28 травня 2025 року м. Львівсправа № 380/12763/24
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (відповідач/військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01 жовтня 2022 року по 12 січня 2023 року з урахуванням фактично сплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01 жовтня 2022 року по 12 січня 2023 року з урахуванням фактично сплачених сум.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 28 травня 2024 року № 08/1338 сержант запасу ОСОБА_1 в період з 01 жовтня 2022 року по 12 січня 2023 року брав участь заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в ОВУ «Лиман» н.п. Богородичне, н.п. Тетянівка, н.п. Пришиб, н.п. Краматорськ, н.п. Привілля. Отже, позивач набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) у зв'язку з безпосередньою участю в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, оскільки фактично виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів), перебуваючи у службовому відрядженні. У відповідь на адвокатський запит представника позивача стосовно виплати позивачу додаткової винагороди відповідач надав відповідь від 02 квітня 2024 року за № 09/6245-24-вих, зі змісту якої встановлено, що позивачу не було нараховано додаткову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн в розрахунку на місяць, за період з 01 жовтня 2022 року по 12 січня 2023 року.
Позивач зазначає, що 30 липня 2022 року Адміністрацією Держприкордонслужби відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 був виданий наказ № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 392-/0/81-22-АГ), який був уведений в дію з 01 серпня 2022 року. З 01 грудня 2022 року був уведений в дію та застосовується наказ Адміністрації Держприкордонслужби № 628/0/81-22-АГ від 09 грудня 2022 року «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 628/0/81-22-АГ). Оскільки вказані накази зачіпають соціально економічні, права, свободи й законні інтереси військовослужбовців, які проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, тому вони підлягали державній реєстрації в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку. Своєю чергою, Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2016 року № 188 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за № 488/28618 (далі - Інструкція № 188). Тож саме положення Інструкції № 188 застосовні до спірних правовідносин відповідно до частини шостої статті 7 КАС України.
Позивач звертає увагу на те, що винагорода, передбачена Постановою № 168, у розмірі до 100000,00 грн, виплачується військовослужбовцям не лише у разі безпосередньої участі у бойових діях, зокрема в умовах вогневого ураження чи безпосереднього зіткнення із противником, а й тим, хто забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів. Отже, сам факт участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в ОВУ «Лиман» н.п. Богородичне, н.п. Тетянівка, н.п. Пришиб, н.п. Краматорськ, н.п. Привілля, є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000,00 грн, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, в період з 01 жовтня 2022 року по 12 січня 2023 року.
З огляду на вказане з метою захисту свого порушеного права на належне грошове забезпечення позивач звернувся з цим позовом до суду, який просить задовольнити.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях у справі. Відповідач вказує, що у спірний період позивач перебував у відрядженні (в оперативному підпорядкуванні) та виконував обов'язки військової служби в іншій військовій частині (іншому прикордонному загоні), відповідно оформлення документів щодо залучення або не залучення позивача до участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, здійснювалося у військовій частині, до якої був відряджений позивач.
Відповідач зазначає, що відповідно до встановленого порядку нарахування додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн, позивачеві в листопаді 2022 року нараховано додаткову винагороду за жовтень 2022 року в розмірі 100000,00 грн (30000,00 грн + 70000,00 грн), в грудні 2022 року за листопад 2022 року в розмірі 100000,00 грн (30000 грн + 70000,00 грн), в січні 2023 року за грудень 2022 року в розмірі 20322,58 грн (20322,58 грн + 30000,00 грн (виплата проведена в грудні 2022 року)), в лютому 2023 року за січень 2023 року в розмірі 30645,16 грн (19354,84 грн + 11290,32 грн). Наведене вказує на помилковість твердження позивача щодо невиплати йому додаткової винагороди за спірний період у належному розмірі.
Відповідач підсумовує, що у межах спірних правовідносин він діяв на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
З огляду на викладене у задоволенні позову просить відмовити повністю.
