з питань залишення позову без розгляду
29 травня 2025 рокусправа №380/8234/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду за позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Марчук Геннадій Олегович, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач-2, ІНФОРМАЦІЯ_4 ), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-3, в/ч НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач-4, в/ч НОМЕР_1 ), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо незарахування ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 зарахувати ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік як особу, яка є заброньованою;
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо призову ОСОБА_1 з 03.11.2024 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 ;
- ??визнати протиправним та скасувати наказ командира в/ч НОМЕР_3 № 320 від 03.11.2024 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу в/ч НОМЕР_2 ;
???- визнати протиправним та скасувати наказ командира в/ч НОМЕР_1 №374 від 31.12.2024 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 ;
???- зобов'язати в/ч НОМЕР_4 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 .
Ухвалою судді від 30.04.2025 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
Вимоги ухвали позивачем виконано.
Ухвалою від 08.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідачем-4 22.05.2025 (вх. №42552) подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог щодо оскарження наказу від 31.12.2024 №374 з підстав пропуску позивачем місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 31.12.2024 №374, в той час як звернувся до суду з позовними вимогами до в/ч НОМЕР_1 27.04.2025, тобто більше ніж через 3 місяці, коли повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
Представником позивача 26.05.2025 (вх.№ 43289) подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з підстав проходження військової служби у зв'язку із мобілізацією.
Суд, розглянувши клопотання, перевіривши доводи сторін на їх обґрунтування, дійшов таких висновків.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 в справі №380/2355/20.
Суд звертає увагу, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (далі - Указ № 64/2022), затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено військовий стан, строк дії якого в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України і який діє донині.
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України та з моменту виникнення підстави для звернення з позовом і по теперішній час проходить військову службу.
Окрім того, з моменту зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 , представником позивача неодноразово вживалися заходи зібрання доказів та отримання інформації шляхом звернення із адвокатськими запитами до відповідачів.
Викладене в сукупності свідчить про те, що позивач вчиняв юридичні дії з метою захисту своїх прав, окрім того, проходження військової служби під час воєнного стану вимагає від військовослужбовця виконання, насамперед, військового обов'язку та ускладнює будь-яку комунікацію для вирішення спірних питань.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24 сформував такий правовий висновок щодо застосування положень статей 122 та 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна:
"Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
2. Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов' язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
5. Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку».
Верховий Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 звернув увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Підсумовано, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на встановлені фактичні обставини та правову позицію Верховного Суду з питань строку звернення до суду, суд виснує про необґрунтованість клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, тому у задоволенні такої слід відмовити.
Натомість клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, пропущеного у зв'язку з проходженням військової служби у зв'язку з мобилизацією.
Керуючись статтями 122, 183, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, - відмовити повністю.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду у справі №380/8234/25 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 .
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О. П. Хома