29 травня 2025 року № 320/47334/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» (далі також - ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН», позивач) до Київської митниці (далі також - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2023/000347 від 18.04.2023 Київської митниці;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №100100/2023/000058/2 від 18.04.2023 Київської митниці.
Ухвалою суду від 19.12.2023 відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваних рішень з огляду на відсутність у відповідача обґрунтованого сумніву щодо правомірності визначення позивачем митної вартості задекларованого до ввезення на митну територію України товару.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на обґрунтованості прийнятих ним оскаржуваних рішень з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самого рішення про коригування митної вартості товарів, так і дотримання визначеного законом порядку його прийняття.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2023 позивач подав електронну митну декларацію №23UA100100428836U2 (далі - ЄМД №23UA100100428836U2) у режимі оформлення ЕА (без заїзду на митницю).
Відповідач відмовив позивачеві в митному оформленні товару в режимі ЕА та прийняв рішення про необхідність здійснення митного огляду.
18.04.2023 відповідач здійснив огляд імпортованої позивачем партії товару та склав Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №23UA100100428836U2 від 18.04.2023.
Після проведення відповідачем огляду позивач подав електронну митну декларацію №23UA100100429594U3 (далі - ЄМД №23UA100100429594U3) у якій визначив митну вартість імпортованої в контейнері №EGU4401490 партії товару за основним методом - ціною договору.
Заявлена в ЕМД №23UA100100429594U3 митна вартість імпортованої партії товару складає 655 643, 55 гривні та базується на сумі всіх платежів, що підлягали сплаті за ці товари, а саме:
1) суми вартості партії товару, що підлягала сплаті компанії KANDIL GLASS (продавцю) відповідно до умов контракту №181122_KG-YGD від 18.11.2022, в розмірі 15 547,48 долара США (в перерахунку по курсу валюти на день подання декларації 36,5686 гривні за 1 долар США - 568 549,58 гривні);
2) суми вартості послуг з транспортування товару до кордону України (пункт пропуску Орлівка), що підлягала оплаті ТОВ «Фейрлоджікс» (експедитору) за умовами договору про транспортно-експедиторське обслуговування №00305/21 від 04.01.2021, в розмірі 87 093 97,00 гривень.
ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» не здійснює страхування імпортованих ним товарів (вантажів). Про прийняття рішення не здійснювати страхування імпортованих товарів (вантажів) позивач повідомив відповідача листом №31/0323-01 від 31.03.2023, що підтверджується відмітками графи 44 ЕМД №23UA100100429594U3 (код документа 9000).
18.04.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості №100000/2023/000058/2, яким визначив митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом та, як наслідок, збільшив його митну вартість до 961 356, 31 грн.
На підставі вищевказаного рішення відповідач направив позивачеві картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2023/000347 від 18.04.2023, якою відмовив у митному оформленні вказаного товару за ціною договору й рекомендував подати нову митну декларацію з урахуванням вартості товару, яка визначена митним органом у рішенні про коригування митної вартості №100000/2023/000058/2 від 18.04.2023.
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За правилами частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами 1-3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (частина 6 вказаної статті МК України).
Відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Згідно з частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).
Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Щодо визначених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів (графа 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, оформлені у додатковому повідомленні митного органу) підстав його прийняття, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, товар придбаний позивачем у компанії KANDIL GLASS (Арабська Республіка Єгипет) на умовах контракту № 181122_KG-YGD від 18.11.2022.
За умовами контракту компанія KANDIL GLASS взяла на себе зобов'язання поставити товар, а позивач прийняти та оплатити його на умовах визначених цим контрактом.
Згідно з положеннями п. 2.1 Контракту ціна товару встановлюється в доларах США й узгоджуються в проформах інвойсах і є підсумковою для розрахунків за Контрактом.
Ціна товару охоплює вартість тари, пакування, маркування. Продавець може на всій розсуд встановлювати розмір знижки на товар і зі згоди покупця надавати знижки на ціну товару. Знижка вказується у товаросупровідних або комерційних документах. Продавець в Проформа Інвойсах/Інвойсах вказує кінцеву вартість товару до оплати (п. 2.5 Контракту).
Продавець залишає за собою право комерційної таємниці утворення цін, системи знижок та умов придбання Товарів у третіх осіб (п. 2.7 Контракту).
Згідно з умовами п. 5.1 та 5.2 Контракту оплата товару здійснюється в доларах США шляхом банківського переказу на умовах попередньої оплати 30% вартості партії Товару, зазначеної у Проформі Інвойсі перед виробництвом, та 70% вартості після надання драфту (чернетці) коносаменту.
Вартість та умови постачання позивачеві компанією KANDIL GLASS оцінюваного товару узгоджено сторонами у Проформі Інвойс №SAL-QTN-2022-05907 від 10.11.2022, специфікації №7 від 13.03.2023, яка є додатком до Контракту, Інвойсі №ЕХ-02709.
Згідно з Проформою Інвойс №SAL-QTN-2022-05907 від 10.11.2022 компанія KANDIL GLASS взяла на себе зобов'язання поставити позивачеві партію з 15 (п'ятнадцяти) позицій товару на загальну суму 96 986,40 долара США.
19.12.2022 позивач здійснив оплату 30% вартості партії товару в сумі 29 095,92 доларів США.
Згідно з умовами Проформи Інвойс №SAL-QTN-2022-05907 від 10.11.2022 товар поставляється постачальником запакованим в 7 (сім) контейнерів за умовами FOB PORR SAID.
Тобто, постачальник взяв на себе зобов'язання упакувати товар, здійснити його повне маркування та розмістити на борту морського судна в порту SAID (Єгипет). Відповідальність за вантаж переходить до покупця, яким є позивач, після розміщення вантажу продавцем на борту судна. Після завантаження товару на борт судна позивач зобов'язується оплатити основне перевезення вантажу (морський фрахт). До завантаження вантажу на борт судна всі витрати зі зберігання, завантаження, маркування товару тощо покладаються на постачальника - компанію KANDIL GLASS.
13.03.2023 постачальник надав позивачеві інвойс № ЕХ-02709 яким внесені зміни щодо кількості товару та визначено, що остаточна ціна даної партії товару складає 97 259,81 доларів США (з урахуванням доставки в загальній сумі 6 401,18 долара США).
28.03.2023 позивач здійснив оплату 70% вартості партії товару в сумі 68 163,89 доларів США.
Отже, загальна сума коштів сплачених позивачем компанії KANDIL GLASS за умовами контракту 19.12.2022 та 28.03.2023 складає (29 095,92 + 68 163,89) 97 259,81 доларів США й відповідає ціні визначеній постачальником в інвойсі №ЕХ-02709 від 13.03.2023.
Вміст кожного окремого контейнера узгоджений сторонами в специфікаціях до контракту, які є невід'ємною частиною (доповненням) до нього.
Оцінюваний товар постачався компанією KANDIL GLASS в контейнері №SEGU4401490, згідно з умовами специфікації №7 від 13.03.2023.
Специфікацією №7 від 13.03.2023 сторони узгодили, що в контейнері №SEGU4401490 постачальник поставить позивачеві 3 (три) позиції з визначених в інвойсі №ЕХ-02709 від 13.03.2023 товарів на загальну суму 15 547,48 доларів США, з урахуванням вартості доставки в розмірі 1007,61 доларів США, а саме:
1. Чашки моделі ECOMOM-P-G-ROY-0230-PLN-F-K у кількості 32 040 штук, вартістю 0,22 долара США за одиницю, на загальну суму 7 048,80 доларів США;
2. Набір стаканів моделі ECOMOT-P-G-CYL-0265-PLN-F-K у кількості 4032 комплектів, вартістю 0,846 долара США за комплект, на загальну суму 3 411,07 долара США;
3. Набір рюмок ECOMOM-P-G-SHT-0045-CLN-F-K у кількості 12000 комплектів, вартістю 0,34 долара США за комплект, на загальну суму 4080,00 долара США.
Своєю чергою в інвойсі №ЕХ-02709 від 13.03.2023 вартість товару постачальник визначив виходячи з вартості однієї упаковки /ящика товару. Зокрема, згідно з інвойсом:
- вартість однієї упаковки чашок моделі ECOMOM-P-G-ROY-0230-PLN-F-K, яка вміщає в себе 24 одиниці товару, складає 5,28 доларів США, а отже відповідає визначеній в специфікації №7 від 13.03.2023 вартості однієї одиниці товару в розмірі 0,22 доларів США (5,28:24);
- вартість однієї упаковки наборів стаканів моделі ECOMOT-P-G-CYL-0265-PLN-F- К, яка вміщає в себе 48 одиниць товару, складає 6,768 доларів США, а отже відповідає визначеній в специфікації №7 від 13.03.2023 вартості одного комплекту товару 0,846 доларів США (6,768:48*6);
- вартість однієї упаковки наборів рюмок ECOMOM-P-G-SHT-0045-CLN-F-K, яка вміщає в себе 48 одиниць товару, складає 4,08 долари США, а отже відповідає визначеній в специфікації №7 від 13.03.2023 вартості одного комплекту товару 0,34 доларів США (4,08:48*4).
Прайс-лист виробника товару б/н від 01.12.2022 містить ті ж самі відомості про вартість однієї упаковки оцінюваного товару, що й інвойс №ЕХ-02709 від 13.03.2023.
Відвантаження вищевказаного товару в контейнер №SEGU4401490 засвідчується пакувальним листом №МАТ-ЗФС-2023-00728.
Так, пакувальним листом №МАТ-ЗФС-2023-00728 підтверджується, що постачальник загрузив у контейнер №SEGU4401490 3 (три) позиції з визначених в інвойсі №ЕХ-02709 від 13.03.2023 товарів, а саме:
1. всі 1335 ящиків чашок моделі ECOMOM-P-G-ROY-0230-PLN-F-K. В кожному ящику 24 одинці товару, отже загальна кількість товару складає 32040 одиниць (1335 ящиків*24 штуки) й відповідає кількості визначеній в інвойсі №ЕХ-02709 від 13.03.2023 та специфікації№7 від 13.03.2023.
2. всі 1000 ящиків Набір рюмок ECOMOM-P-G-SHT-0045-CLN-F-K. Один комплект наборів рюмок моделі ECOMOM-P-G-SHT-0045-CLN-F-K складається з 4 одиниці. В кожному ящику 48 одиниць товару, отже загальна кількість цих наборів рюмок складає 12000 комплектів (1000*48:4) й відповідає кількості визначеній в інвойсі №ЕХ-02709 від 13.03.2023 та специфікації №7 від 13.03.2023.
3. 504 з 867 ящиків наборів стаканів моделі ECOMOT-P-G-CYL-0265-PLN-F-K. Один комплект наборів стаканів моделі ECOMOT-P-G-CYL-0265-PLN-F-K складає 6 одиниць. В кожному ящику 48 одиниць товару, отже загальна кількість цих наборів стаканів складає 4032 комплектів (504*48:6) й відповідає кількості визначеній в інвойсі №ЕХ-02709 від 13.03.2023 та специфікації №7 від 13.03.2023.
Митною декларацію країни відправлення №700334834155641 від 09.03.2023 підтверджується здійснення постачальником експорту всіх визначених в інвойсі №ЕХ-02709 від 13.03.2023 товарів, зокрема засвідчено відвантаження 15874 упаковок (ящиків) зі стаканами та іншими бокалами для пиття, загальною вагою 157,500 кг на загальну суму 97 259,81 доларів США.
Відвантаження постачальником визначених у інвойсі №ЕХ-02709 від 13.03.2023 товарів у кількості 15874 упаковок (ящиків) загальною вагою 157, 500 кг підтверджується також й відомостями сертифікату про переміщення товару №А1540196.
Вказаними документами підтверджується, що вартість імпортованого позивачем товару відповідає вартості, що визначена постачальником у інвойсі та прайс-листі й задекларована ним при здійсненні експорту з країни відправлення.
На підтвердження другої складової вартості товару - суми, що підлягала оплаті за послуги з організації перевезення вантажу ТОВ «Фейрлоджікс», позивач додав до ЕМД №23UA100100429594U3:
- коносамент ALU8245 від 19.03.23 (в графі 44 ЕМД код 0705);
- накладну на міжнародне перевезення вантажу CMR б/н від 04.04.23 (в графі 44 ЕМД код 0730);
- договір про транспортно-експедиторське обслуговування №00305/21 від 04.01.2021 (в графі 44 ЕМД код т4301);
- заявку на транспортно-експедиторські послуги №20818 від 06.03.2023 (в графі 44 ЕМД код 9000);
- рахунок на оплату №832 від 07.04.23 (в графі 44 ЕМД код 3004);
- рахунок на оплату №818 від 05.04.23 (в графі 44 ЕМД код 3004);
- довідку про транспортні витрати №0168 від 07.0.23 (в графі 44 ЕМД код 3007).
Перевезення товару з пункту відправлення (Порт Саїд, Єгипет) транзитом (Констанца, Румунія) до пункту призначення (Київська обл. с. Білогородка) через митний кордон України (пункт пропуску Орлівка), здійснювалось ТОВ «Фейрлоджікс» відповідно до умов договору про транспортно-експедиторське обслуговування №00305/21 від 04.01.2021.
Відповідно до умов договору про транспортно-експедиторське обслуговування №00305/21 від 04.01.2021 (надалі - договір №00305/21 від 04.01.2021) позивач є клієнтом й доручає, а ТОВ «Фейрлоджікс» експедитором й зобов'язується організувати за рахунок позивача транспортно- експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України й в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно- експедиторські послуги.
Під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, строк перевезення або виконання послуг, а також інша необхідна інформація, що стосується організації ТЕО, вартість послуг, та курси оплат в грн. Заявка подається за 1 тиждень до початку завантаження і готовності вантажу до перевезення (п. 1.3 договору №00305/21 від 04.01.2021).
В підпункті 2.1.1 пункту 2.1 договору №00305/21 від 04.01.2021 сторони узгодили, що при необхідності для виконання своїх зобов'язань за договором, Експедитор зобов'язаний укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, зокрема, з автомобільними перевізниками.
06.03.2023 позивач сформував та надано ТОВ «Фейрлоджікс» заявку №20818 на здійснення транспортно-експедиторське обслуговування з перевезення вантажу в 7 контейнерах типу 40НС з пункту відправлення (Порт Саїд, Єгипет) транзитом (Констанца, Румунія) до пункту призначення (Київська обл. с. Білогородка).
До узгодженого заявкою №20818 від 06.03.2023 комплексу робіт з транспортно- експедиторського обслуговування входить: оплата фрахту Порт Саїд-Констанца; оплата навантажувально-розвантажувальних робіт в порту призначення; внутрішньо портове експедирування, баржа; автодоставка Константа - Білогородка.
Загальна вартість узгоджених заявкою №20818 від 06.03.2023 послуг складає 32 211,62 долара США по курсу НБУ на день виставлення рахунку (13 171,62 долара США вартість фрахту та 19 040,00 доларів США вартість баржи+авто+НРР+ТЄО).
Морське переведення оцінюваного товару з Порту Саїд (Єгипет) до порту Констанца (Румунія) здійснювалось ТОВ «Фейрлоджікс», що підтверджується коносаментом ALU8245 від 19.03.2023, який містить відомості про назву на номер кожного контейнера, кількість пакування (ящиків) з товаром в кожному контейнері та загальну масу товарів в кожному контейнері. Зокрема, коносаментом ALU8245 від 19.03.2023 підтверджується здійснення ТОВ «Фейрлоджікс» перевезення в контейнері №SEGU4401490 вантажу з 2839 ящиків, загальною масою 22410 кг. Отже, відомості коносамента ALU8245 про кількість та масу вантажу в контейнері №SEGU4401490 відповідають відомостям пакувального листа №МАТ-ЗФС-2023-00728 та специфікації №7 від 13.03.2023 й не містять розбіжностей.
З метою надання позивачу визначених у заявці №20818 від 06.03.2023 послуг з автомобільного перевезення вантажу ТОВ «Фейрлоджікс» залучено ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО».
Здійснення ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» на замовлення ТОВ «Фейрлоджікс» автомобільного перевезення контейнера №SEGU4401490 з морського порту в місті Констанца (Румунія) до пункту призначення - села Білогородка в Київській області (Україна) підтверджується міжнародною автомобільною накладною (CMR) б/н від 04.04.2023.
05.04.2023 ТОВ «Фейрлоджікс» надано позивачеві рахунок №818 від 05.04.2023 на оплату транспортних послуг з перевезення вантажів в контейнерах 7x40 №CMAU8963871, №SEGU4401490, №CMAU6821815, №CMAU7699492, №TCNU6652172, №TCKU6211125, №TCKU6360601 за межами державного кордону України (фрахт порт Саїд, Єгипет - Констанці, Румунія) в загальному розмірі 481 667, 69 грн.
07.04.2023 ТОВ «Фейрлоджікс» надано позивачеві рахунок №832 від 07.04.2023 на оплату транспортних:
1) автотранспортних послуг з перевезення вантажів в контейнерах 7x40 №CMAU8963871, №SEGU4401490, №CMAU6821815, №CMAU7699492, №TCNU6652172, №TCKU6211125, №TCKU6360601 в міжнародному сполученні за маршрутом: Констанца (Румунія) - пункт пропуску Орлівка (Державний митний кордон України) в загальному розмірі 127 990, 10 грн;
2) автотранспортних послуг з перевезення вантажів в контейнерах 7x40 №CMAU8963871, №SEGU4401490, №CMAU6821815, №CMAU7699492, №TCNU6652172, №TCKU6211125, №TCKU6360601 в міжнародному сполученні за маршрутом: пункт пропуску Орлівка (Державний митний кордон України) - село Білогородка, Київська область (Україна) в загальному розмірі 563 156, 44 грн;
3) винагороди експедитора на території України в розмірі 4 266, 33 грн.
З відомостей рахунку №818 від 05.04.2023 та рахунку №832 від 07.04.2023 слідує, що загальна вартість наданих ТОВ «Фейрлоджікс» послуг з транспортно-експедиторського обслуговування з перевезення до митного кордону України всіх визначених в інвойсі №ЕХ-02709 від 13.03.2023 товарів, що перевозились в контейнерах 7x40 №CMAU8963 871, №SEGU4401490, №CMAU6821815, №CMAU7699492, №TCNU6652172, №TCKU6211125, №TCKU6360601, складає 609 657,79 (481 667,69+127 990,10) грн.
Оскільки в рахунках на оплату №818 від 05.04.2023 та №832 від 07.04.2023 визначено загальну вартість перевезення всіх 7 контейнерів з товарами за інвойсом №ЕХ-02709 від 13.03.2023, для пред'явлення позивачем в митні органи та підтвердження вартості вантажу в кожному контейнері окремо ТОВ «Фейрлоджікс» видано довідку про транспортні витрати №0168 від 07.04.2023, якою підтверджується, що транспортні витрати з перевезення вантажу в контейнерах 7х40НС згідно коносамента ALU8245 від 19.03.2023, маршрут Порт Саїд, Єгипет - Констанца, Румунія - Орлівка, кордон України, включаючи ВРР, склали:
87 093,97 грн. в контейнері №CMAU8963871;
87 093,97 грн. в контейнері №SEGU4401490;
87 093,97 грн. в контейнері №CMAU6821815;
87 093,97 грн. в контейнері №CMAU7699492;
87 093,97 грн. в контейнері №TCNU6652172;
87 093,97 грн. в контейнері №TCKU6211125;
87 093,97 грн. в контейнері №TCKU6360601.
Сума вартості послуг з перевезення кожного з 7 контейнерів з товарами, що визначена ТОВ «Фейрлоджікс» у довідці про транспортні витрати №0168 від 07.04.2023, складає 609 657,79 (87 093,97+87 093,97+87 093,97+87 093,97+87 093,97+87 093,97+87 093,97) грн, а отже відповідає відомостям рахунків на оплату №818 від 05.04.2023 та №832.
Таким чином, вартість послуг з організації ТОВ «Фейрлоджікс» транспортного перевезення до митної території України товару поставленого компанією KANDIL GLASS згідно зі специфікацією №7 від 13.03.2023 в контейнері №SEGU4401490 до митної території України достеменно підтверджується довідкою про транспортні витрати №0168 від 07.04.2023 й складає 87 093,97 грн.
Вищевказані документи не містять розбіжностей і, на думку суду, підтверджують правильність визначення позивачем другої складової митної вартості оцінюваного товару - вартість перевезення вантажу за межами державного кордону України в розмірі 87 093, 97 грн.
Отже, наведеними вище письмовими доказами підтверджується правильність визначення позивачем митної вартості імпортованих товарів за основним методом - ціною договору.
За таких підстав та враховуючи, що будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржуване рішення не містить, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду узгоджується із обов'язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у його постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15 (№К/9901/35148/18).
Судом встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.
Більше того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.
Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.
Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом з митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.
Судом відхиляються посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
У рішенні про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити наступне.
Позивачем було подано до суду клопотання про стягнення на його користь з відповідача понесені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 31 000, 00 грн.
Так, до позовної заяви було додано договір про надання правової допомоги, додаткової угоди, платіжного доручення, які підтверджують сплату позивачем 31 000, 00 грн за послуги з правничої допомоги, надані йому під час розгляду даної справи.
Відповідно до вимог статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Виходячи з системного тлумачення наведеного правового положення вбачається, що судовими витратами є виключно ті витрати сторони, які безпосередньо пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до статі 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Беручи до уваги наведене вбачається наявність підстав для стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 31 000, 00 грн.
Разом з тим, позивачем було додано до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору на загальну суму 5 368, 00 грн.
Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 31 000, 00 грн (витрати на професійну правничу допомогу) та 5 368, 00 грн (судовий збір), що сукупно становить 36 368, 00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» (04112, місто Київ, вулиця Дорогожицька, будинок 1; код ЄДРПОУ 37502437) до Київської митниці (03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8А; код ЄДРПОУ ВП 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2023/000347 від 18.04.2023 Київської митниці.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №100100/2023/000058/2 від 18.04.2023 Київської митниці.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» понесені останнім судові витрати у розмірі 36 368, 00 грн (тридцять шість тисяч триста шістдесят вісім гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.