ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про зупинення провадження у справі
"29" травня 2025 р. справа № 300/3011/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боброва Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 та зобов'язання здійснити нарахування та виплату пенсії без застосування вказаних коефіцієнтів.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшли клопотання, в порядку статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, про зупинення провадження у даній справі рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25 та про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство соціальної політики України, оскільки у разі винесення рішення про задоволення позовних вимог, його реальне виконання залежитиме від дій Мінсоцполітики, як органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою “Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України». Також, на переконання відповідача, незалучення Мінсоцполітики до участі у справі позбавить останнє можливості реалізувати свої права, як учасника справи. Участь у розгляді справи Мінсоцполітики сприятиме всебічному та повному дослідженню обставин справи та надасть можливість врахувати позицію державного органу, відповідального за цю сферу правовідносин.
Суд, розглянувши заявлені клопотання та дослідивши матеріали адміністративної справи, зазначає наступне.
Приписами частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (частина 4 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору підлягають залученню до участі у справі, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Враховуючи приписи статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України та предмет спору, суд вважає, що у зв'язку з прийняттям судового рішення в даній справі Міністерство соціальної політики України не буде наділено новими правами чи покладено на нього нові обов'язки, або змінено його наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Таким чином, судом не встановлено обставин, за яких рішення у даній справі може вплинути на права чи обов'язки Міністерство соціальної політики України.
Міністерство соціальної політики України не є учасником спірних публічно-правових відносин, а його компетенція та повноваження не є предметом дослідження у цій справі, а отже відповідачем не доведено, що у зв'язку з розглядом цієї адміністративної справи у сторін (позивача чи відповідача) за рішенням суду виникне право заявити вимоги до нього або останній зможе заявити до сторін у справі вимоги, що є обов'язковою ознакою матеріально-правової заінтересованості третьої особи та передумовою залучення її до участі у справі.
Доводи відповідача про те, що головним розпорядником бюджетної програми за бюджетною програмою “Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України» є Міністерство соціальної політики України, а Пенсійний фонд України відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня, суд вважає необґрунтованими, оскільки обов'язки Мінсоцполітики як головного розпорядника бюджетних коштів передбачені законом, а не визначаються судовим рішенням у даній справі.
Обставин, за яких рішення у даній справі може вплинути на права, інтереси або обов'язки Міністерства соціальної політики України, судом також не встановлено.
Таким чином суд вважає, що клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерства соціальної політики України, є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
Щодо клопотання про зупинення провадження у справі, вивчивши матеріали даної адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою від 30.01.2025 №320/2229/25 Київський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі про визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абзацу першого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Суд зазначає, що саме постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 слугувала підставою для застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів при нарахуванні та виплаті пенсії позивача.
Таким чином, вирішення позовних вимог у даній справі неможливе без встановлення правомірності приписів пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1.
Наведене свідчить про наявність обставин, які унеможливлюють продовження судового розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З огляду на наведене вище суд дійшов до висновку про те, що провадження у даній адміністративній справі слід зупинити до дня набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 236, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи - Міністерства соціальної політики України до участі у даній справі - відмовити.
Зупинити провадження в адміністративній справі №300/3011/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.