Справа № 420/6344/25
28 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальність «БЛУМІ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «БЛУМІ» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості рішення про коригування митної вартості № UA500500/2024/000711/2 від 27.12.2024 року;
визнати протиправною та скасувати карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001370.
В обґрунтування вимог позову зазначається, що 27 грудня 2024 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000711/2, у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. В той же час, всі вказані документи за переліком, які законодавець визначив належними доказами митної вартості товару, відносно товару, що був поставлений ТОВ "БЛУМІ" були надані митному органу у відведений законодавством термін. Таким чином, на переконання представника позивача, доводи, які зазначені митним органом у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару.
Представник позивача наполягає на тому, що надані ТОВ "БЛУМІ" до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
За таких підстав, представник позивача вказує, що зазначені митним органом в оскаржуваних рішеннях обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів. Надані ТОВ "БЛУМІ" документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
На підставі викладеного та не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому представник позивача зазначив, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500044211U5 від 26.12.2024 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000711/2 від 27.12.2024.
Представник відповідача вказує, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500044211U5 від 26.12.2024 містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Також представник відповідача зазначив, що відповідачем правомірно обрано резервний метод (метод 2 ґ) та за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: По товару № 1(Картон у рулонах , сірого кольору. Шириною 70-75мм., діаметр рулону1200мм., щільністю 220гр.1м2 некрейдований, одношаровий 100% волокон,одержаний механичним способом. 220гр/м2-11004 кг - шириною 70мм., 220гр/м2-1068 кг - шириною 75мм., Торговельной марки "UNICORE". Виробник - "INDUSTRIA CARTARIA PIERETTI SPA" Країна виробництва-IT.) 0,9715 Євро/кг ваги нетто (МД від 03.12.2024 №UA209120/2024/27729, ніж заявлено декларантом 0,5218 Євро/кг ваги нетто товару.
У зв'язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000711/2 від 27.12.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001370.
Таким чином, на переконання представника відповідача, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000711/2 від 27.12.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001370 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «БЛУМІ».
На підставі викладеного представник відповідача у задоволенні адміністративного позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 10.03.2025 року прийнято адміністративний позов до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 10.04.2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що 24.03.2021 року між ТОВ «ДН Транс», (надалі - «Перевізник») та позивачем був укладений договір про перевезення вантажів №240321, предметом якого є здійснення перевезення і транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до п.п. 1.1 Договору Перевізник зобов'язується доставляти довірені Замовником вантажі відповідно до транспортних заявок Вантажовідправника до пункту призначення в установлений заявкою строк і видавати вантажі уповноваженому на одержання вантажу особі (Вантажоодержувачеві), а Замовник зобов'язується сплачувати за перевезення вантажів установлену плату.
Також, 25.04.2019 року між INDUSTRIA CARTARIA PIERETTI SPA (ІТАЛІЯ), (надалі - «Продавець») та позивачем був укладений Контракт купівлі - продажу №250419, відповідно до якого протягом строку дії Контракту продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає та сплачує товари, у відповідності до викладених Контракті умов.
Відповідно до п. 2.1 Контракту, ціни на товар встановлені в EURO та включають вартість упаковки, пакувальних матеріалів, маркування, навантаження та виконання експортних формальностей в країні Продавця. При цьому вважається, що ціни на товар, який постачається по дійсному Контракту, вказані на умовах поставки згідно п.3.2 цього Контракту.
Пунктом 3.3 Контракту встановлено, що поставки здійснюються на підставі письмових заяв покупця та оформлюються проформами інвойсами, де зазначається вартість та кількість товару.
26.12.2024 року ТОВ «МЕТАЛІК», діючи в інтересах ТОВ «БЛУМІ» на підставі Договору від 11.01.2021 р., звернулось до Одеської митниці, яка є відокремленим підрозділом Державної митної служби України, у зв'язку із імпортуванням на територію України товару (митна декларація №24UA500500044211U5 від 26.12.2024 року (далі - МД), а саме: Картон у рулонах, сірого кольору. Шириною 70-75 мм., діаметр рулону -1200 мм., щільністю 220 гр. 1м2 некрейдований, одношаровий 100% волокон, одержаний механічним способом. 220гр/м2-11004 кг шириною 70мм., 220гр/м2-1068 кг шириною 75мм., Торговельной марки "UNICORE". Виробник - "INDUSTRIA CARTARIA PIERETTI SPA" Країна виробництва-ІТ.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №24UA500500044211U5 від 26.12.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме:
проформа інвойс №1704 від 03.12.2024;
комерційний інвойс SIT02-24-VEX1539 від 20.12.2024;
CMR № DDTIT0224-04786 від 20.12.2024;
платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах № 1841 від 06.12.2024;
рахунок на послуги міжнародного автоперевезення №695 від 24.12.2024;
довідка про транспорті витрати №2412/2 від 24.12.2024;
додаткова угода №2 від 29.12.2023 року;
прямий зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №250419 від 25.04.2019 з виробником товару ICP S.r.I. (ІТАЛІЯ);
копія митної декларації країни відправлення 24UA500500044211U5 від 26.12.2024 року.
Відповідачем було відправлено повідомлення декларантові, в якому ним вимагаються додаткові документи, окрім тих документів, які були подані раніше та які передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ.
У відповідь декларантом надіслано лист №261224 від 26.12.2024 р. з поясненнями щодо зауважень відповідача. До листа додано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості: прайс-лист виробника товару б/н від 29 жовтня 2024 року; інформаційний бюлетень від Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової галузі УкрПапір" (АУП "УкрПапір") №269 від 28.10. 2024 року з додатками; договір №240321 від 24 березня 2021 року про перевезення вантажів між ТОВ «ДН Транс» та ТОВ БЛУМІ.
Розглянувши подані декларантом документи, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA500500/2024/000711/2 від 27.12.2024 року.
Так, у рішенні про коригування в якості підстави для витребування додаткових документів та збільшення митної вартості Відповідачем зазначено таке:
« 1) виходячи з умов розділу 5 зовнішньоекономічного контракту від 25.04.2019 №250419, задекларований товар повинен бути упакований і маркований та відповідно до пп. в) п.1 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, акті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) Довідка про транспортні витрати № 2412/2 від 24.12.2024 посилається на договір 240321 від 24.03.2021 який не було надано до митного оформлення;
3) У наданому до митного оформлення інвойсі від 20.12.2024 №SIT02-24-VEX1539 вказано про знижку у розмірі 2% на поставку товару але умовами контракту не передбачено надання знижки на товар.»
Відповідачем щодо додатково отриманих документів зазначено таке:
«У наданому прайс-листі міститься посилання на конкретного отримувача товару що не дає змогу визначити чи актуальна дана цінова пропозиція для інших учасників ринку. Також лист Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової галузі «УкрПапір» має виключно інформативний характер та не можу бути прийнятий в якості цінової довідки через невідповідність вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, який с обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, оскільки не містить: мети проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; викладу усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновку щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; викладу змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; додатків з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби іншими інформаційними джерелами, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другй-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано.».
Також в рішенні зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим :
по товару №1 - 0,9715 Євро/кг ваги нетто (МД від 03.12.2024 №UA209120/2024/27729, ніж заявлено декларантом 0,5218 Євро/кг ваги нетто товару.
Також відповідачем було прийнято картку відмови, відповідно до якої причини відмови у митному оформленні полягали у наступному:
«РОЗДІЛ III. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ, глава 9, ст. 52-55 МКУ. У зв'язку з тим, що митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58,59,60,61,62,63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервним. Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500500/2024/000711/2 від 27.12.2024. Рішення про відмову у митному оформлення може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13/03/2012 №4496-VI " ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ".».
Вважаючи вказане рішення та картку відмови протиправними, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного у частині восьмій цієї статті, декларант або уповноважена ним особа не надала митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, кошти, внесені/переказані як грошова застава у розмірі суми митних платежів, перераховуються до державного бюджету в рахунок сплати відповідних митних платежів наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного у частині сьомій цієї статті.
Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару UA500500/2024/000711/2 від 27.12.2024 року підстави його винесення, суд зазначає наступне.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару. Визначити те, за яких обставин та який товар було переміщено через митний кордон, хто був контрагентом та на підставі яких документів визначалась вартість товару не вбачається можливим, оскільки використана інформація в оскаржуваному рішенні не відображена, наведене тільки посилання на аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС, які у матеріалах справи відсутні.
Відповідачем така інформація не надана під час судового розгляду справи.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано другорядний метод визначення митної вартості, у зв'язку із чим проведено аналіз баз ЄАІС, проте суд не може перевірити ці дані за відсутністю такої інформації у наявних доказах.
Крім того, наявність інформації про вищу митну вартість товару за іншою митною декларацією не є самостійною підставою для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Як встановлено судом, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, відповідач послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності та документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
« 1) виходячи з умов розділу 5 зовнішньоекономічного контракту від 25.04.2019 №250419, задекларований товар повинен бути упакований і маркований та відповідно до пп. в) п.1 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, акті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) Довідка про транспортні витрати № 2412/2 від 24.12.2024 посилається на договір 240321 від 24.03.2021 який не було надано до митного оформлення;
3) У наданому до митного оформлення інвойсі від 20.12.2024 №SIT02-24-VEX1539 вказано про знижку у розмірі 2% на поставку товару але умовами контракту не передбачено надання знижки на товар.»
Відповідачем щодо додатково отриманих документів зазначено таке:
У наданому прайс-листі міститься посилання на конкретного отримувача товару що не дає змогу визначити чи актуальна дана цінова пропозиція для інших учасників ринку. Також лист Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової галузі «УкрПапір» має виключно інформативний характер та не можу бути прийнятий в якості цінової довідки через невідповідність вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, який с обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, оскільки не містить: мети проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; викладу усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновку щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; викладу змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; додатків з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби іншими інформаційними джерелами, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другй-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано.».
Також в рішенні зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим :
по товару №1 - 0,9715 Євро/кг ваги нетто (МД від 03.12.2024 №UA209120/2024/27729, ніж заявлено декларантом 0,5218 Євро/кг ваги нетто товару.
Щодо доводів відповідача на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як упаковка, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 2.1 Контракту, ціни на товар встановлені в EURO та включають вартість упаковки, пакувальних матеріалів, маркування, навантаження та виконання експортних формальностей в країні Продавця. При цьому вважається, що ціни на товар, який постачається по дійсному Контракту, вказані на умовах поставки згідно п.3.2 цього Контракту.
Згідно з п. 3.2 Контракту умови поставки Товару у відповідності з EXW Marlia di Capannori Лукка Італія (ІНКОТЕРМС- 2010), якщо інше не обумовлено в інвойсі чи проформі інвойсі.
Пунктом 5.1 Контракту встановлено, що упаковка Товару повинна забезпечувати його безпеку при перевезенні та збереженні, за умови якщо товар перевозиться/обробляється, зберігається в оригінальній упаковці Продавця у відповідності до правил, викладених в Листі безпеки продукту та відповідати експортним вимогам для даного виду Товару в країні Продавця. Товари повинні бути упаковані у відповідності до стандартів якості та специфікаціями ІNDUSTRIA CARTARIA PIERETTI SPA.
Відповідно до оскаржуваного рішення поставка товару здійснювалася на умовах EXW IT MARLIA DE CAPANNORI відповідно до Інкотермс 2010 (що також обумовлено положеннями пункту 3.2 Контракту № 250419).
Згідно з п.6.1 Контракту, Продавець зобов'язаний, зокрема забезпечити упаковку та маркування Товару.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД “ 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено “ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено “ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими продавцем не передбачалось.
Тобто, вартість упаковки за товар, що постачався вже включено у ціну товару та у продавця були відсутні додаткові витрати на упаковку.
Отже, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
При цьому, відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.
Суд дійшов висновку, що вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.
Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція була висловлена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17, від 17 січня 2023 року у справі № 160/7901/18
Отже, відповідно до приписів п. 1 ч. 10 статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості, та, відповідно вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.
Так, відповідно до п. 3.1 Контракту від 25.04.2019 №250419, поставка Товару здійснюється в строк, узгоджений Сторонами у проформах-інвойсах на кожну партію товару, що поставляється. Датою поставки Товару вважається дата, зазначена у бортовому коносаменті або товарно-транспортній накладній.
Поставки здійснюються на підставі письмових заявок покупця та оформлюються проформами-інвойсами, де зазначається кількість і ціна товару, що поставляється (п.п. 3.3 Контракту від 25.04.2019 №250419).
Відповідно до умов Контракту, умови оплати - 100% передоплата до завантаження відповідно до проформи-інвойсу. Оплата здійснюється банківським переказом коштів на розрахунковий рахунок Продавця згідно з Проформою-інвойсом на кожну партію товару. Умови оплати зазначені в Проформі-інвойсі на відповідну партію Товару. Валюта контракту EURO (п. 4.1, 4.2 Контракту).
Загальна вартість Товару, що поставляється за цим контрактом, складається із сум усіх Комерційних інвойсів Продавця. Валюта контракту EURO (п. 2.2 Контракту).
Згідно з п.6.1 Контракту, кожна поставка може супроводжуватись такими документами: проформа-інвойс, оригінал коносамента у 3-х примірниках, комерційний інвойс у 3-х примірниках, пакувальний лист у 3-х примірниках, сертифікат походження Товару, копія експортної декларації.
З огляду на зазначені умови контракту, сторони передбачили, що оплата товару здійснюється на підставі проформи-інвойсу, а відвантаження товару відбувається вже на підставі комерційного інвойсу (рахунку-фактури) на фактично відвантажену партію товару.
При цьому, сторони також передбачили наявність письмових заявою на поставку товару.
Як встановлено судом, що згідно із специфікацією поставки №45 від 27.11.2024 до договору купівлі-продажу №250419 від 25.04.2019, сторонами узгоджено замовлення ТОВ «БЛУМІ» картону UNICORE 220Gr/sqm R/W=70 та UNICORE 220Gr/sqm R/W=75 на умовах поставки EXW Marlia di Capannori Лукка Італія, у загальній кількості 22 тонн, вартістю 450,00 Євро/тонна, знижка 2% - 198,00 Євро, загальна вартість замовлення - 9702,00 Євро.
03.12.2024 року контрагентом позивача, на підставі Контракту купівлі-продажу №250419 від 25.04.19, складено Проформи-інвойси №1704, в якій передбачені умови оплати товару, як цього вимагає п.4.2 Контракту та 2% знижки від вартості товару за умови здійснення 100% попередньої оплати вартості товару, що повністю узгоджується із п.4.2 Контракту та специфікацією поставки №45 від 27.11.2024.
Суд також встановив, що відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті від 06.12.2024 №1841, ТОВ «БЛУМІ» здійснило попередню оплату вартості Товару на підставі Контракту №250419 від 25.04.2019 та Проформи-інвойса від 03.12.2024 на загальну суму 9702,00 Євро, з урахуванням знижки 2% від вартості товару.
З урахуванням наведеного, суд вважає необгрунтованими твердження відповідача про те, що знижка на товар у розмірі 2% не передбачена умовами Контракту від 25.04.2019 №250419, а наданими до митного оформлення документами вартість поставки товару на умовах EXW повністю підтверджується.
Суд також вважає безпідставними доводи відповідача про те, що довідка про транспортні витрати посилається на договір 240321 від 24.03.2021, який не було надано до митного оформлення, з огляду на те, що позивач надав відповідачу лист з поясненнями №261224 від 26 грудня 2024 року, до додатком до якого є, зокрема договір №240321 від 24 березня 2021 року про перевезення вантажів між ТОВ «ДН ТРАНС» та ТОВ «БЛУМІ».
Щодо прай-листа, суд зазначає, що відповідач в оскаржуваному рішенні не посилається на жодну норму законодавства України, міжнародного законодавства, які б зобов'язували сторони договору купівлі-продажу визначати вимоги до прайс-листів, пакувальних листів, калькуляцій, комерційних пропозицій.
Законодавством не встановлено і конкретних вимог та переліку відомостей (критеріїв), які повинен містити прайс-лист. Прайс-лист - це по суті довідник цін (тарифів) на товари або послуги, який адресований невизначеному колу покупців, є документом довільної форми.
Окрім того, посилання як на складову та підставу визначення митної вартості товару на підставі прайс-листа виробника товару є безпідставними, оскільки обов'язкове подання такого документу ч. 2 ст. 53 МК України не передбачено.
Відтак, митний орган не може посилатися на відсутність, невідповідність відомостей прайс-листа та комерційної пропозиції, як на підставу для коригування митної вартості товару і тому дане твердження також не може прийматись до уваги.
Разом з тим, з огляду на встановлені судом обставини, у відповідача не було підстав витребувати додаткові документи від позивача через відсутність підстав, зазначених в ч.3 ст. 53 МКУ. До того ж, як вбачається з матеріалів справи постачальником позивачу експортну митну декларацію надано не було, у зв'язку з чим остання не надавалася до митного оформлення відповідачу.
Крім цього, суд звертає увагу, що посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.
Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.
Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що “формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).
У зв'язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - необґрунтованим.
З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.
Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору.
Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000711/2 від 27.12.2024 року прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови у митному оформленні №UA500500/2024/001370, яка є предметом спору у цій справі, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA500500/2024/001370 зазначено таку причини для відмови у митному оформлені: митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500500/2024/000711/2 від 27.12.2024 року.
Оскільки судом скасовано рішення про коригування митної вартості №UA500500/2024/000711/2 від 27.12.2024 року через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA500500/2024/001370 також підлягає скасуванню.
Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛУМІ» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 6056,00 грн, відповідно до платіжних доручень №38642, №38643 від 24.01.2025 року.
З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 6056,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «БЛУМІ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості рішення про коригування митної вартості № UA500500/2024/000711/2 від 27.12.2024 року.
Визнати протиправною та скасувати карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001370.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БЛУМІ» сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальність «БЛУМІ» (код ЄДРПОУ 39215751, адреса: вул. Київське шосе, буд. 2, м. Одеса, 65031);
Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 44005631, 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а)
Суддя П.П.Марин