Рішення від 28.05.2025 по справі 320/5923/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року справа №320/5923/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крейда» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Крейда» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.08.2019 № 0022401414 та № 0022391414.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним не було допущено порушень податкового законодавства, а господарські операції з контрагентами, які вказані в акті перевірки від 01.02.2019 року №566/10-36-14-14/35772705, мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках.

Позивач стверджує, що при укладенні господарських договорів із контрагентами, які вказані в акті перевірки, досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідали економічному змісту господарських операцій та чинному законодавству України.

Також, позивач звертає увагу на те, що його контрагенти на момент відображення у податковому обліку здійснених операцій були зареєстрованими в якості юридичних осіб та платниками податку на додану вартість, а правочини, вчинені із ними, не є нікчемними і не були визнані недійсними в судовому порядку.

При цьому, позивач зауважив, що невиконання контрагентами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

До того ж, позивач зазначає, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження фіктивності (безтоварності) договорів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕЙДА" та його контрагентами, та з цих підстав вважає, що оскаржувані рішення контролюючого органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Відповідач наголошує, що при проведенні перевірки та оформленні її результатів діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкові повідомлення-рішення є законними.

Звертав увагу суду, що в ході перевірки були виявлені обставини, які дають підстави вважати, що господарські операції позивача з контрагентами вчинено виключно з мотивів мінімізації податкових зобов'язань та без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про безтоварність проведених фінансово-господарських операцій та про їх лише документальний характер, який суперечить нормам цивільного, податкового законодавства України.

З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що ним правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 7 серпня 2024 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, враховуючи факт наявності таких, що набрали законної сили вироків суду, які встановлюють певні обставини, які мають безпосереднє до окремих контрагентів позивача за спірними господарськими операціями, та відсутність їх оцінки у судовому рішенні.

Окрім того, наголошено, що для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій позивача з його контрагентом судам слід було з'ясувати: по-перше, реальність кожної із задекларованих господарських операцій; по-друге, встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; по-третє, підтвердити або спростувати добросовісність позивача; по-четверте, оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідних операцій, не обмежуючись загальними висновками і «комплексним» аналізом.

Також Верховний Суд звернув увагу, що оцінка правовідносин позивача та його контрагентів у даному випадку (з огляду на явну специфічність обумовлених правочинами послуг) вимагає ретельної перевірки обставин їх реального здійснення. Установлення наведених обставин є необхідним для перевірки того, чи відображають надані платником первинні документи реальні факти господарської діяльності за спірними правочинами та чи є обґрунтованими доводи податкового органу, висловлені в цій справі.

Згідно з протоколом передачі судової справи, адміністративну справу № 320/5923/19 передано на новий розгляд судді Кочановій П.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року суддею Кочановою П.В. прийнято до провадження адміністративну справу №320/5923/19, призначено розгляд справи в порядку за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26 вересня 2024 року о 10:00 год.

У підготовчому засіданні 26.09.2024 року оголошено перерву до 12.11.2024 року о 10 год.00 хв.

Позивач в додаткових поясненнях наполягав на позовних вимогах та просив їх задовольнити, просив залишити без розгляду документи, подані відповідачем разом з його поясненнями від 12 листопада 2024 року.

В додаткових поясненнях відповідач наполягав на обґрунтованості висновків акту перевірки та, як наслідок, правомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

У підготовчому засіданні 12.11.2024 року оголошено перерву до 16.12.2024 року об 11 год. 00 хв.

05 грудня 2024 року від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії вироку Печерського районного суду міста Києва від 20 березня 2018 року у кримінальному провадженні №757/326118-к.

Протокольною ухвалою суду від 16.12.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 28.01.2025 року.

У судовому засіданні 28.01.2025 року представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У судовому засіданні 28.01.2025 року на підставі клопотань сторін у справі, судом вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень від 05.06.2019 №№1489, 1490, 1491, 1492, 1493, 1494, від 05.06.2019 №1531, 1532, виданих ГУ ДФС у Київській області, посадовими особами відповідача відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків, на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 08.05.2019 № 997, проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейда" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, відповідно до затвердженого плану перевірки.

Документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Крейда", розташованого за адресою: Київська область, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 51, корп. 5, кв. 14, проведена у період з 31 травня 2019 року по 13 червня 2019 року.

Результати перевірки оформлені актом про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства від 01 липня 2019 року №566/10-36-14-14/35772705, в якому міститься висновок про порушення ТОВ "Крейда" вимог:

п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 4 561 909 грн., у тому числі за 2016 рік в сумі 1 663 173 грн., за 2017 рік в сумі 2 535 609 грн., за 2018 рік в сумі 363 127 грн.;

п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, пп."а" п.198.1 та абзацу першого пп.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 5 068 789 грн., в тому числі за лютий 2016 року в сумі 24 578 грн., за березень 2016 року в сумі 298 189 грн., за квітень 2016 в сумі 261 420 грн., за травень 2016 в сумі 26 703 грн., за червень 2016 року в сумі 243 716 грн., за липень 2016 року в сумі 173 610 грн., за серпень 2016 року в сумі 28 641 грн., за вересень 2016 року в сумі 402 800 грн., за жовтень 2016 року в сумі 944 грн., за листопад 2016 року в сумі 23 245 грн., за грудень 2016 року в сумі 364 124 грн., за січень 2017 року в сумі 8 853 грн., за лютий 2017 року в сумі 306 125 грн., за березень 2017 року в сумі 215 161 грн., за липень 2017 року в сумі 726 918 грн., за серпень 2017 року в сумі 120 318 грн., за вересень 2017 року в сумі 303 729 грн., за жовтень 2017 року в сумі 255 461 грн., за листопад 2017 року в сумі 205 967 грн., за грудень 2017 року в сумі 337 841 грн., за січень 2018 в сумі 11827 грн., за лютий 2018 року в сумі 213 625 грн., за березень 2018 року в сумі 121 271 грн., за квітень 2018 в сумі 9268 грн., за травень 2018 року в сумі 125 000 грн., за липень 2018 року в сумі 234 934 грн., за серпень 2018 року в сумі 10 623 грн., за жовтень 2016 року в сумі 13 898 грн. (у тому числі лютий 2016 року в сумі 24 578 грн., березень 2016 в сумі 298 189 грн., квітень 2016 року в сумі 261 420 грн., травень 2016 в сумі 26 703 грн. - сума грошового зобов'язання визначена пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації);

пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся на загальну суму 476 328 грн.;

п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПК України, в результаті чого занижено транспортний податок в періоді, що перевірявся на загальну суму 4167 грн.;

ч. 1 п. 1 ст. 7, п. 1, п. 2, п. 5 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого занижено суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в періоді, що перевірявся на загальну суму 493 056 грн.;

пп. 1.4 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, пп. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого занижено військовий збір, в періоді, що перевірявся на загальну суму 39 694 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки № 566/10-36-14-14/35772705 від 01 липня 2019 року, позивач подав заперечення №18/07 від 18 липня 2019 року. Зокрема, в частині щодо заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість, зазначив, що всі господарські операції ТОВ "Крейда" з контрагентами є реальними, документально підтвердженими, станом на момент існування господарських операцій усі контрагенти були діючими підприємствами, володіли податковою правосуб'єктністю, а тому ТОВ "Крейда" не допускало зазначених у акті перевірки порушень податкового законодавства. До того ж, можливі порушення податкової дисципліни чи правил ведення господарської діяльності, допущені одним платником податків не впливають на права та обов'язки іншого платника податків, а тому ТОВ "Крейда" не може зазнавати негативних наслідків у зв'язку із порушеннями, допущеними його контрагентами, оскільки таку відповідальність мають нести безпосередньо самі контрагенти. Наявність щодо контрагентів позивача ухвал про тимчасовий доступ в межах кримінальних проваджень не означає встановлення вказаної обставини.

Також, позивач посилався на порушення посадовими особами ГУ ДФС у Київській області вимог п. 102.1 ст. 102 ПК України щодо проведення перевірки та визначення суми грошового зобов'язання не пізніше 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків), які здійснили перевірку податку на додану вартість за періоди, щодо яких вже сплинув вищевказаний строк 1095 днів, а саме - лютий, березень, квітень і травень 2016 року. Також, позивач звертав увагу суду на те, що позивач надав акт без жодних додатків до нього, що унеможливлює перевірку відомостей, викладених у додатку до нього.

За результатом розгляду заперечення, ГУ ДФС у Київській області, у відповіді від 29.07.2019 року № 26354/10/10-96-14-14 про результати розгляду заперечення, повідомив, що згідно з наданими до перевірки документами ТОВ "Крейда" було встановлено неможливість здійснення останнім фінансово-господарських операцій в частині придбання товарів у наступних постачальників: ТОВ "ПРОМИСЛОВА ТОРГОВА ГРУПА", ТОВ "ТРЕЙД СОЛЮШЕНС", ТОВ "МІСТОБУД-СЕРВІС", ТОВ "САЛІУС ТРЕЙД", ТОВ "ССІ", ТОВ "ІНТЕР ЕНЕРДЖІ ГРУП", ОСОБА_1 , ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "АВАК", ТОВ "ДОНУС ЛЮКС", ТОВ "ЛЕНД СИСТЕМ", ТОВ "РЕКОН ГРУП", ТОВ "ТПК "ІНКОМ ТРЕЙД", ТОВ "РЕЛАНТГЕН", ТОВ "ТП ПЛЕЙН", ОСОБА_2 , ТОВ "БУД КОРПОРЕЙШН", ТОВ "КРЕМАКС", ТОВ "БАНРІАМ", ТОВ "АНРЕС", ТОВ "ЕЛАНТА ПРАЙМ", ТОВ "ГРЕЙКОН", ТОВ "ДЖОРДЖІЯ КОНСАЛТ", ТОВ "СПИРИТ", ТОВ "ПОЛЮС КАПІТАЛ", ТОВ "ТІМБЕР-ПРОФ", ТОВ "МІЛТОН ТРЕЙД", ТОВ "ЮНІКОМ ГРУПП", ТЗОВ "МЕГАСПЕЦТОРГ", ТОВ "ВАРТЕС", ТОВ "НОЙ ТРЕЙД", ТОВ "ФІОЛЕНТ ГРУПП", ТОВ "ФІДО-СТРОЙ ГРУП", ТОВ "СП ТРЕЙД-АЛЬЯНС", ТОВ "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "К-ПРІНТ", ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ", ТОВ "МАКСТРЕЙД-М", у зв'язку з відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва зазначеними постачальниками, тобто укладені між сторонами договори не опосередковувалися реальним виконанням операцій, які становили їх предмет. ТОВ "Крейда" при перенесенні інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів та звітності було порушено норми ч. 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський обік", п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88. На цій підставі ТОВ "Крейда" необхідно було у бухгалтерському обліку відобразити операції з придбання товарів у вищезазначених постачальників як з джерела невідомого походження. Тому в порушення п.5 П(С) БО № 15 "Дохід", п.5 П(С) БО №11 "Зобов'язання" не відображено у складі доходів суму 25 343 940 грн. по операціях з вищезазначеними постачальниками, а також з ТОВ "ВІК-ТАН", ТОВ "ПЕЙПА ТРЕЙД КОМПАНІ" як з джерела невідомого походження, що вплинуло на правильність визначення фінансового результату. В результаті чого, за період з 01.01.2016 по 31.03.2019 позивачем було занижено податок на прибуток у сумі 4 561 909 грн., у тому числі за 2016 рік у сумі 1 663 173 грн., за 2017 рік - 2 535 609 грн., за 2018 рік - 363 127 грн. Також, відповідач наполягав на неправомірному визначенні позивачем податкового кредиту у податковій звітності. Документів, які б спростували б факти, викладені в акті перевірки від 01.07.2019 року, позивачем не надані.

На підставі вищезазначеного акту перевірки від 01 липня 2019 року, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 01 серпня 2019 року №0022401414, яким до позивача на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України були застосовані штрафні санкції у розмірі 1 140 477 грн. та на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 591 909 грн.;

- від 01 серпня 2019 року № 0022391414, яким на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України були застосовані штрафні санкції у розмірі 1 053 546 грн. та на підставі пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 214 183 грн.;

- від 01 серпня 2019 року № 0010071304, яким на підставі абз. 2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України були застосовані штрафні санкції у розмірі 332 687,00 грн. та на підставі пп. 54.3.5 п. 54.3 ст.54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходу з фізичних осіб у загальному розмірі 809 015 грн.;

- від 01 серпня 2019 року № 0010081304, яким на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України були застосовані штрафні санкції у розмірі 35 930 грн. та на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходу з фізичних осіб у загальному розмірі 75 624 грн.

Не погоджуюсь з зазначеними рішеннями контролюючого органу, позивач оскаржив їх у адміністративному порядку.

Розглянувши скарги позивача, 11 жовтня 2019 року, ДПС України прийняла рішення від 5319/6/99-00-08-05-01 про часткове їх задоволення, зокрема, рішення від 01 серпня 2019 року №№0022401414, 0022391414, які є предметом даного спору, були залишені без змін, а ППР №0010071304,0010081304 - скасовані.

Позивач вважає такі рішення відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до вимог пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

За змістом цієї норми обов'язковими для первинного документу є такі ознаки: він має містити відомості про господарську операцію; він підтверджує (фіксує) факт операції.

У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Своєю чергою, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов'язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Таким чином, оцінюючи обґрунтованість заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв'язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім випадку, якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Сам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час касаційного перегляду справи № 820/4033/16 зроблено висновок, що основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Навіть належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не завжди свідчить про безумовну їх відповідність дійсному змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Окрім того, Верховним Судом у постанові від 13 липня 2022 року по справі №640/18540/18 наголошено, що формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, - якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема, доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та невідповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагента, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов'язань, відсутність контрагента за місцезнаходженням. Такі доводи підлягають ретельній перевірці судом з використанням засобів доказування, передбачених нормами КАС, в тому числі й інших, не первинних документів, складання яких передбачено законодавством або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

Таким чином на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 31.03.2020 у справі № 820/7521/15, від 18.09.2020 у справі № 816/2211/18, від 28.04.2021 у справі № 160/1283/19.

Отже, Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що, встановлюючи обов'язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об'єктів оподаткування. Превалювання сутності над формою, як один із принципів бухгалтерського обліку закріплено статтею 4 Закону №996-ХІV.

Суд звертає увагу на те, що розгляд цієї справи здійснюється з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 7 серпня 2024 року, якою справу №320/5923/19 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд робить висновки про необхідність дослідження головним чином доказів того, чи відображають надані платником первинні документи реальні факти господарської діяльності за спірними правочинами та чи є обґрунтованими доводи податкового органу, висловлені в цій справі.

Окрім того, Верховний Суд звернув увагу на доводи податкового органу з приводу недопустимості окремих письмових доказів, досліджених судами попередніх інстанцій, а саме:

- документів, сформованих позивачем за результатами господарських взаємовідносин з ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг», з огляду на наявність вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 25.09.2019 року у справі № 760/9506/19, яким ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України, і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 грн);

- документів, сформованих позивачем за результатами господарських взаємовідносин з ТОВ "БУД КОРПОРЕЙШН", з огляду на наявність вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 28.11.2017 року у справі № 761/32192/17, яким ОСОБА_4 (від імені якого підписувались первинні документи з ТОВ "БУДКОРПОРЕЙШН") визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 грн);

- документів, сформованих позивачем за результатами господарських взаємовідносин з ТОВ "КРЕМАКС", з огляду на наявність вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.01.2019 року у справі №175/4197/18, яким ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 грн);

- документів, сформованих позивачем за результатами господарських взаємовідносин з ТОВ"ФІДО-СТРОЙ ГРУП", з огляду на наявність вироку Печерського районного суду міста Києва від 20.03.2018 справа №757/3261/18-к, яким ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, та призначено їй узгоджене сторонами угоди покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

- документів, сформованих позивачем за результатами господарських взаємовідносин з ТОВ «ПОЛЮС-КАПІТАЛ», з огляду на наявність вироку Святошинського районного суду від 14.07.2017 року у справі №759/10032/17, яким ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

- документів, сформованих позивачем за результатами господарських взаємовідносин з ТОВ "ІНТЕР ЕНЕРДЖІ ГРУП" , оскільки, як стверджується позивачем, Договір між ТОВ «КРЕЙДА» та ТОВ "ІНТЕР ЕНЕРДЖІ ГРУП" № 17/07-17 було укладено 17.07.2017, проте відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, дане підприємство було зареєстроване лише 08.11.2017, тобто через 22 дні після підписання договору. Окрім того, відповідно до інформації наявної у відкритих джерел, ОСОБА_8 - ніколи не був директором ТОВ "ІНТЕР ЕНЕРДЖІ ГРУП" (код ЄДРПОУ 41718551), документи, які б давали йому право підписувати документи від імені товариства в матеріалах справи відсутні, під час перевірки не надавались.

Імперативними положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів із власної ініціативи.

Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постанові від 29.11.2019 у справі №818/154/16, принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед в активній ролі суду при розгляді справи; в адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об'єктивне рішення; принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Відповідно до частини першої статті 73, 74, 76, 77 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Стаття 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» також декларує обов'язковість судових рішень. Так, згідно з частиною другою цієї статті судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Преюдиційність безпосередньо пов'язана з презумпцією істинності судового рішення, конституційною нормою про обов'язковість судового рішення (частина друга статті 129 Основного закону України), а також такими складовими верховенства права як принцип правової визначеності, легітимних очікувань, процесуальної економії, а також заборони зловживати процесуальними правами.

Відтак, наявність на час вирішення справи таких, що набрали законної сили судових рішень в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь ті ж особи, щодо яких встановлені відповідні обставини, зобов'язує суд оцінити такі рішення у відповідності до приписів частини першої статті 90 КАС України на предмет наявності преюдиційних обставин.

У контексті спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зауважити, що сама по собі наявність вироку суду щодо посадової особи контрагента платника податків не є самостійною достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, відповідний довід контролюючого органу з посиланням на такі обставини підлягає перевірці судом з використанням засобів доказування у адміністративній справі.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України обставини у справі підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, при чому жоден з доказів не має наперед установленої сили.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2025 року у справі № 808/3367/17.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивача, мету придбання та обставини використання придбаних послуг (робіт) у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

Матеріалами справи підтверджується, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на результатах дослідження ним фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "ПРОМИСЛОВА ТОРГОВА ГРУПА", ТОВ "ТРЕЙД СОЛЮШЕНС", ТОВ "МІСТОБУД-СЕРВІС", ТОВ "САЛІУС ТРЕЙД", ТОВ "СКАЙ СІТІ ІНЖИНІРИНГ", ТОВ "ІНТЕР ЕНЕРДЖІ ГРУП", Фізичною особою - підприємцем Калініним Сергієм Олександровичем., ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "АВАК", ТОВ "ДОНУС ЛЮКС", ТОВ "ЛЕНД СИСТЕМ", ТОВ "РЕКОН ГРУП", ТОВ "ТПК "ІНКОМ ТРЕЙД", ТОВ "РЕЛАНТГЕН", ТОВ "ТП ПЛЕЙН", Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 ., ТОВ "БУД КОРПОРЕЙШН", ТОВ "КРЕМАКС", ТОВ "БАНРІАМ", ТОВ "АНРЕС", ТОВ "ЕЛАНТА ПРАЙМ", ТОВ "ГРЕЙКОН", ТОВ "ДЖОРДЖІЯ КОНСАЛТ", ТОВ "СПИРИТ", ТОВ "ПОЛЮС КАПІТАЛ", ТОВ "ТІМБЕР-ПРОФ", ТОВ "МІЛТОН ТРЕЙД", ТОВ "ЮНІКОМ ГРУПП", ТЗОВ "МЕГАСПЕЦТОРГ", ТОВ "ВАРТЕС", ТОВ "НОЙ ТРЕЙД", ТОВ "ФІОЛЕНТ ГРУПП", ТОВ "ФІДО-СТРОЙ ГРУП", ТОВ "СП ТРЕЙД-АЛЬЯНС", ТОВ "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "К-ПРІНТ", ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ", ТОВ "МАКСТРЕЙД-М" на підставі яких позивачем сформовані спірні суми податку на прибуток та податку на додану вартість.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "ПРОМИСЛОВА ТОРГОВА ГРУПА", рух активів у процесі здійснення господарських операцій, мету та обставини використання спірних товарів та послуг у власній господарській діяльності позивача, судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 01 лютого 2016 року між ТОВ "Крейда" (замовник) та ТОВ "ПРОМИСЛОВА ТОРГОВА ГРУПА" (виконавець) було укладено договір про виготовлення поліграфічної продукції № 01/02-16 (т. 1 а.с. 104-106).

На підтвердження виконання вимог вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткові накладні з відомостями про отримання позивачем товару №18 від 12.02.2016 року на суму 35415,17 грн., №33 від 18.02.2016 на суму 6104,18 грн., №6 від 03.03.2016 року на суму 1 606 240,06 грн., №8 від 04.03.2016 року на суму 60168,19 грн., №28 від 09.03.2016 року на суму 4432,44 грн., №29 від 09.03.2016 року на суму 1030,80 грн., №48 від 17.03.2016 року на суму 820,80 грн., №42 від 16.03.2016 року на суму 4351,76 грн., №64 від 10.03.2016 року на суму 22146,89 грн., № 77 від 28.03.2016 року на суму 13866,32 грн., №61 від 21.03.2016 року на суму 44162,33 грн., №7 від 06.04.2016 року на суму 7604,93 грн., №35 від 11.04.2016 року на суму 11444,02 грн., № 33 від 11.04.2016 року на суму 64018,88 грн., №58 від 12.04.2016 року на суму 3320,69 грн., №51 від 18.04.2016 року на суму 19890,34 грн., №83 від 26.04.2016 року на суму 10062 грн., №2 від 03.05.2016 року на суму 16065,08 грн., №26 від 11.05.2016 року на суму 54788,10 грн., №57 від 17.05.2016 року на суму 5714,12 грн., №108 від 19.05.2016 року на суму 49010,70 грн., №158 від 26.05.2016 року на суму 34638,40 грн., №19 від 02.06.2016 року на суму 606,58 грн., № 108 від 09.06.2016 року на суму 190 724,04 грн., №58 від 09.06.2016 року на суму 439727,46 грн., №98 від 15.06.2016 року на суму 2128,01 грн., №159 від 28.06.2016 року на суму 10234,56 грн., №160 від 29.06.2016 року на суму 38600,14 грн., № 28 від 07.07.2016 року на суму 26644,80 грн., №15 від 11.04.2016 року на суму 1 365903, 44 грн., № 1 від 01.04.2016 року на суму 86274,78 грн., №109 від 09.06.2016 року на суму 359710,97 грн., №110 від 09.06.2016 року на суму 382422,32 грн., №10 від 04.07.2016 року на суму 982 436,69 грн.

Також, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату на підставі вказаного вище договору товару, а саме № 328 від 02.06.2016 року на суму 34638,40 грн., №325 від 26.05.2016 року на суму 49010,70 грн., №321 від 23.05.2016 року на суму 5714,12 грн., №318 від 17.05.2016 року на суму 54788, 10 грн., №309 від 10.05.2016 на суму 16065,08 грн., №308 від 04.05.2016 року на суму 10062,00 грн., №298 від 21.04.2016 року на суму 250000 грн., №299 від 21.04.2016 року на суму 244577,37 грн., №297 від 21.04.2016 року на суму 250000 грн., №295 від 20.04.2016 року на суму 250000 грн., №296 від 20.04.2016 року на суму 250000 грн., №294 від 19.04.2016 року на суму 220000 грн., №283 від 07.04.2016 року на суму 7604,93 грн., №281 від 04.04.2016 року на суму 86274,78 грн., №273 від 30.03.2016 року на суму 13866,32 грн., №266 від 24.03.2016 року на суму 44162,33 грн., №263 від 23.03.2016 року на суму 629190,94 грн., №260 від 16.03.2016 року на суму 70000 грн., №248 від 10.03.2016 року на суму 400000 грн., №246 від 10.03.2016 року на суму 600000 грн., №237 від 22.02.2016 року на суму 6104,18 грн., №378 від 15.07.2016 року на суму 50000 грн., №383 від 15.07.2016 року на суму 50 000 грн., № 380 від 15.07.2016 року на суму 50 000 грн., №384 від 15.07.2016 року на суму 50000 грн., №374 від 11.07.2016 року на суму 20000 грн., №368 від 11.07.2016 року на суму 50000 грн., №369 від 11.07.2016 року на суму 50000 грн., №367 від 11.07.2016 року на суму 50000 грн., № 370 від 11.07.2016 року на суму 50000 грн., №371 від 11.07.2016 року на суму 50000 грн., №372 від 11.07.2016 року на суму 50000 грн., №373 від 11.07.2016 року на суму 50000 грн., №366 від 01.07.2016 року на суму 150000 грн., №361 від 01.07.2016 року на суму 109564,30 грн., №365 від 01.07.2016 року на суму 150000 грн., №362 від 01.07.2016 року на суму 150000 грн., №364 від 01.07.2016 року на суму 150000 грн., №363 від 01.07.2016 року на суму 150 000 грн., №357 від 30.06.2016 року на суму 150000 грн., №357 від 30.06.2016 року на суму 150000 грн., №357 від 30.06.2016 року на суму 150000 грн., №358 від 30.06.2016 року на суму 150000 грн., №344 від 22.06.2016 року на суму 2128,01 грн., №333 від 10.06.2016 року на суму 606,58 грн., №280 від 01.04.2016 року на суму 31912,63 грн., №376 від 15.07.2016 року на суму 50000 грн., №385 від 15.07.2016 року на суму 50000 грн., №379 від 15.07.2016 року на суму 50000 грн., №381 від 15.07.2016 року на суму 50000 грн., №377 від 15.07.2016 року на суму 50000 грн., №386 від 15.07.2016 року на суму 39081,39 грн., №243 від 01.03.2016 року на суму 105947,08 грн., №235 від 17.02.2016 року на суму 35415,17 грн.

Окрім того, на підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надані копії макетів поліграфічної продукції у вигляді роздрукованих зображень парфумерно-косметичної продукції.

Водночас, позивачем не надано документів на підтвердження дотримання сторонами пункту 1.2 вищевказаного договору, відповідно до якого кількість, вартість, асортимент та строки виготовлення відповідної партії продукції зазначаються у заявках-специфікаціях, які затверджуються виконавцем та які є невід'ємною частиною договору.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "ТРЕЙД СОЛЮШЕНС", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 01 лютого 2017 року між ТОВ "Крейда" (замовник) та ТОВ "ФІДО-СТРОЙ ГРУП" (виконавець) було укладено договір № 01/02-17 про виготовлення й поставку продукції - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв з зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів визначених замовником (т. 2 а.с. 10-13).

На підтвердження виконання вимог вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткову накладну з відомостями про отримання позивачем товару № 52 від 01.02.2017 року на суму 36141,60 грн., в т.ч. ПДВ - 6023,60 грн., а також транспортну накладну №52 від 01.02.2017 року та відомість про вантаж.

Також, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату на підставі вказаного вище договору товару, а саме №617 від 17.02.2017 року на суму 2000 грн., №619 від 21.02.2017 року на суму 34141,60 грн.

Окрім того, на підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надані суду копії макетів поліграфічної продукції у вигляді роздрукованих зображень парфумерно-косметичної продукції.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "МІСТОБУД-СЕРВІС", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 01 лютого 2017 року між ТОВ «МІСТОБУД-СЕРВІС» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №01/02-17 про виготовлення й поставку продукції, а саме - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником (т. 4 а.с. 166-169).

На підтвердження виконання вимог вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткові накладні з відомостями про отримання позивачем товару №19 від 02.02.2017 року на суму 298562,82 грн., в т.ч. ПДВ - 49760,47 грн., №20 від 02.02.2017 року на суму 299 020,26 грн., в т.ч. ПДВ - 49 836,71 грн., №1 від 01.03.2017 року на суму 391 839,74 грн., в т.ч. ПДВ - 65306,62 грн., №19 від 01.03.2017 року на суму 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 66 666,67 грн., №2 від 01.03.2017 року на суму 58160,26 грн., в т.ч. ПДВ - 9693,38 грн., №2 від 01.02.2017 року на суму 297271,09 грн., в т.ч. ПДВ - 49545,18 грн., №3 від 01.02.2017 року на суму 299 544,28 грн., в т.ч. ПДВ - 49924,05 грн., №4 від 01.02.2017 року на суму 100530,73 грн., в т.ч. ПДВ - 16 755,12 грн., №17 від 02.02.2017 року на суму 24454,13 грн., в т.ч. ПДВ - 4075,69 грн., №18 від 02.02.2017 року на суму 298 270,75 грн., в т.ч. ПДВ - 49711,79 грн.; а також товарно-транспортні накладні №19 від 02.02.2017 року, №20 від 02.02.2017 року, №1 від 01.03.2017 року, №19 від 01.03.2017 року, №2 від 01.03.2017 року, №2 від 01.02.2017 року, №3 від 01.02.2017 року, №4 від 01.02.2017 року, №17 від 02.02.2017 року, №18 від 02.02.2017 року.

Також, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату на підставі вищевказаного договору товару, а саме №636 від 13.03.2017 року на суму 400000,00 грн., №632 від 07.03.2017 року на суму 400000,00 грн., №633 від 07.03.2017 року на суму 50000,00 грн., №599 від 14.02.2017 року на суму 24454,13 грн., №597 від 14.02.2017 року на суму 98270,75 грн., №598 від 14.02.2017 року на суму 298562,82 грн., №598 від 14.02.2017 року на суму 99020,26 грн., №596 від 13.02.2017 року на суму 200000,00 грн., №595 від 10.02.2017 року на суму 200000,00 грн., №588 від 06.02.2017 року на суму 299544,28 грн., №589 від 06.02.2017 року на суму 100530,73 грн., №587 від 06.02.2017 року на суму 297271,09 грн. (т. 4 а.с. 241-250, т. 5 а.с. 1,2 ).

Водночас, позивачем не надано документів на підтвердження дотримання сторонами пункту 2.1 вказаного вище договору, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконувати передбачені цим договором роботи на підставі замовлення, оформленого у встановленому цим договором порядку.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "САЛІУС ТРЕЙД", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 17 липня 2017 року між ТОВ "Крейда" (замовник) та ТОВ "САЛІУС ТРЕЙД" (виконавець) було укладено договір № 17/07-17 про виготовлення й поставку продукції - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв з зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів визначених замовником (т. 2 а.с. 21-24).

На підтвердження виконання вимог вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткові накладні з відомостями про отримання позивачем товару № 124 від 17.07.2017 року на суму 293 853,02 грн., у т.ч. ПДВ - 48975,50 грн., №132 від 17.07.2017 року на суму 299 151,32 грн., у т.ч. ПДВ - 49858,55 грн., № 131 від 17.07.2017 року на суму 299482,38 грн., у т.ч. ПДВ - 49913,73 грн., № 130 від 17.07.2017 року на суму 296637,52 грн., у т.ч. ПДВ - 49439,59 грн., №129 від 17.07.2017 року на суму 288656,78 грн., у т.ч. ПДВ - 48109,46 грн., №125 від 17.07.2017 року на суму 42736,85 грн., у т.ч. ПДВ - 7122,81 грн., №126 від 17.07.2017 року на суму 296637,52 грн., у т.ч. ПДВ - 49439,59 грн., №128 від 17.07.2017 року на суму 289 399,80 грн., у т.ч. ПДВ - 48 233,30 грн., №127 від 17.07.2017 року на суму 298 049,33 грн., у т.ч. ПДВ - 49674,89 грн., а також товарно-транспортні накладні №124 від 17.07.2017 року, №132 від 17.07.2017 року, №131 від 17.07.2017 року, №130 від 17.07.2017 року, №129 від 17.07.2017 року, №125 від 17.07.2017 року, №126 від 17.07.2017 року, №128 від 17.07.2017 року, №127 від 17.07.2017 року.

Також, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату на підставі вказаного вище договору товару, а саме № 798 від 04.08.2017 року на суму 250000 грн., № 797 від 04.08.2017 року на суму 250000 грн., №794 від 03.08.2017 року на суму 91000 грн.; №795 від 03.08.2017 року на суму 250000 грн.; №802 від 08.08.2017 року на суму 250000 грн.; №799 від 08.08.2017 року на суму 63604,52 грн.; №800 від 08.08.2017 на суму 250000 грн.; №801 від 08.08.2017 року на суму 250000 грн.; №803 від 08.08.2017 року на суму 250000 грн.; №795 від 04.07.2017 року на суму 250000 грн.; №796 від 04.08.2017 року на суму 250000 грн.

Водночас, позивачем не надано документів на підтвердження дотримання сторонами пункту 2.1 вищевказаного договору, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконувати передбачені цим договором роботи на підставі замовлення, оформленого у встановленому цим договором порядку.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "СКАЙ СІТІ ІНЖИНІРИНГ", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 04 грудня 2016 року між ТОВ "Крейда" (замовник) та ТОВ "СКАЙ СІТІ ІНЖИНІРИНГ" (виконавець) було укладено договір №04/12-16 про виготовлення й поставку продукції - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв з зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів визначених замовником (т. 2 а.с. 93-95).

На підтвердження виконання вимог вищевказаного договору позивачем до суду надано з видаткові накладні з відомостями про отримання позивачем товару №81 від 09.12.2016 року на суму 291829,84 грн., в т.ч. ПДВ - 48638,31 грн.; №82 від 09.12.2016 року на суму 290667,64 грн., в т.ч. ПДВ - 48444,61 грн.; №83 від 09.12.2016 року, в т.ч. ПДВ - 46428,52 грн.; №80 від 09.12.2016 року, в т.ч. ПДВ - 49535,10 грн.; №79 від 09.12.2016 року на суму 297131,28 грн., в т.ч. ПДВ - 49521,88 грн.; №78 від 09.12.2016 року, в т.ч. ПДВ - 49700,79 грн.; № 27 від 04.12.2016 року на суму 297833,78 грн., в т.ч. 49638,96 грн.; №28 від 04.12.2016 року на суму 26841,49 грн., в т.ч. ПДВ - 4473,57 грн.

Також, позивачем до суду надано платіжне доручення № 538 від 15.12.2016 про оплату на підставі вищевказаного договору товару на суму 2078290,39 грн.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надані суду також копії макетів поліграфічної продукції у вигляді роздрукованих на папері зображень парфумерно-косметичної продукції.

Водночас, позивачем не надано документів на підтвердження дотримання сторонами пункту 1.2 вказаного вище договору, відповідно до якого кількість, вартість, асортимент та строки виготовлення відповідної партії продукції зазначаються у заявках-специфікаціях, які затверджуються виконавцем та які є невід'ємною частиною договору.

Окрім того, відповідно до даних Єдиного реєстру судових рішень, згідно з вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 25.09.2019 року у справі № 760/9506/19 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України, і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 грн.).

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_3 підписав документи, які містили завідомо неправдиві відомості, а саме: протокол №09-11/16 загальних зборів учасників ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг» від 09.11.2016, договір купівлі продажу частки ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг» від 09.11.2016, договір купівлі-продажу ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг» від 09.11.2016 та довіреність від 10.11.2016.

На підставі підписаних документів 10.11.2016 проведена державна перереєстрація ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг» шляхом зміни складу засновників і керівника.

Таким чином, фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "СКАЙ СІТІ ІНЖИНІРИНГ" за вищевказаним договором №04/12-16 від 04.12.2016 відбулися після вчинення злочину, внаслідок якого була проведена державна перереєстрація ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг» шляхом зміни складу засновників і керівника, що сприяло у вчиненні фіктивної підприємницької діяльності останнього.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "ІНТЕР ЕНЕРДЖІ ГРУП", судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, ТОВ "ІНТЕР ЕНЕРДЖІ ГРУП" (код ЄДРПОУ 41718551) було зареєстроване 08.11.2017.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 02 січня 2018 року між ТОВ "Крейда" (замовник) та ТОВ "ІНТЕР ЕНЕРДЖІ ГРУП" (виконавець) було укладено договір №04/12-16 про виготовлення й поставку продукції - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв з зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів визначених замовником (т. 2 а.с. 114-117).

На підтвердження виконання вимог вищевказаного договору позивачем до суду надано з видаткові накладні з відомостями про отримання позивачем товару №17 від 16.01.2018 року на суму 67605,62 грн., в т.ч. ПДВ - 11 267,60 грн., №3 від 02.01.2018 року на суму 47530,90 грн., в т.ч. ПДВ - 7921,82 грн., №23 від 16.01.2018 року на суму 247300,92 грн., в т.ч. ПДВ - 41216,82 грн., №18 від 16.01.2018 року на суму 247325,02 грн., в т.ч. ПДВ - 41220,84 грн., №24 від 16.01.2018 року, №74 від 16.01.2018 року на суму 41238,14 грн., в т.ч. ПДВ - 6873,02 грн., №25 від 16.01.2018 року на суму 247572,74 грн., в т.ч. ПДВ - 41262,12 грн., №26 від 16.01.2018 року на суму 239438,68 грн., в т.ч. 39906,45 грн., №27 від 16.01.2018 року на суму 238429,44 грн., в т.ч. ПДВ - 39738,24 грн.

Також, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату на підставі вказаного вище договору товару, а саме №1057 від 15.03.2018 року на суму 100746,56 грн., №1036 від 22.02.2018 року на суму 28266,13 грн., №1037 від 22.02.2018 року на суму 243945,71 грн., №1026 від 21.02.2018 року на суму 41238,14 грн., №1027 від 21.02.2018 року на суму 238429,44 грн., №1027 від 21.02.2018 року на суму 247572,74 грн., №1027 від 21.02.2018 року на суму 237481,46 грн., №1027 від 21.02.2018 року на суму 239438,68 грн., 132300,92 грн., №1005 від 29.01.2018 року на суму 115000,00 грн., №1004 від 26.01.2018 року на суму 247325,02 грн., №1005 від 26.01.2018 року на суму 67605,62 грн., №998 від 24.01.2018 року на суму 47530,90 грн.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надані суду також копії макетів поліграфічної продукції у вигляді роздрукованих зображень парфумерно-косметичної продукції.

Окрім того, позивачем не надані документи, на підставі яких Діхтяр Г.В. діяв при підписанні вищевказаного договору від 02.01.2018 року від імені ТОВ "ІНТЕР ЕНЕРДЖІ ГРУП" як заступник його директора.

Між тим, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань та в матеріалах справи відсутні відомості про те, що Діхтяр Г.В. обіймав керівну посаду ТОВ "ІНТЕР ЕНЕРДЖІ ГРУП".

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 01 червня 2017 року між ТОВ "Крейда" (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір №01/06-17 про надання послуг, а саме: виготовлення поліграфічної продукції, а також інших послуг, що пов'язані з поліграфічним виробництвом і виконати певну роботу на умовах цього Договору (т. 2 а.с. 190-193).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткові накладні з відомостями про отримання позивачем товару (послуг) №КА11 від 03.07.2017 року на суму 298985,87 грн., в т.ч. 49830,98 грн., №КА9 від 03.07.2017 року на суму 295897,01 грн., в т.ч. ПДВ - 49316,17 грн., №КА10 від 03.07.2017 року на суму 290584,80 грн., в т.ч. ПДВ - 48430,80 грн., №КА13 від 03.07.2017 на суму 299385,35 грн., в т.ч. ПДВ - 49897,56 грн., №КА15 від 03.07.2017 року на суму 299400,25 грн., в т.ч. ПДВ - 49 900,04 грн., №КА16 від 03.07.2017 року на суму 279100,15 грн., в т.ч. ПДВ - 46516,69 грн., №КА17 від 03.07.2017 року на суму 173795,83 грн., в т.ч. ПДВ - 28965,97 грн., №КА14 від 03.07.2017 року на суму 12050,26 грн., в т.ч. ПДВ - 2008,38 грн.; а також акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №КА90 від 03.07.2017 року на суму 299385,35 грн., в т.ч. ПДВ - 49897,56 грн., №КА86 від 03.07.2017 року на суму 295897,01 грн., в т.ч. ПДВ - 49316,17 грн., КА88 від 03.07.2017 року на суму 290584,80 грн., в т.ч. ПДВ - 48430,80 грн., №КА89 від 03.07.2017 року на суму 298985,87 грн., в т.ч. ПДВ - 49830,98 грн., КА91 від 03.07.2017 року на суму 299400,25 грн., в т.ч. ПДВ - 49900,04 грн., №КА92 від 03.07.2017 року на суму 279100,15 грн., в т.ч. ПДВ - 46516,69 грн., КА93 від 03.07.2017 року на суму 173795,83 грн., в т.ч. ПДВ - 28965,97 грн., КА94 від 03.07.2017 року на суму 12050,26 грн., в т.ч. ПДВ - 2008,38 грн.

Окрім того, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату послуг та товару на підставі виставлених рахунків, а саме №766 від 13.07.2017 року на суму 295897,01 грн., №766 від 13.07.2017 року на суму 299400,25 грн., №765 від 13.07.2017 року на суму 12050,256 грн., №766 від 13.07.2017 року на суму 299385,35 грн., №766 від 13.07.2017 року на суму 173795,83 грн., №766 від 13.07.2017 року на суму 290584,80 грн., №766 від 13.07.2017 року на суму 279100,15 грн., №766 від 13.07.2017 року на суму 298985,87 грн.

Водночас, позивачем не надано документів на підтвердження дотримання сторонами пункту 1.2 вказаного вище договору, відповідно до якого перелік послуг, термін їх виконання, вартість визначається у додатках до договору, що являється їх невід'ємною частиною.

До того ж, в матеріалах справи відсутні вказані у вищезазначених платіжних дорученнях рахунки, на підставі яких ТОВ «Крейда» перераховувало кошти Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 .

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "Інвестиційна Компанія Авак», судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 01 червня 2017 року між ТОВ "Крейда" (замовник) та ТОВ "Інвестиційна Компанія Авак» (виконавець) було укладено договір №01/06-17 про виготовлення й доставку інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичної продукції замовника та іншої поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції (т. 2, а.с. 147-149).

Також, 26.06.2017 року між ТОВ «Інвестиційна Компанія Авак» (первісний кредитор), ТОВ «Меркурі Трейд Консалтінг» (новий кредитор) та ТОВ «Крейда» (боржник) був укладений договір про відступлення права вимоги від 26.06.2017 року, за умовами якого первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за договором №01/06-17 від 01.06.2017 року на загальну суму 1 758 962 грн. 42 коп., укладеним між Первісним кредитором та ТОВ «Крейда».

На підтвердження виконання вимог вищевказаного договору №01/06-17 від 01.06.2017 позивачем до суду надано видаткові накладні з відомостями про отримання позивачем товару №1 від 01.06.2017 року на суму 13505,94 грн., в т.ч. ПДВ - 2250,99 грн., №2 від 01.06.2017 року на суму 282662,89 грн., в т.ч. 47110,48 грн., №3 від 01.06.2017 року на суму 292390,76 грн., в т.ч. ПДВ - 48731,79 грн., №4 від 01.06.2017 року на суму 297098,04 грн., в т.ч. ПДВ - 49 516,34 грн., №5 від 01.06.2017 року на суму 249962,34 грн, ПДВ - 49992,47 грн., № 6 від 01.06.2017 року на суму 284781,61 грн., в т.ч. ПДВ - 47463,60 грн., № 7 від 01.06.2017 року на суму 288568,42 грн., в т.ч. ПДВ - 48094,74 грн.

Також, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату на підставі вказаного вище договору товару, а саме №756 від 23.06.2017 року на суму 246254,75 грн., №766 від 13.07.2017 року на суму 250000,00 грн., №767 від 13.07.2017 року на суму 250000,00 грн., №777 від 19.07.2017 року на суму 250000,00 грн., №778 від 19.07.2017 року на суму 250000,00 грн., №782 від 21.07.2017 року на суму 250000,00 грн., №784 від 21.07.2017 року на суму 250000,00 грн., №783 від 21.07.2017 року на суму 250000,00 грн., №785 від 21.07.2017 року на суму 8962,47 грн., №48 від 27.07.2017 року на суму 123128,00 грн., №49 від 27.07.2017 року на суму 123128,00 грн.

Окрім того, на підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надані суду також копії макетів поліграфічної продукції у вигляді роздрукованих зображень парфумерно-комсметичної продукції.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "ДОНУС ЛЮКС», судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 16 серпня 2017 року між ТОВ "ДОНУС ЛЮКС» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №16/08-17 про виготовлення й поставку продукції, а саме: виготовлення і доставка рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником (Том 2 а.с. 239-242).

На підтвердження виконання вимог вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткові накладні з відомостями про отримання позивачем товару № 14 від 16.08.2017 року на суму 299084,14 грн., в т.ч. ПДВ - 49847,36 грн., №15 від 16.08.2017 року на суму 83652,84 грн, в т.ч. ПДВ - 13942,14 грн., №16 від 16.08.2017 року на суму 292632,85 грн., в т.ч. ПДВ - 48772,14 грн., №19 від 16.08.2017 року на суму 284866,70 грн., в т.ч. ПДВ - 47477,78 грн., №84 від 17.08.2017 року на суму 296 283,28 грн., в т.ч. ПДВ - 49380,55 грн.; а також товарно-транспортні накладні № 14 від 16.08.2017 року, №15 від 16.08.2017 року, №16 від 16.08.2017 року, №18 від 16.08.2017 року, №19 від 16.08.2017 року; №84 від 17.08.2017 року.

Окрім того, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату на підставі вказаного вище договору товару, а саме №845 від 14.09.2017 року на суму 168749,16 грн., №840 від 14.09.2017 року на суму 250000 грн., №841 від 14.09.2017 року на суму 250000 грн., №842 від 14.09.2017 року на суму 250000 грн., №844 від 14.09.2017 року на суму 250000 грн., №835 від 08.09.2017 року на суму 129084,14 грн.

Водночас, позивачем не надано документів на підтвердження дотримання сторонами пункту 2.1 вищевказаного договору, відповідно до якого перелік послуг, термін їх виконання, вартість зазначається у додатках до договору, що являються їх невід'ємною частиною.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «ЛЕНД СИСТЕМ», судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 10 листопада 2017 року між ТОВ «Крейда» (Сторона 1) та ТОВ «ЕЛІС ГЛОБАЛ" (Сторона 2), ТОВ «ЛЕНД СИСТЕМ» (Сторона 3) було укладено договір №01/11-17 про переведення боргу за договором поставки №10/10-17 від 10.10.2017 року, за умовами якого сторони погодили, що до Сторони 2 в повному обсязі переходять всі права та обов'язки Сторони 1, що існують в межах Договору поставки на момент укладання цього договору. Станом на момент укладення договору розмір заборгованості Сторони 1 перед Стороною 3 за Договором поставки становить 1149639грн. 08 коп., яку Сторона 2 зобов'язується в повному обсязі сплатити Стороні 3 у строк, передбачений Договором поставки. (т. 3, а.с. 38).

На підтвердження виконання вимог вищевказаних договорів позивачем до суду надано прибуткові накладні з відомостями про отримання позивачем товару №3 від 01.11.2017 року на суму 296694,76 грн., в т.ч. ПДВ - 49449,13 грн., №2 від 16.10.2017 року на суму 58984,35 грн., в т.ч. ПДВ - 11796,87 грн., № 4 від 01.11.2017 року на суму 291678,36 грн., в т.ч. ПДВ - 48613,06 грн., №5 від 01.11.2017 року на суму 293063,96 грн., в т.ч. ПДВ - 48843,99 грн., №6 від 01.11.2017 року на суму 197420,78 грн., в т.ч. ПДВ - 32903,46 грн.

Також, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату на користь ТОВ «ЕЛІС ГЛОБАЛ» заборгованості за договором поставки №10/10-17 від 10.01.2017 року, а саме №932 від 23.11.2017 року на суму 250000 грн., №931 від 23.11.2017 року на суму 250000 грн., №928 від 23.11.2017 року на суму 149639,08 грн., №930 від 23.11.2017 року на суму 250000 грн., №929 від 23.11.2017 року на суму 250000 грн., №931 від 23.11.2017 року на суму 250000 грн., а також копії макетів поліграфічної продукції у вигляді роздрукованих зображень парфумерно-косметичної продукції.

Водночас, вказаний вище договір поставки №10/10-17 від 10.10.2017 року в матеріалах справи відсутній.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "РЕКОН ГРУП", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 18 вересня 2017 року між ТОВ "РЕКОН ГРУП» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №18/09-17 про виготовлення й поставку продукції, а саме: виготовлення і доставка рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником (т. 3, а.с. 66).

На підтвердження виконання вимог вищевказаного договору позивачем до суду надано накладні з відомостями про отримання позивачем товару №27 від 18.09.2017 року на суму 72808,26 грн., в т.ч. ПДВ - 12134,71 грн., №70 від 02.10.2017 року на суму 136231,49 грн., в т.ч. ПДВ - 22705,25 грн., 45 від 02.10.2017 року на суму 283 663,49 грн., в т.ч. ПДВ - 47277,25 грн., №43 від 02.10.2017 року на суму 296798,00 грн., в т.ч. ПДВ - 49466,33 грн., №44 від 02.10.2017 року на суму 298 941,16 грн., в т.ч. ПДВ - 49823,53 грн.; а також товарно-транспортні накладні №27 від 18.09.2017 року, №70 від 02.10.2017 року, №45 від 02.10.2017 року, №43 від 02.10.2017 року, №44 від 02.10.2017 року.

Також, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату на підставі вказаного вище договору товару, а саме № 896 від 25.10.2017 року на суму 72808,26 грн., №904 від 30.10.2017 року на суму 250000 грн., №903 від 30.10.2017 року на суму 250000 грн., №902 від 30.10.2017 року на суму 46798,00 грн., №903 від 30.10.2017 року на суму 33663,49 грн., №910 від 02.11.2017 року на суму 48941,16 грн., №909 від 02.11.2017 року на суму 136231,49 грн., №910 від 02.11.2017 року на суму 250000 грн., №909 від 02.11.2017 року на суму 136231,49 грн.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "ТПК "ІНКОМ ТРЕЙД", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 03 травня 2017 року між ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ІНКОМ ТРЕЙД» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №05/05-17 про виготовлення й поставку товару, визначеної у Специфікації, що міститься в Додатку № 1 до цього договору, а саме слайди, банери, чохли, стокери з зображенням парфумерно-косметичної продукції (т. 3, а с. 112-115).

На підтвердження виконання вимог вищевказаних договорів позивачем до суду надано прибуткові накладні з відомостями про отримання позивачем товару №233 від 05.05.2017 року на суму 299479,02 грн., в т.ч. ПДВ - 49913,17 грн., №234 від 05.05.2017 року на суму 60210,65 грн., в т.ч. ПДВ - 10035,11 грн., №232 від 05.05.2017 року на суму 296077,26 грн., в т.ч. ПДВ - 49346,21 грн., №231 від 05.05.2017 року на суму 298953,84 грн., в т.ч. ПДВ - 49825,64 грн.

01 червня 2017 року між ТОВ «Крейда» (Сторона 1) та Адвокатське об'єднанням «КВАНТУМ» (Сторона 2), ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ІНКОМ ТРЕЙД» (Сторона 3) був укладено договір №0106Ц про переведення боргу за договором поставки №05/05-17 від 03.05.2017 року, за умовами якого сторони погодили, що до Сторони 2 в повному обсязі переходять всі права та обов'язки Сторони 1, що існують в межах Договору поставки на момент укладання цього договору.

Також, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату ТОВ «Крейда» на користь Адвокатського об'єднання «КВАНТУМ» за призначенням - за договором про переведення боргу №0106Ц від 01.06.2017, а саме № 743 від 13.06.2017 року на суму 200 000 грн., № 733 від 01.06.2017 на суму 200 000 грн., № 735 від 02.06.2017 грн. на суму 200 000 грн.

Окрім того, на підтвердження виконання умов вищевказаного договору поставки позивачем надані суду копії макетів поліграфічної продукції у вигляді роздрукованих зображень парфумерно-косметичної продукції.

Водночас, позивачем не надано документів на підтвердження дотримання сторонами пункту 2.1 вищевказаного договору поставки, відповідно до якого поставка товару здійснюється на підставі замовлення покупця, яке складається в усній чи письмовій формі з посиланням на цей договорі, і повинно містити наступну інформацію: найменування товари згідно з асортиментом, визначеним в специфікації, кількість (одиниці, вага, об'єм і т.п.) товару та дата бажаної поставки; місце доставки товару із зазначенням точної адреси; найменування та реквізити одержувача вантажу (вантажоодержувача).

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "РЕЛАНТГЕН", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 28 листопада 2017 року між ТОВ "РЕЛАНТГЕН» (постачальник) та ТОВ «Крейда» (покупець) було укладено договір поставки №28/11-17, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю товар , найменування та вартість якого визначеного у Специфікації, що міститься у Додатку № 1 до цього договору - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником (т. 3 а.с. 144-147).

На підтвердження виконання вимог вищевказаного договору позивачем до суду надано прибуткові накладні з відомостями про отримання позивачем товару, а саме № 117 від 01.12.2017 року на суму 195026, 12 грн., в т.ч. ПДВ - 32504,35 грн., №116 від 01.12.2017 року на суму 240317,36 грн., в т.ч. ПДВ - 40052,89 грн., №115 від 01.12.2017 року на суму 248901,41 грн., в т.ч. ПДВ - 41483,57 грн..

Також, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату на підставі вказаного вище договору товару, а саме №966 від 22.12.2017 року на суму 211395,65 грн., №967 від 22.12.2017 року на суму 195026,12 грн., №967 від 22.12.2017 року на суму 248901,41 грн., №967 від 22.12.2017 року на суму 240317,36 грн.

Водночас, позивачем не надано документів на підтвердження дотримання сторонами пункту 2.1 вищевказаного договору поставки, відповідно до якого поставка товару здійснюється на підставі замовлення покупця, яке складається в усній чи письмовій формі з посиланням на цей договір, і повинно містити наступну інформацію: найменування товари згідно з асортиментом, визначеним в специфікації, кількість (одиниці, вага, об'єм і т.п.) товару та дата бажаної поставки; місце доставки товару із зазначенням точної адреси; найменування та реквізити одержувача вантажу (вантажоодержувача).

