про повернення позовної заяви в частині
29 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3049/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправною дію ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в нарахуванні мені сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 (включно) та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати невиплачені мені, ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 (включно) з розрахунку базового місяця - січень 2008 і виплатити їх на мою корить;
- визнати протиправною дію ІНФОРМАЦІЯ_1 при нарахуванні індексації грошового забезпечення мені, ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 17.05.2023 без врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок і виплату індексації грошового забезпечення мені, ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 17.05.2023 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Ухвалою суду від 15.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.
Запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
26.05.2025 до суду від позивача надійшла заява від 20.05.2025 про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій зазначив, що 03.04.2025 звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення. Відповідь на вказану заяву отримав 29.04.2025. Тому вважає, що саме з цієї дати і слід відраховувати строк звернення до суду у цій справі. З урахуванням наведеного вважає, що не пропустив строк звернення до суду.
Відповідно до наказу голови Кіровоградського окружного адміністративного суду, суддя Савонюк М.Я. з 19.05.2025 по 23.05.2025 перебував у щорічній відпусті та не здійснював судочинство.
Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку на звернення до суду в межах аргументів наведених у заяві, суд зазначає наступне.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно із частиною другою цієї статті в цій же редакції, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Згідно з пунктом один глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, запровадження на території України карантину було безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України на строк дії такого карантину.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21 та від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.
Разом із тим, згідно з пунктом один постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, право на звернення до суду військовослужбовців щодо виплати грошового забезпечення відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 18.07.2022) не було обмежене будь-яким строком.
Натомість строк, визначений частиною другою статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній з 19.07.2022), був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
Згідно з матеріалів справи позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 на посаді начальника відділення-заступника начальника відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 до 17.05.2023.
Просить суд зобов'язати відповідача нарахувати невиплачені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 (включно) з розрахунку базового місяця - січень 2008, а також здійснити перерахунок і виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.05.2023 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Таким чином, на момент виключення зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 (17.05.2023) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк.
Згідно матеріалів справи з даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 12.05.2025.
Поряд з цим, оскільки датою виключення позивача зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 та вибуття до нового місця служби є 17.05.2023, строк дії карантину закінчився 30.06.2023, а з позовом звернувся 12.05.2025, тому тримісячний строк звернення до суду ним пропущений.
Водночас суд зазначає, що грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено виплату грошового забезпечення, з яких складових воно складається, як обраховане та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових. Відтак, з дня отримання виплати особа, якій вона здійснюється, вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових грошового забезпечення звернулася до роботодавця із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від роботодавця відповіді на подану нею заяву.
Таким чином, при щомісячному отриманні позивачем грошового забезпечення за весь спірний період, останній повинен був знати про розмір виплаченого йому щомісячно грошового забезпечення.
Разом із тим, позивач лише 03.04.2025 звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 та перерахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.05.2023.
Тобто позивач, з 17.05.2023 протягом тривалого часу не вчиняв жодних дій направлених на отримання інформації щодо видів та розміру складових грошового забезпечення, які йому виплачувались у спірний період, які суд міг би кваліфікувати як поважні причини пропуску строку звернення до суду.
Той факт, що із заявою щодо з'ясування правильності нарахування грошового забезпечення позивач звернувся до відповідача у квітні 2025 року не змінює часу, з якого він повинен був або міг дізнатись про порушення своїх прав.
Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Суд зазначає, що необізнаність позивача про складові грошового забезпечення, які йому виплачувались під час проходження служби та інші суми, які б мали бути нараховані та виплачені йому при звільненні, свідчить лише про його пасивну поведінку та байдужість до власних прав та обов'язків, за наявності об'єктивної можливості дізнатися про складові грошового забезпечення, які йому виплачувались та інші суми при звільненні, їх розмір та підстави виплати або невиплати.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом трьох місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України N 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
В ухвалі від 15.05.2025 суд роз'яснив позивачу про необхідність надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності причин та додати відповідні докази.
Однак, у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не надав жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навів поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які позивач посилається у своїй заяві від 26.05.2025, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, позовну заяву у частині позовних вимог щодо перерахунку і виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 17.05.2023 необхідно повернути позивачу.
Керуючись статтями 123, 169, 241, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині позовних вимог щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 17.05.2023 повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 29 травня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК