про повернення позовної заяви
28 травня 2025 року м. Київ № 320/1912/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо виплати щорічної одноразової допомоги до Дня Незалежності України у розмірі, встановленої ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2023 рік,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України, як інваліду війни за 2024 рік відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеною частиною 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Вищезазначений процесуальний документ направлено засобами поштового зв'язку на адресу позивача, яка зазначена в позовній заяві, та отримана позивачем 12 березня 2025 року особисто.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Станом на 28 травня 2025 року, тобто з урахуванням строку поштового обігу, витребуваних судом документів на усунення недоліків позовної заяви, у тому числі клопотань про продовження строку для усунення недоліків адміністративного позову від позивача на адресу суду не надходило.
У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Отже, суд звертає увагу на тривалу відсутність інтересу з боку позивача про рух позовної заяви, що свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Суд зауважує, що відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
В контексті викладеного, враховуючи те, що позивачем не виконані вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Суд зазначає, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241-243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 28 травня 2025 року.
Суддя Кочанова П.В.