28 травня 2025 року м. Київ № 320/53509/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України про визнання протиправною і скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати протокол засідання Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень та травм №113 від 05.03.2024 в частині встановлення причинного зв'язку, що визначене як «Захворювання, що призвело до смерті, ТАК, пов'язане із проходженням військової служби»;
встановити, що час виникнення у водія першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) (на ББА) прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , захворювання, що призвело до смерті, відповідає часу безпосередньої участі військовослужбовця у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Державної прикордонної служби України провести перегляд протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень та травм №113 від 05.03.2024 у частині встановлення причинного зв'язку захворювання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 333 від 06.05.2009, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не зважаючи на наявність беззаперечних доказів того, що сержант ОСОБА_2 отримав захворювання, що у подальшому призвело до смерті військовослужбовця, саме під час проходження ним служби у військовій частині, що входить до складу діючої армії, виконання завдань в зоні ведення активних бойових дій та участі у заходах з відсічі збройної агресії російської федерації проти України, відповідачем, внаслідок неналежного дослідження медичної документації військовослужбовця, інформації про проходження останнім військової служби, бойових та службових характеристик, а також без врахування фактичних обставин виникнення захворювання та причин смерті, всупереч положень підпунктів 5-6 пункту 4 глави 12 Положення № 333, у яких чітко визначені випадки застосування тих чи інших формулювань під час встановлення причинного зв'язку захворювань, помилково встановлено, що захворювання, яке призвело до смерті військовослужбовця, пов'язане із проходженням військової служби, а не із захистом Батьківщини.
Так, внаслідок винесення відповідачем неправомірного висновку, який оформлений протоколом № 113 від 05.03.2024, наразі позивач та її сім'я, зокрема малолітня дитина, яка залишилась без батьківської опіки та піклування, позбавлена можливості реалізовувати належні їй у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» права та захищати інтереси, зокрема щодо отримання відповідних належних їй пільг та гарантій. Просить суд задовольнити позов.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позов відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування доводів заперечень зазначив, що постанови про причинний зв'язок смерті приймаються у формулюванні та на підставі вимог, викладених у главі 12 Розділу III Положення № 333.
Постанова про причинний зв'язок захворювання із захистом Батьківщини приймається якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції Об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції Об'єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».
Постанова ВЛК у такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті 1 цього пункту, а також тих, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і визнані учасниками бойових дій, за наявності медичних документів, виданих (складених) у зазначений період, які підтверджують факт виникнення (розвитку) захворювання в період перебування в діючій армії або у складі сил і засобів, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
Зазначена постанова ВЛК приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії, складу сил та засобів, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання на період перебування в діючій армії або безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
Постанова «Захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» виноситься якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови ВЛК при медичному огляді військовослужбовців за результатами захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
На підставі наданих документів ЦВЛК винесла постанову про причинний зв'язок захворювання, що призвело до смерті сержанта ОСОБА_2 , із врахуванням положень підпункту 6 пункту 4 глави 12 Розділу III Положення № 333. У ЦВЛК відсутні підстави для формулювання іншої постанови про причинний зв'язок захворювання, яке призвело до смерті сержанта ОСОБА_2 , 1984 року народження. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Позивач у відповіді на відзив зазначає, що у разі належного дослідження відповідачем таких внутрішніх документів ІНФОРМАЦІЯ_3 як копій журналу бойових дій, довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, а також ряду медичної документації, що міститься в особовій справі військовослужбовця, відповідач міг дійти обґрунтованого висновку про те, що ряд захворювань, що стали причиною смерті ОСОБА_2 , виникли саме під час захисту ним незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Просить суд задовольнити позов.
Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 04.08.2020 Обухівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
В червні 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_5 призвано чоловіка позивачки - ОСОБА_2 , на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_2 .
01.07.2022 ОСОБА_2 було зараховано до особового складу окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України, що підтверджується витягом із наказу начальника Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_5 » Державної прикордонної служби України № 289-ос від 01.07.2022.
25.11.2022 на підставі наказу №619-ос сержанта ОСОБА_2 було зараховано до розпорядження військової частини НОМЕР_3 , а 22.12.2022 на підставі наказу № 686-ос останнього зараховано до особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 , у складі якого останній проходив військову службу до 13.11.2023, та призначено на посаду водія першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) (на ББА) прикордонної комендатури швидкого реагування.
12.07.2023 у відповідності до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 165-ВВ сержанта ОСОБА_2 направлено у службове відрядження до ділянки ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Під час перебування ОСОБА_2 у службовому відрядженні, останній виконував завдання в зоні ведення активних бойових дій та приймав участь у заходах з відсічі збройної агресії російської федерації проти України, перебуваючи у межах Донецької області, що підтверджується довідкою №12/2659 від 06.09.2023.
25.10.2023 р. згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 325-ВВ, ОСОБА_2 надано частину щорічної основної відпустки за 2023 рік з виїздом до смт. Козин, Обухівського р-ну Київської обл., тривалістю 16 календарних днів, з 27.10.2023 по 11.11.2023.
Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №347-ВВ від 07.11.2023 сержанту ОСОБА_2 продовжено щорічну основну відпустку ще на 15 календарних дні, з 12.11.2023 по 26.11.2023.
По прибуттю до фактичного місця проживання у Київській області, ОСОБА_2 було госпіталізовано Головного військово-медичного клінічного центру (Центрального клінічного госпіталю) Державної прикордонної служби України.
Після госпіталізації військовослужбовця до Головного військово-медичного клінічного центру (Центрального клінічного госпіталю) Державної прикордонної служби України, у зв'язку із критичним станом ОСОБА_2 , останнього введено в седативну кому. У подальшому військового направлено до інфекційного відділення Київської міської клінічної лікарні №4, що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3959/299.
13.11.2023 ОСОБА_2 , не приходячи до тями, помер у стаціонарі КНП «Київська міська клінічна лікарня №4», що підтверджується лікарським свідоцтво про смерть № 620. Як зазначається у довідці про причину смерті, ОСОБА_2 помер від легенево-серцевої недостатності, двобічної пневмонії та коронавірусної хвороби.
Згідно акта №05-2024 від 05.02.2024 про випадок смерті, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби, випадок смерті не є наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного сп'яніння, вчинення ним злочину, кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю або самогубства.
Центральною військово-лікарською комісією Державної прикордонної служби України встановлено, що захворювання сержанта ОСОБА_2 , яке за представленими документами призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 , пов'язане із проходженням військової служби, про що відповідачем надано витяг із протоколу №113 від 05.03.2024 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень та травм, у якому зазначено «Захворювання, яке призвело до смерті, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби».
Не погоджуючись із причинним зв'язком захворювання, поранень та травм №113 від 05.03.2024 в частині встановлення причинного зв'язку, що визначене як «Захворювання, що призвело до смерті, ТАК, пов'язане із проходженням військової служби», позивач звернулась до суду із цим позовом
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
Відповідно до Конституції України основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
Згідно пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Згідно статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України «Про національну безпеку України».
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення №402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 глави 1 розділу I Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання. Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія; ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Згідно підпункту 2.5.1 пункту 2.6 глави 1 розділу I Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, госпітальні ВЛК.
В силу пункту 21.1 глави 21 розділу ІІ Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК (пункт 21.2 глави 21 розділу ІІ Положення № 402).
За приписами пункту 21.4 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених ТЦК та СП, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми).
Так, згідно пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України;
ґ) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції об'єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.
Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях, зазначених в абзаці першому цього підпункту.
д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні, або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту.
Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затверджене наказом Адміністрації Держприкордонслужби № 333 від 06.05.2009, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2009 за № 570/16586 (зі змінами) (далі - Положення № 333).
Положення № 333 визначає порядок проведення військово-лікарськими комісіями Держприкордонслужби медичного огляду громадян призовного віку;
військовозобов'язаних, які приймаються на військову службу за контрактом;
кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військовослужбовців Держприкордонслужби та членів їхніх сімей;
осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби та військових частин прикордонних військ СРСР та їх органів управління, дислокованих на території України;
військовослужбовців Держприкордонслужби та працівників Держприкордонслужби, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I, II груп патогенності;
військовослужбовців Держприкордонслужби, які проходять військову службу на кораблях, катерах та суднах забезпечення Морської охорони Держприкордонслужби;
льотного складу та авіаційного персоналу Держприкордонслужби, з метою визначення їх придатності за станом здоров'я до військової служби (роботи за фахом), встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) з проходженням військової служби та встановлення причинного зв'язку, захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), які призвели до смерті військовослужбовців Держприкордонслужби.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу ІІ Положення № 333 з метою проведення медичного огляду у Держприкордонслужбі утворюються:
постійно діючі ВЛК (ЛЛК);
тимчасово діючі ВЛК (ВЛК ВВНЗ (далі - ТдВЛК ВВНЗ) для медичного огляду кандидатів на навчання у ВВНЗ Держприкордонслужби, кандидатів на військову службу за контрактом).
Відповідно до пункту 1 глави 4 розділу ІІ - до постійно діючих військово-лікарських комісій відносяться госпітальні (гарнізонні) ВЛК, які утворюються:
госпітальна ВЛК - в закладах охорони здоров'я Держприкордонслужби, за клінічними профілями в закладах охорони здоров'я Держприкордонслужби може бути створено декілька госпітальних ВЛК;
гарнізонна ВЛК - при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках закладів охорони здоров'я Держприкордонслужби.
Організація проведення медичного огляду госпітальної (гарнізонної) ВЛК в закладі охорони здоров'я Держприкордонслужби покладається на начальника закладу.
Повноваження ЦВЛК визначені у пункті 8 статті 2 Розділу ІІ Положення № 333, до них входить:
організація проведення у Держприкордонслужбі ВЛК (ЛЛК) медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;
розроблення спільно з медичними спеціалістами Адміністрації Держприкордонслужби проектів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань проведення медичного огляду ВЛК;
розроблення спільно з МОЗ медичних показань для військово-професійного призначення кандидатів для проходження військової служби за контрактом за військовими спеціальностями;
розроблення науково обґрунтованих вимог до стану здоров'я військовослужбовців Держприкордонслужби;
контроль за правильністю надання ВЛК (ЛЛК) до ЦВЛК медичної документації з питань проведення медичного огляду;
розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань, що стосуються покладених на ЦВЛК завдань;
аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи ВЛК (ЛЛК);
проведення аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, розробка пропозицій для поліпшення проведення медичного огляду ВЛК (ЛЛК);
організація та проведення нарад і зборів з питань проведення медичного огляду ВЛК (ЛЛК);
контроль, розгляд, затвердження, незатвердження постанов постійно діючих, тимчасово діючих ВЛК (ЛЛК);
здійснення контролю за роботою ЛЛК в авіаційних частинах Держприкордонслужби;
прийняття та перегляд постанов про причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у колишніх військовослужбовців з числа осіб льотного складу, якщо вони звільнені у запас або відставку з військової служби безпосередньо з льотної роботи;
організація та проведення медичного огляду ВЛК плавскладу Держприкордонслужби.
Відповідно до пункту 8 глави 12 Розділу III Положення № 333 установлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що призвело до смерті військовослужбовця Держприкордонслужби, особи звільненої з військової служби Держприкордонслужби, проводиться ЦВЛК.
Частиною третьою пункту 11 глави 12 Розділу III Положення № 333 визначено, що постанова ЦВЛК оформляється протоколом засідання щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва).
Частиною першою пункту 6 глави 12 Розділу III Положення № 333 визначено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) приймається з урахуванням відомостей, зазначених у формах Нвс-5, Нвс-1, НПвс, довідках про обставини травми (поранення, контузії, каліцтво).
Положеннями абзацу четвертого пункту 3 глави 6 Розділу II Інструкції з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС № 468 від 06.06.2017, зареєстрованого в Мін'юсті за № 1011/30879 від 16.08.2017 року (далі - Інструкція), визначено: «з метою встановлення причинного зв'язку смерті (загибелі) начальник органу Держприкордонслужби направляє клопотання до ЦВЛК, яка виносить відповідну постанову. До клопотання додаються: біографічна довідка, копія лікарського свідоцтва про смерть, копія свідоцтва про смерть, акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався, акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби, якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби, або акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби, якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби.
На підставі вищезазначеного переліку документів ЦВЛК ДПСУ оформляє протокол засідання із винесенням постанови про причинний зв'язок смерті військовослужбовця Держприкордонслужби.
Постанови про причинний зв'язок смерті приймаються у формулюванні та на підставі вимог, викладених у главі 12 Розділу III Положення № 333.
Постанова про причинний зв'язок захворювання із захистом Батьківщини приймається якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції Об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції Об'єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».
Постанова ВЛК у такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті 1 цього пункту, а також тих, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і визнані учасниками бойових дій, за наявності медичних документів, виданих (складених) у зазначений період, які підтверджують факт виникнення (розвитку) захворювання в період перебування в діючій армії або у складі сил і засобів, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
Зазначена постанова ВЛК приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії, складу сил та засобів, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання на період перебування в діючій армії або безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
Постанова «Захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» виноситься якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови ВЛК при медичному огляді військовослужбовців за результатами захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 - полковником ОСОБА_3 , на виконання вимог абзацу четвертого пункту 3 глави 6 Розділу II Інструкції, на адресу ЦВЛК було направлено відношення за вих. № 17.02.2024 № 08.2/1485-24 щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, яке призвело до смерті сержанта ОСОБА_2 , 1984 року народження. До відношення було долучено наступні копії документів: свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 видане 16.11.2023 -Козинською селищною радою; біографічна довідка, видана начальником відділу кадрів 105 ПЗ імені князя Володимира Великого ДПСУ 15.02.2024; лікарське свідоцтво про смерть (остаточне) № 620 від 14.11.2023 року, видане КНП «Київська міська клінічна лікарня № 4»; акт № 05-2024 розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався 13.11.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.02.2024 СхРУ (Нвс-5); акт № 05-2024 про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби від 05.02.2024 р. СхРУ (НПвс).
За результатами вивчення зазначених документів відповідач встановив, що сержант ОСОБА_4 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України з 01.07.2022 по 13.11.2023. Сержант ОСОБА_4 звільнений з військової служби 13.11.2023 року в зв'язку зі смертю. За даними акта № 05-2024 розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався 13.11.2023 у НОМЕР_5 прикордонному загоні від 05.02.2024 СхРУ (Нвс-5) та акта № 05-2024 про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби від 05.02.2023 СхРУ (НПвс), сержант ОСОБА_4 з 27.10.2023 по 26.11.2023 перебував у відпустці з виїздом до смт. Козин, Обухівського району Київської області (підстава - накази начальника 105 ПЗ № 325-ВВ від 25.10.2023 року та № 347-ВВ від 07.11.2023).
Відповідно до перевідного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Держприкордонслужби України (далі - ГВМКЦ ДПСУ) від 07.11.2023 № 3959/299 встановлено, що сержант ОСОБА_4 проходив лікування у інфекційному відділені ГВМКЦ ДПСУ з 31.10.2023 по 07.11.2023. Повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): «U7.1-2019-nCov гостра респіраторна хвороба (ПЛР РНК SARS-Cov-2 позитивний 03.11.2023). Негоспітальна двобічна полі сегментарна пневмонія, 4 клінічна група, ДН II-III, важкий перебіг.
Тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії (ТЕЛА). Альдостеринома лівого наднирника. ХОЗЛ, категорія В, ст. II GOLD, загострення НОМЕР_6 . Синдром обструктивного апное сну. Цукровий діабет II тип, стадія субкомпенсації. Аутоімунний тиреїдит, гіпотериоз. Гіпертонічна хвороба II стадії, 2 ступеню, ризик високий. Гіпертензивне серце. Синдром альвеолярної гіповентиляції (синдром Піквіка). Аліментарне ожиріння III ст.»
На момент огляду у сержанта ОСОБА_2 були скарги на задишку при незначному фізичному навантажені, нечастий кашель з невеликою кількістю мокротиння, відчуття важкості в животі. Зі слів хворого посилення задишки турбує останніх 6 місяців, значне посилення відзначив 30.10.2023. Протягом останніх 3-4 місяців відзначає появу епізодів засинання на декілька секунд, кілька разів на добу. У січні 2022 року лікувався в інфекційному відділені ГВМКЦ ДПСУ з приводу не госпітальної пневмонії. У подальшому продовжив лікування в терапевтичному та кардіологічному відділеннях ГВМКЦ ДПСУ. Для подальшого лікування сержанта ОСОБА_2 було переведено до КНП «Київська міська клінічна лікарня № 4».
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 620 від 14.11.2023 року, виданого КНП «Київська міська клінічна лікарня № 4», безпосередньою причиною смерті сержанта ОСОБА_2 є: «Легенево-серцева недостатність. Двобічна пневмонія. Коронавірусна хвороба».
Відповідно до листа прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.01.2024 року № 5.13/1423/24-Вн відомо, що сержант ОСОБА_4 з 01.10.2023 по 31.10.2023 року за медичною допомогою до медичного пункту прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) не звертався.
Відповідно до пункту 7 акта № 05-2024 розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався 13.11.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.02. 2024 р. СхРУ (Нвс-5) - випадок смерті сержанта ОСОБА_2 вважається таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби.
На підставі вище викладеного ЦВЛК винесла постанову про причинний зв'язок захворювання, що призвело до смерті сержанта ОСОБА_2 , із врахуванням положень підпункту 6 пункту 4 глави 12 Розділу III Положення № 333.
У цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10.02.2022 у справі № 160/7153/20, в якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, надавати оцінки діагнозу позивача, у тому числі періоду виникнення захворювань, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, від 26.02.2025 у справі № 240/13173/22
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто коли у межах, визначених законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обирати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки критеріями.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності.
При цьому суд зазначає, що відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши у сукупності наявні докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.