29 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/3785/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Довгопол М.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , подану відповідно до статті 382 КАС України, у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі № 440/3785/23 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.07.2021 з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 та обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром під час індексації пенсії з 01.03.2022 та з 01.03.2023. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713, без обмеження максимальним розміром з 01.03.2022 та з 01.03.2023, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо постановлення окремої ухвали у справі відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/3785/23 задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі № 440/3785/23. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати протягом дев'яноста днів з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі № 440/3785/23.
06.01.2025 позивачем через систему "Електронний суд" подано до Полтавського окружного адміністративного суду заяву від 05.01.2025, в якій позивач просить:
1) розглянути заяву в порядку встановленому статтею 382 КАС України з одночасним застосуванням норм міжнародного права відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» N 3477-IV від 23.02.2006, частини 5 ст.7 КАС України у загальному провадженні по справі № 440/6418/22;
2) визнати затримку, яка становить більш півтора року, у виплаті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області заборгованості по пенсії відповідача відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/3785/23 від 24.05.2023, надмірною з урахуванням правової позиції ЄСПЛ в Рішенні у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (п.53) - затримка, яка становила один рік і чотири місяці, у виплаті грошової компенсації, призначеної судовим рішенням, винесеним проти державного органу, Суд визнав надмірною;
3) для забезпечення повного виконання пенсійним органом рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/3785/23 від 24.05.2023 постановити ухвалу про встановлення судового контролю;
4) за наслідками розгляду звіту Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області про стан виконання рішення суду у справі №440/3785/23 та в разі підтвердження фактів, на які є посилання в заяві, розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення та постановити ухвалу про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за не виконання рішення суду у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленим судом з урахуванням вимог ч.2, 3, 4 ст.382 КАС України;
5) з урахуванням незаперечних обставин у справі №440/3785/23, які виникли після судового розгляду з вини відповідача, після 24.06.2023 року у зв'язку з продовженням надмірно тривалого загального провадження, визнати зловживанням відповідача процесуальними правами, дії якого суперечать завданню адміністративного судочинства, та у зв'язку з виникненням нових обставин у справі, керуючись нормою міжнародного права, що передбачає - “Існує обґрунтована і водночас спростовна презумпція, що надмірно тривале провадження даватиме підстави для відшкодування моральної шкоди (див. згадані вище рішення у справах Скордіно, пп.203-204, та Вассермана, п. 50). Суд вважає таку презумпцію особливо незаперечною у випадку надмірної затримки у виконанні державою винесеного проти неї судового рішення, враховуючи те, що недотримання державою свого зобов'язання з повернення боргу після того, як заявник, пройшовши через судовий процес, домігся успіху, неминуче викликатиме у нього почуття розпачу», тому є підстави у зв'язку з надмірно тривалим загальним провадженням з вини відповідача у справі № 440/3785/23 забезпечити на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленим судом на підставі норм міжнародного права, а саме - Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 10.03.2011 року (п.100) та Рішення Європейського Суду з прав людини "Кечко проти України" від 08.11.2005 року (п.26), де Суд констатував, - Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (див. mutatis mutandis, рішення у справі "Бурдов проти Росії" (980_045), N 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-III), та згідно до вимог статей 17, 19 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» N 3477-IV від 23.02.2006 р.;
6) для забезпечення виконання рішення суду у справі №440/3785/23 відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з застосуванням практики Європейського суду з прав людини, не зважаючи на аргумент відповідача про включення доплати пенсії в реєстр заборгованості виплат через відсутність на казначейських рахунках Головного управління ПФУ в Полтавській області відповідного фінансування видатків на виконання рішення суду, зобов'язати Головне управління ПФУ в Полтавській області, як боржника за яким є відповідальний державний орган (центральний орган виконавчої влади - Міністерство соціального політики України сумісно з Пенсійним фондом України), вжити всіх необхідних заходів для дотримання рішення суду у справі №440/3785/23 або передати його іншому компетентному державному органу який має вплив (контроль) на чинники, які затримують чи перешкоджають повному й вчасному виконанню рішення суду, а саме безпосередньо до Пенсійного фонду України сумісно з Міністерством соціального політики України, державним органам, яки меж іншим контролюють та відповідають за професійну, а тому соціально-правову діяльність відповідача в питанні пенсійного страхування з урахуванням висновку у п.27 постанови Верховного Суду від 06.08.2019 по справі №160/3586/19, де суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань.
Вказана заява обґрунтована тим, що у справі №440/3785/23 відповідач - пенсійний орган продовжує до теперішнього часу не виконувати рішення суду, щодо виплати заборгованості, що утворилася по виплаті пенсії, з посиланням нібито на відсутність коштів на відповідних рахунках відповідача та таким чином прикриваючи свою бездіяльність з посиланням на звернення до ПФУ, однак доводи відповідача не відповідають нормам права, а також висновкам Верховного Суду України у справі №21-1465а15 від 16.09.2015, щодо поняття забезпечення ефективного судочинства, що й послужило зверненню позивача із заявою до суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 заяву ОСОБА_1 , подану відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто заявнику.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2025 апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 по справі №440/3785/23 скасовано. Справу № 440/3785/23 направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
19 травня 2025 року справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними вхідної кореспонденції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.05.2025 справу №440/3785/23 передано на розгляд судді Довгопол М.В.
Ухвалою суду від 21.05.2025 заяву ОСОБА_1 , подану відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Розглядаючи заяву позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд зазначає, що у заяві від 05.01.2025 позивач просить для забезпечення повного виконання пенсійним органом рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/3785/23 від 24.05.2023 постановити ухвалу про встановлення судового контролю.
Водночас на дату подання такої заяви судом встановлено судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі № 440/3785/23 згідно з ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2024, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати протягом дев'яноста днів з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі № 440/3785/23.
Надалі ухвалою суду від 17.01.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі 440/3785/23. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі № 440/3785/23 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі 440/3785/23.
18.04.2025 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшов звіт про результати виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 28.04.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі 440/3785/23. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі № 440/3785/23 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі 440/3785/23.
Наразі строк для подання звіту на виконання ухвали суду від 28.04.2025.
Отже, Полтавським окружним адміністративним судом встановлено контроль за виконанням рішення у справі № 440/3785/23 у відповідності до положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України та здійснюється такий контроль з урахуванням вимог статей 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак правові підстави для повторного встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі № 440/3785/23 відсутні, тому заява ОСОБА_1 у цій частині не підлягає задоволенню.
Стосовно прохання позивача за наслідками розгляду звіту Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області про стан виконання рішення суду у справі №440/3785/23 та в разі підтвердження фактів, на які є посилання в заяві, розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення та постановити ухвалу про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за не виконання рішення суду у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленим судом з урахуванням вимог ч.2, 3, 4 ст.382 КАС України , суд зауважує таке.
Частиною 3 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Згідно з частиною 10 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Аналіз викладених норм свідчить про те, що питання про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за не виконання рішення суду у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вирішується судом або за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень (у разі відмови у прийнятті звіту), або у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку .
Враховуючи те, що строк для подання звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, встановлений ухвалою суду від 28.04.2025, не сплинув, підстави для розгляду питання про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відсутні.
Також суд зауважує, що із змісту частини 3 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що додатково суд може за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту.
Згідно з частиною 9 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
У свою чергу відповідно до частини 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Отже, нормами процесуального закону встановлено право, а не обов'язок суду ініціювати питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. При цьому частиною 3 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства передбачено умови, за яких суд може ініціювати розгляд питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, а саме - у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту.
Суд зазначає, що ухвала про відмову у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не приймалась, тож судом не ставилося до розгляду питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Разом з тим, суд наголошує, що позивач не позбавлений права самостійно звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення у відповідності до вимог статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, визначивши спосіб виконання судового рішення, який, на його переконання, дозволить забезпечити повне виконання судового рішення. Порядок розгляду такої заяви регламентований положеннями статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо прохання позивача визнати зловживанням відповідача процесуальними правами, дії якого суперечать завданню адміністративного судочинства, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
За змістом частини другої статті 45 КАС України перелік дій, що суперечать завданню адміністративного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Верховний Суд в ухвалі від 10.05.2023 у справі №640/17351/19 зазначив, що головною метою принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами є гарантування добросовісного використання учасниками справи своїх процесуальних прав, тобто з метою, для якої ці права надані, та у спосіб, визначений процесуальним законодавством, а також добросовісного виконання обов'язків, визначених законом або судом. Противагою добросовісності є зловживання процесуальними правами, яке має різні форми прояву та у кожному конкретному випадку потребує надання оцінки судом. Зловживанням процесуальними правами можуть бути визнані дії або бездіяльність учасника справи, які характеризуються ознакою видимої юридичної правомірності, однак використовуються з метою, що є протилежною або не відповідає тій, яку має переслідувати реалізація відповідного процесуального права або виконання обов'язку, визначеного законом або судом; сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій (бездіяльності), які складають зміст наданого процесуальним законодавством права (покладеного обов'язку), недобросовісно, у тому числі усупереч меті такого права або умисне використання процесуального права у спосіб, який суперечить завданню адміністративного судочинства, з метою обмеження можливості реалізації прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду або підриву довіри до судової гілки влади.
Виходячи з наведеного, зловживанням процесуальними правами можуть бути визнані конкретні процесуальні дії учасника справи, що суперечать завданню адміністративного судочинства. Заявником не зазначено та судом не встановлено процесуальних дій відповідача, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами. Надмірна тривалість виконання судового рішення, на яку посилається заявник, не є процесуальними діями, а є діями (бездіяльністю), вчиненими на виконання судового рішення, оцінка яким може бути надана у порядку статті 383 КАС України.
При цьому суд зауважує, що нормами процесуального закону не передбачено можливості вирішувати питання про відшкодування моральної шкоди в межах процедури здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, тому відповідні вимоги заявника є безпідставними.
Стосовно прохання позивача зобов'язати Головне управління ПФУ в Полтавській області, як боржника за яким є відповідальний державний орган (центральний орган виконавчої влади - Міністерство соціального політики України сумісно з Пенсійним фондом України), вжити всіх необхідних заходів для дотримання рішення суду у справі №440/3785/23 або передати його іншому компетентному державному органу який має вплив (контроль) на чинники, які затримують чи перешкоджають повному й вчасному виконанню рішення суду, а саме безпосередньо до Пенсійного фонду України сумісно з Міністерством соціального політики України, державним органам, які між іншим контролюють та відповідають за професійну, а тому соціально-правову діяльність відповідача в питанні пенсійного страхування, суд зауважує, що питання зміни способу виконання судового рішення не може бути вирішено в ході здійснення судового контролю за виконанням судового рішення відповідно до статті 382 КАС України.
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 від 05.01.2025, подана відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 256, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 05.01.2025, поданої відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддя М.В. Довгопол