29 травня 2025 р. № 400/3127/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 14 560,00 грн,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача в рахунок погашення податкового боргу у сумі 14560,00 грн. з єдиного податку з фізичних осіб на користь місцевого бюджету Миколаївської територіальної громади.
В обґрунтування позовних вимог, позивач, зокрема, зазначив, що податковий борг відповідача виник в зв'язку з несплатою самостійно визначених податковими деклараціями зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 04.04.2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, встановлено строки для подання сторонами заяв по суті.
В зв'язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого кабінету у підсистемі «Електронний суд» ухвала про відкриття провадження у справі направлена відповідачу за допомогою поштового зв'язку.
На адресу суду повернулась судова кореспонденція, яка направлялась відповідачу за місцем реєстрації, з відміткою поштового відділення: «за закінченням терміну зберігання».
За приписами частини 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву до суду не надав.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи зазначені приписи справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи(у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
В результаті неналежного виконання покладених законом на платника податків обов'язків, у відповідача наявна непогашена податкова заборгованість у сумі 14560,00 грн., а саме: нараховано єдиного податку 1.2 групи згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 38831509 від 23.04.2024 за період травень 2024 - лютий 2025 року у сумі 14 560,00 грн.
Наявність податкового боргу підтверджується також інтегрованою карткою платника податків.
Контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу з відповідача у встановленому законодавством порядку, а саме на адресу відповідача поштою направлена податкова вимога від 29.01.2025 № 0000909-1303-1429, яка була направлена відповідачу, проте повернена «за закінченням терміну зберігання».
У зв'язку з несплатою відповідачем протягом граничних строків податкового боргу, ГУ ДПС у Миколаївській області звернулось з даним позовом до суду на виконання наданих Податковим кодексом України повноважень.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі Податковий кодекс України) визначено, що платниками податків є фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або проводять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до п. 295.2с т. 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до пп. 266.10.1 п.266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
- Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки регулюється ст.266 Кодексу.
Згідно з пп.266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/ або нежитлової нерухомості.
- Відповідно до пп. 266.3.2, п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
- Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податк.(пп.266.7.1 п.266.7 ст. 266 ПК України.
- Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
- Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків.
Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
За правилами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що контролюючий орган виконав обов'язок та направив на податкову адресу відповідача податкову вимогу, яка вважається врученою належним чином. Суму податкового боргу відповідачем погашено не було, у зв'язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась
Доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку зазначеної вище податкової вимоги відповідачем не надано.
Статтею 19-1.1 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, серед іншого, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (пункт 19-1.1.22 статті 19-1.1 Податкового кодексу України); звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством (пункт 19-1.1.45 статті 19-1.1 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на те, що на даний час податкова заборгованість є узгодженою та відповідачем не сплачена, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Згідно з частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на те, що суб'єкт владних повноважень не поніс витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не підлягають розподілу та стягненню.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 44104027) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок погашення податкового боргу у сумі 14560,00 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 коп.) з єдиного податку з фізичних осіб на користь місцевого бюджету Миколаївської територіальної громади.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко