про повернення позовної заяви
. 28 травня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/6600/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора відділення поліції №3 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Фененко Петра Петровича , Головного управління Національної поліції в Полтавській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
13.05.2025 ОСОБА_1 подано до Полтавського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову до його подання.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 заяву позивачу задоволено, вжито заходів забезпечення позову. Повідомлено, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані у разі не подання позовної заяви протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
У строк встановлений ухвалою, а саме 23.05.2025 позивачем подано до Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву до Інспектора відділення поліції №3 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Фененка Петра Петровича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
1) визнати дії співробітника поліції ОСОБА_2 щодо фактичного адміністративного затримання яке мало місце 10 травня 2025р. без складання протоколу згідно імперативних приписів ст. 261 КУпАП, не повідомлення центру з безоплатної правової допомоги та моїх рідних, застосування фізичної сили, використання спеціальних засобів кайданок та примусової доставки до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 неправомірними;
???2) визнати дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо незаконного позбавлення волі утримання під озброєною вартою в період з 10 травня 2025 р. по 14 травня 2025 р. без судового рішення, зокрема порушення права на свободу, належне утримання та гуманне ставлення та вчинені дії щодо примусової мобілізації, неправомірними;
???3)визнати протиправною та скасувати повістку на відправку № 488 від 14.05.2025 року, видану ІНФОРМАЦІЯ_3 , як таку, що суперечить вимогам законодавства, винесена без дотримання належної процедури та без законних на те підстав;
???4) стягнути з відповідачів документально підтверджені понесені мною судові витрати пов'язані із розглядом цієї справи, включаючи витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 50 000 п'ятдесят тисяч гривень та сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп за подачу цього позову та сплачений судовий збір за забезпечення позову у розмірі 950 грн. 00 коп.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, зважаючи на таке.
Згідно пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
За приписами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об'єктивного обов'язку відповідача.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Прохальна частина позовної заяви містить 3 позовні вимоги, 2 з яких на думку суду повинні розглядатися не за правилами адміністративного судочинства.
Щодо позовної вимоги про визнання дій співробітника поліції ОСОБА_2 щодо фактичного адміністративного затримання яке мало місце 10 травня 2025р. без складання протоколу згідно імперативних приписів ст. 261 КУпАП, не повідомлення центру з безоплатної правової допомоги та моїх рідних, застосування фізичної сили, використання спеціальних засобів кайданок та примусової доставки до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 неправомірними, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За визначенням пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтю 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, суд вважає, що саме суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення належить виключне повноваження щодо встановлення факту складання/нескладання працівником Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення та підстави для адміністративної відповідальності винної особи. Суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, при розгляді даної справи, також належить виключне повноваження щодо оцінки доказів, на підставі яких притягується особа до адміністративної відповідальності на відміну від суду, який розглядає спір в порядку, передбаченому КАС України щодо правомірності дій працівника поліції.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дана позовна вимога з приводу рішень та дій суб'єкта владних повноважень у справах з питань притягнення до адміністративної відповідальності підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду та не підсудна Полтавському окружному адміністративному суду.
Щодо позовної вимоги про визнання дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо незаконного позбавлення волі утримання під озброєною вартою в період з 10 травня 2025 р. по 14 травня 2025 р. без судового рішення, зокрема порушення права на свободу, належне утримання та гуманне ставлення та вчинені дії щодо примусової мобілізації, неправомірними, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно усталених у судовій практиці висновків, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Отже, публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Відтак, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що питання щодо незаконного позбавлення волі ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке позивач зазначає в своїй позовній вимозі, повинне вирішуватися в порядку Кримінального процесуального Кодексу України, а відтак не підпадає під адміністративну юрисдикцію.
А тому, суд констатує, що в даній позовній заяві, позивачем об'єднано декілька позивних вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства
Отже суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачами вимог в порядку адміністративного судочинства не є можливим.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість повернення позовної заяви на підставі частини 4 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 172, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора відділення поліції №3 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Фененка Петра Петровича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії позивачеві.
Копію ухвали направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Чеснокова