29 травня 2025 р. № 400/8545/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л. за участю секретаря судового засідання Бєлякової М.Д. розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні адміністративну справу
за позовомКомунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство", вул. Європейська, 8,м. Южноукраїнськ,Миколаївська обл., Вознесенський р-н,55001,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2024 №0/10517/041108,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Теплопостачання та водоканалізаційне господарство» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області № 0/10517/041108 від 10.05.2024р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за результатами камеральної перевірки позивача складено акт № 5410/14-29-04-11-08/31948866 від 01.04.2024, яким встановлено несвоєчасне подання на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас, в податковому повідомленні-рішенні № 0/10517/041108 від 10.05.2024, прийнятому на підставі цього акту, до позивача застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за січень-грудень 2023, січень-лютий 2024. Позивач вважає невідповідність формулювання порушення в акті і податковому повідомленні-рішенні однією з підстав для скасування податкового повідомлення-рішення. Також позивач зазначає, що ним вчасно направлялись на реєстрацію податкові накладні, які були повернуті в зв'язку з відсутністю ліміту. Позивач вважає, що такої підстави для неприйняття на реєстрацію податкової накладної не передбачено п.201.10. ст.201. Крім того, позивач, посилаючись на п.201.10. ст.201 ПК України стверджує, що низка податкових накладних, які були надіслані на реєстрацію вперше і залишені без реєстрації в зв'язку з відсутністю ліміту, є належно зареєстрованими, оскільки податковим органом протягом операційного дня не надіслано квитанції про неприйняття таких накладних. Також, позивач стверджує, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0/10517/041108 від 10.05.2024р. про застосування штрафу відповідачем протиправно не враховано приписи п.90 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, якими передбачено зменшення розміру штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 відкрито провадження у справі, з огляду на предмет спору, обсяг і характер доказів суд постановив розгляд справи здійснювати в загальному позовному провадженні, встановив строки для подання сторонами заяв по суті.
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві, який надійшов до суду 27.09.2024, у задоволенні позову просив відмовити. Спростовуючи підстави позову, відповідач зазначив, що спірним повідомленням-рішенням штраф застосовано саме за порушення саме строків реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а не за порушення термінів подання на реєстрацію. Щодо розміру штрафу, відповідач пояснив, що за порушення термінів реєстрації податкових накладних, складених починаючи з 16 січня 2023 року, які були предметом перевірки, застосована відповідальність, яка передбачена пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу. При цьому відповідач зазначив, що підстав для застосування цієї норми до податкових накладних, складених до 16.01.2023, немає. Відповідаючи на аргументи позову щодо підстав відмови у реєстрації податкових накладних, відповідач послався на норми пункту 2001.3 статті 200 1 Податкового кодексу, за якими реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється в межах реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ. Щодо строків направлення квитанцій про неприйняття податкових накладних на реєстрації, відповідач зазначив, що програмним забезпеченням ДПС не фіксується дата направлення квитанцій, ця дата фіксується лише програмним забезпеченням платника та залежить від того, коли воно підключено.
У відповіді на відзив позивач повторив доводи позовної заяви.
Заявою від 13.10.2024 позивач доповнив підстави позову, зазначивши, що низка податкових накладних, квитанції по яким прийшли невчасно, є зареєстрованими.
25.10.2024 до суду надійшли заперечення проти додаткових підстав позову, аналогічні викладеним у відзиві.
Ухвалою суду від 11.11.2024 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 200/4768/23.
Ухвалу залишено без змін Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024.
Постанова Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №200/4768/23 набрала законної сили 26.02.2025.
Ухвалою від 07.04.2025 суд Миколаївський окружний адміністративний суд поновив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 21.04.2025.
Ухвалою від 21.04.2025 суд закрив підготовче провадження, призначив справу до розгляду по суті на 13.05.2025.
В судове засідання 13.05.2025 з'явились представники сторін, які підтримали свої правові позиції і надали пояснення, аналогічні викладеним в заявах по суті.
Суд продовжив розгляд справи в судових засіданнях 19.05.2025, 21.05.2025.
Суд завершив розгляд справи у судовому засіданні, яке відбулось 21.05.2025.
Вступна і резолютивна частина рішення проголошена в судовому засіданні 29.05.2025, в цей же день складено повний текст рішення.
Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Южноукраїнським відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Миколаївській області було проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої складено акт щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН № 5410/14-29-04-11-08/31948866 від 01.04.2024р (далі - акт). За висновками акту під час перевірки встановлено, що позивачем порушено терміни подачі на реєстрацію податкових накладних (загальною кількістю 811) за січень-грудень 2023 року, січень-лютий 2024 року.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0/10517/041108 від 10.05.2024 (далі також - спірне повідомлення-рішення) про застосування до позивача штрафу за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в сумі 1048166 грн. 38 коп.
За результатами адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Не погодившись з спірним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Пунктом 201.1 ст.201 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Суд, оцінивши доводи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, зазначає таке.
В позовній заяві в обґрунтування підстав позову, позивач посилається на невідповідність формулювання правопорушення, викладеного в акті перевірки № 5410/14-29-04-11-08/31948866 від 01.04.2024 формулюванню, зазначеному в спірному податковому повідомленні-рішенні.
Дійсно, акт камеральної перевірки містить висновки щодо порушення позивачем термінів подачі податкових накладних на реєстрації. Водночас, спірне податкове повідомлення-рішення визначає правопорушення, за яке позивача притягнуто до фінансової відповідальності як «порушення граничних строків реєстрації податкових накладних». Проте, в акті перевірки є і відомості щодо дати реєстрації податкових накладних з зазначенням дати їх виписки, номерів, суми і т.інше. При цьому, акт податкової перевірки є лише службовим документом, джерелом і носієм доказової інформації про виявлені порушення, а тому висновки, які в ньому зазначаються, самі по собі не породжують для платника податку наслідків. Відтак, при складанні спірного повідомлення-рішення було використано викладену в акті перевірки інформацію, яка свідчила про порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних, і викладено зміст правопорушення відповідно до вимог ст. 120-1.1 статті 120 ПК України. Отже, непереконливими, на думку суду, є доводи позивача, що неспівпадіння формулювання правопорушення в акті перевірки і податковому повідомленні-рішенні, є підставою для визнання останнього протиправним.
Оцінюючи аргументи позивача щодо того, що квитанції відповідача про неприйняття податкових накладних містили не передбачену ст. 201.10. ст. 201 підставу, суд дійшов таких висновків.
Між сторонами не є спірним, що позивачем спірні податкові накладні подавались на реєстрацію двічі. Наприклад, податкова накладна № 42 від 31.01.2023 була направлена позивачем на реєстрацію 14.02.2023, не прийнята контролюючим органом (арк. справи 62) і вдруге доставлена до податкового орану 22.03.2023 (арк. справи 140).
В матеріалах справи є квитанції відповідача, якими відмовлено в прийнятті відповідних податкових накладних з такої причини: «документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладнірозрахунки коригування» .
Отже, вбачається, що вперше подані позивачем податкові накладні не було зареєстровано в зв'язку з відсутністю у позивача необхідного ліміту коштів на рахунку в системі електронного адміністрування.
Суд враховує, що основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість регулюються статтею 200-1 ПК України.
Відповідно до п.200-1.1 ст.200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (ЕНакл), обчислену за такою формулою:
ЕНакл = ЕНаклОтр + ЕМитн + ЕПопРах + ЕОвердрафт - ЕНаклВид - ЕВідшкод - ЕПеревищ; де:
ЕНаклОтр - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах «а» - «в» пункту 200-1.2 цієї статті.
Тобто, з огляду на встановлений податковим законодавством механізм, наявність у платника податків так званого «реєстраційного ліміту» є необхідною умовою для реєстрації податкової накладної.
Реєстраційний ліміт є розрахунковою сумою податку на додану вартість, на яку платник податків має право у конкретний момент зареєструвати податкові накладні.
Як вірно зазначив позивач, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу не містить посилання на те, що податковий орган має право не приймати податкову накладу через відсутність ліміту. За приписами цієї норми , якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Дійсно, норма цього пункту включає випадки, коли податковий орган наділений повноваженнями не прийняти податкову накладну з огляду на дефекти форми, порушення порядку корегування тощо.
Проте, оскільки від'ємне значення реєстраційного ліміту повністю унеможливлює реєстрацію податкової накладної, неприйняття в такому випадку податкової накладної не знаходиться в межах розсуду податкового органу.
Відтак, повернення податкових накладних за таких обставин узгоджується з п. 200-1.3 статті 200-1 ПК України, за яким позивач не мав права реєструвати податкові накладні. Отже, у відповідача не виник обов'язок їх реєструвати.
При цьому, законодавець передбачив, що, якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів зі свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Матеріалами справи не підтверджено і позивачем не доведено, що саме у цей період ним були вчинені всі залежні від нього дії для реєстрації податкових накладних.
В постанові від 15.05.2023 в справі № 808/3868/16 Верховний Суд, серед іншого, зазначив, що відповідно до вимог податкового законодавства реєстрація податкової накладної з урахуванням граничних строків це податковий обов'язок платника, про що Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх судових рішеннях. Також, залишаючи в силі постанову апеляційного суду про відмову у задоволенні позову платника податків про скасування податкового повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, Верховний Суд вказав, що «суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що з урахуванням передбаченою законодавцем формулою розрахунку реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ, його збільшення для реєстрації податкових накладних було можливо, в тому числі, за рахунок коштів платника (пункт 200-1.4 статті 200-1 ПК України), однак, товариство не вчинило такі дії».
Також, позовна заява містить твердження про те, що оскільки квитанції про неприйняття низки податкових накладних були направлені платнику податків за межами операційного дня, слід застосувати наслідки таких дій, передбачені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за яким: якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Під час розгляду справи в суді і дослідження доказів позивач неодноразово зауважував, що відповідач не надав належних і допустимих доказів того, що квитанції по таким накладним (перелік їх викладений в заяві про доповнення підстав позову) надіслані відповідачем своєчасно.
