28 травня 2025 року № 640/10483/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства соціальної політики України, в якому просила:
- визнати діяльність Міністерства соціальної політики України щодо громадян, які позбавлені можливості у порядку черговості відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року №1243 «Про затвердження Порядку виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території» отримати компенсацію за втрачене нерухоме майно, у частині спрямування коштів на виплату компенсації за втрачене нерухоме майно без урахуванням судових рішень протиправною;
- зобов'язати Міністерство соціальної політики України забезпечити вирішення питання, пов'язане із виплатою компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, право на яку підтверджено рішеннями судів, та здійснити погашення заборгованості з такої виплати.
Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дану справу передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Ухвалою суду від 30.10.2023 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправне невчинення відповідачем визначених законом дій щодо здійснення виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, право на яку підтверджено рішеннями судів.
У наданому суду відзиві відповідач наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 02 лютого 2007 року у справі №2а-136/07 позов задоволено: зобов'язано виконком Бондарівської сільської ради прийняти належне ОСОБА_1 домоволодіння АДРЕСА_1 на баланс.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 28 квітня 2007 року у справі №2а-320/07 позов задоволено: зобов'язано Овруцьку РДА поставити ОСОБА_1 на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 52 801 грн.
Відповідно до повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області від 14 січня 2015 року №07-04/301, 18 травня 2007 року ОСОБА_1 було поставлено на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 .
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 28 лютого 2011 року у справі №2а-1263/11 позов задоволено: зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 , з урахуванням коефіцієнтів індексації житлового фонду 1,24, 1,18 та 1,34, збільшивши її з 52 801,00 грн до 103 526,00 грн.
На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2020 року ВП №63092170, відкритою за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду по справі 240/9916/19, Управлінням праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснено перерахунок ОСОБА_1 грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 , з урахуванням коефіцієнтів індексації житлового фонду 1,14, 1,13, 1,27, 1,22, 1,27, та 1,16 шляхом збільшення розміру компенсації з 103 526,00 грн. до 166 3 59,19 грн.
Міністерство соціальної політики України листом від 06.11.2017 повідомило департамент праці, соціальної та сімейної політики Житомирської облдержадміністрації щодо спрямування відкритих асигнувань, згідно із розподілом від 02.11.2017 за бюджетною програмою КПКВК 2501200 у сумі 18 846,9 тис. грн для проведення протягом листопада 2017 року компенсаційних виплат, доплат, передбачених громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у тому числі за напрямом «Виплата компенсації за втрачене майно та здійснення витрат у зв'язку з переїздом на нове місце проживання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 1817,8 тис. гривень. Зазначеним розподілом відкритих асигнувань кошти спрямовано лише на проведення компенсаційних виплат, доплат, у тому числі на виплату компенсації за втрачене майно, без урахування виконання судових рішень.
У листопаді 2018 року Мінсоцполітики листом від 06.11.2018 повідомило департамент щодо спрямування розподілом відкритих асигнувань від 05.11.2018 за КПКВК 2501200 коштів у сумі 19776,9 тис. грн для проведення протягом листопада компенсаційних виплат, доплат, у тому числі за напрямом «Виплата компенсації за втрачене майно та здійснення витрат у зв'язку з переїздом на нове місце проживання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 1919,2 тис. гривень. Як і у 2017 році, зазначеним розподілом відкритих асигнувань кошти спрямовано лише на проведення компенсаційних виплат, у тому числі на виплату компенсації за втрачене майно, без урахування виконання судових рішень.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон).
Статтею 1 Закону передбачено, що державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи базується, в тому числі, на принципах соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до частин 6, 8 статті 4 Закону громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом. Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України. Пунктом 3 частини першої статті 13 Закону закріплено, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.
Статтею 35 Закону визначено, що громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на отримання компенсації за втрачене на радіоактивно забрудненій території майно у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням (далі - компенсація за втрачене майно).
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року № 1243 затверджено Порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території (далі - Порядок №1243). Дана постанова набрала чинності 28 листопада 2009 року.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку № 1243 дія цього Порядку поширюється на громадян, які не отримали зазначену компенсацію на дату набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в тому числі тих громадян, які перебувають на черзі на отримання компенсації.
Порядком № 1243 передбачено, що компенсація за втрачене майно виплачується в порядку черговості, встановленої районною державною адміністрацією за місцем знаходження втраченого нерухомого майна.
Для отримання компенсації переселенець подає до районної державної адміністрації (виконавчого органу ради міста обласного значення) за місцезнаходженням втраченого нерухомого майна документи, зазначені в Порядку №1243.
При цьому в переліку документів для виплати компенсації, визначеному Порядком №1243, судові рішення не зазначено.
