29 травня 2025 р. № 400/11487/24
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенко В. В. розглянув у порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, з дотриманням вимог передбачених ст.263 КАС України адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вул. Канатна, 83,м. Одеса,65012,
провизнання протиправним та скасування рішення від 30.10.2024 №143150017408 та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Одеській області від 30.10.2024 № 143150017408 в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком та не зарахування до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1980 по 30.08.1982 у Херсонському професійно-технічному училищі Управління громадського харчування і період роботи з 30.08.1982 по 10.04.1986 на посаді кухара в Об'єднання столових учбових закладів м. Херсона, період роботи з 17.04.1986 по 26.02.2001 на посаді учня продавця, молодшого продавця УчСТ ім. Серебрича (колішня УЧСТ Коралове); 2) зобов'язати Головне управління ПФУ в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу період навчання з 01.09.1980 по 30.08.1982 у Херсонському професійно-технічному училищі Управління громадського харчування, період роботи з 30.08.1982 по 10.04.1986 на посаді кухара в Об'єднання столових учбових закладів м. Херсона, період роботи з 17.04.1986 по 26.02.2001 на посаді учня продавця, молодшого продавця УчСТ ім. Серебрича (колішня УЧСТ Коралове); 3) зобов'язати Головне управління ПФУ в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з моменту звернення за призначенням пенсії з 22.10.2024.
В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала, що 22.10.2024 вона звернулась до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком, однак рішенням Головного управління ПФУ в Одеській області від 30.10.2024 №143150017408 їй було відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стажу, протиправно не зарахувавши період роботи з 24.04.1982 по 10.04.1986, з 17.04.1986 по 26.02.2001 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 29.09.1982 та період догляду за дітьми 11.04.1984 та 23.02.1995 року, спираючись на те, що дата зарахування не відповідає даті наказу про зарахування, відсутня інформація про сплату страхових внесків, відсутня інформація про виховання дітей до трьохрічного віку. Відповідачем не враховано, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. У трудовій книжці є відповідні записи про роботу на усіх посадах, а також до Пенсійного фонду було надано архівні довідки про заробітну плату на УчСТ ім. О.М. Серебрича, про його перейменування, свідоцтво про закінчення навчального закладу, свідоцтва про народження дітей, але відповідачем протиправно не враховані спірні періоди. На переконання позивачки, необґрунтоване неврахування зазначених періодів її роботи до страхового стажу суперечить нормам пенсійного законодавства та порушує її право на належний соціальний захист.
Відповідач: Головне управління ПФУ у Миколаївській області, позов не визнав, надав відзив, в якому обгрунтував свою позицію тим, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стажу. Так, страховий стаж позивача склав 15 років 01 місяць 18 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058. До страхового стажу не враховано період роботи з 24.04.1982 по 10.04.1986, оскільки дата зарахування не відповідає даті наказу про зарахування; період роботи з 17.04.1986 по 26.02.2001 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 29.09.1982 та довідки МТС ім. Серебрича від 15.10.2024 №20, оскільки зазначена довідка не засвідчена печаткою підприємства та з 01.07.2020 в індивідуальних відомостях про застраховану особу форму ОК-5 відсутня інформація про перебування трудових відносин з підприємством, а також відсутня інформація про сплату страхових внесків до пенсійного фонду України, та не враховано періоди догляду за дітьми 11.04.1984 та 23.02.1995 року народження, оскільки відсутня інформація про виховання дітей до трьохрічного віку.
Відповідач - Головне управління ПФУ в Одеській області, позов не визнав, надав відзив, у якому вказав на відсутність права позивачки на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058 через відсутність необхідного страхового стажу. Також, відповідач зазначив, у позивачки відсутнє право на зарахування спірних періодів страхового стажу, оскільки документи мають розбіжності та позивачем не надано уточнюючих документів щодо періодів з 24.04.1982 по 10.04.1986, з 11.04.1984 по 23.02.1995, з 17.04.1986 по 26.02.2001.
Суд розглянув справу 29.05.2025 відповідно до вимог ст. 263 КАС України, без проведення судового засідання, в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.10.2024 звернулась до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058- IV (далі- Закон №1058).
Рішенням Головного управління ПФУ в Одеській області №143150017408 від 30.10.2024 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. При цьому, до страхового стажу позивачки не було враховано період роботи з 24.04.1982 по 10.04.1986, оскільки дата зарахування не відповідає даті наказу про зарахування; період роботи з 17.04.1986 по 26.02.2001 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 29.09.1982 та довідки МТС ім. Серебрича від 15.10.2024 №20, оскільки зазначена довідка не засвідчена печаткою підприємства та з 01.07.2020 в індивідуальних відомостях про застраховану особу форму ОК-5 відсутня інформація про перебування трудових відносин з підприємством, а також відсутня інформація про сплату страхових внесків до пенсійного фонду України, та не враховано періоди догляду за дітьми 11.04.1984 та 23.02.1995 року народження, оскільки відсутня інформація про виховання дітей до трьохрічного віку.
Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначені Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788) та Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058).
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.
