29 травня 2025 року м. Рівне №640/25931/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ПЕТРОЛУМ"
доХарківської митниці
визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ПЕТРОЛУМ" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними щодо взяття проб (зразків) товарів, зазначених у митній декларації №UA80700/2020/917632, зобов'язання утриматися від таких дій.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідно до ч.2 статті 356 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника. Зауважив, що у спірних правовідносинах рішення не відповідає вимогам законодавства, оскільки існує лише резолюція на доповідній записці на ім'я начальника митного поста "Гоптівка". Також звернув увагу, що в дорученні про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.09.2020 №70/6-7480 та в акті №35 про взяття проб (зразків) товарів від 21.09.2020 містяться розбіжності. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання вимог частини третьої статті 29 КАС України, Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 16.07.2024 № 3863-IX та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, у зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва судову справу №640/25931/20 передано на розгляд та вирішення Рівненському окружному адміністративному суду.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Рівненського окружного адміністративного суду від 07.03.2025, головуючим суддею для розгляду справи №640/25931/20 призначено суддю Борискіна С.А.
Ухвалою суду від 11.03.2025 справу прийнято до провадження судді Борискіна С.А. та розпочато її розгляд спочатку.
Ухвалою суду від 29.05.2025 замінено відповідача у справі на правонаступника - Харківську митницю.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає про те, що після проведення митних формальностей, 21.09.2020 о 21-20 транспортний засіб комерційного призначення реєстраційний номер НОМЕР_1 /AI8093XI було пропущено на митну територію України та направлено у місце доставки за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 370 для подальшого здійснення митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму. Товари позивача були оформлені та випущені у вільний обіг за новою митною декларацією № UA807170/2020/049028 від 23.09.2020. З огляду на викладене, митні процедури щодо вказаного вище товару виконувалися митницею в порядку та в межах строків, передбачених митним законодавством. Викладене свідчить про відсутність порушень положень чинного законодавства з боку митниці. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
20.09.2020 вантаж, який перевозив транспортний засіб ТОВ "ТОП ПЕТРОЛУМ", було зупинено працівниками Слобожанської митниці Держмитслужби на теритррії ЗМК міжнародного автомобільного пункту пропуску "Гоптівка".
В подальшому ТОВ "ТОП ПЕТРОЛУМ" було отримано копію доручення про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.09.2020 №70/6-7480.
Також позивачем було отримано Акт №35 про взяття проб (зразків) товарів від 21 вересня 2020 на теритррії ЗМК міжнародного автомобільного пукнту пропуску "Гоптівка".
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Статтею 318 Митного кодексу України (далі - МК України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Розклад руху транспортних засобів, що здійснюють регулярні міжнародні рейси, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону.
З метою підвищення ефективності митного контролю митні органи взаємодіють з учасниками зовнішньоекономічної діяльності, АЕО, іншими особами, діяльність яких пов'язана із здійсненням зовнішньої торгівлі, та з їх професійними об'єднаннями (асоціаціями).
Для забезпечення здійснення митного контролю митними органами використовуються системи, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 320 МК України, форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.
Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими державними оргаами, у тому числі правоохоронними органами, а також участь їх посадових та службових осіб у здійсненні митного контролю.
З метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи упавління ризиками (далі - СУР), підвищення ефективності роботи Держмитслужби під час митного контролю, прискорення митного оформлення за рахунок застосування заходів з управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій, та здійснення таргетингу розроблено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 року № 684 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 року за № 1021/27466, далі Порядок № 684), згідно п. 3 якого, автоматизована система управління ризиками (далі - АСУР) - складова функціональних систем Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів (далі - ЄАІС), що забезпечує застосування автоматизованого контролю із застосуванням СУР для визначення форм та обсягів митного контролю; заходи з управління ризиками - сукупність заходів, що реалізуються митними органами, з метою виявлення та оцінки ризиків, а також реагування на ідентифікований ризик; ідентифікований ризик - результат аналізу та оцінки ризиків, який у конкретному випадку здійснення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення дає можливість обрати форми та обсяги митного контролю; індикатори ризику - критерії із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість здійснювати вибір об'єкта контролю; інформаційна база даних СУР - сукупність інформації, що включає дані, необхідні для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань митної справи; оцінка ризику - визначення ймовірності виникнення ризику і можливих наслідків недотримання вимог законодавства України з питань митної справи у разі настання ризику.
В свою чергу, порядок та підстави взяття проб (зразків) товарів визначається ст.ст. 356, 357 МК України.
Так, згідно ст. 356 МК України, взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення, а також під час прийняття рішень щодо зобов'язуючої інформації з метою встановлення характеристик, визначальних для:
1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;
2) перевірки задекларованої митної вартості товарів;
3) встановлення країни походження товарів;
4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин;
5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність;
6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.
Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.
У разі проведення огляду і переогляду ручної поклажі та багажу за відсутності громадянина чи уповноваженої ним особи взяття проб (зразків) повинно здійснюватися у присутності двох понятих.
З дозволу митного органу можуть також братися проби (зразки) товарів, що зберігаються на митному складі, складі тимчасового зберігання.
При вивезенні товарів з митної території України взяття проб (зразків) товарів може здійснюватися тільки в митному органі відправлення. При цьому проби (зразки) можуть братися до завантаження товарів у транспортний засіб, за умови забезпечення надійної ідентифікації всіх товарів, призначених для завантаження.
Взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем, посадовими особами інших державних органів, а також декларантами або уповноваженими ними особами здійснюється спільно з посадовими особами відповідного митного органу.
Декларанти або уповноважені ними особи мають право бути присутніми під час взяття проб (зразків) товарів посадовими особами митного органу та інших державних органів.
Митні органи повинні бути ознайомлені з результатами проведених досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів, взятих іншими державними органами, декларантами або уповноваженими ними особами, не пізніше наступного робочого дня після їх отримання зазначеними органами та особами, а також отримати примірники результатів таких досліджень (аналізів, експертиз).
Декларанти або уповноважені ними особи сприяють посадовим особам митних органів під час взяття проб (зразків) товарів і здійснюють вантажні та інші необхідні операції.
Окрема митна декларація на проби (зразки) товарів не подається за умови, що відомості про них будуть наведені в митній декларації, яка подається щодо всіх товарів, які переміщуються через митний кордон України.
Для великогабаритних і технічно складних товарів (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо) митні органи можуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності надання тільки техніко-технологічної документації.
Достовірною техніко-технологічною документацією вважаються офіційно видані книги, стандарти, кодекси усталеної практики, технічні умови, специфікації, каталоги, креслення і паспортні дані на виріб виробника.
Проби (зразки) товарів, крім великогабаритних і технічно складних (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо), беруться в мінімальній кількості у двох примірниках (досліджуваний та контрольний), кожен з яких є достатнім для проведення дослідження.
У разі якщо взяття контрольних проб (зразків) товарів з об'єктивних причин не видається можливим (одиничний товар, обмежена кількість, вміст поштового відправлення тощо), проби (зразки) товарів беруться в одному примірнику (досліджуваному).
Нормативи взяття проб (зразків) товарів установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Взяття проб (зразків) здійснюється з обов'язковим додержанням правил техніки безпеки та пожежної безпеки.
Про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
На кожну взяту пробу (зразок) накладається окреме митне забезпечення.
Декларанти або уповноважені ними особи повинні бути ознайомлені з результатами проведеного дослідження (аналізу, експертизи) проб та зразків товарів і отримати від митного органу, яким призначено таке дослідження (аналіз, експертизу), примірники цих результатів не пізніше наступного робочого дня після проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленим підрозділом або після отримання митним органом примірників результатів такого дослідження (аналізу, експертизи) від інших державних органів. Ненадання примірників результатів досліджень у зазначений термін є порушенням службових обов'язків посадовими особами митного органу.