Відповідно до пункту 10 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936, виплата компенсації за втрачене майно проводиться за попереднім місцем проживання громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад у порядку черговості за списками, затвердженими відповідними місцевими органами виконавчої влади. Така виплата проводиться у межах бюджетних призначень на відповідний рік за бюджетною програмою КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - КПКВК 2501200), головним розпорядником коштів якої є Мінсоцполітики, шляхом спрямування бюджетних коштів розпорядникам нижчого рівня.
За інформацією Департаменту соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації, станом на 01.12.2021 на обліку для виплати компенсації за втрачене майно в області перебуває 1 134 особи, з них 18 осіб - відповідно до Закону, 1 116 осіб - за судовими рішеннями. Видатки за рішеннями судів у сумі 96 933 906, 30 грн обліковуються в органах Казначейства Житомирської області як кредиторська заборгованість.
Відповідно до Списків громадян - переселенців (спадкоємців) на отримання компенсації за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території станом на 01.12.2021 по Житомирській області, наданих Департаментом соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації, позивач перебуває на черзі для отримання грошової компенсації за втрачене майно за рішенням суду з 23.05.2007.
Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник коштів (у спірних правовідносинах - Мінсоцполітики) здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
Згідно зі статтею 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Бюджетних призначень на забезпечення виконання судових рішень за КПКВК 2501200 законами України про Державний бюджет України на відповідні роки не передбачено.
Таким чином, видатки за КПКВК 2501200 не спрямовуються на виплату компенсацій, доплат і допомоги за судовими рішеннями. Зазначене стосується, у тому числі, виплати компенсації за втрачене нерухоме майно.
Водночас, бюджетною програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» (далі - КПКВК 2501290) визначено бюджетні призначення на забезпечення виконання рішень суду, прийнятих національними судами, в тому числі про відшкодування моральної шкоди, судових витрат, а також сплата виконавчих витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження».
Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Забезпечення виконання рішень суду» визначений у Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2021 року № 902 (далі - Порядок №902).
Відповідно до пункту 5 Порядку №902 бюджетні кошти для забезпечення виконання рішень суду спрямовуються з дотриманням такої пріоритетності напрямів:
1) забезпечення виконання грошових зобов'язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувана (далі - грошове зобов'язання), щодо якого винесено рішення, боржниками у виконанні яких визначено Мінсоцполітики та Нацсоцслужбу, а також відшкодування моральної шкоди та судових витрат, сплати виконавчого збору, витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до норм Закону України “Про виконавче провадження»;
2) забезпечення виконання грошових зобов'язань щодо виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та “Про жертви нацистських переслідувань», боржниками у виконанні яких визначено регіональні органи соціального захисту населення, районні органи соціального захисту населення, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, а також відшкодування моральної шкоди та судових витрат;
3) забезпечення виконання грошових зобов'язань щодо інших соціальних виплат (крім зазначених у підпункті 2 цього пункту), боржниками у виконанні яких визначено територіальні органи Нацсоцслужби, регіональні органи соціального захисту населення, районні органи соціального захисту населення, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат;
4) забезпечення сплати судових витрат, виконавчого збору, витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження», боржниками у виконанні яких визначено територіальні органи Нацсоцслужби, регіональні органи соціального захисту населення, районні органи соціального захисту населення, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат.
Таким чином, бюджетні кошти за Порядком №902 спрямовуються на забезпечення виконання на підставі судових рішень саме грошових зобов'язань, тоді як у позивача на підставі судового рішення виникло право немайнового характеру - перебування у черзі для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння.
Порядок № 936 визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінсоцполітики (пункт 1 Порядку №936).
Як зазначено в пункті 2 Порядку № 936, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.
Таким чином, законодавець в даному Порядку № 936 окреслив коло суб'єктів взаємовідносин щодо використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Такі видатки здійснюються в межах бюджетних призначень, передбачених головному розпоряднику бюджетних коштів у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, а контроль за цільовим використанням бюджетних коштів здійснюється Мінсоцполітики, Держаудитслужбою, обласними та Київською міською держадміністраціями в межах їх компетенції (пункт 16 Порядку № 936).
Відтак, суд вважає, що Мінсоцполітики позбавлене можливості самостійно визначати розмір видатків на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, поза межами бюджетних призначень.
При цьому, жодна правова норма цього Порядку №936 до кола суб'єктів таких взаємовідносин не включає осіб, що мають право на виплату компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі позивача, та не наділяє його певними правами та обов'язками.
З огляду на зазначене вище, Мінсоцполітики не порушувало права та охоронювані законом інтереси позивача у межах спірних правовідносин, а тому суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства соціальної політики України (01601, місто Київ, вулиця Еспланадна, будинок 8/10; код ЄДРПОУ 37567866) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.