29 травня 2025 року Справа № 280/3435/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправною та скасування постанови,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бревко Наталії Юріївни від 25.04.2025 про відкриття виконавчого провадження №77902847.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виконавче провадження № 77902847 було відкрите відповідачем на підставі постанови інспектора Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції серії ЕАТ № 7916675 від 11.10.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у вигляді штрафу. Разом з тим, позивач наголошує на тому, що вказана постанова була оскаржена до суду та не набрала законної сили. Водночас на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не переконався у тому, чи завершилась процедура оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а також чи виник у позивача обов'язок зі сплати штрафу у строк, передбачений ч. 1 ст. 307 КУпАП. Як наслідок, виконавче провадження було відкрите незаконно та за відсутності правових підстав для прийняття виконавчого документа до виконання. За вказаних підстав позивач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи та документів, що надійшли до суду.
01.05.2025 до суду надійшла заява Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якій відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що у виконавчому провадженні вжиті всі заходи примусового виконання та виконавчі дії, спрямовані на виконання виконавчого документа. Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанова про стягнення виконавчого збору. Заяву про відкриття виконавчого провадження подано Управлінням патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, яке не є державним органом, але є структурним підрозділом, тому пред'являє на виконання до виконавчої служби. Якщо у позивача наявний борг та штраф, він повинен його сплатити або оскаржувати саму постанову № ЕАТ № 7916675 від 11.10.2023. Неодноразові звернення до суду ОСОБА_1 , щодо скасування постанови ЕАТ № 7916675 від 11.10.2023, а також на дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, прийняті рішення були не на користь ОСОБА_1 . Просить відмовити у задоволенні позову.
06.05.2025 судом отримано заяву відповідача про долучення до матеріалів справи копій матеріалів виконавчого провадження.
15.05.2025 на адресу суду надійшли пояснення Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, у яких зазначено, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ №7916675 від 11.10.2023, у зв'язку із несплатою правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП на підставі ст.308 КУпАП, 08.11.2023 дану постанову було надіслано для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. Просить відмовити у задоволенні позову.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 05.05.2025 суд відкрив провадження у цій адміністративній справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін з урахуванням особливостей провадження, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Рішення у справі ухвалюється з урахуванням перебування судді у відпустці у період з 23.05.2025 по 28.05.2025 згідно з довідкою від 27.05.2025 за вих. № 02-35/25/44.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Постановою поліцейського роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП рядовим поліції Гелецькою Юлією Ярославівною серії ЕАТ №7916675 від 11.10.2023 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням адміністративного стягнення в розмірі 340,00 грн.
Позивач оскаржив зазначену постанову по справі про адміністративне правопорушення шляхом звернення до Солом'янського районного суду міста Києва з адміністративним позовом про оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення. Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 08.01.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі № 760/24682/23. Адміністративна справа з оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення на час звернення з відповідним позовом до суду не розглянута судом першої інстанції.
15.04.2025 за вих. №4248 Управління патрульної поліції в Тернопільській області звернулось до Центрального ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою про примусове виконання в порядку статті 308 КУпАП по постанові у справі про адміністративне правопорушення для стягнення з позивача штрафу в розмірі 680 гривень.
Старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бревко Наталією Юріївною 25.04.2025 прийнято постанову, якою відкрито виконавче провадження № 77902847 з примусового виконання постанови Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Тернопільській області.
Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Підставою для прийняття оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження стала постанова інспектора УПП в Тернопільській області серії ЕАТ №7916675 від 11.10.2023 про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення.
Отже, у розумінні положень Закону № 1404-VIII вказана постанова є виконавчим документом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У силу вимог частини першої статті 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Організація примусового виконання рішень, що здійснюють державні або приватні виконавці, регламентована Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 6 розділу І Інструкції, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
У пункті 7 розділу І Інструкції регламентовано, що постанова як окремий документ мстить такі обов'язкові реквізити:
- номер виконавчого провадження;
- вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа;
- за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене;
- мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову;
- резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови.
Відповідно до абзацу першого пункту 4 розділу III Інструкції виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.
У силу пункту 5 розділу III Інструкції у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про закриття виконавчого провадження. У разі виконання рішення майнового характеру в постанові про відкриття виконавчого провадження виконавець зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника за встановленою формою (додатки 1, 2) протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження та попереджає його про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Приписами статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення (по тексту - КУпАП) врегульовано питання набрання законної сили постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини третьої статті 291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Згідно зі статтею 292 КУпАП скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України.
Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті встановлено статтею 300-1 КУпАП, відповідно до якої у разі несплати штрафу особами, зазначеними у частинах першій та другій статті 14-2 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.
У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили.
У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.
Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу встановлено статтею 307 КУпАП, відповідно до частини першої якої штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Стаття 308 КУпАП регулює примусове виконання постанови про стягнення штрафу, відповідно до якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Аналіз вказаних приписів КУпАП вказує на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів набирає законної сили, зокрема, в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
При цьому пункт 1 частини четвертої статті Закону № 1404-VIII, пункт 4 розділу III Інструкції чітко передбачають процедуру повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили.
У мотивувальній частині постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 25.04.2025 ВП № 77902847 зазначено, що постанова ДПП УПП в Тернопільській області серії ЕАТ № 7916675 від 11.10.2023 набрала законної сили 11.10.2023.
Разом з тим, як встановлено судом, ОСОБА_1 оскаржив постанову про адміністративне правопорушення шляхом звернення до Солом'янського районного суду міста Києва з адміністративним позовом (ухвала Солом'янського районного суду міста Києва від 08.01.2024 про відкриття провадження у справі № 760/24682/23). Адміністративна справа з оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення на час звернення з відповідним позовом до суду не розглянута судом першої інстанції.
Тобто, на час пред'явлення виконавчого документу до виконання та відкриття державним виконавцем виконавчого провадження виконавчий документ (постанова серії ЕАТ № 7916675 від 11.10.2023) перебував на оскарженні в судовому порядку.
Таким чином, відкривши виконавче провадження за постановою про адміністративне правопорушення, яка перебуває на стадії оскарження та на момент пред'явлення до примусового виконання не набрала законної сили, були порушені права особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності (позивача), на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Під час вирішення цієї справи суд враховує, що в силу положень частин першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Водночас аналіз змісту статей Закону № 1404-VIII свідчить про те, що державні виконавці не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку чи отримання правопорушником повідомлення про залишення скарги без задоволення. Згідно зі статтею 26 Закону № 1404-VII обов'язок державного виконавця розпочати примусове виконання рішення пов'язується з отриманням, зокрема, від стягувача відповідної заяви та належним чином оформленого виконавчого документа, а не перевірки цього документу на предмет оскарження його боржником.
Відтак, станом на 25.04.2025, констатувавши відповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону №1404-VIII, у тому числі в частині настання строку набрання ним законної сили, державний виконавець не мав правових підстав для повернення зазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення без прийняття до виконання та в силу вимог закону був зобов'язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження. За таких обставин відсутні підстави для висновку про протиправність оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження та про протиправність дій державного виконавця.
За правилами пунктів 2, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому належним способом захисту порушеного права є лише такий спосіб, який відповідає вимогам матеріального закону і призводить до поновлення прав позивача до такого стану, що існував до порушення права, а якщо відновлення такого стану є неможливим - компенсує позивачу шкоду, завдану неправомірним рішенням.
З огляду на відсутність у спірної постанови такої властивості, як протиправність, суд вважає належним і достатнім способом захисту порушеного інтересу позивача саме скасування постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження.
Вказані висновки щодо застосування норм права узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.03.2024 у справі №591/4234/23 за подібних правовідносин.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки жодного правового значення для правильного вирішення справи не мають.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Квитанцією від 30.04.2025 № 1132-5672-0067-1838 підтверджується сплата позивачем судового збору. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 271, 287, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.04.2025 ВП №77902847, винесену старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бревко Наталією Юріївною.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач - Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: вул. Брюллова, буд. 5, м. Запоріжжя, 69068; код ЄДРПОУ 44993352.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Котляревського, буд.24, м. Тернопіль, 46003; код ЄДРПОУ 40108646.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 29.05.2025.
Суддя К.В.Мінаєва