Митні органи не відшкодовують витрат, здійснених декларантом або уповноваженою ним особою внаслідок взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати на проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів, здійснені митними органами, не відшкодовуються декларантом або уповноваженою ним особою, крім випадків, коли таке дослідження (аналіз, експертиза) проводиться з ініціативи зазначених осіб або для прийняття митним органом рішень щодо зобов'язуючої інформації.
З метою встановлення характеристик товару, необхідних для його митного оформлення, митні органи можуть письмово, у тому числі з використанням засобів інформаційних технологій, затребувати з підприємств-виробників, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян наявну у них техніко-технологічну документацію про склад, фізико-хімічні властивості товарів, інформацію про основні технологічні стадії їх виробництва та призначення.
Відповідно до вимог ст. 357 МК України, взяті проби (зразки) товарів під митним забезпеченням разом з актом про їх взяття у строк, що не перевищує трьох календарних днів після їх взяття, надсилаються поштою або доставляються посадовою особою митного органу до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або до іншої експертної установи (організації) для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи). Проби (зразки) товарів, що швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, доставляються для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) не пізніше наступного дня після їх взяття.
Дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.
Призначення дослідження (аналізу, експертизи) в інших установах (організаціях) допускається лише у разі неможливості проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленим підрозділом або за заявою декларанта чи уповноваженої ним особи для підтвердження чи спростування результатів проведеного дослідження (аналізу, експертизи).
Дослідження (аналіз, експертиза) проб (зразків) проводиться протягом 10 днів після їх надходження до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації). У разі потреби цей строк може бути продовжено за рішенням керівника спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, керівника митного органу або його заступника за місцем розташування відокремленого підрозділу зазначеного спеціалізованого органу або керівника відповідної експертної установи (організації), але не більше ніж на 20 днів.
Дослідження (аналізи, експертизи) проб (зразків) товарів, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, проводяться невідкладно.
Контрольні проби (зразки), а також залишки досліджених проб та пошкоджені під час проведення досліджень (аналізів, експертиз) зразки зберігаються у спеціалізованому органі з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику (його відокремленому підрозділі) протягом 60 днів з дня їх надходження. Протягом цього строку декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення митного органу, прийняте на підставі результатів проведеного дослідження (аналізу, експертизи), в установленому цим Кодексом порядку.
Техніко-технологічна документація та інші документи з інформацією про характеристики товару, проби (зразки) якого відбиралися для проведення досліджень (аналізів, експертиз), повертаються власнику товарів або уповноваженій ним особі після закінчення митного оформлення цих товарів або після надання митному органу засвідчених в установленому порядку копій зазначених документів, які залишаються у справах митного органу.
Верховний Суд вже неодноразово вирішував питання щодо форми передбаченого частиною другою статті 356 МК України рішення керівника митного органу або його заступника про відібрання проб (зразків) товару.
Так, зокрема, але не виключно у постановах від 28 липня 2021 року (справа № 815/3903/17), від 28 травня 2020 року (справа № 818/1205/16), від 14 серпня 2018 року (справа № 818/3408/15), від 12 листопада 2020 року (справа № 808/1697/15), від 29 липня 2021 року (справа № 160/11199/19), від 13 квітня 2021 року (справа № 818/294/17), від 27 травня 2021 року (справа № 820/6482/16), від 25 лютого 2021 року (справа № 815/1557/17), від 16 грудня 2024 року (справа № 160/24963/23) Верховний Суд виснував, що взяття проб (зразків) товарів митним органом проводиться на підставі вмотивованого письмового рішення керівника або його заступника.
В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 356 МК України, взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення, а також під час прийняття рішень щодо зобов'язуючої інформації з метою встановлення характеристик, визначальних для, зокрема: класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин.
При цьому, враховуючи наведені положення ст.ст. 318, 320 МК України, а також Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків № 684, з метою забезпечення вибірковості митного контролю застосується система управління ризиками (СУР), тобто, в тому числі, для встановлення підстав для взяття проб (зразків) товарів.