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "ТП ПЛЕЙН", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 01 серпня 2017 року між ТОВ "ТП ПЛЕЙН» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №01/08-17 про виготовлення й поставку продукції, а саме - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником (т. 3 а.с. 166-169).

На підтвердження виконання вимог вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткові накладні з відомостями про отримання позивачем товару, а саме №27 від 01.08.2017 року на суму 294193,18 грн., в т.ч. ПДВ - 49032,20 грн., №26 від 01.08.2017 року на суму 298 849,78 грн., в т.ч. ПДВ - 49808,30 грн.; товарно-транспортні накладними № 27 від 01.08.2017 року, №26 від 01.08.2017 року.

Також, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату на підставі вказаного вище договору товару, а саме №820 від 21.08.2017 року на суму 250000 грн., №821 від 21.08.2017 року на суму 250000 грн., №822 від 21.08.2017 року на суму 93042,96 грн.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 , судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 01 березня 2018 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №01/03-18 про виготовлення й поставку продукції, а саме - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником (т. 2 а.с. 189-192).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткові накладні з відомостями про отримання позивачем товару (послуг) №КА10 від 12.03.2018 року на суму 114461,47 грн., в т.ч. ПДВ - 19076,91 грн., №ЄП-12/03-004 від 12.03.2018 року на суму 86200 грн., в т.ч. ПДВ - 14366,67 грн., КА11 від 12.03.2018 року на суму 115708,48 грн., в т.ч. ПДВ - 19284,75 грн., КА9 від 12.03.2018 року на суму 119173,31 грн., в т.ч. 19862,22 грн., КА15 від 21.03.2018 року на суму 84621,85 грн., в т.ч. ПДВ - 14103,64 грн.

Також, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату товару (послуг) на підставі виставлених рахунків, а саме №1224 від 04.07.2018 року на суму 84624,96 грн., №1064 від 22.03.2018 року на суму 115708,50 грн., №1065 від 22.03.2018 року на суму 114461,47 грн., №1066 від 22.03.2018 року на суму 119173,28 грн.

До того ж, в матеріалах справи відсутні вказані у вищезазначених платіжних дорученнях рахунки, на підставі яких ТОВ «Крейда» перераховувало кошти на користь Фізичній особи - підприємця ОСОБА_2 .

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "БУД КОРПОРЕЙШН", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 16 лютого 2017 року між ТОВ "БУД КОРПОРЕЙШН» (виконавець) в особі директора Дівєєва Дениса Євгеновича та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №16/02-17 про виготовлення поліграфічної продукції, а саме: виготовлення і доставка інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичної продукції замовника та іншої поліграфічної/виставкової/демонстраційної продукції (т. 2, а.с. 229-231).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткові накладні з відомостями про отримання позивачем товару №31 від 16.02.2017 року на суму 26691,59 грн., в т.ч. ПДВ - 4448,60 грн., №6 від 01.03.2017 року на суму 293827,55 грн., в т.ч. ПДВ - 48971,26 грн.

Також, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату товару на підставі виставлених рахунків, а саме №640 від 13.03.2017 року на суму 26691,59 грн., №634 від 09.03.2017 року на суму 144827,55 грн., №635 від 149000,00 грн.

Водночас, в матеріалах справи відсутні вказані у вищезазначених платіжних дорученнях рахунки, на підставі яких ТОВ «Крейда» перераховувало кошти ТОВ "БУД КОРПОРЕЙШН".

До того ж, згідно з вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 28.11.2017 року у справі № 761/32192/17, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 грн) (т. 6 а.с. 115-116).

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_4 в грудні 2016 року, отримав від невстановленої досудовими розслідуванням особи пропозицію придбати (перереєструвати) на своє ім'я підприємство TOB «Буд Корпорейшн» (код ЄДРПОУ 41031564).

Не маючи наміру здійснювати господарську діяльність підприємства, зазначену у статутних документах TOB «Буд Корпорейшн», а також не маючи засобів для ведення господарської діяльності, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій як майбутнього засновника та власника вказаного підприємства, а також те, що вказане підприємство реєструється ним для здійснення незаконної діяльності невстановленими особами, ОСОБА_4 погодився на таку пропозицію.

Фактично підписавши договори №1,2 купівлі-продажу частки у статутному капіталі TOB «Буд Корпорейшн» від 11.01.2017, протокол №22/03 загальних зборів учасників TOB «Буд Корпорейшн», досягнув своєї злочинної мети у вигляді придбання (перереєстрації) TOB «Буд Корпорейшн» для прикриття незаконної діяльності.

ОСОБА_4 своїми діями вчинив пособництво фіктивному підприємництву, тобто наданні засобів та усунення перешкод для сприяння у вчиненні фіктивного підприємництва, тобто у придбанні суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Таким чином, фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "БУД КОРПОРЕЙШН" за вищевказаним договором №04/12-16 від 04.12.2016 відбулися після вчинення злочину, внаслідок якого була проведена державна перереєстрація ТОВ "БУД КОРПОРЕЙШН" шляхом зміни складу засновника і керівника з метою сприяння у вчиненні фіктивної підприємницької діяльності останнього.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "КРЕМАКС", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 02 жовтня 2017 року між ТОВ «КРЕМАКС» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №02/10-17 про виготовлення й поставку продукції, а саме - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником (т. 2 а.с. 206-209).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткову накладну з відомостями про отримання позивачем товару №2 від 02.10.2017 року на суму 293 786,51 грн., в т.ч. ПДВ - 48964,42 грн., а також товарно-транспортну накладну № 2 від 02.10.2017 року.

Також, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату товару на підставі виставлених рахунків, а саме № 904 від 30.10.2017 року на суму 43786,51 грн., 905 від 30.10.2017 року на суму 250000 грн.

Окрім того, на підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надані суду копії макетів поліграфічної продукції у вигляді роздрукованих на папері зображень парфумерно-косметичної продукції.

Також, в матеріалах справи відсутні вказані у вищезазначених платіжних дорученнях рахунки, на підставі яких ТОВ «Крейда» перераховувало кошти ТОВ «КРЕМАКС».

До того ж, згідно з вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.01.2019 року у справі №175/4197/18, яким ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 грн)

При цьому, судом встановлено, що з метою реалізації свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, групою осіб вжито заходів щодо реєстрації 04 серпня 2017 року ТОВ «Кремакс» (ЄДРПОУ 41500268) та визначено як засновника та директора Товариства ОСОБА_5.

Відтак, реєстрація в органах державної влади ТОВ «Кремакс» надала можливості невстановленим особам під виглядом зовні законної діяльності здійснювати документальне оформлення неіснуючих господарських операцій з метою незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток на користь суб'єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки, тим самим сприяти фізичним особам та службовим особам підприємств фактичним платникам податку в ухиленні від сплати податків до державного бюджету.

Таким чином, фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Кремакс» за вищевказаним договором №02/10-17 від 02 жовтня 2017 року відбулися після вчинення злочину, внаслідок якого була проведена державна реєстрація ТОВ "КРЕМАКС" з метою сприяння у вчиненні фіктивної підприємницької діяльності останнього.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "БАНРІАМ", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 18 грудня 2017 року між ТОВ «БАНРІАМ» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №18/12-17 про виготовлення й поставку продукції, а саме - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником (т. 2 а.с. 220-223)..

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткову накладну з відомостями про отримання позивачем товару №24 від 18.12.2017 року на суму 254423,18 грн., в т.ч. ПДВ - 42403,86 грн., а також товарно-транспортну накладну №24 від 18.12.2017 року.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надані суду копії макетів поліграфічної продукції у вигляді роздрукованих зображень парфумерно-косметичної продукції.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази оплати вартості вищевказаного товару позивачем.

Окрім того, позивачем не надано документів на підтвердження дотримання сторонами пункту 2.1 вказаного вище договору, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконувати передбачені цим договором роботи на підставі замовлення, оформленого у встановленому цим договором порядку.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "АНРЕС", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 01 вересня 2017 року між ТОВ «АНРЕС» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №01/09-17 про виготовлення поліграфічної продукції, а саме - виготовлення і доставку інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичної продукції замовника, іншої поліграфічної/виставкової/демонстраційної продукції (т. 3 а.с. 234-236).

Також, позивачем надано укладений 01 вересня 2017 року між ТОВ «АНРЕС» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) договір №01/09-17 про виготовлення й поставку продукції, а саме - рекламної, поліграфічної виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником (т. 2 а.с. 237-240).

На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів позивачем до суду надано видаткову накладну з відомостями про отримання позивачем товару №6 від 01.09.2017 року на суму 225784,56 грн., в т.ч. ПДВ - 37630,76 грн., а також товарно-транспортну накладну №6 від 01.09.2017 року.

Також, позивачем до суду надано платіжне доручення №859 від 20.09.2017 року про оплату товару на підставі договору від 01 вересня 2017 року №01/09-17 на суму 225784,56 грн.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "ЕЛАНТА ПРАЙМ", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 01 грудня 2017 року між ТОВ «ЕЛАНТА ПРАЙМ» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №01/12-17-2 про виготовлення й поставку продукції, а саме - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником (т. 4, а.с. 8-11).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткову накладну з відомостями про отримання позивачем товару №50 від 01.12.2017 року на суму 222534,14 грн., в т.ч. ПДВ - 37089,02 грн., а також товарно-транспортну накладну №50 від 01.12.2017 року.

02 січня 2018 року між ТОВ «ЕЛАНТА ПРАЙМ» (Цедент), ТОВ «МАКРОЛАЙТ» (Цесіонарій) та ТОВ «КРЕЙДА» (боржник) було укладено договір №02/01-18 про відступлення права вимоги та складено акт прийому-передачі права вимоги до договору №02/01-18 про відступлення права вимоги від 02.01.2018 року, за умовами яких до Цесіонарія переходить право вимагати (замість Цедента) від боржника належного виконання зобов'язань по товарам, а боржник зобов'язується перед Цесіонарієм належно виконати зобов'язання Цедента, боржник зобов'язується забезпечується забезпечити реалізацію прав Цесіонраія по оплаті товару згідно видаткових накладних.

Також, позивачем до суду надано платіжне доручення №984 від 03.01.2018 про перерахування ТОВ «Крейда» на користь ТОВ «МАКРОЛАЙТ» 222534,14 грн. за призначенням - оплата по переуступці за рекламну продукцію згідно з договором №01/12-17-2 від від 01.12.2017,

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "ГРЕЙКОН", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 01 грудня 2017 року між ТОВ «ГРЕЙКОН» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №01/12-17-1 про виготовлення й поставку продукції, а саме - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником (т. 4 а.с. 22-25).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткову накладну з відомостями про отримання позивачем товару № 80 від 01.12.2017 року на суму 162951,37 грн., в т.ч. ПДВ - 27158,56 грн., а також товарно-транспортну накладну № 80 від 01.12.2017 року.

Також, позивачем до суду надано платіжне доручення № 967 від 22.12.2017 року про оплату товару на підставі рахунку на суму 162951,37 грн.

Окрім того, в матеріалах справи відсутній вказаний у вищезазначеному платіжному дорученні рахунок, на підставі якого ТОВ «Крейда» перераховувало кошти ТОВ "ГРЕЙКОН".

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "ДЖОРДЖІЯ КОНСАЛТ", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 09 лютого 2017 року між ТОВ «ДЖОРДЖІЯ КОНСАЛТ» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №09/02-17 про виготовлення й поставку продукції, а саме - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником (т. 4 а.с. 39-42).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткові накладні з відомостями про отримання позивачем товару №70 від 14.02.2017 року на суму 9316,76 грн., в т.ч. ПДВ - 1863,35 грн., №109 від 09.02.2017 року, на суму 145080,48 грн., у т.ч. ПДВ - 24180,08 грн., а також товарно-транспортні накладні №109 від 09.02.2017 року, №70 від 14.02.2017 року.

Також, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату товару на підставі вищевказаного договору №650 від 20.03.2017 року на суму 11180,11 грн., №651 від 20.03.2017 року на суму 145080,48 грн.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "СПИРИТ", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 10 грудня 2017 року між ТОВ "СПИРИТ" (Цедент), ТОВ «ОПТИМА БІЗНЕС ПЛЮС» (Цесіонарій), ТОВ «КРЕЙДА» (боржник) було укладено договір №10/12-17 про відступлення права вимоги та складено акт прийому-передачі права вимоги до договору №10/12-17 про відступлення права вимоги від 10 грудня 2017 року, за умовами яких до Цесіонарія переходить право вимагати (замість Цедента) від боржника належного виконання зобов'язань за отримані товари згідно видаткової накладної № 16 від 16.11.2017 на суму 118 767,67 грн., в тому числі ПДВ - 19 794,61 грн. (т. 4 а.с. 71-72).

Також, позивачем до суду надано акт прийому-передачі права вимоги за вказаним вище договором, складений його сторонами 10 грудня 2017 року.

Водночас, позивачем не надано вищевказану видаткову накладну № 16 від 16.11.2017.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "ПОЛЮС КАПІТАЛ", судом встановлено, що позивачем не надані будь-які документальні докази, що свідчать про здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ "ПОЛЮС КАПІТАЛ".

Між тим, в акті перевірки міститься посилання контролюючого органу щодо неподання позивачем договору, укладеного з ТОВ "ПОЛЮС КАПІТАЛ" (т 1 а. с. 65).

Окрім того, вироком Святошинського районного суду від 14.07.2017 року у справі №759/10032/17 ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_7 вніс завідомо неправдиві відомості у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та які у подальшому подано для проведення такої реєстрації TOB «ПОЛЮС-КАПІТАЛ»

У подальшому, 30 травня 2016 року, підписані за наведених обставин документи, були використані та на підставі них здійснено проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу TOB «ПОЛЮС-КАПІТАЛ», шляхом подачі цих документів невстановленою особою до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету Ірпінської міської ради, за адресою: м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-а.

При цьому, ОСОБА_7 достовірно усвідомлював про відсутність у нього фінансових ресурсів для створення юридичної особи, навиків і досвіду для виконання таких обов'язків, зайняття підприємницькою діяльністю у цілому та не мав наміру здійснювати після реєстрації TOB «ПОЛЮС-КАПІТАЛ» фінансово-господарську діяльність від імені останнього.

Таким чином, фінансово-господарська діяльність ТОВ "ПОЛЮС КАПІТАЛ" починаючи з 30 травня 2016 року відбувалась після вчинення злочину, внаслідок якого була проведена державна реєстрація змін відомостей про юридичну особу ТОВ "ПОЛЮС КАПІТАЛ", з метою сприяння у вчиненні фіктивної підприємницької діяльності останнього.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "ТІМБЕР-ПРОФ", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 10 березня 2017 року між ТОВ «ТІМБЕР-ПРОФ» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №10/03-17 про виготовлення й поставку продукції, а саме - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником (т. 4 а.с. 75-78).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткову накладну з відомостями про отримання позивачем товару №66 від 10.03.2017 року на суму 94733,96 грн., в т.ч. ПДВ - 15788,99 грн., а також товарно-транспортну накладну № 66 від 10.03.2017 року.

Також, позивачем до суду надано платіжне доручення про оплату товару на підставі вищевказаного договору на суму 94 733,96 грн.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "МІЛТОН ТРЕЙД", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 16 червня 2017 року між ТОВ «МІЛТОН ТРЕЙД» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №16/06-17 про виготовлення й поставку продукції, а саме - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником (т. 4 а.с. 90-93).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткові накладні з відомостями про отримання позивачем товару №101 від 16.06.2017 року, №169 від 17.07.2017 року на суму 18342,74 грн., в т.ч. ПДВ - 3057,12 грн., а також товарно-транспортні накладні №101 від 16.06.2017 року, №169 від 17.07.2017 року.

Також, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату товару на підставі вищевказаного договору №823 від 21.08.2017 на суму 18342,74 грн., №776 від 17.07.2017 на суму 68976,91 грн.

Окрім того, в тексті наданої позивачем в якості доказу виконання умов вищевказаного договору видаткової накладної №101 від 16.06.2017 року відомості про посади та П.І.П посадових осіб суб'єктів господарювання, які їх склали та підписали.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "ЮНІКОМ ГРУПП", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 23 грудня 2016 року між ТОВ «ЮНІКОМ ГРУПП» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №23/12-16 про виготовлення й поставку продукції, а саме - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником (т. 4 а.с. 108-110).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткову накладну з відомостями про отримання позивачем товару № 323 від 23.12.2016 року на суму 66592,49 грн., в т.ч. ПДВ - 11098,75 грн.

Також, позивачем до суду надано платіжне доручення про оплату товару на підставі вищевказаного договору №563 від 12.01.2017 року на суму 66592,49 грн.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "МЕГАСПЕЦТОРГ", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 16 березня 2017 року між ТОВ «МЕГАСПЕЦТОРГ» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №16/03-17 про виготовлення й поставку продукції, а саме - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником. (т. 4 а.с. 117-120).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткову накладну з відомостями про отримання позивачем товару № 1 від 16.03.2017 року на суму 52404,64 грн., в т.ч. ПДВ - 8734,11 грн., а також товарно-транспортну накладну № 1 від 16.03.2017 року.

Також, позивачем до суду надано платіжне доручення про оплату товару на підставі вищевказаного договору №677 від 14.04.2017 року на суму 52404,64 грн.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «ВАРТЕС», судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 14 грудня 2016 року між ТОВ «ВАРТЕС» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №14/12-16 про виготовлення й поставку продукції, а саме - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником. (т. 4 а.с. 132-134).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткову накладну з відомостями про отримання позивачем товару № 150 від 14.12.2016 року на суму 39861,86 грн., в т.ч. ПДВ - 6643,64 грн.

Також, позивачем до суду надано платіжне доручення про оплату товару на підставі вищевказаного договору №548 від 26.12.2016 року на суму 39861,86 грн.

Водночас, позивачем не надано документів на підтвердження дотримання сторонами пункту 1.2 вказаного вище договору, відповідно до якого кількість, вартість, асортимент та строки виготовлення відповідної партії продукції зазначаються у заявках-специфікаціях, які затверджуються виконавцем, та які є невід'ємною частиною договору, на підставі яких на вимогу замовника, а також у випадку, передбаченому договором, виписується рахунок-фактура.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "НОЙ ТРЕЙД", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 01 листопада 2016 року між ТОВ «НОЙ-ТРЕЙД» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №01/11-16 про виготовлення поліграфічної продукції, а саме - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником. (т. 4 а.с. 144-146).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткову накладну з відомостями про отримання позивачем товару №237 від 16.11.2016 року на суму 38979,41 грн., в т.ч. ПДВ - 6496,57 грн.

Також, позивачем до суду надано платіжне доручення про оплату товару на підставі вищевказаного договору №519 від 24.11.2016 року на суму 38979,41 грн..

Водночас, позивачем не надано документів на підтвердження дотримання сторонами пункту 1.2 вказаного вище договору, відповідно до якого кількість, вартість, асортимент та строки виготовлення відповідної партії продукції зазначаються у заявках-специфікаціях, які затверджуються виконавцем, та які є невід'ємною частиною договору, на підставі яких на вимогу замовника, а також у випадку, передбаченому договором, виписується рахунок-фактура.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "ФІОЛЕНТ ГРУПП", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 26 січня 2016 року між ТОВ «ФІОЛЕНТ ГРУПП» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №26/01-17 про виготовлення й поставку продукції, а саме - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником. (т. 4 а.с. 150-153).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткову накладну з відомостями про отримання позивачем товару №23 від 26.01.2017 року на суму 36750,54 грн., ПДВ - 6125,09 грн., а також товарно-транспортну накладну №23 від 26.01.2017 року.

Також, позивачем до суду надано платіжне доручення про оплату товару на підставі вищевказаного договору №594 від 09.02.2017 року на суму 36750,60 грн.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "ФІДО-СТРОЙ ГРУП", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 01 лютого 2017 року між ТОВ "Крейда" (замовник) та ТОВ "ФІДО-СТРОЙ ГРУП" (виконавець) було укладено договір№ 01/02-17 про виготовлення й поставку продукції - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв з зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів визначених замовником (т. 2 а.с. 10-13).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткову накладну з відомостями про отримання позивачем товару № 52 від 01.02.2017 року на суму 36141,60 грн., в т.ч. ПДВ - 6023,60 грн., а також товарно-транспортну накладну №52 від 01.02.2017 року та відомість про вантаж.

Також, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату товару на підставі вищевказаного договору № 617 від 17.02.2017 року на суму 2000 грн., №619 від 21.02.2017 року на суму 34141,60 грн.

До того ж, вироком Печерського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у справі №757/3261/18-к, ОСОБА_9 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, та призначено їй узгоджене сторонами угоди покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_6 , не маючи наміру здійснювати господарську діяльність від імені ТОВ «Фідо-Строй Груп», внесла завідомо неправдиві відомості у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Фідо-Строй Груп» (код ЄДРПОУ 40313623).

У подальшому, на підставі підписаних ОСОБА_6 підроблених документів, у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №107006209273 від 06.04.2017.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "ФІДО-СТРОЙ ГРУП" відбулися після вчинення злочину, внаслідок якого була проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ "ФІДО-СТРОЙ ГРУП" (зміна керівника ТОВ «Фідо-Строй Груп» та складу її засновників на ОСОБА_6 ).

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "СП ТРЕЙД-АЛЬЯНС", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 01 липня 2016 року між ТОВ «СП Трейд-Альянс» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №01/07-16 про виготовлення поліграфічної продукції, а саме - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником. (т. 5 а.с. 8-10).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткові накладні з відомостями про отримання позивачем товару №21 від 18.07.2016 року на суму 18681,32 грн., в т.ч. ПДВ - 3113,55 грн., №6 від 14.07.2016 року на суму 13899,66 грн., в т.ч. ПДВ - 13899,66 грн.

Також, позивачем до суду надано платіжні доручення про оплату товару на підставі вищевказаного договору №397 від 26.07.2016 року на суму 18681,32 грн., №396 від 22.07.2016 року на суму 13899,66 грн..

Водночас, позивачем не надано документів на підтвердження дотримання сторонами пункту 1.2 вказаного вище договору, відповідно до якого кількість, вартість, асортимент та строки виготовлення відповідної партії продукції зазначаються у заявках-специфікаціях, які затверджуються виконавцем, та які є невід'ємною частиною договору, на підставі яких на вимогу замовника, а також у випадку, передбаченому договором, виписується рахунок-фактура.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "К-ПРІНТ", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 03 березня 2016 року між ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ К-ПРІНТ» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір б/н про виготовлення й поставку продукції, а саме - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником (т. 5 а.с. 19-22).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткову накладну з відомостями про отримання позивачем товару №8 від 30.03.2016 року на суму 31912,63 грн.

Також, позивачем до суду надано рахунок на оплату товару №31 від 30.03.2016 року на суму 31912,63 грн., в т.ч. ПДВ - 5 318,77 грн. та платіжне доручення про оплату товару на підставі вищевказаного договору №280 від 01.04.2016 року на суму 31912,63 грн..

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 16 січня 2017 року між ТОВ «КАЛІСТО ІНТЕЛ» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №16/01-17 про виготовлення поліграфічної продукції, а саме - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником. (т. 5 а.с. 20-28).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткову накладну з відомостями про отримання позивачем товару №105 від 16.01.2017 року на суму 16367,23 грн.

Також, позивачем до суду надано платіжне доручення про оплату товару на підставі вищевказаного договору №575 від 30.01.2017 на суму 16367,23 грн.

Водночас, позивачем не надано документів на підтвердження дотримання сторонами пункту 1.2 вказаного вище договору, відповідно до якого кількість, вартість, асортимент та строки виготовлення відповідної партії продукції зазначаються у заявках-специфікаціях, які затверджуються виконавцем, та які є невід'ємною частиною договору, на підставі яких на вимогу замовника, а також у випадку, передбаченому договором, виписується рахунок-фактура.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "МАКСТРЕЙД-М", судом встановлено наступні обставини.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій 04 травня 2017 року між ТОВ «МАКСТРЕЙД-М» (виконавець) та ТОВ «Крейда» (замовник) було укладено договір №04/05-17 про виготовлення й поставку продукції, а саме - рекламної, поліграфічної, виставкової, демонстраційної продукції, інформаційних носіїв із зображенням парфумерно-косметичних засобів чи інших товарів, визначених замовником. (т. 5 а.с. 33-35, 40).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем до суду надано видаткову накладну з відомостями про отримання позивачем товару №32 від 05.05.2017 року на суму 15574,32 грн., в т.ч. ПДВ - 2595,72 грн., а також товарно-транспортну накладну №32 від 05.05.2017 року.

Також, позивачем до суду надано платіжне доручення про оплату товару на підставі вищевказаного договору №739 від 07.06.2017 року на суму 15574,32 грн.

Отже, за результатами дослідження змісту наведених вище фінансово-господарських операцій позивача, руху активів у процесі здійснення господарських операцій з вказаними вище контрагентами, мету та обставини використання спірних товарів та послуг у власній господарській діяльності позивача, судом встановлено наступні обставини.

Згідно з наявними в матеріалах справи копіями накладних виготовлена та передана позивачу поліграфічна продукція з зображенням парфумерно-косметичної продукції визначена як банер, слайд, віжуал, чохол, постер, оракал тощо.

Проте, відсутність інших документів не дає суду можливості дослідити те, яка саме продукція була придбана позивачем (із належним встановленням її якісних характеристик), в який спосіб ця продукція була виготовлена, а також, встановити обсяг трудових та інших ресурсів, що мали б залучалися для її виготовлення.

В матеріалах справи відсутні докази щодо наявності у ТОВ "ПРОМИСЛОВА ТОРГОВА ГРУПА", ТОВ "ТРЕЙД СОЛЮШЕНС", ТОВ "МІСТОБУД-СЕРВІС", ТОВ "САЛІУС ТРЕЙД", ТОВ "СКАЙ СІТІ ІНЖИНІРИНГ", ТОВ "ІНТЕР ЕНЕРДЖІ ГРУП", Фізичної особи - підприємця Калініна Сергія Олександровича., ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "АВАК", ТОВ "ДОНУС ЛЮКС", ТОВ "ЛЕНД СИСТЕМ", ТОВ "РЕКОН ГРУП", ТОВ "ТПК "ІНКОМ ТРЕЙД", ТОВ "РЕЛАНТГЕН", ТОВ "ТП ПЛЕЙН", Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ., ТОВ "БУД КОРПОРЕЙШН", ТОВ "КРЕМАКС", ТОВ "БАНРІАМ", ТОВ "АНРЕС", ТОВ "ЕЛАНТА ПРАЙМ", ТОВ "ГРЕЙКОН", ТОВ "ДЖОРДЖІЯ КОНСАЛТ", ТОВ "СПИРИТ", ТОВ "ПОЛЮС КАПІТАЛ", ТОВ "ТІМБЕР-ПРОФ", ТОВ "МІЛТОН ТРЕЙД", ТОВ "ЮНІКОМ ГРУПП", ТЗОВ "МЕГАСПЕЦТОРГ", ТОВ "ВАРТЕС", ТОВ "НОЙ ТРЕЙД", ТОВ "ФІОЛЕНТ ГРУПП", ТОВ "ФІДО-СТРОЙ ГРУП", ТОВ "СП ТРЕЙД-АЛЬЯНС", ТОВ "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "К-ПРІНТ", ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ", ТОВ "МАКСТРЕЙД-М" трудових ресурсів та основних засобів для виготовлення замовленого позивачем товару (надання послуг), як і відсутні відомості щодо його подальшого використання позивачем у власній господарській діяльності.

Зазначені обставини у сукупності не дають суду змогу ідентифікувати виготовлену продукцію та надані послуги та як наслідок - встановити обставини щодо можливості виконання спірних господарських операцій, їх зв'язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару у подальшій діяльності.

До того ж, позивачем не підтверджено фактичне використання у власній господарській діяльності придбаного товару та ділову мету і доцільність проведених господарських операцій з наведеними контрагентами.

З наведених підстав суд визнає доведеними доводи контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "ПРОМИСЛОВА ТОРГОВА ГРУПА", ТОВ "ТРЕЙД СОЛЮШЕНС", ТОВ "МІСТОБУД-СЕРВІС", ТОВ "САЛІУС ТРЕЙД", ТОВ "СКАЙ СІТІ ІНЖИНІРИНГ", ТОВ "ІНТЕР ЕНЕРДЖІ ГРУП", Фізичною особою - підприємцем Калініним Сергієм Олександровичем., ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "АВАК", ТОВ "ДОНУС ЛЮКС", ТОВ "ЛЕНД СИСТЕМ", ТОВ "РЕКОН ГРУП", ТОВ "ТПК "ІНКОМ ТРЕЙД", ТОВ "РЕЛАНТГЕН", ТОВ "ТП ПЛЕЙН", Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 ., ТОВ "БУД КОРПОРЕЙШН", ТОВ "КРЕМАКС", ТОВ "БАНРІАМ", ТОВ "АНРЕС", ТОВ "ЕЛАНТА ПРАЙМ", ТОВ "ГРЕЙКОН", ТОВ "ДЖОРДЖІЯ КОНСАЛТ", ТОВ "СПИРИТ", ТОВ "ПОЛЮС КАПІТАЛ", ТОВ "ТІМБЕР-ПРОФ", ТОВ "МІЛТОН ТРЕЙД", ТОВ "ЮНІКОМ ГРУПП", ТЗОВ "МЕГАСПЕЦТОРГ", ТОВ "ВАРТЕС", ТОВ "НОЙ ТРЕЙД", ТОВ "ФІОЛЕНТ ГРУПП", ТОВ "ФІДО-СТРОЙ ГРУП", ТОВ "СП ТРЕЙД-АЛЬЯНС", ТОВ "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "К-ПРІНТ", ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ", ТОВ "МАКСТРЕЙД-М" та доходить висновку, що надані позивачем документальні докази не можуть бути враховані як юридично значимі документи на підтвердження виконання спірних операцій та, відповідно, для цілей відображення спірних операцій в бухгалтерському та податкового обліку, а отже і для цілей формування спірних сум податкового кредиту.

Натомість, позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені вказаним вище правочином товарно-матеріальні цінності були отримані.

Окрім того, на користь висновку про нереальний характер господарських операцій позивача з ТОВ "ЛЕНД СИСТЕМ", ТОВ "СПИРИТ", ТОВ "МІЛТОН ТРЕЙД" свідчить те, що позивачем надано не в повному обсязі первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами.

До того ж, суд враховує ту обставину, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "СКАЙ СІТІ ІНЖИНІРИНГ", ТОВ "БУД КОРПОРЕЙШН", ТОВ "КРЕМАКС" відбулися після вчинення злочинів, внаслідок яких була проведена державна реєстрація (перереєстрація) вказаних контрагентів з метою сприяння у вчиненні фіктивної підприємницької діяльності останніх.

Про нереальний характер господарських операцій позивача з ТОВ "ПОЛЮС КАПІТАЛ" свідчить також те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення останнім господарських операцій з позивачем. Документи, які фіксують факти здійснення таких господарських операцій, позивачем не надано.

До того ж, суд враховує ту обставину, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "ПОЛЮС КАПІТАЛ", починаючи з 30 травня 2016 року, відбувалась після вчинення злочину, внаслідок якого була проведена державна реєстрація змін відомостей про юридичну особу ТОВ "ПОЛЮС КАПІТАЛ" з метою сприяння у вчиненні фіктивної підприємницької діяльності останнього.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу, що мали наслідком правомірне прийняття відповідачем:

- податкового повідомлення-рішення від 01 серпня 2019 року №0022401414, яким до позивача на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України були застосовані штрафні санкції у розмірі 1 140 477 грн. та на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 591 909 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 01 серпня 2019 року № 0022391414, яким до позивача на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України були застосовані штрафні санкції у розмірі 1 053 546 грн. та на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 214 183 грн.

З наведених підстав оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають.

Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги наведене вище, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи, викладені у позовній заяві, позивачки є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог підстав для розподілу судових витрат на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Крейда» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 28 травня 2025 року.

Суддя Кочанова П.В.

Попередній документ

127721511

Наступний документ

127721513

Інформація про рішення:

№ рішення:	127721512
№ справи:	320/5923/19
Дата рішення:	28.05.2025
Дата публікації:	02.06.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (28.05.2025)
Дата надходження:	02.09.2024
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

21.01.2020 12:00	Київський окружний адміністративний суд
18.02.2020 14:10	Київський окружний адміністративний суд
12.10.2021 14:40	Шостий апеляційний адміністративний суд
26.09.2024 10:00	Київський окружний адміністративний суд
12.11.2024 10:00	Київський окружний адміністративний суд
16.12.2024 11:00	Київський окружний адміністративний суд
28.01.2025 11:00	Київський окружний адміністративний суд