Також у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд розгляд справи провести за участі представника відповідача.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 19 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 01 липня 2024 року заяву представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення з позовом до суду задоволено; визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду та поновлено його; відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 01 березня 2022 року № 58-ос «Про особовий склад» солдата запасу ОСОБА_1 , який прибув з оперативного військового резерву 1 черги ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 01 березня 2022 року зараховано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, до списку особового складу загону, на всі види забезпечення та призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - водія 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б).
Згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 30 вересня 2022 року № 317-ВВ «Про особовий склад» молодшого сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії - водія першого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип С) направлено у службове відрядження з ділянки НОМЕР_3 прикордонного загону в підпорядкування начальника НОМЕР_4 прикордонного загону для виконання бойових (спеціальних) завдань в межах зони (району) відповідальності угрупування з 30 вересня 2022 року.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 14 січня 2023 року № 18-ВВ «Про особовий склад» молодший сержант ОСОБА_1 , інспектор прикордонної служби 2 категорії - водій першого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип С) прибув з службового відрядження з підпорядкування начальника НОМЕР_4 прикордонного загону з 13 січня 2023 року.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 28 травня 2024 року № 08/1338 сержант запасу ОСОБА_1 в період з 01 жовтня 2022 року по 12 січня 2023 року брав участь заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в ОВУ «Лиман» н.п. Богородичне, н.п. Тетянівка, н.п. Пришиб, н.п. Краматорськ, н.п. Привілля.
Відповідно до особистих карток на грошове забезпечення позивача за 2022 - 2023 роки, долучених позивачем до позовної заяви, а також довідки-розрахунку додаткової винагороди позивача за період з жовтня 2022 року по січень 2023 року, доданої відповідачем до відзиву на позовну заяву, додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, за період з 01 жовтня 2022 року по 12 січня 2023 року виплачувалася позивачу в такі місяці та в таких розмірах:
- у листопаді 2022 року (за жовтень): 30000,00 грн та 70000,00 грн;
- грудні 2022 року (за листопад): 30000,00 грн та 70000,00 грн;
- у січні 2022 року (за грудень): 20322,58 грн та 30000,00 грн (виплату проведено у грудні 2022 року);
- у лютому 2023 року (за січень 2023 року): 19354,84 грн та 11290,32 грн.
Позивач, уважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01 жовтня 2022 року по 12 січня 2023 року, звернувся з цим позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є перевірка дотримання відповідачем норм законодавства під час нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди, встановленої Постановою № 168, за період з 01 жовтня 2022 року по 12 січня 2023 року.
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Щодо клопотання відповідача, яке викладене у відзиві на позовну заяву, про розгляд цієї справи за участю його представника суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої - третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За змістом частин п'ятої - шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд відзначає, що ця адміністративна справа з огляду на предмет спору, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність, обсяг та характер доказів, кількість учасників є справою незначної складності, а тому її розгляд здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження.
Проте суд не вбачає підстав для проведення у цій справі судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення всіх обставин справи. Жодних таких підстав відповідач у відзиві на позовну заяву не повідомляє.
Тому відповідно до пункту 6 частини шостої статті 262 КАС України підстави для розгляду цієї справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відсутні.
По суті спору суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 661 до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Статтею 16 Закону № 661 визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011), дія якого на підставі приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону поширюється на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У пункті 2 статті 9 Закону № 2011 установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 4 статті 9 Закону № 2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 1), який надалі було неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України та діє й на сьогодні.
Також указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (пункт 1).
На виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року видав постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Пунктом 1 цієї постанови визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» до Постанови № 168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці 1 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
У решті зміст пункту 1 Постанови № 168 у частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України на час виникнення спірних правовідносин (з 01 жовтня 2022 року по 12 січня 2023 року), не змінювався.
Адміністрацією Держприкордонслужби України 30 липня 2022 з посиланням на пункт 2-1 Постанови № 168 було видано наказ № 392-/0/81-22-АГ.
