Справа № 420/12584/25
28 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф. розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 73688519 від 14.04.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем протиправно винесено постанову у ВП №73688519 від 14.04.2025року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. Позиція ґрунтується на тому, що рішення суду виконано у межах повноважень пенсійного органу. Відсутність бюджетних асигнувань перешкоджає виконанню рішення у повному обсязі.
Ухвала про відкриття провадження доставлена до електронного кабінету відповідача 22.05.2025 року. Відзив до суду не надано.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на такі обставини.
Суд встановив.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 року у справі № 420/21259/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 1 липня 2021 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14 липня 2021 року Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб, з урахуванням раніше виплачених сум.
Судове рішення набрало законної сили "12" грудня 2023 року.
18.12.2023 р. Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
28.12.2023 р. Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 73688519.
Головним управлінням на виконання вищевказаного судового рішення 08.01.2024 року проведено нарахування пенсії з 01.07.2021 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»
Розмір пенсії після перерахунку з 01.02.2024 року складає 18395,39 грн.
Сума доплати за період з 01.07.2021 по 31.01.2024 з урахуванням фактично виплачених сум склала 62000,00 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
09.01.2024 року Головне управління повідомило листом Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виконання рішення, зокрема щодо включення суми заборгованості до автоматизованої бази, а також про виплату коштів після надходження бюджетних асигнувань на ці потреби.
14.04.2025 р. постановою ВП № 73688519 Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за невиконання рішення суду на Головне управління ПФУ в Одеській області накладено штраф у сумі 5100,00 грн.
Позивач вважає, що штраф накладено протиправно, оскільки рішення суду виконано у межах повноважень про що державного виконавця було повідомлено.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404 VIII "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини першої, другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
За частиною першою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника ... .
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Верховний Суд у Постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.
Із досліджених судом матеріалів справи установлено, що ГУ ПФУ в Одеській області рішення суду в частині проведення перерахунку пенсії та її виплати після проведеного перерахунку виконало, однак, рішення в частині виплати доплати до пенсії за минулий час виконано частково, зокрема нараховано доплату та включено до виплати у автоматизовану базу до надходження бюджетних асигнувань на ці потреби.
Таким чином, боржник у межах своїх повноважень рішення суду виконав, про що повідомив державного виконавця.
Відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Обставини встановлені судом та на які посилається ГУ ПФУ, в своїй сукупності свідчать, що невиплата в повному обсязі суми доплати перерахованої пенсії за згаданим судовим рішенням зумовлена не недбалістю позивача чи неналежним виконанням своїх обов'язків.
Враховуючи наведене, позивач не мав об'єктивної фінансової можливості виконати судове рішення в частині виплати суми доплати, а причини такої невиплати є поважними.
Верховний Суд України у своїх Постановах (зокрема, від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а та від 21.08.2019 у справі №754/3105/17) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення постанови про накладення на Головне управління штрафу за невиконання судового рішення.
Постанова про накладення на Головне управління Фонду штрафу, як рішення суб'єкта владних повноважень, не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до чч. 2, 3 ст. 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають, оскільки позивач є суб'єктом владних повноважень.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246, 287 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №73688519 від 14.04.2025 року про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в розмірі 5100 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов