29 травня 2025 р. № 400/1558/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, вул. Надії Алексєєнко, 106,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49008, пл. Соборна, 3,м. Слов'янськ,Донецька обл., Краматорський р-н,84122
провизнання протиправним та скасування рішення від 30.01.2025 року № 143150021135; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.01.2025 року № 143150021135 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 період його роботи з 01.06.2010 по 12.11.2021 на території російської федерації згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 01.06.2010 з врахуванням заробітної плати відповідно до довідок ЗАТ «Мідель» від 13.12.2021 № 13 та від 14.12.2021 № 30.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що в січні 2025 року він звернувся до органу Пенсійного фонду України с заявою про призначення пенсії, але відповідачем 2 було прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії в зв'язку з тим, що при розрахунку стажу роботи позивача не включено певні періоди роботи, а саме період роботи в російській федерації. Позивач вважає цю відмову протиправною, просить позов задовольнити.
24.02.2025 суд відкрив провадження у справі, ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, встановив сторонами строк для подання заяв по суті.
06.03.2025 на адресу суду від відповідача 1 надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивач не має необхідного для призначення пенсії стажу. Відповідач 1 стверджує, що органом Пенсійного фонду України правомірно при розрахунку стажу позивача не взято до уваги період роботи позивача в російській федерації з 01.06.2010 по 12.11.2021 згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.06.2010, оскільки дію Угоди між Урядом України та Урядом російської федерації про трудову діяльність та соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14.01.1993, припинено. Отже, правові підстави для зарахування спірних періодів роботи Позивача до страхового стажу у Головного управління відсутні. Таким чином, на думку відповідача 1 рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.01.2025 № 143150021135 про відмову Позивачу в призначенні пенсії, є правомірними та законними, прийнятими в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою від 25.03.2025 задоволено клопотання відповідача 2 про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.
25.04.2025 до суду надійшов відзив від відповідача 2, яким останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки до страхового стажу не зараховано періоди роботи в російській федерації в ЗАТ «Мідель», починаючи з 01.01.1991 у зв'язку із припиненням з 01.01.2023 росією та з 19.06.2023 Україною участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Також відповідач 2 звертає увагу суду, що призначення пенсії є дискреційними повноваженнями органів Пенсійного фонду України. Крім того відповідач 2 щодо позовних вимог стосовно врахування заробітної плати відповідно до довідок ЗАТ «Мідель» від 13.12.2021 №13 та від 14.12.2021 №30 наголошує, що дані довідки до заяви про призначення пенсії не надавалися. Водночас Відповідач-2 зазначає, що вищевказана вимога є передчасною, так як рішення з цього питання не приймалось.
Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Судом встановлено та не є спірним, що 23.01.2025 позивач звернувся з особистою заявою щодо призначення пенсії за віком.
Розпискою-повідомленням підтверджується, що до заяви було додано довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, паспорт, трудову книжку НОМЕР_2 .
З урахуванням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі Порядок № 22-1), органом, що приймав рішення за заявою позивача, визначено відповідача 2.
На час звернення вік позивача становив 60 років.
Розглянувши подані заявником документи відповідач 2 30.01.2025 прийняв рішення № 143150021135 про відмову в призначенні пенсії. За висновком органу Пенсійного фонду України у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років.
З відзивів відповідачів і розрахунку стажу, виконаного відповідачем 2, вбачається, що до трудового стажу позивача не зараховано періоди роботи в російській федерації в ЗАТ «Мідель» з 01.06.2010 по 25.03.2011, з 12.04.2011 по 07.03.2012, з 03.05.2012 по 25.01.2013, з 22.02.2013 по 14.01.2014, з 05.03.2014 по 26.12.2014, з 02.03.2015 по 01.02.2017, з 04.05.2017 по 12.11.2021.
Позивач не погодився з відмовою у призначенні пенсії, що стало підставою для звернення до суду.
При вирішенні спору суд виходить враховує наступні норми права.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частинами 1-3 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Необхідно зазначити, що до 01 січня 2004 року порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-XII).
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (далі - Порядок №637).
Відповідно до ч.3 Постанови №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, відомості якої підлягають врахуванню при визначенні стажу роботи особи.
