904U3, виїхало автомобільним транспортом з Литви 25.01.2024, а перетнуло митний кордон України 28.01.2024, про що свідчать відмітки на CMR №VENK000243;
дизельне пальне, поставлене згідно МД від 02.02.2024 №24UA903020001027U8, виїхало автомобільним транспортом з Литви 25.01.2024, а перетнуло митний кордон України 01.02.2024, про що свідчать відмітки на CMR №VENK000245;
дизельне пальне, поставлене згідно МД від 04.02.2024 №24UA903020001062U0, виїхало автомобільним транспортом з Литви 25.01.2024, а перетнуло митний кордон України 03.02.2024, про що свідчать відмітки на CMR №VENK000247;
дизельне пальне, поставлене згідно МД від 04.02.2024 №24UA903020001063U0, виїхало автомобільним транспортом з Литви 25.01.2024, а перетнуло митний кордон України 03.02.2024, про що свідчать відмітки на CMR №VENK000246.
Отже вважає, що посилання позивача на неможливість здійснення поставок по причині акції протесту польських перевізників і фермерів та блокування ними проїзду вантажних транспортних засобів на під'їзних шляхах до пунктів пропуску через державний кордон між Республікою Польща та Україною є безпідставними.
Також в зазначеному сертифікаті одними з документів, на підставі яких він виданий, були копії міжнародних товарино-транспортних накладних (СMR) про перевезення товару по контракту № DK/MC/07 від 21.07.2023 та копії митних декларацій про поставку товару по контракту №DK/MC/07 від 21.07.2023 на митну територію України, що свідчить про формальний підхід торгово-промислової палати до видачі сертифікатів.
Зазначає, що перерахування коштів здійснювалось вже в період акції протесту, тобто ТОВ «Маклаут Регіон» вже були відомі можливі ризики стосовно перетину товарами кордону України.
Враховуючи вказане вважає безпідставними посилання ТОВ «Маклаут Регіон» на неможливість здійснення поставки товарів по контракту №DK/MC/07 від 21.07.2023 у зв'язку з наявністю форс-мажорних обставин.
Наданий сертифікат про форс -мажорні обставини не досліджувався під час перевірки внаслідок його відсутності у платника податків, а тому його дослідження під час судового розгляду є недоцільним.
Стосовно законності проведення перевірки, то Податковим кодексом України не обмежено встановлення терміну, за який проводиться позапланова перевірка, періодом, за який робився запит на надання пояснень, а єдиною обов'язковою передумовою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження; відповідь на запит взагалі не було надано, а зазначене порушення є триваючим.
Ухвалою від 04.03.2025 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №580/2189/25, призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою суду від 29.04.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечили. У задоволенні позовних вимог просили відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи. суд встановив такі фактичні обставини.
Листом від 12.09.2024 № 25596/7/99-00-07-04-02-07 Державна податкова служба України повідомила Головне управління ДПС у Черкаській області про надходження від Національного банку України інформації про порушення ТОВ «Маклаут Регіон» (код ЄДРПОУ 37400380) вимог валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, щодо граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічному контракту (договору) від 21.07.2023 № DK/MC/07, укладеному з «JSC SAULERA» (Литва) 25.01.2024 в сумі 28 863,54 євро.
На підставі пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, пп.1 пп. 73.3.1, абз. 1 пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI у зв'язку з необхідністю перевірки отриманої податкової інформації, Головним управлінням ДПС у Черкаській області на адресу ТОВ «Маклаут Регіон» було направлено запит від 27.09.2024 № 21604/6/23-00-07-08-07 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо наявності або відсутності порушень законодавчо встановлених строків розрахунків по контракту (договору) від 21.07.2023 № DK/MC/07.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення запит був отриманий позивачем 02.10.2024, відповідь на запит не була надана.
Згідно пп. 191.1.4 п. 191.1 ст. 19, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України наказом ГУ ДПС у Черкаській області від 07.01.2025 № 60-п була призначена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Маклаут Регіон» (код ЄДРПОУ 37400380) питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту від 21.07.2023 № DK/MC/07 (за період з 21.07.2023 по 08.01.2025).
На підставі наказу від 07.01.2025 № 60-п та направлення від 08.01.2025 №141/23-00-07-08-01 посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Маклаут Регіон», за результатами якої складено акт від 21.01.2025 №708/23-00-07-08-01/37400380.І[ ; ...
Перевіркою встановлено, що позивачем укладено з JSC SAULERA (Литва) контракт купівлі-продажу від 21.07.2023 № DK/MC/07 на купівлю- продаж вуглеводородної сировини або нафтопродукту на умовах попередньої оплати.
На виконання вимог контракту купівлі-продажу від 21.07.2023 № DK/MC/07 позивач перерахував на користь JSC SAULERA (Литва) кошти на загальну суму 1 144 991,00 євро (еквівалент 45 485 454,07 грн.) згідно платіжних інструкцій, наведених в додатку № 1 до акта перевірки.
Зокрема, 25.01.2024 згідно платіжної інструкції № 2 здійснено оплату в сумі 35 080,00 євро, граничний строк розрахунків за операцією з імпорту товарів, встановлений Національним банком України,- 22.07.2024.
Товар по імпорту (дизельне паливо GASOIL/ DIESEL FUEL lOPPM (код УКТЗЕД 2710194300) отримано згідно ввізної митної декларації від 04.02.2024 № 24UA903020001063U0 на суму на суму 19 907,58 євро, з них на суму 1 216,46 євро в рахунок оплати, перерахованої 25.01.2024 за платіжною інструкцією №2. Сума незавершених розрахунків за операцією з імпорту товарів після цього склала 33 863,54 євро.
Відповідно до банківської виписки від 16.04.2024 нерезидентом було здійснено повернення коштів в рахунок оплати від 25.01.2024 в сумі 5 000,00 євро або на 83 день з дати її здійснення, тобто без порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України.
Залишок недопоставленого товару складав 28 863,54 євро (еквівалент 1 216 938,80 грн. на дату повернення коштів).
Також відповідно до банківської виписки від 03.10.2024 було здійснено повернення коштів в рахунок оплати від 25.01.2024 в сумі 1 000,00 євро, або на 253 день з дати її здійснення, тобто з порушенням граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України на 73 дні (залишок недопоставленого товару складав 27 863,54 євро.
Таким чином, пеня за порушення строків розрахунків в сумі 28 863,54 євро за 73 дні (з
23.07.2024 по 03.10.2024) складає 284 419,85 грн (розрахунок пені наведено в додатку 2 до акта перевірки).
Станом на 08.01.2025 (останній день періоду, що перевіряється), або на 350 день з дати здійснення попередньої оплати 25.01.2024, товари на суму 27 863,54 євро не отримано, тобто граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлені Національним банком України порушено на 170 днів.
Таким чином, пеня за порушення строків розрахунків в розмірі 27 863,54 євро за 97 днів (170 - 73) (з 04.10.2024 по 08.01.2025) складає 364 834,14 грн (розрахунок пені наведено в додатку 2 до акта перевірки).
Станом на 08.01.2025 заборгованість нерезидента по контракту купівлі-продажу від 21.07.2023 № DK/MC/07 складає 27 863,54 євро.
За висновком документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Маклаут Регіон» встановлено порушення частин 1, 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (зі змінами та доповненнями), з урахуванням пункту 142 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України, за контрактом від 21.07.2023 № DK/MC/07, укладеним JSC SAULERA (Литва), в розмірі 28 863,54 євро на 73 дні, в розмірі 27 863,54 євро на 97 днів.
На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення (форма «С») від 10.02.2025 № 2306/23-00-07-08-01 за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на суму 649 253,99 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд зазначає наступне.
Законом України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» передбачено, що НБУ встановлює правила проведення банківських операцій, здійснює відповідно до визначених спеціальним законодавством повноважень валютне регулювання і валютний нагляд, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, видає нормативно-правові акти щодо ведення валютних операцій; запроваджує заходи захисту відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».
Відповідно до преамбули Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі по тексту - Закон № 2473-VIII), цей Закон визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.
Частиною 1 статті 3 Закону № 2473-VIII передбачено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону (частина 3 статті 3 Закону № 2473-VIII).
Зокрема, відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно частини третьої статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені постановою Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова № 18) і згідно пункту 142 становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.
Частиною п'ятою статті 13 Закону №2473 передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Частиною восьмою статті 13 Закону №2473 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Згідно п.п. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Стаття 72 ПК України передбачає, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від Національного банку України про експортні та імпортні операції платників податків.
Згідно пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити: 1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Згідно п.п. 73.3.1 п. 73.1 ст. 73 ПК України письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов'язковим зазначенням таких фактів у запиті.
Згідно п.п. 73.3.3 п. 73.1 ст. 73 ПК України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків, зокрема, валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
Отже на податкові органи, які є контролюючими органами щодо дотримання платниками податків валютного законодавства, покладено обов'язок стягнення пені у разі порушення граничних термінів розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, яке здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
За змістом вказаних приписів призначенню документальної позапланової перевірки, зокрема, з підстави, передбаченої п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, передує ненадання (надання не у повному обсязі) платником податків пояснень та документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу з відповідного питання, якщо такий запит оформлено і направлено відповідно до вимог законодавства.
Судом встановлено, що підставою для проведення відповідачем позапланової документальної перевірки відповідача слугувала відсутність надання позивачем відповіді на запит від 27.09.2024 № 21604/6/23-00-07-08-07 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо наявності або відсутності порушень законодавчо встановлених строків розрахунків по контракту (договору) від 21.07.2023 № DK/MC/07, який в свою чергу був направлений у зв'язку з отриманням інформації від Національного банку України про порушення позивачем граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічному контракту (договору) від 21.07.2023 № DK/MC/07, укладеному з «JSC SAULERA» (Литва) 25.01.2024 в сумі 28 863,54 євро.
Отже наказ про проведення позапланової документальної перевірки від 07.01.2025 №60-п прийнято на законній підставі.
Щодо доводів позивача про неузгодженість періоду перевірки між змістом запиту про надання інформації та наказом про призначення перевірки суд зазначає наступне.
Як вбачається з наказу від 07.01.2025 №60-п, перевірка призначена за період з 24.10.1014 по 08.01.2025.
Проте позивач стверджує, що відповідач мав право провести перевірку лише за період, за який він мав надати відповідь на запит, яким згідно п.п. 73.3.3 п. 73.1 ст. 73 ПК України є 23.10.2024.
Оскільки запит про надання інформації за період з 24.10.2024 по 08.01.2025 відповідачем не направлявся, перевірка є незаконною.
Суд не погоджується з вказаними доводами позивача, оскільки вимога щодо тотожності періоду, за який платник податку надає чи повинен надати інформацію на запит, та періоду перевірки Податковим кодексом України не передбачена.
Вказане підтверджується приписами п. 102.1 ст. 102 ПК України, згідно якого у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Суд також бере до уваги, що позивачем відповідь на запит від 02.10.2024 не надана, а його доводи, що періодом перевірки має бути останній день для надання відповіді на запит, є безпідставними припущеннями.
Щодо посилання позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.08.2024 у справі №420/5252/19, то Верховний Суд зробив висновок про те, що неузгодженість між змістом запиту та наказу про проведення перевірки і призначення податкової перевірки з тієї підстави, відповідно до якої у платника податків не запитувалась інформація, свідчить саме про необґрунтованість відповідного наказу як рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто правовий висновок у постанові Верховного Суду від 19.08.2024 у справі №420/5252/19 стосується інших правовідносин, а тому не може бути застосований у даній справі.
Щодо посилання позивача на правові висновки Верховного Суду у постановах від 11.11.2021 у справі №520/3094/2020, від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 19.08.2024 у справі №420/5252/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17, то вони стосуються визнання акта перевірки, отриманого в результаті документальної виїзної перевірки, проведеної з порушенням порядку, встановленого законом, як недопустимого доказу. Проте у даній справі порушення порядку призначення перевірки судом не встановлено, тому висновки Верховного Суду у вказаних постановах не є застосовними.
Щодо суті порушення граничних термінів з імпорту товару суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що на виконання вимог контракту купівлі-продажу від 21.07.2023 № DK/MC/07 позивач згідно платіжної інструкції № 2 від 25.01.2024 перерахував на користь JSC SAULERA (Литва) попередню оплату в сумі 35 080,00 євро.
Граничний строк розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлений Національним банком України, за вказаною попередньою оплатою - 22.07.2024.
Згідно ввізної митної декларації від 04.02.2024 № 24UA903020001063U0 позивачем отримано дизельне паливо GASOIL/ DIESEL FUEL lOPPM на суму на суму 19 907,58 євро. З них зараховано в рахунок поставки товару за платіжною інструкцією №2 від 25.012024 - 1 216,46 євро. Сума незавершених розрахунків за операцією з імпорту товарів за платіжною інструкцією №2 від 25.012024 склала 33 863,54 євро.
Відповідно до банківської виписки від 16.04.2024 нерезидентом було здійснено повернення коштів в рахунок оплати від 25.01.2024 в сумі 5 000,00 євро. Залишок недопоставленого товару складав 28 863,54 євро.
Відповідно до банківської виписки від 03.10.2024 було здійснено повернення коштів в рахунок оплати від 25.01.2024 в сумі 1 000,00 євро, або на 253 день з дати її здійснення, тобто з порушенням граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України на 73 дні (залишок недопоставленого товару складав 27 863,54 євро.
Отже перевіркою встановлено порушення граничних термінів поставки дизельного палива GASOIL/ DIESEL FUEL lOPPM за контрактом купівлі-продажу від 21.07.2023 № DK/MC/07.
З урахуванням вказаних граничних термінів пеня за порушення строків розрахунків в сумі 28 863,54 євро за 73 дні (з 23.07.2024 по 03.10.2024) складає 284 419,85 грн (розрахунок пені наведено в додатку 2 до акта перевірки).
Станом на 08.01.2025 (останній день періоду, що перевіряється), або на 350 день з дати здійснення попередньої оплати 25.01.2024, товари на суму 27 863,54 євро не отримано, тобто граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлені Національним банком України порушено на 170 днів.
Таким чином, пеня за порушення строків розрахунків в розмірі 27 863,54 євро за 97 днів (170 - 73) (з 04.10.2024 по 08.01.2025) складає 364 834,14 грн (розрахунок пені наведено в додатку 2 до акта перевірки).
За вказаних обставин податкове - повідомлення рішення від 10.02.2025 № 2306/23-00-07-08-01 щодо нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Маклаут Регіон» пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 649 253,99,99 грн є правомірним та не підлягає скасуванню.
Щодо доводів позивача про відсутність порушення граничних термінів поставки товару внаслідок дії форс-мажорних обставин суд зазначає наступне.
Згідно ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIIІ у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Судом встановлено, що сертифікатом Вінницької торгово-промислової палати від 10.04.2025 №0500-25-0589 засвідчено форс-мажорні обставини у період з 06.11.2023 до 29.04.2024 щодо обов'язку здійснити поставку з імпорту товарів - дизельне паливо GASOIL/DIESEL FUEL на суму 28863,54 євро у строки, зазначені в контракті купівлі-продажу товарів № DK/MC/07 від 21.07.2023р., укладеному між ТОВ «МАКЛАУТ РЕГІОН» та JSC «SAULERA» (Литовська Республіка), але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) у термін: до 22 липня 2024 року.
Отже з 30.04.2024 обов'язки нерезидента по виконанню контракту купівлі-продажу товарів № DK/MC/07 від 21.07.2023 щодо поставки дизельного палива GASOIL/DIESEL FUEL на суму 28863,54 євро були поновлені.
Згідно п. 8.9 контракту купівлі-продажу товарів № DK/MC/07 від 21.07.2023 товар повинен бути завантажений протягом не більше 48 годин в робочий день після узгодженої дати відвантаження.
Згідно п. 9.5 контракту купівлі-продажу товарів № DK/MC/07 від 21.07.2023 час доставки товару згідно договору повинен бути продовжений, якщо доставка товару була затримана або відкладена в силу невідворотних обставин форс-мажору в загальній кількості до тридцяти календарних днів. Якщо доставка товару затримується або відкладається більш ніж на тридцять календарних днів, люба із сторін може розірвати договір після письмового повідомлення другої сторони.
Згідно п. 9.6 контракту від 21.07.2023 № DK/MC/07 сторони про настання форс-мажорних обставин повідомлятимуть один одного негайно та направляти іншій стороні документи. які підтверджують настання таких обставин протягом тридцяти робочих днів, оформлені та завірені належним чином у відповідності з вимогами діючого законодавства ЄС та Конвенції по перевезенню вантажів, Належним доказом наявності зазначених вище обставин та їх тривалості є довідка (документ, видана Торгово-промисловими палатами, розташованими по місцезнаходженню Сторін або місць поставки. Транспортування або приймання товару, або інформація, отримана сторонами з офіційних державних джерел.
Позивач не надав до суду доказів узгодження строків поставки дизельного палива GASOIL/DIESEL FUEL на суму попередньої оплати 35 080,00 євро згідно платіжної інструкції № 2 від 25.01.2024 як на дату перерахунку, так і після закінчення дії форс-мажорних обставин, тобто починаючи з 30.04.2024, що унеможливлює встановити строк поставки товару, узгоджений сторонами.
Окрім цього граничний строк поставки товару закінчився 22.07.2024 і позивач не надав доказів неможливості поставки товару у період з 30.04.2024 по 22.07.2024.
Верховний Суд неодноразово вказував (постанови від 05 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
У постановах від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
Вказаний висновок підтриманий Верховним Судом у постанові від 27.02.2025 у справі №520/2941/24.
З наведених вище підходів слідує, шо саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що позивач не довів, що порушення граничних термінів поставки дизельного палива GASOIL/DIESEL FUEL на суму 28863,54 євро відбулось через наявність форс-мажорних обставин.
Суд також не погоджується з доводами позивача про відсутність його вини у порушенні строків поставки товару, яке допущене нерезидентом, оскільки Закон № 2473-VIII не ставить застосування пені за порушення граничних термінів розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у залежність від наявності вини резидента.
Інші доводи сторін не мають значення для вирішення справи, а тому суд не надає їм правової оцінки.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими, зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 28 травня 2025 року.
Суддя Алла РУДЕНКО