Пунктом 2 цього наказу визначено вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100000,00 грн пропорційно часу участі у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі, а саме:
1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
У пункті 4 Наказу № 392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад;
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 5 Наказу № 392-/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).
У довідках, передбачених цих пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджувальні документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).
Адміністрацією Держприкордонслужби України з 01 грудня 2022 року введено в дію наказ від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ, в якому змінено перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, зокрема відряджених, у таких бойових діях або заходах.
У позовній заяві позивач посилається на те, що саме положення Інструкції № 188, а не згаданих вище Наказів №№ 392-/0/81-22-АГ та 628/0/81-22-АГ застосовні до спірних правовідносин відповідно до частини шостої статті 7 КАС України.
Оцінюючи такі твердження позивача, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 розглядав питання застосовності наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ та Інструкції № 188 у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, передбаченої Постановою № 168.
У цій постанові Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб, встановлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації, та підлягають обов'язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України. З огляду на це Верховний Суд констатував недотримання Адміністрацією Держприкордонслужби України вимог законодавства під час видання зазначених наказів.
Водночас Верховний Суд зауважив, що у спірний період (який є подібним до періоду, що розглядається у цій справі) виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби України визначали механізм реалізації Постанови № 168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану.
Також Верховний Суд указав, що ці накази Адміністрації Держприкордонслужби України фактично виконувалися протягом 2022 року органами Держприкордонслужби, зокрема в частині визначення переліку бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.
З огляду на це Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 у справі № 200/193/23 дійшов висновку, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ підлягають застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, передбаченої Постановою № 168, у спірний період.
У постанові від 26 червня 2024 року у справі № 200/216/23 Верховний Суд дещо розширив висновки щодо застосовності цих актів під час визначення порядку і умов виплати спірної додаткової винагороди.
Так, у справі № 200/216/23 Верховний Суд зазначив, що належна реалізація приписів пункту 1 Постанови № 168 спонукала Уряд до «делегування» відповідним органам і їхнім керівникам унормувати умови і підстави виплати певним категоріям військовослужбовців додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн.
Адміністрація Держприкордонслужби України, з огляду на приписи пункту 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (у редакції, яка діяла протягом спірного періоду), а також пункту 2-1 Постанови № 168 зіткнулася з обставинами, які вимагали ухвалити рішення, яке б витікало із завдань та повноважень цього органу та відповідало меті встановлення на час дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу (згідно з пунктом 1 Постанови № 168).
Цим рішенням (у широкому розумінні) стали вказані вище накази від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ, у яких виписані ті умови і порядок, які були спрямовані сприяти практичній реалізації приписів пункту 1 Постанови № 168, аби, з одного боку, ті військовослужбовці, які залучені до виконання бойових завдань/заходів, отримали додаткову винагороду, що теж є однією з умов бойової і мобілізаційної готовності Держприкордонслужби, а з іншого - забезпечити ефективне і цільове використання бюджетних коштів.
Отже, з огляду на наведене Верховний Суд у справі № 200/216/23 уважав, що регламентація умов і порядку виплати додаткової винагороди (про необхідність якої зазначено в пункті 2-1 Постанови № 168) зі сторони Адміністрації Держприкордонслужби України у спосіб видання наказів від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ не може інтерпретуватися як спосіб позбавлення чи обмеження права військовослужбовців Держприкордонслужби на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн.
Щодо застосовності Інструкції № 188, то Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 зазначив, що вона була видана на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», що передбачала виплату військовослужбовцям винагороди в порядку і розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів, за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду. Відповідно з цього Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 дійшов висновку, що Інструкція № 188 визначала порядок та розміри виплати конкретно тієї винагороди, яка була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18, а тому її положення під час визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди, встановленої на період дії воєнного стану Постановою № 168, не можуть бути застосовані.
Отже, помилковими є доводи позивача щодо незастосовності до спірних правовідносин наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ і від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ та необхідності застосування положень Інструкції № 188 під час вирішення порядку та умов виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, тому суд їх відхиляє.
Водночас аналіз наведених вище норм вказує, що військовослужбовцям Держприкордонслужби на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах.
Для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100000,00 грн розмірі їхня безпосередня участь у бойових діях і заходах повинна бути підтверджена документально, про що свідчить зміст наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ.
Документальне підтвердження такої участі здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойовому наказі (бойовому розпорядженні); 2) журналі бойових дій (службово-бойових дій, вахтовому, навігаційно-вахтовому, навігаційному журналі), журналі ведення оперативної обстановки, бойовому донесенні (підсумковому, терміновому, позатерміновому) або постовій відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорті (донесенні) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
З наведеного слідує, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само собою не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168.
Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168, означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними вище документами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 вересня 2024 року у справі № 200/4008/23.
У справі, яка розглядається, позивач з огляду на підстави та предмет заявленого позову вважає, що має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн, в розрахунку на місяць пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01 жовтня 2022 року по 12 січня 2023 року, яка, на його думку, нараховувалася та виплачувалася відповідачем не у повному обсязі.
Оцінюючи такі доводи позивача, суд зазначає таке.
Щодо жовтня 2022 року:
Згідно з рапортом начальника зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип С) НОМЕР_2 прикордонного загону від 31 жовтня 2022 року останній клопотав перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату додаткової винагороди за час виконання завдань в бойових умовах (на час воєнного стану) особовому складу зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип С) НОМЕР_2 прикордонного загону, що залучався до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у розмірі 30000,00 грн на одного військовослужбовця пропорційно кількості діб проходження служби та виконання воєнних (бойових) завдань у жовтні 2022 року, а саме: гідний винагороди 30000,00 грн ОСОБА_1 , період проходження служби: з 01 жовтня по 31 жовтня 2022 року, кількість діб: 31.
Відповідно до рапорту начальника зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип С) НОМЕР_2 прикордонного загону від 31 жовтня 2022 року останній клопотав перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату додаткової винагороди за час виконання завдань в бойових умовах (на час воєнного стану) особовому складу зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип С) НОМЕР_2 прикордонного загону, що залучався до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у розмірі 70000,00 грн на одного військовослужбовця пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій у жовтні 2022 року, а саме: гідний винагороди 70000,00 грн ОСОБА_1 , період проходження служби: з 01 жовтня по 31 жовтня 2022 року, кількість діб: 31.
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 листопада 2022 року № 758-ОС «Про виплату додаткової винагороди» (пункт 1) наказано виплатити військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону додаткову винагороду в розмірі із розрахунку до 30000,00 грн на місяць пропорційно часу проходження служби згідно з додатком 1. Згідно з додатком 1 до цього наказу право на виплату додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн за жовтень 2022 року має ОСОБА_1 .
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09 листопада 2022 року № 772-ОС «Про виплату додаткової винагороди із розрахунку 70000 гривень на місяць» (пункт 1) наказано виплатити додаткову винагороду військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення зазначених заходів в розмірі згідно з додатком 1 із розрахунку 70000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах. Згідно з додатком 1 до цього наказу право на виплату додаткової винагороди в розмірі 63225,81 грн за жовтень 2022 року за період безпосередньої участі з 01 жовтня 2022 року по 28 жовтня 2022 року (28 днів) має ОСОБА_1 .
Відповідно до особистих карток на грошове забезпечення позивача за 2022 - 2023 роки, а також довідки-розрахунку додаткової винагороди позивача за період з жовтня 2022 року по січень 2023 року позивачу виплачено додаткову винагороду у листопаді 2022 року (за жовтень 2022 року) в таких сумах: 30000,00 грн та 70000,00 грн, що разом становить 100000,00 грн.
Отже, наведеними вище доказами підтверджується факт виплати позивачу за жовтень 2022 року додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн, що, своєю чергою, спростовує доводи позивача про те, що така винагорода виплачена йому відповідачем за вказаний місяць у неповному обсязі.
