29 травня 2025 року Справа № 280/2473/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області,
Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач 2), у якій позивач (з урахуванням ухвали суду від 22.04.2025) просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача 2 щодо перерахунку та виплати пенсії за віком позивачу, призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії;
2) зобов'язати відповідача 1 здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу, призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 02.10.2024.
Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати за сплату судового збору.
Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Хомичем І.О., який діє на підставі ордеру серії АА №1537559 від 04.02.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебувала на обліку в органі Пенсійного фонду України у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років. У зв'язку з досягненням віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який дає право на виплату пенсії за віком, 07.02.2023 позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із відповідною заявою про призначення пенсії. Враховуючи принцип екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянуло вказану заяву та призначило позивачу пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. При цьому показник середньої заробітної плати враховувався за 2014-2016 роки, замість правильного показника середньої заробітної плати по України, який мав враховуватись за останні три роки, що передували року (2023 рік) звернення із заявою про призначенням пенсії за віком згідно із Законом № 1058-ІV, тобто, за 2020-2022 роки. Вказані дії, на думку представника позивача, порушують законні права та інтереси позивача, оскільки вони ґрунтуються на безпідставних мотивах і не відповідають критеріям правомірності, тому є протиправними. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
02.05.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зазначає про необхідність застосування строку звернення до суду. Вказує, що з 01.04.2010 позивачу була призначена пенсія за вислугу років, надалі на підставі особистої заяви від 07.02.2023 позивача переведено на пенсію за віком з дня подання заяви. Оскільки пенсія вже призначалась раніше, при переході на пенсію за віком відповідно до Закону України №1058, згідно з наданою позивачем довідкою про розрахунок заробітку при обчисленні пенсії позивача було застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Таким чином, виходячи з норм чинного законодавства України та на підставі вищевикладеного, оскільки позивачу первинно було призначено пенсію за вислугу років у 2010 році, у відповідача відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки при перерахунку пенсії за віком, оскільки показник середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки застосовуються лише при первинному призначенні пенсії у 2023 році. Просить відмовити у задоволенні позовної заяви.
19.05.2025 судом отримано відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, у якому зазначено, що позивач звернулася із проханням про застосування показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки при перерахунку пенсії за Законом №1058-VI, яка вже була їй призначена, а не при ї первинному призначенні. Оскільки подана позивачем заява не передбачала зміни виду отримуваної ним пенсії, то і підстави для застосування показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки у разі переведення ОСОБА_1 на інший вид пенсії відсутні. Також вказано про дискреційність повноважень органу Пенсійного фонду щодо призначення та виплати позивачу пенсії. Крім того, зауважено на пропуску строку звернення до суду.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 07.04.2025 суд залишив позовну заяву без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності інших причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 07.02.2023 по 01.10.2024, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
Ухвалою від 22.04.2025 суд повернув позивачу позовну заяву в частині позовних вимог за період з 07.02.2023 по 01.10.2024. Інші підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Ухвалою від 22.04.2025 суд відкрив провадження у справі, призначив її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Рішення у справі ухвалюється з урахуванням перебування судді у відпустці у період з 23.05.2025 по 28.05.2025 згідно з довідкою від 27.05.2025 за вих. № 02-35/25/44.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.04.2010 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до ст.55 «е» (як працівнику охорони здоров'я) Закону України «Про пенсійне забезпечення», обчислену згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується розпорядженням №187244 від 30.04.2010.
Набувши пенсійного віку та маючи необхідний загальний стаж, 07.02.2023 позивач звернулася до управління Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком (перехід на інший вид пенсії) відповідно до Закону №1058-ІV. Пенсійним органом проведено перерахунок пенсії за віком позивача, відповідно до рішення № 923060187244 від 10.02.2023, загальний страховий стаж становив 43 роки 0 місяців 01 день.
На відповідне звернення представника позивача щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.03.2025 №0800-0211-8/22510 повідомлено, що згідно заяви на перехід на інший вид пенсії від 07.02.2023 та відповідних документів ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком з дня подання заяви, обчислену за нормами Закону №1058, з урахуванням заробітку, визначеного згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії за 2014, 2015 та 2016 роки - 6186,32 грн. Оскільки ОСОБА_1 перебуває на обліку з 2010 року, відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021 та 2022 роки при перерахунку пенсії у 2023 році. В порядку екстериторіальності заяву на перехід на інший вид пенсії та документи було розглянуто відділом перерахунків пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, з якої сплачені страхові внески, позивач звернулася до суду з цим позовом.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
За приписами частини першої статті 9 Закону №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Отже, Законом № 1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.
