28 травня 2025 р. № 400/2017/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі- відповідач 1) з вимогами:
визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у неналежному розгляді та відмові у наданні відстрочки від призову під час мобілізації громадянину ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як військовозобов'язаному, який є батьком на утриманні якого перебувають троє дітей віком до 18 років;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.12.2024 р. про надання відстрочки від призову по мобілізації та оформити ОСОБА_1 відстрочку від призову під час мобілізації в особливий період на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як військовозобов'язаному, на утриманні якого перебувають троє дітей віком до 18 років..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.12.2024 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати відстрочку від призову під час мобілізації за сімейними обставинами, а саме як особі, яка має на утриманні трьох дітей віком до 18 років. В січні 2025 року працівником ІНФОРМАЦІЯ_9 в телефонному режимі в усній формі було повідомлено про прийняте рішення про відмову позивачеві в наданні відстрочки , у зв'язку з відсутністю рішення органу опіки та піклування або суду щодо визначення місця проживання його 15 річного сина ОСОБА_2 , саме з батьком. При цьому, за твердженням позивача, на його утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей. В підтвердження того, що саме на його утриманні перебуває син ОСОБА_2 , позивач посилається на судовий наказ про стягнення з ОСОБА_4 на користь позивача аліментів на утримання неповнолітнього сина. Також позивач стверджує, що відповідно до частини третьої статті 160 Сімейного кодексу України, ОСОБА_2 самостійно визначив місце свого проживання разом з батьком.
Ухвалою суду від 05.03.2025 позовну заяву залишено без руху.
Недоліки позову позивач усунув у визначений судом строк.
Ухвалою суду від 11.03.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідач 1 проти позову заперечив, у відзиві зазначив, що за результатами розгляду заяви позивачу останньому повідомлено, що протоколом від 29.01.2025 № 35 комісія з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки у зв'язку з відсутністю документу про розірвання шлюбу з гр. ОСОБА_4 та договору про участь батька у вихованні дитини. Відповідач 1 просить відмовити ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_3 в повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач звернув увагу суду, що відзив та не визнання відповідачем 1 позовних вимог є не мотивованими, та таким, що не містить аргументованих посилань на відповідні докази та норми права. Позивач зазначив, що за фактичними обставинами він утримує трьох дітей віком до 18 років, заборгованість у нього відсутня взагалі. Не утримує неповнолітнього сина його мати ОСОБА_4 , яка проживає в іншому населеному пункті. Цей факт підтверджено судовим рішенням від 22 січня 2025 року по справі №477/51/25, яке набрало законної сили і яким на користь позивача стягнено аліменти до досягнення повноліття цієї дитини.
Ухвалою від 03.04.2025 суд задовольнив клопотання позивача, витребував у ІНФОРМАЦІЯ_1 протокол від 29 січня 2025 року №35 комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період щодо прийняття рішення про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як військовозобов'язаному, який є батьком на утриманні якого перебувають троє дітей віком до 18 років; письмове повідомлення про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному ОСОБА_1 із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7 , передбаченим Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року №560.
09.05.2025 на виконання ухвали від 03.04.2025 до суду від відповідача надійшов протокол засідання комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 № 35 від 29.01.2025
Ухвалою від 12.05.2025 суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача Комісію з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 2).
Впродовж строків, визначених частиною 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідач 2 відзив не подав.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 як військовозобов'язаний.
З копії заяви з'ясовано, що 12.12.2024 року позивач звернувся з нею до відповідача 2 і просив надати відстрочку від призову під час мобілізації за сімейними обставинами, а саме як особі, яка має на утриманні троє дітей віком до 18 років. До заяви було додано: копію свідоцтва серія НОМЕР_1 про народження ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 ,; копію свідоцтва серія НОМЕР_2 про народження ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 ; копію свідоцтва серія НОМЕР_3 про народження ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_7 . За відомостями зазначених свідоцтв про народження вбачається, що ОСОБА_1 є батьком трьох неповнолітніх дітей.
Також позивачем до заяви про надання відстрочки було надано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_4 , видане виконкомом Воскресенської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області, яким підтверджується, що позивачем 29.09.2016 укладено шлюб з ОСОБА_9 .
З зазначених документів встановлено, що неповнолітні діти ОСОБА_10 та ОСОБА_11 народились у шлюбі позивача з ОСОБА_12 .
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 його матір'ю є ОСОБА_4 .
В матеріалах справи є судовий наказ Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22.01.2025 по справі № 477/51/25, провадження №2-н/477/59/25 про стягнення з ОСОБА_4 на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 .