Судом встановлено, що 18.09.2020 в зону митного контролю пункту пропуску "Гоптівка" в напрямку "в'їзд на митну територію України" було ввезено партію товару "розчинник ефірний (РЭ-5/12)" (код УКТЗЕД 3814009090), одержувачем якого є ТОВ «Топ Петролум» (04112, Україна, м. Київ, вул. Ризька, буд. 8А), що переміщувався через митний кордон України транспортним засобом AI9894KT/AI8093XI за попередньою митною декларацією від 16.09.2020 №UA807000/2020/917632.
Здійснюючи митний контроль вказаного вище товару, за результатами застосування системи управління ризиками, використання якої передбачено статтями 337 та 361 МКУ, була визначена необхідність у проведенні митного огляду та відбору зразків товару "розчинник".
Як вже було вищезазначено у відповідності до частини 2 статті 356 МКУ взяття проб (зразків) товарів проводитьсяуповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.
Твердження позивача з приводу того, що митниця порушила процедуру зазначену у МКУ, а саме було порушено частину 2 статті 356 МКУ, тобто не прийнято вмотивованого письмового рішення керівником митного органу або його заступника, суд відхиляє з огляду на наступне.
Рішення щодо взяття проб (зразків) товарів "Розчинники складні органічні, для видалення фарб та лаків: розчинник ефірний (РЭ -5/12) ТУ 20.30.22-007-13916350- 2020", які надійшли на адресу ТОВ "Топ Петролум" та були заявлені до митного оформлення за митною декларацією від 16.09.2020 МД №UA807000/2020/917632 було оформлене у вигляді резолюції на доповідній записці на ім'я начальника митного поста "Гоптівка", складеного посадовою особою митного поста "Гоптівка", яка здійснювала митні формальності у відношенні вищезазначеного товару.
Разом з цим, суд зазначає, що наявна резолюція керівника митного поста, у відповідності до пункту 34 - 1 частини 1 статті 4, частини 2 статті 356 МКУ, пункту 38 "Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 "Деякі питання документування управлінської діяльності" є письмовим рішенням керівника митного поста про взяття проб та зразків. Відповідно до пункту 38 Постанови № 55, резолюція є основною формою реалізації управлінських доручень у письмовій формі, що передбачає постановку конкретного завдання, визначення його предмета, мети, строку та відповідальної за виконання особи, що викладена у вигляді напису на документі.
Водночас, суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 547 МКУ визначено, що митний пост є митним органом, який входить до складу митниці як структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи.
В подальшому, посадовими особами зазначеного митного поста було здійснено взяття проб (зразків) товарів, що переміщувалися через митний кордон України транспортним засобом АІ9894КТ/АI8093ХІ та складено Акт про взяття проб (зразків) товарів №35 від 21.09.2020. Вищевказаний акт був надісланий разом з Запитом про проведення дослідження від 21.09.2020 №35 до Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.
Суд зауважує, що рішення щодо взяття проб (зразків) товарів є актами індивідуальної дії. Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, що стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАСУ).
Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 визначено, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують сво дію. Ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання. Обов'язковою ознакою нормативноправового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Судом встановлено, що товари позивача були оформлені та випущені у вільний обіг за новою митною декларацією № UA807170/2020/049028 від 23.09.2020.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що митні процедури щодо вказаного вище товару виконувалися митницею в порядку та в межах строків, передбачених митним законодавством,
Щодо позовної вимоги про зобов'язання митницю утримуватися від здійснення взяття проб (зразків) товарів ТОВ "Топ Петролум" без прийняття вмотивованого письмового рішення керівником митного органу або його заступника, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 КАСУ позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Пунктом 4 частини 1 статті 5 КАСУ встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захист в тому числі шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відтак завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.
Враховуючи, що право позиваче в розрізі заявленої позовної вимоги не порушене, у суду відсутні підстави у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до норм ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 29 травня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП ПЕТРОЛУМ" (вул. Ризька, буд. 8А, Київ 112,04112, ЄДРПОУ/РНОКПП 41202029)
Відповідач - Харківська митниця (вул. Короленка, 16 Б, Харків, 61003, ЄДРПОУ/РНОКПП 44017626)
Суддя С.А. Борискін