Згідно з вимогами статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка діяла в період виникнення спірних правовідносин та в період роботи позивача на території РФ, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно з абзацом 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року (діючої в період роботи позивача на території РФ), трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Аналіз наведеного вище вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 року Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.
Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022.
Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 року Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №676/6166/16-а, від 16 квітня 2020 року у справі №555/2250/16-а від 17 червня 2020 року у справі №646/1911/17, від 21 лютого 2020 року у справі № 291/99/17 та від 06 липня 2020 року у справі № 345/9/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повноважень суду для відходу від правових висновків Верховного Суду чинний КАС України та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить.
Таким чином, суд відхиляє як помилкове посилання відповідача 2 на припинення з 01 січня 2023 року участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав- учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року як на підставу незарахування до стажу позивача періодів роботи згідно записів трудової книжки 01.06.2010 по 25.03.2011, з 12.04.2011 по 07.03.2012, з 03.05.2012 по 25.01.2013, з 22.02.2013 по 14.01.2014, з 05.03.2014 по 26.12.2014, з 02.03.2015 по 01.02.2017, з 04.05.2017 по 12.11.2021 в РФ, оскільки ці періодів трудової діяльності позивача мали місце в період дії вказаної Угоди.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці (неправильними чи не точними) щодо періоду роботи з 01.06.2010 по 25.03.2011, з 12.04.2011 по 07.03.2012, з 03.05.2012 по 25.01.2013, з 22.02.2013 по 14.01.2014, з 05.03.2014 по 26.12.2014, з 02.03.2015 по 01.02.2017, з 04.05.2017 по 12.11.2021 в РФ, відповідачами суду не надано.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.01.2025 № 155250021590, яким відмовлено позивачу в призначені пенсії за віком.
В той же час суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити йому пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати подання заяви з огляду на таке.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Водночас, за обставинами цієї справи, підставою для відмови в призначенні пенсії слугувала відсутність, на думку відповідача, необхідного страхового стажу у зв'язку з не зарахуванням певних періодів роботи.
При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що пенсійним органом перевірялось дотримання позивачем під час звернення із заявою про призначення пенсії інших вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1.
Відтак, суд не має підстав для висновку , що для прийняття рішення про призначення позивачу пенсії за віком виконано всі умови, визначені законом. За таких обставин, зобов'язання органу Пенсійного фонду України призначити позивачу пенсію мало б ознаки втручання в дискреційні повноваження відповідачів, що є неприпустимим.
Також суд погоджується з відповідачем 2 про передчасність вимог про врахування заробітної плати відповідно до довідок ЗАТ «Мідель» від 13.12.2021 №13 та від 14.12.2021 №30. Матеріали справи не підтверджують, що зазначені довідки надавались на розгляд відповідача 2, а, отже дотепер рішення з цього питання не приймалось, права позивача таким рішенням не порушувались.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.12.2023 року по справі №600/947/23-а.
Суд у цьому контексті зауважує, що право на захист є самостійним суб'єктивним правом, яке виникає у суб'єкта лише в момент їх порушення або оспорювання.
Тому захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факту їх порушень, при цьому суд не здійснює превентивного захисту.
Враховуючи викладене, суд вважає, що належним способом захисту права позивача, що відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, є зобов'язання відповідача зарахувати до стажу роботи спірні
періоди, а також повторно розглянути заяву позивача від 23.01.2025, та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Враховуючи практику Верховного Суду, викладену у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, тобто ГУПФ України в Донецькій області.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн
Враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача, яким прийнято скасоване рішення, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, 106,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49008 ЄДРПОУ 13486010) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.01.2025 року № 143150021135 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 період його роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 01.06.2010 по 25.03.2011, з 12.04.2011 по 07.03.2012, з 03.05.2012 по 25.01.2013, з 22.02.2013 по 14.01.2014, з 05.03.2014 по 26.12.2014, з 02.03.2015 по 01.02.2017, з 04.05.2017 по 12.11.2021.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.01.2025 про призначення пенсії за віком.
5. У іншій частині позову відмовити.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
7.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ( вул. Надії Алексєєнко, 106,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49008 ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко