29 травня 2025 року № 320/32642/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж», про визнання протиправним та скасування висновку, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із позовом до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку від 12.09.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-03-000085-a.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж».
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуваний висновок прийнятий ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.05.2023 в електронній системі закупівель Prozzoro (ЕСЗ) ДП «НАЕК «Енергоатом» розмістило оголошення про проведення Закупівлі. Очікувана вартість закупівлі - 21 542 500,00 грн без ПДВ, кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 11.05.2023, критерії вибору переможця - ціна. Цього ж дня в ЕСЗ опублікована тендерна документація з додатками на Закупівлю, до якої 05.05.2023 були внесені зміни.
11.05.2023 тендерну пропозицію для участі у цій закупівлі подав один учасник - ТОВ «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж».
18.05.2023 Замовник визначив ТОВ «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж», пропозиція якого є найбільш економічно вигідною з ціною 20 970 200,00 грн (без ПДВ), переможцем Закупівлі.
19.06.2023 Замовник опублікував повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з ТОВ «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж».
25.06.2023 між Замовником і ТОВ «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» укладено договір № 20-129-01-23-02773 про виконання будівельних робіт за предметом Закупівлі.
18.08.2023 відповідач опублікував в ЕСЗ наказ № 249 про початок моніторингу процедури Закупівлі.
28.08.2023 відповідач опублікував в ЕСЗ запит на отримання пояснень та документів від позивача по цій Закупівлі.
31.08.2023 позивач опублікував в ЕСЗ пояснення на цей запит відповідача, до яких додані документи на 88 аркушах.
Цього ж дня позивач і ТОВ «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» уклали додаткову угоду № 1 до Договору, згідно з якою ціна договору становить 20 979 192,50 грн, крім того ПДВ - 4 194 03 8, 49 грн. Загальна сума Договору становить 25 164 230,99 грн з ПДВ
12.09.2023 в системі ЕСЗ опубліковано висновок головного державного аудитора ОСОБА_1 .
У п. 1 розділу II «Констатуюча частина» Висновку зазначено, що у складі тендерної пропозиції Товариства відсутні документ (-и) (видаткова накладна, акт приймання-передачі або інший документ, який підтверджує надання учасником послуг належної якості та у визначений договором строк; документ, який підтверджує повне виконання учасником договору (-ів), зазначеного (-их) у довідці, а саме, договору від 24.06.2019 №355Ш-19 (з урахуванням додаткових угод) та договору від 24.02.2022 №4 15-22/46-122-13-22-11849, що не відповідає вимогам п. 1.1 ч. II (А) розділу III Тендерної документації.
Сканкопію договору від 24.06.2019 №355Ш-19 ТОВ «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» надало не у повному обсязі, оскільки Додаток 2а (договірна ціна на ПНР з додатками), що є невід'ємною частиною договору, відсутній, чим не дотримано вимог п. 1.1 частини II (А) розділу ІІІ ТД.
Отже, надавши на підтвердження кваліфікаційного критерію інформацію щодо двох виконаних аналогічних договорів, ТОВ «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» не підтвердило їх повне виконання в спосіб, визначений Замовником у ТД. Поряд з цим, Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж», як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, зокрема, наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів, установленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі», визначив його переможцем та уклав з ним договір, чим порушив вимоги п. 1 ч. 1 ст. 31 цього Закону.
Згідно з п. 3 розділу II «Констатуюча частина» Висновку відповідач зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за Договором та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення Висновку оприлюднити через ЕСЗ інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
За змістом статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», проводять закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Постанова № 1178, Особливості).
Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель (пункт 31 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Відповідно до пункту 28 Постанови № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Постанови № 1178.
У тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема, інформація про один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі».
Законом України «Про публічні закупівлі» не визначено чіткого переліку документів, які повинен вимагати Замовник від учасників процедури закупівлі, а отже обов'язок надання того чи іншого документу учасниками процедури закупівлі (в тому числі й в частині складання відповідних документів та відображення інформації в них) установлюється Замовником самостійно.
Слід зазначити, що замовник на стадії розроблення та затвердження тендерної документації не обмежений у своєму праві стосовно зазначення у тендерній документації усіх необхідних на його погляд умов, що дадуть змогу максимально ефективно оцінити подані учасниками тендерні пропозиції щодо їх відповідності предмету закупівлі.
Закон України «Про публічні закупівлі» не наділяє учасників процедури закупівлі таким правом, як на власний розсуд трактувати умови тендерної документації в частині вибіркового виконання окремих пунктів (положень, умов тощо) тендерної документації або визначати на власний розсуд обсяги інформації (форму документів), яку вони подаватимуть у складі тендерної пропозиції на підтвердження відповідності умовам тендерної документації.
Відповідно до пункту 1.1 частини ІІ (А) розділу ІІІ Тендерної документації учасник у складі тендерної пропозиції надає довідку за формою, наведеною у додатку 6 до тендерної документації, про наявність документального підтвердженого досвіду. Також на підтвердження інформації, зазначеної у довідці, учасник надає, зокрема, договір(-и) з усіма додатками, на який (-і) є посилання у довідці та документ(-и), який(-і) підтверджує(-ють) повне виконання учасником договору(-ів), зазначеного(-их) у довідці (видаткова накладна, або акт приймання-передачі, або інший документ, який підтверджує учасником надання послуг належної якості та у визначений договором строк) та лист-відгук (-и) від кінцевого споживача (-ів), в якому повинна бути зазначена інформація щодо повного найменування послуги з деталізацією, яка дозволяє підтвердити те, що робота(-и), яка(-і) виконувалися є аналогічною (-ими) відповідно до абз. 2 пп. 1.1 п. 1 Частини ІІ А, Розділу ІІІ тендерної документації, надана своєчасно та в повному обсязі, належної якості та в строки відповідно до умов договору (-ів), зазначеного (- их) у довідці.
Отже, позивач, як замовник, встановив вимогу щодо надання щонайменше двох документів, що підтверджує(-ють) повне виконання учасником договору(-ів).
На виконання зазначених вимог учасник ТОВ «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» у складі своєї тендерної пропозиції надало довідку про досвід виконання аналогічних договорів від 08.05.2023 №05/2, а також, зокрема, не у повному обсязі (без «Додатку 2а - Договірна ціна на ПНР з додатками») скан-копію договору від 24.06.2019 №355Ш-19 та лист-відгук ВП ЮУАЕС від 16.07.2020 №29/11496.
Проте іншого(-і) документа(-ів) (видаткова накладна або акт приймання-передачі, або інший документ, який підтверджує учасником надання послуг належної якості та у визначений договором строк), який (-і) підтверджує (-ють) повне виконання учасником договору (-ів), зазначеного (-их) у довідці, а саме, договору від 24.06.2019 №355Ш-19 (з урахуванням додаткових угод) на суму 47 415 668,18 грн з ПДВ у складі тендерної пропозиції ТОВ «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» відсутні.
Слід зазначити, що відповідно до статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник здійснює розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації.
Крім того, позивач в позовній заяві не заперечує факту відсутності у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» договору від 24.06.2019 №355Ш-19 у повному обсязі та документу, який(-і) підтверджує(-ють) повне виконання учасником договору(-ів), зазначеного(-их) у довідці, як того вимагав замовник в тендерній документації.
Згідно із абзацом 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому статтю 16 Закону.
Однак на порушення вимог абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» позивач не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж».
З огляду на викладене, Держаудитслужба правомірно визначила підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж», як таку, що не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, зокрема, наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів, установленим статтею 16 цього Закону України «Про публічні закупівлі», визначив його переможцем та уклав з ним Договір.
Не відхиливши тендерну пропозицію ТОВ «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» позивач не дотримався основних принципів визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», за яким здійснюються закупівлі: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Щодо доводів позивача в частині відсутності у Держаудитслужби повноважень, непропорційності та необґрунтованості застосованого заходу та нечіткості визначеного способу усунення порушень, суд зазначає таке.
Відповідач в оскаржуваному висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за Договором та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Зважаючи на структуру та зміст Закону України «Про публічні закупівлі» і Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552, саме замовник публічної закупівлі може визначати, як саме він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
З приписів Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що на відповідача покладено обов'язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору та протягом п'яти робочих днів із дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору спрямований на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі всіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону України «Про публічні закупівлі» повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається згідно з нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п'ятою статті 203 цього Кодексу.
Отже, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.
Аналогічні висновки були також висловлені Верховним Судом у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі № 200/10092/20, від 24 січня 2023 року у справі № 280/8475/20, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21.
З огляду на викладене, суд вважає, що правові підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку Державної аудиторської служби України за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі за номером UA-2023-05-03-000085-a відсутні.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; код ЄДРПОУ 24584661) до Державної аудиторської служби України (04070, місто Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 4; код ЄДРПОУ 40165856), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» (34400, Рівненська область, місто Вараш, Промзона; код ЄДРПОУ 22555520), про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.