28 травня 2025 р. № 400/15139/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
проСт. 378 зміна чи встановлення способу і порядку виконання,
Рішенням від 21.03.2024 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволено частково, зокрема ухвалено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 858,88 грн.
25.04.2024 року судом видано виконавчі листи по справі.
29.04.2025 р. позивач звернувся до суду із заявою про зміну способу або порядку виконання, рішення суду щодо стягнення на користь позивача сплаченого судового збору у розмірі 858,88 грн., оскільки рішення в цій частині залишається невиконаним відповідачем.
В обґрунтування заяви вказано, що як вбачається з листа Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області від 07.04.2025 року №04-06-/2-10/2347, що виконавчий лист про стягнення судового збору взятий на облік для виконання Казначейством за бюджетною програмою КПКВК 3504040 ''Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою''. Станом на 07.04.2025 загальна сума стягнень за виконавчими документами до настання Вашої черги складає 6млрд632 млн грн. Виконавчий лист у справі № 400/15139/23 обліковується за третьою чергою погашення заборгованості. Отже, лише пілся виконання рішень судів, які надійшли раніше виконавчого листа, та з урахуванням черговості, визначеної ЗУ ''Про гарантії держави щодо виконання судових рішень'', Державна казначейська служба України здійснить заходи щодо перерахування коштів за даним виконавчим документом
Дослідивши заяву та матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1,3 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до норми ч.1 ст.3 Закону України ''Про гарантії держави щодо виконання судових рішень'' виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Приписами ч.ч.2,4 вказаної статті Закону передбачено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень цього Закону закріплено, що заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Згідно з п.3 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктами 24, 49 Порядку встановлено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.
Міністерство фінансів України відповідає за складання Бюджетної декларації та проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, що використовуються для розроблення Бюджетної декларації та проекту Державного бюджету України (ч.2 ст.32 БК України).
Пунктом 9 розділу VI Прикінцевих положень БК України передбачено, що безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) на виконання рішень судів здійснюється з часу встановлення щодо таких видатків бюджетних призначень у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) або у змінах до них.
Отже, рішення суду про стягнення з державного органу коштів, у якого відсутня окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду виконується органом казначейства у порядку черговості за рахунок виділених коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до ч.2 ст.72 ЗУ ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Оскільки у відповідача відсутня окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду, а позивачем було подано до органу казначейства виконавчий лист, який на даний час виконується казначейством в порядку черговості - у 3 чергу, а відповідач фактично не виконує рішення в частині перерахування судового збору, то у суду відсутні підстави для зміни способу або порядку виконання рішення суду та зобов'язання відповідача подати звіт щодо виконання рішення суду, а саме в частині стягнення судового збору.
Керуючись ст.ст.241,248,378 КАС України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну порядку і способу виконання судового рішення та зобов'язання відповідача подати звіт щодо виконання рішення суду у справі №400/15139/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя В. С. Брагар