Заперечуючи проти позову в цій частині, відповідач зазначив, що програмним забезпеченням ДПС не фіксується дата отримання квитанцій (1, 2) платником, ця дата фіксується лише програмним забезпеченням платника та залежить від того, коли воно підключено. Фіксування дати отримання платником першої квитанції не передбачено Кодексом.
Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року № 557 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 3 серпня 2017 року за № 959/30827 (далі - Порядок № 557).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 557 перша квитанція це електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку № 557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (пункт 6 розділу ІІ Порядку № 557).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Дослідивши квитанції відповідача про неприйняття податкових накладних, щодо яких позивач наполягає на несвоєчасному направленню податковим органом квитанцій, суд встановив, що в них відображено дати отримання їх позивачем. Проте, інформація щодо дати і часу направлення контролюючим органом відсутня. При цьому, саме з несвоєчасним направленням квитанції пункт 201.10 ст. 201 Податкового кодексу пов'язує такий наслідок як «податкова накладна вважається зареєстрованою».
Отже, матеріали справи не містять підтвердження того, що квитанції про неприйняття спірних податкових накладних були направлені відповідачем несвоєчасно, оскільки порядок обміну електронними документами не передбачає фіксації дати і часу такого направлення.
Крім того, суд зауважує, що в цій справі час направлення відповідачем квитанцій про неприйняття податкових накладних, не впливає на той факт, що позивач, вперше направляючи податкові накладні, не мав на це права, з огляду на від'ємне значення реєстраційного ліміту.
Крім того з огляду на механізм функціонування системи електронного адміністрування ПДВ, податкові накладні які, як стверджує позивач «є зареєстрованим», оскільки відповідач не надав доказів своєчасного направлення квитанцій, не створили б наслідків, пов'язаних з податком на додану вартість, ні для позивача, ні для його контрагента.
Також, суд відмічає, що позиція позивача щодо таких податкових накладних є суперечливою.
Так, вважаючи, що вони є зареєстрованими з моменту першого подання на реєстрацію, позивач не оскаржив дії відповідача з їх неприйняття, і подав на реєстрацію повторно, визнавши таким чином, що вони є незареєстрованими.
Враховуючи це, суд вважає, що обставини, пов'язані з першим поданням податкових накладних на реєстрацію, не мають правового значення по суті спору.
Суд повторює, що реєстрація спірних податкових накладних під час першого подання їх на реєстрацію була об'єктивно неможлива, в зв'язку з відсутністю у позивача реєстраційного ліміту.
При цьому, дії відповідача щодо дотримання процедури повідомлення про неприйняття податкових накладних не впливають на той факт, що позивач відповідно до приписів 200-1.3 статті 200-1 ПК України не мав права їх реєструвати.
Отже, суд доходить висновку, що саме не забезпечення позивачем необхідного ліміту коштів на рахунку в СЕА ПДВ для реєстрації податкових накладних під час першої подачі на реєстрацію, потягло за собою неприйняття їх податковим органом і необхідність подання таких накладних вдруге, коли стан рахунку позивача в СЕА ПДВ це дозволив.
Також, позивач ставить під сумнів правильність розрахунку штрафу, виконаного відповідачем.
Вирішуючи спір в цій частині суд враховує, що в спірний період податкове законодавство щодо строків реєстрації податкових накладних і відповідальності за несвоєчасну реєстрацію не було сталим.
В силу абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної.
Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.
Так, згідно пункту 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Аналіз наведених норм ПК України також свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23.
Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Так, відповідно п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця,-до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця,-до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
-для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача-платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику,-протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Згідно п.90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
-2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
-5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
-10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
-15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
-25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів".
Питання правомірності застосування до платників податків штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та їх розміру протягом дії воєнного стану, неодноразово були предметом касаційного перегляду Верховного Суду.
В Постанові від 26.02.2025 в цій справі Верховний Суд сформував такі висновки щодо темпорального аспекту дії норм пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а також положень пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України під час воєнного стану, пункт 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України сам по собі не змінює темпоральних меж дії нових норм, а лише вказує на те, що у разі, коли штраф визначається за тим самим порушенням, але на момент ухвалення рішення змінився його розмір у межах однієї й тієї ж правової норми, слід брати до уваги новий (зменшений) розмір. У випадку ж із пунктами 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України йдеться про інше правопорушення (порушення нових "воєнних" строків реєстрації), тож вони не можуть поширюватися відповідальність, що передбачена іншими нормами/
Дослідивши розрахунок штрафних санкцій, доданий до спірного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає, що відповідачем застосовано розмір штрафних санкцій відповідно до зазначених норм права.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних позивачем є безумовною підставою для визнання таких дій порушенням фінансової дисципліни і притягнення до відповідальності.
За таких обставин, спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, суд вважає правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та у задоволенні позову необхідно відмовити.
Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (вул. Європейська, 8,м. Южноукраїнськ,Миколаївська обл., Вознесенський р-н,55001 ЄДРПОУ 31948866) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 44104027) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко