Справа № 420/12357/25
28 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванова Е.А. розглянувши у порядку ст. 287 КАС України в письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-
Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відповідач) від 14.04.2025 ВП №75842303 про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що покладені рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 року у справі № 420/36552/23, зобов'язання виконані пенсійним органом в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати до пенсії буде здійснена після виділення Головному управлінню коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Ухвалою суду від 29.04.2025 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою від 19.05.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено, що справи буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов.
Третя особа не скористалась правом на надання пояснень.
Дослідивши зміст позовної заяви, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 року у справі № 420/36552/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО110196 від 30.10.2023 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІ1 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум.
12.08.2024 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №420/36552/23.
Як вбачається з наданих відповідачем перерахунків пенсії, рішенням №1501002088 від 28.08.2024 року ОСОБА_1 з 01.02.2022 року проведений перерахунок пенсії та її розмір склав 18337,55грн..
Сума доплати за період з 01.02.2022 року по серпень 2024 року становить -3558,54грн.
21.08.2024 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Семиразумом Є.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимог виконавчого листа № 420/36552/23, виданого Одеський окружним адміністративним судом.
Вказаною постановою боржнику надано десять робочих днів для виконання рішення суду.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.08.2024 року повідомлено державного виконавця про часткове виконання рішення суду.
Зі змісту вищезазначеного листа вбачається, що рішення суду виконано частково, а саме: в частині проведення перерахунку пенсії з 01.02.2022 року на підставі довідки від 30.10.2023 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року. розмір пенсії 01.09.2024 року ОСОБА_1 становитиме 21337,55грн. Сума доплати за період з 01.02.2022 до 31.08.2024року з урахуванням фактично виплачених сум склала 3558,54грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
В обґрунтування неможливості виконати рішення суду в частині виплати нарахованої доплати пенсії боржник посилається на відсутність відповідних коштів, які спрямовуються на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
14.04.2025 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на позивача у розмірі 5100 грн. у № ВП 75842303.
В даній постанові також зазначено вимогу державного виконавця щодо необхідності виконання рішення суду протягом десяти робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016р. встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII, визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно ч.5 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною 6 ст.26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з ч.ч.1,2 ст.63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VІІІ передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Відповідно до цієї норми, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Згідно з ч.2,3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З огляду на матеріали справи, рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі 420/5196/24, яке набрало законної сили, не виконано позивачем, оскільки згідно з вказаним рішенням позивача зобов'язано перерахувати та виплатити пенсію пенсіонеру, тоді як фактично управлінням було вчинено лише нарахування пенсійної заборгованості, а не виплату, що прямо передбачено рішення суду.
Щодо посилань представника ГУ ПФУ в Одеській області на факт невиконання рішення суду з поважних причин суд зазначає, що управління не надало відповідачеві жодних доказів на підтвердження часткового виконання судового рішення, окрім протоколу перерахунку пенсії та розрахунку на доплату, та тимчасового кошторису на ІІІ квартал 2024 року, так само не надано доказів відсутності фінансування, звернення до ПФУ щодо додаткового фінансування для виконання рішення суду та внесення до списку на виплату за рішенням суду, так само відсутні вони й в матеріалах справи.
Враховуючи, що позивачем не виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/36552/23 без поважних причин, а застосування такого заходу реагування, як накладення штрафу, є обов'язком державного виконавця, суд робить, що позовні вимоги ГУ ПФУ в Одеській області до задоволення не належать.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, - 10, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування постанови відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 272 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 287 ч.6, 293, 295КАС України протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385.
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Разумовська, 37, м.Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529).
Третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Е.А.Іванов
.