29 травня 2025 року № 320/4188/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в приміщенні суду в місті Києві матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київський області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром шляхом застосування з 01 січня 2025 року до її обрахунку та виплати положень статі 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», а також понижуючих коефіцієнтів згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 та виплати з 01.01.2025 у зменшеному розмірі.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київський області з 01.01.2025 скасувати понижуючі коефіцієнти до обрахування та виплати пенсії ОСОБА_1 повернути її розмір до попереднього рівня її фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень максимального розміру відповідно до Закону № 2262-XII пенсія не підлягає обмеженню максимальним розміром, а також виплатити різницю між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.01.2025 по день проведення повного фактичного розрахунку у цьому розмірі без обмеження.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідача подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного суду у зразковій справі №200/116/25.
Суд, розглянувши клопотання представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Так, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень (який функціонує відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень"), 17.02.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло подання судді Донецького окружного адміністративного суду Духневича О.С. від 31.01.2025 про розгляд справи №200/116/25 Верховним Судом як судом першої інстанції у порядку частини першої статті 290 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 25.02.2025 у відкритті провадження за поданням судді Донецького окружного адміністративного суду Духневича О.С. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи №200/116/25 - відмовлено.
Отже, у провадженні Верховного Суду відсутня зразкова справа №200/116/25, а тому немає правових підстав для зупинення провадження у цій справі.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зупинення провадження в цій справі, у зв'язку з чим клопотання представника відповідача не підлягає задоволенню.
Щодо клопотання в частині залучення до участі у справі в якості третьої особи Міністерство соціальної політики України, суд зазначає наступне.
Обгрунтовуючи клопотання про залучення третьої особи, відповідач зазначає, що у разі винесення рішення про задоволення позовних вимог його реальне виконання залежатиме від дій Мінсоцполітики, як органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень. Отже, рішення у цій справі впливатиме на інтереси Мінсоцполітики, а незалучення Мінсоцполітики до участі у справі позбавить його можливості реалізувати права учасника справи.
Разом з тим, у силу ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно з ч.5 ст.49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 26.09.2024 у зразковій справі №440/14216/23 наголосила на тому, що судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо в його мотивувальній частині містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи або в його резолютивній частині суд прямо вказав про права та обов'язки цієї особи. У такому випадку судове рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) положення про право кожного на справедливий судовий розгляд справи про його права та обов'язки.
Спір у цій справі стосується правомірності дій відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу з обмеженням максимального розміру.
Міністерство соціальної політики України не є учасником спірних публічно-правових відносин, а його компетенція та повноваження не є предметом дослідження у цій справі.
Відповідач не довів, що у зв'язку з розглядом цієї адміністративної справи у сторін (позивача чи відповідача) за рішенням суду виникне право заявити вимоги до Міністерства соціальної політики України або останнє зможе заявити до сторін у справі вимоги, що є обов'язковою ознакою матеріально-правової заінтересованості третьої особи та передумовою залучення її до участі у справі.
З огляду на викладене суд не вбачає підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство соціальної політики України.
Керуючись статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі - відмовити.
У задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до розгляду справи третьої особи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.