Справа № 420/36412/24
28 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у призначенні грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV « Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплати грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV « Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за віком з 16.04.2024 року, має страховий стаж 44 роки 2 місяці 21 день, вихід на пенсію відбувся з посади паразитолога відділу дослідження біологічних факторів. До моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії позивач не отримував. У травні 2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою щодо нарахування та виплатити позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Листом від 05.09.2024 року №24880-23586/В-02/8-1500/24 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило позивача про те, що підстави для такої виплати відсутні. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивача 10 місячних пенсій станом на день її призначення, у зв'язку з чим звернувся до суду.
За змістом відзиву, відповідач позовні вимоги не визнає та у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що на день досягнення пенсійного віку позивач перебував в трудових відносинах з Одеським обласним центром контролю та профілактики хвороб МОЗ України, який відноситься до закладів громадського здоров'я та не передбачений Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909. Таким чином, на думку відповідача право позивача на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 пенсій відсутнє.
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Судом встановлено, що позивач, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за віком з 16.04.2024 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вихід на пенсію відбувся з посади паразитолога відділу дослідження біологічних факторів - Одеського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України.
У травні 2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою щодо нарахування та виплатити грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Листом від 05.09.2024 року №24880-23586/В-02/8-1500/24 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило позивача про те, що підстави для такої виплати на дату призначення пенсії (16.04.2024 року) відсутні, оскільки день досягнення пенсійного віку позивач перебував в трудових відносинах з Одеським обласним центром контролю та профілактики хвороб МОЗ України, який відноситься до закладів громадського здоров'я та не передбачений Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Як встановлено пунктом 5 Порядку №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати (пункти 6, 7 Порядку №1191).
Отже, право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій мають особи за наявності таких підстав: досягнення особою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV; робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; наявність відповідного страхового стажу; не отримання ними будь-якої пенсії до цього.
Як встановлено пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи слідує, що відповідач відмовляючи ОСОБА_1 в призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення виходив з того, що Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України є закладом громадського здоров'я і не відноситься до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає права на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909.
З такими твердженнями суд погоджується, враховуючи наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає права на пенсію за вислугу років (далі - Перелік № 909).
Відповідно до розділу 2 «Охорона здоров'я» вказаного Переліку право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) таких закладів і установ: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.
Так, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385 затверджено Переліки закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я (далі - Наказ №385).
Згідно з яким Центр контролю та профілактики хвороб (республіканський, обласний, міст Києва та Севастополя) віднесено до закладу громадського здоров'я.
Відповідно до пункту 19 Пояснення до Переліку заклади громадського здоров'я - заклади охорони здоров'я, завданнями яких є діяльність у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), профілактики неінфекційних захворювань, захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, у межах, визначених установчими документами.
Відповідно до пункту 1.1 статуту Державної установи «Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» (далі - Центр) Центр є санітарно-профілактичним закладом охорони здоров'я, що заснований на державній власності та належить до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України.
Так, пунктом 2.1 "Санітарно-профілактичні заклади" Переліку закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я від 28.10.2002 року №385 (далі - Перелік № 385), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180 передбачені наступні види санітарно-профілактичних закладів: санітарно-епідеміологічні заклади, заклади санітарної просвіти, заклади громадського здоров'я.
Однак, до розділу 2 Переліку № 909 включені тільки санітарно-епідеміологічні заклади як вид санітарно-профілактичних закладів, а закладів громадського здоров'я, до яких належить Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України, вказаний Перелік № 909 не містить.
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджений Постановою Кабінету Міністрів № 909 від 04.11.1993 року, яка у свою чергу, будучи нормативно-правовим актом, в силу положень статті 117 Конституції України є обов'язковою для виконання та використання відповідачем, а тому підстав у нього діяти інакше, ніж передбачено цією Постановою немає.
Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що відмовляючи позивачу у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день її призначення, відповідач діяв правомірно, відповідно до положень Закону №1058-IV, Закону № 1788-XII, Порядку №1191 та Переліку № 909. Правових підстав для призначення та виплати позивачу грошової допомогу у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення - немає.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов
.