Щодо листопада 2022 року:
Згідно з рапортом начальника зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С) « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 листопада 2022 року останній клопотав перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату додаткової винагороди за час виконання завдань в бойових умовах (на час воєнного стану) особовому складу зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С) « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_1 , що залучався до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у розмірі 30000,00 грн на одного військовослужбовця пропорційно кількості діб проходження служби та виконання воєнних (бойових) завдань у листопаді 2022 року, а саме: гідний винагороди 30000,00 грн ОСОБА_1 , період проходження служби: з 01 листопада по 30 листопада 2022 року, кількість діб: 30.
Відповідно до рапорту начальника зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С) « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 листопада 2022 року останній клопотав перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату додаткової винагороди за час виконання завдань в бойових умовах (на час воєнного стану) особовому складу зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С) « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_1 , що залучався до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у розмірі 70000,00 грн на одного військовослужбовця пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій у листопаді 2022 року, а саме: гідний винагороди 70000,00 грн ОСОБА_1 , період проходження служби: з 01 листопада 2022 по 30 листопада 2022 року, кількість діб: 30.
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 грудня 2022 року № 841-ОС «Про виплату додаткової винагороди» (пункт 3) наказано виплатити військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону додаткову винагороду в розмірі із розрахунку до 30000,00 грн на місяць пропорційно часу проходження служби згідно з додатком 3. Згідно з додатком 3 до цього наказу право на виплату додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн за листопад 2022 року має ОСОБА_1 .
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08 грудня 2022 року № 858-ОС «Про виплату додаткової винагороди із розрахунку 70000 гривень на місяць» (пункт 3) наказано виплатити військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону додаткову винагороду в розмірі із розрахунку до 70000,00 грн на місяць пропорційно часу проходження служби згідно з додатком 3. Згідно з додатком 3 до цього наказу право на виплату додаткової винагороди в розмірі 70000,00 грн за листопад 2022 року за період безпосередньої участі з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року (30 днів) має ОСОБА_1 .
Відповідно до особистих карток на грошове забезпечення позивача за 2022 - 2023 роки, а також довідки-розрахунку додаткової винагороди позивача за період з жовтня 2022 року по січень 2023 року позивачу виплачено додаткову винагороду у грудні 2022 року (за листопад 2022 року) в таких сумах: 30000,00 грн та 70000,00 грн, що разом становить 100000,00 грн.
Отже, наведеними вище доказами підтверджується факт виплати позивачу за листопад 2022 року додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн, що, своєю чергою, спростовує доводи позивача про те, що така винагорода виплачена йому відповідачем за вказаний місяць у неповному обсязі.
Щодо грудня 2022 року:
Згідно з довідкою про військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за грудень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_5 , ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу АДПСУ від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником у такі дні: 03 грудня 2022 року, 04 грудня 2022 року, 06 грудня 2022 року, 13 грудня 2022 року, 17 грудня 2022 року, 22 грудня 2022 року, 23 грудня 2022 року, 25 грудня 2022 року, 31 грудня 2022 року, а також брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, передбачених пунктом 1 наказу АДПСУ від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ, у період здійснення зазначених заходів з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року.
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 грудня 2022 року № 894-ОС «Про виплату додаткової винагороди» (пункт 1) наказано виплатити військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону додаткову винагороду в розмірі із розрахунку до 30000,00 грн на місяць пропорційно часу проходження служби згідно з додатком 1. Згідно з додатком 1 до цього наказу право на виплату додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн за грудень 2022 року має ОСОБА_1 .
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 січня 2023 року № 22-ОС «Про виплату додаткової винагороди із розрахунку 70000 гривень на місяць» (пункт 2) наказано виплатити додаткову винагороду військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення зазначених заходів в розмірі згідно з додатком 2 із розрахунку 70000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах. Згідно з додатком 2 до цього наказу право на виплату додаткової винагороди в розмірі 20322,58 грн за грудень 2022 року за періоди безпосередньої участі 03 грудня 2022 року, 04 грудня 2022 року, 06 грудня 2022 року, 13 грудня 2022 року, 17 грудня 2022 року, 22 грудня 2022 року, 23 грудня 2022 року, 25 грудня 2022 року, 31 грудня 2022 року (9 днів) має ОСОБА_1 .
Відповідно до особистих карток на грошове забезпечення позивача за 2022 - 2023 роки, а також довідки-розрахунку додаткової винагороди позивача за період з жовтня 2022 року по січень 2023 року позивачу виплачено додаткову винагороду за грудень 2022 року в таких сумах: 30000,00 грн (виплачено в грудні 2022 року) та 20322,58 грн (виплачено в січні 2023 року), що разом становить 50322,58 грн.
Отже, наведеними вище доказами підтверджується факт виплати позивачу за грудень 2022 року додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн пропорційно дням його участі у бойових діях або заходах (за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником), а також дням безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій, що, своєю чергою, спростовує доводи позивача про те, що така винагорода виплачена йому відповідачем за вказаний місяць у неповному обсязі.
Щодо січня 2023 року:
Згідно з довідкою про військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за січень 2023 року у складі військової частини НОМЕР_5 , ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу АДПСУ від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником у такі дні: 02 січня 2023 року, 03 січня 2023 року, 06 січня 2023 року, 07 січня 2023 року, 09 січня 2023 року, а також брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, передбачених пунктом 1 наказу АДПСУ від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ, у період здійснення зазначених заходів з 01 січня 2023 року по 11 січня 2023 року.
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06 лютого 2023 року № 126-ОС «Про виплату додаткової винагороди» (пункт 3) наказано виплатити додаткову винагороду військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону із розрахунку до 30000,00 грн на місяць пропорційно часу проходження служби згідно з додатком 3. Згідно з додатком 3 до цього наказу право на виплату додаткової винагороди в розмірі 19354,84 грн за січень 2023 року (20 днів фактичного часу виконання обов'язків військової служби) має ОСОБА_1 .
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13 лютого 2023 року № 149-ОС «Про виплату додаткової винагороди» (пункт 3) наказано виплатити військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону додаткову винагороду в розмірі із розрахунку 70000,00 грн на місяць пропорційно часу проходження служби згідно з додатком 3. Згідно з додатком 3 до цього наказу право на виплату додаткової винагороди в розмірі 11290,32 грн за січень 2023 року за періоди безпосередньої участі 02 січня 2023 року, 03 січня 2023 року, 06 січня 2023 року, 07 січня 2023 року, 09 січня 2023 року (5 днів) має ОСОБА_1 .
Відповідно до особистих карток на грошове забезпечення позивача за 2022 - 2023 роки, а також довідки-розрахунку додаткової винагороди позивача за період з жовтня 2022 року по січень 2023 року позивачу виплачено додаткову винагороду у лютому 2023 року (за січень 2023 року) в таких сумах: 19354,84 грн та 11290,32 грн, що разом становить 30645,16 грн.
Отже, наведеними вище доказами підтверджується факт виплати позивачу за січень 2023 року додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн пропорційно дням його участі у бойових діях або заходах (за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником), а також дням безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій, що, своєю чергою, спростовує доводи позивача про те, що така винагорода виплачена йому відповідачем за вказаний місяць у неповному обсязі.
Підсумовуючи викладене вище, суд доходить висновку про те, що збільшена додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою № 168, у розмірі до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або заходах, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій за періоди з 01 жовтня 2022 року по 12 січня 2023 року виплачена йому відповідачем у повному обсязі відповідно до вимог Постанови № 168 та наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ, від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності відповідача, про яку вказує позивач, а відтак - і порушеного права позивача на отримання спірної винагороди в належному розмірі, що є підставою для відмови в задоволенні заявленого позову повністю.
Доказів протилежного позивачем не надано.
Натомість відповідач детально обґрунтував свої заперечення проти заявленого до нього позову.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.
Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 28 травня 2025 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна