Справа №500/1641/25
29 травня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА403000/2025/000011/2 від 13.03.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.03.2025 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA403000/2025/000011/2 щодо здійснення митного оформлення придбаного ОСОБА_1 легкового автомобіля марки BMW модель X6 XDRIVE40D, № кузова НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення: 2020, модельний рік виготовлення: 2021. На підставі вказаного рішення оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, товарів транспортних засобів комерційного призначення UA403030/2025/000085.
Позивач з такими рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які давали можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 31.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову повністю. Мотивував тим, що під час здійснення митного контролю за МД №25UA403030002380U9 від 03.03.2025 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:
транспортний засіб ввезений відповідно до рахунку-фактури від 19.02.2025 №675/2025, укладеного між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець). Відповідно до рахунку, товар повинен бути оплачений до 04.03.2025. У рахунку зазначені банківські реквізити для зарахування коштів, однак банківських платіжних документів (окрім зарахування депозиту у сумі 5000 євро, який був повернутий 05.03.2025) до митного оформлення не подано;
декларантом до митного оформлення подано декларацію на вивіз валюти в сумі 10000 євро, що є не співставною з ціною, що зазначена у рахунку - 33600 євро. Таким чином, у митного органу виникає сумнів, щодо заявлення фактурної вартості транспортного засобу, оплата якої не підтверджена документально (відсутні банківські платіжні документи, інші платіжні документи (чеки);
до митного оформлення декларантом надано висновок експерта щодо вартісних характеристик товару від 03.03.2025 №10/25, який встановив вартість транспортного засобу на рівні 33658,45 євро. Розрахунок вартості здійснений на підставі (порівняння) вартості ідентичних чи аналогічних, бувших у користуванні транспортних засобів в країнах експортерах. Проте, даний розрахунок проведений виходячи з вартості за ціною NETTO, хоча вартість транспортних засобів в країнах експортерах (www.mobile.de, www.autoscout24) встановлена за ціною BRUTTO. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо правильності розрахунку вартості товару. В той же час, у митного органу наявна інформація (autoline.lt) щодо вартості даного транспортного засобу на рівні 47920 євро;
копія митної декларації країни відправлення від 26.02.2025 №25CZ610000042LABB6 не містить відміток митного органу країни відправлення.
Таким чином, вище вказаний факт вказує на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.
Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UА403000/2025/000011/2 від 13.03.2025 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 10.04.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача від 09.04.2025 про розгляд справи №500/1641/25 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА403000/2025/000011/2 від 13.03.2025 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Представником позивача до суду подано відповідь уточнену позовну заяву, в якій серед іншого зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2025/000011/2 від 13.03.2025 прийнято Тернопільською митницею незаконно, а вартість автомобіля після коригування є завищеною та не відповідає вартості транспортних засобів у Чехії, де був придбаний імпортований автомобіль, що суперечить статті 49 МК України, якою встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
17.04.2025 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій вказано, що сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості автомобіля є безпідставними та необґрунтованими, а декларантом було заявлено повні та достовірні відомості про митну вартість автомобіля, які базуються на первинних документах. Позивачем було правильно визначено митну вартість автомобіля, а відтак коригування митної вартості товару було здійснено всупереч вимогам закону, що вказує на невідповідність оскаржуваного рішення вимогам частини другої статті 55 Митного кодексу України, у зв'язку з чим позивач просить задовільнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 21.04.2025 у задоволенні клопотання представника позивача від 14.04.2025 про розгляд справи №500/1641/25 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА403000/2025/000011/2 від 13.03.2025 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ №25UA403030002380U9, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Автомобіль легковий марка BMW, модель X6 XDRIVE40D,ідентифікаційний номер, номер кузова: НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення: 2020, модельний рік виготовлення: 2021, тип двигуна: дизельний, робочий об'єм циліндрів двигуна: 2993 см3, потужність: 250kW, номер двигуна немає даних, кількість місць для сидіння, включаючи водія - 5, колісна формула 4х4, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, бувший в користуванні, після ДТП має значні пошкодження правої сторони: відсутнє переднє праве крило, пошкоджені кришка капота, арки коліс, правий поріг, задні праві дверки, задня права боковина, передній бампер, зовнішнє освітлення, передня і задня підвіска правої сторони, перекіс кузова та інше, детальний опис пошкоджень згідно висновку екперта №10/25 від 03.03.2025, Торговельна марка BMW Виробник - 'BAYERISCHE MOTOREN WERKE AG' Німе ччина/DE",
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №675/2025 від 19.02.2025;
- декларація про походження товару №UBK520116 від 24.02.2025;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 24.02.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 03.03.2025;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - висновок експерта №10/25 від 03.03.2025;
- внутрішній договір (контракт) доручення - довіреність НТО 807474 від 24.02.2025;
- договір про надання послуг митного брокера №316 від 28.07.2022;
- паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_3 від 11.04.1998;
- інші некласифіковані документи - заява б/н від 03.03.2025;
- інші некласифіковані документи - інформ. про рік випуску від 03.03.2025;
- інші некласифіковані документи - фото від 03.03.2025;
- забезпечення сплати митних платежів у вигляді грошової застави - квит. 2322005095 від 27.02.2025;
- забезпечення сплати митних платежів у вигляді грошової застави - квит. NOVNH3679M від 27.02.2025;
- паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України № GF970363 від 07.06.2023.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю:
"101-1 Витребування оригіналів документів або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів";
"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів";
"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів";
"117-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів спеціалізованим підрозділом митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості";
"210-1 Проведення митного огляду транспортного засобу";
"911-1 Здійснення фото - та/або відеофіксації виконання митних формальностей".
Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:
"{Додано аналітичною групою митниці 120000000 (користувач 929916). Підстави: [304] Перелік індикаторів ризику Можливе заявления в митній декларацій недостовірних відомостей щодо товару. Про подання до митного оформлення документів, результатів відпрацювання митних формальностей та подальшої координації дій інформувати посадову особу Координаційно-моніторингової митниці: ОСОБА_4 (тел. НОМЕР_4 ) та ОСОБА_5 (тел. НОМЕР_5 ).
Індикатори ризику п. 3.3.4 (Заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів)".
Тернопільською митницею направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:
"Початок консультації з митним органом:
У зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось).
Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.
Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".
Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково було надано: копію митної декларації країни відправлення №25CZ610000042LABB6 від 26.02.2025; інші некласифіковані документи - інформація з інтернетсайту від 05.03.2025; інші некласифіковані документи - поступлення депозиту dph на рахунок платника від 05.03.2025; інші некласифіковані документи - депозит що повертається після експорту в Україну від 26.02.2025; інші некласифіковані документи - повернення депозиту dph від 04.03.2025; інші некласифіковані документи - декларація на вивіз валюти від 23.02.2025.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА403000/2025/000011/2 від 13.03.2025, у гр. 33 якого зазначено "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:
- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу у зв'язку з тим, що вартість, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах щодо оцінюваного транспортного засобу є вищою за заявлену декларантом.
Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості встановлено, що транспортний засіб ввезений відповідно до рахунку-фактури від 19.02.2025 №675/2025, укладеного між Jan Bittner (продавець) та ОСОБА_3 (покупець). Відповідно до рахунку, товар повинен бути оплачений до 04.03.2025. У рахунку зазначені банківські реквізити для зарахування коштів, однак банківських платіжних документів (окрім зарахування депозиту у сумі 5000 євро, який був повернутий 05.03.2025) до митного оформлення не подано. Декларантом до митного оформлення подано декларацію на вивіз валюти в сумі 10000 євро, що є не співставною з ціною, що зазначена у рахунку - 33600 євро. Таким чином, у митного органу виникає сумнів, щодо заявлення фактурної вартості транспортного засобу, оплата якої не підтверджена документально (відсутні банківські платіжні документи, інші платіжні документи (чеки).
До митного оформлення декларантом надано висновок експерта щодо вартісних характеристик товару від 03.03.2025 №10/25, який встановив вартість транспортного засобу на рівні 33658,45 євро. Розрахунок вартості здійснений на підставі (порівняння) вартості ідентичних чи аналогічних, бувших у користуванні транспортних засобів в країнах експортерах. Проте, даний розрахунок проведений виходячи з вартості за ціною NETTO, хоча вартість транспортних засобів в країнах експортерах (www.mobile.de, www.autoscout24) встановлена за ціною BRUTTO. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо правильності розрахунку вартості товару. В той же час, у митного органу наявна інформація (autoline.lt) щодо вартості даного транспортного засобу на рівні 47920 євро.
Копія митної декларації країни відправлення від 26.02.2025 №25CZ610000042LABB6 не містить відміток митного органу країни відправлення.
Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана за заявленою вартістю.
За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості на рівні 33858,45 євро. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.
За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу згідно з витягом з autoline.lt з врахуванням транспортних витрат на рівні 48120 евро.
Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось".
Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У пункті 2 частини п'ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.
Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
Підставою для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару згідно з МД №25UA403030002380U9 були такі обставини:
транспортний засіб ввезений відповідно до рахунку-фактури від 19.02.2025 №675/2025, укладеного між Jan Bittner (продавець) та ОСОБА_3 (покупець). Відповідно до рахунку, товар повинен бути оплачений до 04.03.2025. У рахунку зазначені банківські реквізити для зарахування коштів, однак банківських платіжних документів (окрім зарахування депозиту у сумі 5000 євро, який був повернутий 05.03.2025) до митного оформлення не подано; декларантом до митного оформлення подано декларацію на вивіз валюти в сумі 10000 євро, що є не співставною з ціною, що зазначена у рахунку - 33600 євро. Таким чином, у митного органу виникає сумнів, щодо заявлення фактурної вартості транспортного засобу, оплата якої не підтверджена документально (відсутні банківські платіжні документи, інші платіжні документи (чеки); до митного оформлення декларантом надано висновок експерта щодо вартісних характеристик товару від 03.03.2025 №10/25, який встановив вартість транспортного засобу на рівні 33658,45 євро. Розрахунок вартості здійснений на підставі (порівняння) вартості ідентичних чи аналогічних, бувших у користуванні транспортних засобів в країнах експортерах. Проте, даний розрахунок проведений виходячи з вартості за ціною NETTO, хоча вартість транспортних засобів в країнах експортерах (www.mobile.de, www.autoscout24) встановлена за ціною BRUTTO. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо правильності розрахунку вартості товару. В той же час, у митного органу наявна інформація (autoline.lt) щодо вартості даного транспортного засобу на рівні 47920 євро; копія митної декларації країни відправлення від 26.02.2025 №25CZ610000042LABB6 не містить відміток митного органу країни відправлення.
Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України документи, які подавалися із митною декларацією, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними та надуманими.
Так, декларант на підтвердження заявленої митної вартості подав наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №675/2025 від 19.02.2025; декларація про походження товару №UBK520116 від 24.02.2025; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 24.02.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 03.03.2025; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - висновок експерта №10/25 від 03.03.2025; внутрішній договір (контракт) доручення - довіреність НТО 807474 від 24.02.2025; договір про надання послуг митного брокера №316 від 28.07.2022; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_3 від 11.04.1998; інші некласифіковані документи - заява б/н від 03.03.2025; інші некласифіковані документи - інформ. про рік випуску від 03.03.2025; інші некласифіковані документи - фото від 03.03.2025; забезпечення сплати митних платежів у вигляді грошової застави - квит. 2322005095 від 27.02.2025; забезпечення сплати митних платежів у вигляді грошової застави - квит. NOVNH3679M від 27.02.2025; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України № GF970363 від 07.06.2023.
Додатково уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, було надано: копію митної декларації країни відправлення №25CZ610000042LABB6 від 26.02.2025; інші некласифіковані документи - інформація з інтернетсайту від 05.03.2025; інші некласифіковані документи - поступлення депозиту dph на рахунок платника від 05.03.2025; інші некласифіковані документи - депозит що повертається після експорту в Україну від 26.02.2025; інші некласифіковані документи - повернення депозиту dph від 04.03.2025; інші некласифіковані документи - декларація на вивіз валюти від 23.02.2025.
В даному переліку документів наявні основні документи, на підставі яких визначена митна вартість, такі як: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №675/2025 від 19.02.2025, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 03.03.2025, копію митної декларації країни відправлення №25CZ610000042LABB6 від 26.02.2025.
Окрім цього надані й додаткові документи, що підтверджували заявлену за першим методом митну вартість ТЗ.
У митній декларації було вказано митну вартість товару в розмірі 33600,00 євро, яка складається зі сплаченої ціни автомобіля, яка становить 33600,00 євро, про що свідчать рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 675/2025 від 19.02.2025.
Суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 08.08.2024 у справі №300/2049/19, зокрема, зазначено, що рахунок-фактура є належним документом, що підтверджує вартість придбаного товару та містить, якщо містить всі необхідні реквізити для його ідентифікації, тобто відповідає вимогам частини другої статті 53 МК України.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою винесення цього рішення слугувало спрацювання системи управління (аналізу) ризиками АСАУР.
Проте саме наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості згідно з поданими документами, а не через спрацювання АСАУР, є обов'язковою умовою для витребування додаткових документів, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
З огляду на це, на переконання суду, на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору уповноваженою особою позивача надано повний і достатній пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного частиною другою статті 53 МК України.
Так, в обґрунтування наявності сумніву, митний орган вказав на те, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості встановлено, що транспортний засіб ввезений відповідно до рахунку-фактури від 19.02.2025 №675/2025, укладеного між Jan Bittner (продавець) та ОСОБА_3 (покупець), відповідно до якого товар повинен бути оплачений до 04.03.2025, однак банківських платіжних документів (окрім зарахування депозиту у сумі 5000 євро) до митного оформлення не подано. Таким чином, у митного органу виникає сумнів, щодо заявлення фактурної вартості транспортного засобу, оплата якої не підтверджена документально (відсутні банківські платіжні документи, інші платіжні документи (чеки).
Разом з тим, суд звертаємо увагу, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару і це посилання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору. Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2020 у справі № 1.380.2019.001438 (провадження № К/9901/36194/19) у якій Верховний Суд також вказав на те, що та строк оплати за товар не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
Отож суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В свою чергу, декларант позивача надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Митний орган може витребувати тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі №810/3295/17).
Окрім того суд зазначає, що вартість ТЗ залежить від різних чинників: комплектації, модифікації, технічних характеристик, стану авто, перебування ТЗ у ДТП, чи повністю справне, чи на ходу, показника пробігу тощо, а з наданої інформації не вбачається чи є такі ТЗ ідентичні з ТЗ позивача.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
За наведених обставин та з урахуванням положень нормативно-правових актів, що врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товарів за МД 25UA403030002380U9, а тому рішення про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості товарів №UА403000/2025/000011/2 від 13.03.2025 належить визнати протиправним та скасувати, позов підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1211,20 грн.
Також представником заявлені до відшкодування з Тернопільської митниці витрати, пов'язані з перекладом документів, на суму 1800,00 грн. З цього приводу суд враховує таке.
Витрати, пов'язані з перекладом документів, відносяться до судових витрат та відповідно до пункту 5 частини третьої статті 132 КАС України є витратами, пов'язаними із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з частиною першою статті 138 КАС України розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Матеріали справи на підтвердження витрат на переклад документів містять: копію рахунку ФОП ОСОБА_6 №305 від 24.03.2025 за послуги письмового перекладу; копію рахунку ФОП ОСОБА_6 за послуги письмового перекладу №304/1 від 21.03.2025; копію квитанції про оплату перекладу в сумі 1200 грн; копію платіжної інструкції про оплату перекладу в сумі 600 грн.
З огляду на це, слід прийти до висновку, що витрати, пов'язані з перекладом документів фактично понесені позивачем та належним чином підтвердженні, а тому такі витрати на суму 1800,00 грн підлягають стягненню з відповідача.
Отже, до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн та витрати, пов'язані з перекладом документів на суму 1800,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UА403000/2025/000011/2 від 13.03.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) та витрати, пов'язані з перекладом документів на суму 1800,00 грн (одну тисячу вісімсот грн 00 коп.)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено і підписано 29 травня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 );
відповідач:
- Тернопільська митниця (місце проживання: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576).
Головуючий суддя Мартиць О.І.