Довідка Корабельного відділу ДВС у місті Миколаєві № 92122 від 06.12.2024 свідчить про те, що відкритих виконавчих проваджень про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на виконанні у відділі не перебувають.
Довідкою № 1-1085 від 11.12.2024 виконавчого комітету Воскресенської селищної ради підтверджується, що позивач зареєстрований та проживає в житловому будинку АДРЕСА_3 . До складу його сім'ї входять: ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
29.01.2025 комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалила рішення № 35 про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Причини відмови, які зазначені в повідомленні відповідача 1 № 4553 від 29.01.2025: відсутність документу про розірвання шлюбу з гр. ОСОБА_4 та договору про участь батька у вихованні дитини.
Не погодившись з відмовою у наданні відстрочки позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд враховує такі приписи законодавства.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, що неодноразово продовжувався.
Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і діє, зокрема, на момент розгляду цієї справи.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 року № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII).
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Законом № 3543-XII.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється ІНФОРМАЦІЯ_9. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки регламентовано Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 (далі Порядок - № 560).
Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
- голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
- члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Розпорядженням Миколаївської районної військової адміністрації від 28.05.2024 № 47-р при ІНФОРМАЦІЯ_1 створено комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та затверджено її склад.
Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Так, додаток 4 цього Порядку визначає, що документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII є: свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Суд наголошує, що вказана норма містить альтернативний перелік документів, що підтверджують утримання дітей.
Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
Відповідно до матеріалів справи позивачеві було відмовлено у наданні відстрочки рішенням відповідача 2 ( протокол № 35 від 29.01.2025, повідомлення № 4553 від 29.01.2025) у зв'язку із відсутністю документу про розірвання шлюбу з гр. ОСОБА_4 та договору про участь батька у вихованні дитини.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що позивач є батьком трьох неповнолітніх дітей. З матір'ю двох дітей позивач перебуває в шлюбі. З матір'ю сина ОСОБА_2 - ОСОБА_4 позивач в шлюбі не перебував.
Довідка № 1-1085 від 11.12.2024 виконавчого комітету Воскресенської селищної ради підтверджує, що син ОСОБА_2 проживає разом з позивачем.
Як вже зазначалось, в матеріалах справи є судовий наказ Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22.01.2025 по справі № 477/51/25 , провадження №2-н/477/59/25 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_2 з його матері на користь батька - ОСОБА_1 .
Частиною 5 ст. 183 СК України встановлено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Отже, видача судового наказу по справі № 477/51/25 є свідченням того, що син перебуває на утриманні батька.
Відповідно до ч. 2 та 4 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно із статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини.
В силу вимог ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1-2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно частин 1, 2, 3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Суд зауважує, що факт перебування на утриманні позивача сина ОСОБА_2 підтверджує свідоцтво про його народження, довідка № 1-1085 від 11.12.2024 виконавчого комітету Воскресенської селищної ради, за якою син ОСОБА_2 проживає разом з позивачем, судовий наказ Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22.01.2025 по справі № 477/51/25 (провадження №2-н/477/59/25) про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_2 з його матері на користь батька - ОСОБА_1 .
Отже, наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими та достатніми для встановлення факту утримання позивачем свого сина, з матір'ю якого він не перебуває у шлюбі.
Відтак, суд дійшов до висновку, що заяву позивача відповідач 2 належним чином не розглянув, не дослідив всіх доказів та не здійснив перевірку наявності підстав для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за доданими документами, що свідчить про протиправність рішення відповідача 2 щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу, оформленого протоколом комісії № 35 від 31.01.2025
Суд звертає увагу, що на розгляд відповідача 2 позивач не надавав судовий наказ Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22.01.2025 по справі № 477/51/25 , провадження №2-н/477/59/25 про стягнення аліментів, оскільки він був отриманий після подання заяви про відстрочку.
Водночас, на думку суду, цей наказ підлягає врахуванню для прийняття обґрунтованого рішення за результатами розгляду заяви позивача.
Відтак, ефективним способом захисту порушеного права позивача, є визнання протиправним та скасування рішення відповідача 2 щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу, оформленого протоколом комісії № 35 від 31.01.2025, зобов'язання відповідача у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині цього судового рішення.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
При цьому суд, користуючись правами, наданими ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язанним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язанним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оформлене протоколом від 29.01.2025 №35.
3.Зобов'язати Комісію з розгляду питань надання військовозобов'язанним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині цього судового рішення.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко