29 травня 2025 року справа № 754/1794/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Суть спору:
До Деснянського районного суду м. Києва звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь громадянина України ОСОБА_1 загальну розрахункову суму грошових коштів (пенсії), яка була недоотримана ним на дату подання цієї позовної заяви, 192503,26 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08.02.2024 позовну заяву передано на розгляд Київському окружному адміністративному суду за підсудністю.
04.03.2024 матеріали справи №754/1794/24 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані судді Кушновій А.О. для розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 залишено позовну заяви без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 продовжено процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 для усунення недоліків позовної заяви на 10 (десять) календарних днів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про перехід із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком, починаючи з 31.03.2016 року, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. У зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, органами пенсійного фонду проведено осучаснення пенсій, в результаті чого було зменшено вартість одного року страхового стажу з 1,35% до 1%, що призвело до зменшення розміру пенсії.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, з огляду на те, що останній діяв у відповідно до абз. 2 пункту 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058, згідно якого пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Враховуючи те, що позивачу пенсія призначена у 2016 році, то підстави для застосування коефіцієнту 1, 35 % відсутні.
У запереченнях проти відзиву на позовну заяву, позивач посилався на те, що у відповідача були відсутні правові підстави зменшувати розмір пенсії.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Починаючи з 31.03.2016 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком, згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислено як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
01.10.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII, яким внесено зміни, зокрема до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділ XV Прикінцевих та перехідних положень якого доповнено пунктами 4-3, 4-4 та у частині першій статті 25 друге речення абзацу п'ятого викладено в такій редакції: "За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%".
На підставі вказаного вище Закону, ГУ ПФУ у м. Києві провело осучаснення пенсії позивачу з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки в розмірі 3764, 40 грн. та страхового стажу, один рік його дорівнює 1%.
09.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у м. Києві із заявою про перерахунок пенсії, виходячи з величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
15.05.2020 Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №9738-11523/Ш-02/8-2600/20 було повідомлено, що позивачу проведений автоматичний перерахунок пенсії, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) з урахуванням страхового стажу, один рік якого дорівнює 1%.
Вважаючи дії відповідача, які полягають у перерахуванні пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 % протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
За приписами ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно із п.1 ч.ч.1,4 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України №1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс= (См*Вс)/100%*12, де Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.
11.10.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, яким внесено зміни, зокрема до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділ XV Прикінцевих та перехідних положень якого доповнено пунктами 4-3, 4-4.
Пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Відповідно до п.4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
З 01.01.2018 по 31.12.2018 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 01.01.2018 по 31.12.2018, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 01.01.2017 по 31.12.2017.
За аналізом наведених норм, колегія суддів доходить висновку, що пенсії, призначені відповідно Закону №1058-ІV з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, а середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014-2016 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 01.10.2017 по 31.12.2017.
З матеріалів справи вбачається, що з 31.03.2016 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, у зв'язку з чим вона підлягала перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням п.4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При цьому, нормами п.2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Тобто, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.
Таким чином, Законом №2148-VІІІ з 01.10.2017 визначено новий порядок та умови перерахунку саме раніше призначених пенсій, зокрема із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 29.12.2021 у справі №620/1492/19, від 25.09.2023 у справі №200/10870/20-а, від 25.9.2023 у справі №200/10870/20-а, від 08.04.2024 у справі № 580/6509/23.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що станом на момент здійснення перерахунку пенсії положення ст.25 Закону №1058-ІV встановлено величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%
Крім того, суд зазначає, що положення пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, станом на момент здійснення перерахунку пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% не було визнано неконституційними, а тому у відповідача були відсутні підстави не застосовувати вказані положення при здійсненні перерахунку пенсії.
Доказів того, що у зв'язку із проведенням осучаснення пенсії її розмір зменшився, позивачем надано не було, натомість позивач навів лише самостійно зроблені розрахунки, у зв'язку з чим, суд не вбачає протиправності дій відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог, у зв'язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, відповідач довів правомірність оскаржуваних рішень а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.