про відмову у зміні способу і порядку виконання судового рішення
27 травня 2025 року Справа № 480/8088/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Осіпової О.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо зменшення розміру відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 68% до 54% при проведенні перерахунку раніше нарахованого довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .
Зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області здійснити ОСОБА_1 , як судді апеляційного суду у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці згідно із довідкою Сумського апеляційного суду від 04.03.2020 №63 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з розрахунку 68 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
29.01.2021 Сумським окружним адміністративним судом по даній справі видано виконавчий лист.
На підставі рішення Вищої Ради Правосуддя №935/0/15-23 від 28 вересня 2023 року "Про відрядження судді Сумського окружного адміністративного суду Діски А.Б. до Київського адміністративного суду для здійснення правосуддя", наказу голови Сумського окружного адміністративного суду №6-АГП від 5 жовтня 2023 року та рішення зборів суддів Сумського окружного адміністративного суду №6 від 13 жовтня 2023 року розпорядженням керівника апарату від 20.11.2023 №344, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документобігу суду та Засад використання автоматизованої систмеми документообігу Сумського окружного адміністративного суду, призначено повторний автоматизований розподіл заяви про заміну способу і порядку виконання рішення від 20.11.2023 року.
Заява про заміну способу і порядку від 06.05.2025 розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Осіповій О.О.
Відтак, від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій просить встановити змінити спосіб і порядок виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду по справі №480/8088/20, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_2 нараховані кошти в сумі 320582,54 грн.».
В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаної заяви про зміну способу виконання рішення заявник зазначив, що рішення суду боржником виконане частково, а саме в частині зобов'язання виконання перерахунку, в іншій частині зобов'язання рішення суду не виконане і виконання цього рішення не може бути проведено без участі боржника. Поряд з цим, як вказав заявник, для повного та фактичного виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду, необхідно встановити або змінити спосіб виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 12.05.2025 заяву про зміну способу виконання рішення у справі № 480/8088/20 призначено до розгляду на 27.05.2025 р. о 14:00 год.
Сторони та заявник по справі повідомлялися належним чином, але у судове засідання не з'ялилися.
Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд дійшов висновку про необхідність її задоволення, з огляду на таке.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 року №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частин 1, ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024 року), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд дійшов висновку, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Так, саме поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Обґрунтовуючи необхідність зміни способу та порядку виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/8088/20 від 29.12.2020р., заявник посилається на ч.3 ст. 378 КАС України, проте суд вважає необхідним відмітити, що суддівська винагорода, нарахування і стягнення якої була предметом позову у цій справі, не належить до зазначених у нормі ч.3 ст. 378 КАС України виплат, оскільки виплата довічного грошового утримання нерозривно пов'язана з конституційно визначеним статусом професійного судді, не є видом пенсії у розумінні чинного законодавства, а є гарантією належного здійснення правосуддя.
Так, у рішенні від 8 червня 2016 року у справі № 4рп/2016 Конституційний Суд України наголошував, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.
У цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказував, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
Отже, виплата довічного грошового утримання не є виплатою, на яку поширюється дія ч.3 ст.378 КАС України, та невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, про призначення, перерахунок та виплату такого утримання у розумінні цієї норми не є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення із суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р., заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Інших обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником не зазначено.
З огляду на зазначене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №480/8088/20.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №480/8088/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.О. Осіпова