Судом встановлено, що у трудовій книжці позивачки НОМЕР_2 містяться записи: №3 від 24.04.1982 про прийняття позивачку кухарем 4 розряду згідно наказу №4 від 20.08.1982; №4 від 02.01.1985 про переведення кухарем 4 розряду до їдальні №48 з в'язку з ліквідацією Об'єднання столових учбових учбових закладів та установ Комсомольського комбінату громадського харчування згідно наказу №23 від 02.01.1985; запис №5 від 10.04.1986 про звільнення позивачки за власним бажанням згідно наказу №1520 від 07.04.1986; запис №6 від 17.04.1986 про прийняття позивачку на посаду учня продавця УчСТ імені Коларово згідно розпорядження №39 від 21.04.1986; запис №7 від 01.08.1986 про присвоєння кваліфікації молодшого продавця згідно розпорядження №72 від 06.08.1986; запис №8 від 26.02.2001 про звільнення позивачки згідно розпорядження №4 від 26.02.2001.
Також, позивачем надані довідки на підтвердження вказаних періодів трудової діяльності від 02.12.2024 №26, від 07.11.2024 №23, від 07.11.2021 №21, видані Міським споживчим товариством імені Серебрича Споживспілки Миколаївської області.
ОСОБА_1 має двох дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підтвердження чого позивачем надані свідоцтва про народження.
При розгляді звернення позивачки за призначенням пенсії, Головним управлінням ПФУ в Одеській області було обраховано страховий стаж позивачки - 15 років 01 місяць 18 днів. При цьому, не були зараховані вказані вище періоди роботи позивачки в Об'єднанні столових учбових закладів м. Херсона з 24.04.1982 по 10.04.1986, з 17.04.1986 по 26.02.2001 у УчСТ імені Коларово, спираючись на відповідність дати наказу, не засвідчення печаткою уточнюючої довідки, відсутність відомостей про сплату страхових внесків.
Разом з цим, суд зазначає, що неповне заповнення трудової книжки та записів у ній не спростовує факту трудової діяльності позивачки у наведений вище період, а лише є неповним заповненням трудової книжки підприємством.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці або довідках. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.
З наведеного випливає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за недоліки оформлення трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.
Разом з тим, у разі якщо трудова книжка містить неправильні чи неточні записи про періоди роботи (тобто такі, з приводу яких виникають сумніви у їх достовірності), то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, визначені пунктом 3 Порядку №637. Також у разі неможливості одержання необхідних документів внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку (у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями) трудовий стаж може бути установлений на підставі показань не менше двох свідків , які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Подібний підхід викладений Верховним Судом, зокрема у постанові від 29 листопада 2019 року у справі № 676/1433/17, від 04 березня 2020 року у справі №155/1180/17 та від 27 липня 2022 року у справі № 620/3754/18.
В даному випадку, неточність записів про періоди роботи позивачки та допущені описки при заповненні трудової книжки не ставлять під сумнів їх достовірність.
Більш того, позивачем надані уточнюючі довідки на підтвердження спірних періодів трудової діяльності від 02.12.2024 №26, від 07.11.2024 №23, від 07.11.2021 №21, видані Міським споживчим товариством імені Серебрича Споживспілки Миколаївської області.
За урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами позивачки щодо протиправного не врахування періодів її роботи згідно записів її трудової книжки, та приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.
Що стосується зарахування періоду навчання з 01.09.1980 по 30.08.1982 року у Херсонському професійно-технічному училищі Управління громадського харчування, то в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки згідно розрахунку страхового стажу, наданого Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області період з 01.09.1980 по 30.08.1982 зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 .
Щодо зарахування до страхового стажу періоду догляду за дітьми, суд враховує наступне.
Згідно вказаного розрахунку страхового стажу, позивачці зарахований період догляду за дитиною до 3 років з 11.11.1984 по 10.11.1987. Отже, відповідачем зараховано до страхового стажу позивачки період догляду за дитиною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не враховано період догляду за другою дитиною позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак цей період охоплюється спірним періодом трудової діяльності позивачки у Міському споживчому товаристві імені О.М.Серебрича з 17.04.1986 по 26.02.2001.
Використовуючи повноваження, передбачені ч.2 ст.9 КАС України, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача, суд вважає ефективним способом відновлення прав позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ПФУ в Одеській області від 30.10.2024 № 143150017408, зобов'язання Головне управління ПФУ в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу позивачки періоди її роботи з 01.09.1982 по 10.11.1984, з 11.11.1987 по 26.02.2001 та повторно розглянути заяву від 22.10.2024 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду по цій справі.
Позов задовольнити частково.
Сума сплаченого позивачкою судового збору в розмірі 968,96 гривень підлягає відшкодуванню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ПФУ в Одеській області, пропорційно частині задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83,м. Одеса,65012 20987385) Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.10.2024 № 143150017408.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) період роботи з з 01.09.1982 по 10.11.1984, з 11.11.1987 по 26.02.2001 та повторно розглянути заяву від 22.10.2024 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду по цій справі.
4. В задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо зарахування періоду навчання з 01.09.1980 по 30.08.1982 відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83,м. Одеса,65012 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім грн дев'яносто шість коп) гривень.
6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 29.05.2025