29 травня 2025 року Київ справа №320/30676/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод «Алюмаш» до Антимонопольного комітету України, третя особа - Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія «Акціонерного товариства «Українська залізниця», про визнання протиправним та скасування рішення, -
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного Акціонерного товариства «Дніпровський завод «Алюмаш» (далі також - ПрАТ «Дніпровський завод «Алюмаш», скаржник, позивач) до Антимонопольного комітету України (далі також - АМКУ, відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі також - Колегія) №4845-р/пк-пз від 17.04.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія «Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі також - третя особа, замовник).
Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю висновків відповідача про відсутність порушень під час здійснення процедур закупівлі, які були вказані у поданій на розгляд відповідача скарзі, за наслідком розгляду якої було прийняте оскаржуване рішення.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Позивачем подано відповідь на відзив відповідача, який зводиться до незгоди з аргументами відповідача, наведеними у відзиві. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Крім того, позивачем подано додаткові пояснення по справі, де звернув увагу суду на тендерній документації публічних закупівель, які проводить третя особа після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.
Третьою особою - Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» подано пояснення по справі, де просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2023 третьою особою в електронній системі публічних закупівлі «Prozorro» оголосила закупівлю із предметом «ДК 021:2015 - 34630000-2 Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (вікна, проєми, пластини, карнізи, налічники вагонів ЦМО)», ідентифікатор закупівлі UA-2023-03-31-006164-а.
Процедуру закупівлі визначено здійснювати відповідно до тендерної документації, затвердженої рішенням уповноваженої особи філії «Пасажирська компанія» AT «Укрзалізниця» від 31.03.2023 (далі - Тендерна документація), Закону України «Про публічні закупівлі» (далі також - Закон), постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості) та інших нормативно-правових актів, передбачених Тендерною документацією.
Відповідно до умов Тендерної документації, предметом Закупівлі є товари, а саме вікна, проєми, пластини, карнізи, налічники вагонів ЦМО (повний перелік визначено у Додатку 1 до Тендерної документації). При цьому, подання тендерної пропозиції за лотами (тобто, поділ предмету Закупівлі на окремі лоти) не передбачався (п. 4.2 Тендерної документації).
05.04.2023 позивач звернувся до Антимонопольного комітету України зі скаргою на неправомірні та дискримінаційні вимоги, що містяться в тендерній документації.
17.04.2023 Постійно діючою адміністративною колегією АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель прийнято рішення № 4845-р/пк-пз, яким відмовлено позивачу у задоволенні скарги
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 52, 56 Особливостей, оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частин 15, 16 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення за результатами розгляду скарг приймаються на засіданні Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою.
Згідно з частиною 18 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Відповідно до частини 21 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб'єкту оскарження та замовнику.
Відповідно до частин 3, 4 статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Як зазначав позивач у поданій скарзі, суть допущених замовником порушень у Тендерній документації, що призвели до дискримінації учасників полягають у тому, що замовник свідомо не скористався наданою законом можливістю розділити предмет закупівлі (до якого входять різні за характеристиками товари) на окремі лоти. З таких дій замовника вбачається очевидне створення умов, за яких переможцем закупівлі може визнатися лише одне конкретне підприємство.
Пункт 39 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає лот, як частину предмету закупівлі: частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.04.2020 № 708 Про затвердження Порядку визначення предмету закупівлі (далі - Наказ № 708) передбачає правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
При цьому, Єдиний закупівельний словник (основний та додатковий) не визначає, що вікна, проєми, пластини, карнізи, налічники вагонів ЦМО, які визначені Замовником єдиним предметом закупівлі, входять до обраного замовником CPV коду 34630000-2 та можуть вважатися єдиним предметом Закупівлі.
Тобто, «вікна, проєми, пластини, карнізи, налічники вагонів ЦМО» мають бути окремими частинами предмету закупівлі та їх закупівля має відбуватися за окремими лотами, а не в рамках єдиного предмету закупівлі, як визначив замовник у Тендерній документації.
Через наведені умови Тендерної документації, які суперечать основоположним принципам здійснення публічних закупівель та законодавству про публічні закупівлі в цілому позивач фактично був позбавлений можливості взяти участь у закупівлі, що є очевидним обмеженням конкуренції та дискримінацією його, як учасника закупівлі.
Більше того, такі умови Тендерної документації, які обмежують конкуренцію та створюють умови дискримінації учасників йдуть всупереч положенням статті 42 Конституції України, яка визначає, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.
З огляду на вищевикладене, очевидно, що висновок відповідача про відсутність підстав для задоволення вимог скарги є невірним.
Крім того, при вирішенні даної справи суд враховує, що після винесення відповідачем оскаржуваного рішення, третьою особою було оголошено про проведення двох публічних закупівель вікон, розділивши предмети цих закупівель на окремі лоти (виокремлено в окремі лоти вікна та комплектуючі до них)
1) Публічна закупівля вікон зовнішнього кріплення до вагонів типу ЦМО (ідентифікатор: UA-2023-06-16-010395-а).
2) Публічна закупівля вікон зовнішнього кріплення до вагонів типу ЦМК (ідентифікатор: UA-2023-08-15-015091-а).
При цьому, переможцем у вищеописаних публічних закупівлях визнано позивача.
Тобто, поділ третьою особою предмета даних публічних закупівель на окремі лоти є дотриманням норм та положень щодо недискримінаційності учасників, не обмежує конкуренцію та дозволяє брати участь у закупівлях компаніям, які можуть запропонувати дійсно якісний товар за економічно вигідною ціною.
Відповідно, заперечення, подані третьою особою, які були безпідставно прийняті до уваги відповідачем під час розгляду скарги та прийняття оскаржуваного рішення по суті спростовані третьою особою шляхом оголошення та проведення публічних закупівель із належним поділом їх предметів на окремі лоти, як того вимагав позивач.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 4845-р/пк-пз від 17.04.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита В. Липківського, буд. 45; код ЄДРПОУ 00032767) на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод «Алюмаш» (49021, м. Дніпро, вул. Берегова, буд. 139; код ЄДРПОУ 19151204) понесені останнім судові витрати у розмірі 2 684, 00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.