ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"29" травня 2025 р. Справа № 300/3516/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,
Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (далі - позивач, ВЧ НОМЕР_1 ) 19.05.2025 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення безпідставно набутих коштів.
Пунктами 3 та 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, нормами КАС України чи спеціальним законодавством можуть встановлюватися інші строки звернення до суду, відмінні від тих, які встановлені КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Пунктом 1 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України від 29.12.2009 №1115/2009 (далі - Положення № 1115/2009), визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Держприкордонслужба) у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період.
Це Положення №1115/2009 застосовується також до відносин, що виникають у зв'язку з проходженням в органах Держприкордонслужби кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.
Відповідно до підпункту 8 пункту 127 Положення №1115/2009, зарахування військовослужбовців у розпорядження начальників, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого проходження такими військовослужбовцями військової служби допускається у разі, зокрема, коли більше десяти днів відсутні відомості про місцезнаходження військовослужбовця, - до повернення військовослужбовця до органу Держприкордонслужби (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ним військової служби) або до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим.
Оскільки спір у цій справі стосується проходження відповідачем публічної служби (служби в Держприкордонслужбі), підлягає застосуванню визначений частиною 5 статті 122 КАС України місячний строк звернення до суду, який є спеціальним у спірних правовідносинах.
З матеріалів справи вбачається, що підставою звернення до суду з цією позовною заявою стало недобросовісне, на переконання позивача, заволодіння відповідачем грошовими коштами у вигляді допомоги на оздоровлення.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначає Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України від 25.06.2018 № 558 (далі - Інструкція №558).
Відповідно до розділу ІV Інструкціі №558, військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Так, згідно з підпунктами 7-9 пункту 7 Інструкції №558, у разі переміщення військовослужбовців по службі до інших органів Держприкордонслужби в наказі начальника (командира) органу Держприкордонслужби про виключення зі списків особового складу зазначаються відомості про надання допомоги для оздоровлення.
Відомості про надання допомоги з посиланням на наказ начальника (командира) органу Держприкордонслужби зазначаються в грошовому атестаті, який надсилається до органу Держприкордонслужби за новим місцем служби.
Військовослужбовцям, які прибули для подальшого проходження військової служби і зараховані до списків особового складу Держприкордонслужби, допомога в році їх прибуття надається тільки в разі підтвердження факту невиплати її за попереднім місцем служби.
Військовослужбовцям, накази про звільнення яких підписано в минулому році, але не виключеним зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, допомога за період служби в поточному році не надається.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Витягу з наказу Начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби від 26.04.2023 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.
На підставі рапорту ОСОБА_1 від 09.06.2023 та Витягу з наказу Начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби за №361-ОС від 23.06.2023 позивачем нараховано та виплачено допомогу для оздоровлення, що підтверджується витягом з реєстру перерахувань на карткові рахунки №61 від 29.06.2023 в розмірі 26 675,77 грн.
Далі, відповідно до Витягу з наказу №186-ОС від 22.02.2024 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 .
Однак, відповідно до грошового атестату сержанта ОСОБА_1 №54 від 25.04.2023, виданого Військовою частиною НОМЕР_3 , відповідач вже отримував допомогу на оздоровлення за 2023 рік за попереднім місцем проходження служби.
З огляду на зазначене, ВЧ НОМЕР_1 вважає, що відповідачем неправомірно отримано кошти на оздоровлення, позаяк такі вже отримав за попереднім місцем проходження служби.
З урахуванням викладеного, відлік місячного строку звернення позивача до суду з цим позовом розпочався після його звільнення з військової служби, а саме, з 22.02.2024 та закінчився 23.03.2024.
Водночас позивач звернувся до суду з цим позовом лише 09.05.2025, направивши позовну заяву поштовим зв'язком.
Таким чином, із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду із заявленими позовними вимогами. При цьому, позивачем не зазначено обставин та не надано доказів, які б підтверджували за яких обставин чи у який спосіб він дізнався про нарахування відповідачу допомоги на оздоровлення за 2023 рік у Військовій частині НОМЕР_3 , та не наведено обставин, що об'єктивно унеможливили своєчасне звернення до суду.
Частинами 1, 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи наведене та з огляду на приписи статті 123, частини 6 статті 161 КАС України, наявні процесуальні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із заявленими позовними вимогами та надання доказів наявності поважних причин пропуску такого строку.
Окрім цього, згідно із пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві, серед іншого, зазначаються відомості про наявність або відсутність в учасників справи електронного кабінету.
Оцінюючи позовну заяву на відповідність зазначеній вимозі, судом встановлено, що позивач у позовній заяві не зазначив відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи, у зв'язку з чим така позовна заява також не відповідає пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статями 122, 160, 161, 169, 171 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом:
- подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску;
- зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи.
У разі неможливості долучення певних доказів, повідомити про причини неможливості подання таких доказів.
Роз'яснити, що в разі бездіяльності щодо усунення недоліків у вище зазначений строк, позовна заява буде повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Ухвалу постановлено 29.05.2025 у зв'язку із участю судді Тимощука О.Л. в період з 26.05.2025 по 28.05.2025 у підготовці для підтримання кваліфікації голів та застіпників голів судів, відповідно до Наказу від 23.03.2025 №131- ОС.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.