При цьому, відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П= Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, за загальним правилом при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
За пунктами 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Частина третя статті 45 №1058-IV встановлює, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз зазначених положень законодавства свідчить про те, що частиною третьою статті 45 №1058-IV передбачено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Тому показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону (у спірних правовідносинах - Закону №1788-XII), то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, проведене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17 від 13.12.2018 у справі №185/860/17).
Суд звертає увагу, що у постановах від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17 та від 10.07.2018 у справі № 520/6808/17 Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, судом встановлено, що 01.04.2010 позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до статті 55 Закону № 1788-XII (як працівнику охорони здоров'я), який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач вперше звернулася 07.02.2023.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленій в постанові від 26.03.2019 у справі №335/13242/16-а (2-а/335/33/2017), від 31.05.2019 у справі №314/272/17(2-а/314/33/2017) та від 31.03.2020 у справі №348/1296/17.
При вирішенні адміністративної справи суд також враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№21-6331а15), за якими у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV. Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17 та Верховним Судом у постановах від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 та від 27.11.2024 у справі № 560/11681/23.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років, призначених відповідно до Закону №1788-XII, з 01.01.2004 здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на той факт, що призначення пенсії за вислугу років зумовлено положеннями Закону №1788-XII.
При цьому статтею 9 Закону №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, частина третя статті 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Таким чином, при зверненні із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивач набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону №1058-IV, оскільки за таким призначенням звернулася вперше у лютому 2023 року.
Відтак, при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020-2022 роки, як того вимагає частина друга статті 40 Закону №1058-ІV.
Зазначений висновок суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17, висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 31.07.2019 у справі №720/208/17, від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 18.08.2020 у справі №263/6611/17, від 28.09.2022 у справі №184/886/17, від 29.03.2023 у справі №240/4170/19.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, а саме за 2020-2022 роки.
При цьому суд не враховує посилання відповідача 2 на висновки Верховного Суду, наведені у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №300/5450/23, оскільки стосується іншого предмету спору. Так, спір у справі №300/5450/23 виник у зв'язку з відмовою територіального органу Пенсійного фонду України призначити позивачу пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, яка була обґрунтована тим, що позивачка вже отримує пенсію за віком, яку було призначено на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 13 Закону №1788-XII. Судова палата дійшла висновку про те, що позивач, як особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону України №1788-XII, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії. Між тим, у розглядуваній справі позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача вчинити певні дії слід зазначити наступне.
Суд зазначає, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.10.2023 у справі № 446/1/22, що під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект щодо відновлення відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 227/3208/16-а.
Судом встановлено, що пенсійний орган, розглянувши заяву позивача про призначення пенсії за віком та призначивши таку пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, порушив права та інтереси позивача на належне пенсійне забезпечення.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
У межах спірних правовідносин заява позивача про переведення з пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області та за результатом її розгляду прийнято рішення № 923060187244 від 10.02.2023.
Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку №22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов'язання перерахувати пенсію з 02.10.2024 є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву ОСОБА_1 від 07.02.2023 про перехід на інший вид пенсії. Натомість, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про призначення (перерахунок) пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо перерахунку пенсії.
За таких обставин порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій саме відповідача 2 щодо переведення позивача з одного виду пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки на інший, замість призначення пенсії за віком, та зобов'язання відповідача 2 здійснити позивачу з 02.10.2024 перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, починаючи з 02.10.2024.
Разом з тим, суд зазначає, що обов'язок виплати пенсії залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, тобто у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Відтак, виплата пенсії повинна проводитись Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області після отримання від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішення про перерахунок пенсії та матеріалів пенсійної справи.
Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання відповідача 1 виплатити пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно доводів відповідачів про пропуск позивачем строку звернення суд звертає увагу, що питання дотримання позивачем строку звернення до суду вирішується судом під час відкриття провадження у справі (частина п'ята статті 171 КАС України) та зазначене питання вирішено судом в ухвалі суду від 22.04.2025 про повернення позову у частині позовних вимог (період з 07.02.2023 по 01.10.2024), у якій, серед іншого, суд дійшов висновку про застосування шестимісячного строку звернення до суду у відповідності до статті 122 КАС України, починаючи з дати звернення позивача до адміністративного суду, оскільки правовідносини щодо пенсійних виплат є правовідносинами триваючого характеру.
Крім того, суд звертає увагу на правових висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 06.02.2025 по справі №990/29/22, відповідно до яких строк звернення до суду існує не для того, щоб надавати можливість суб'єкту владних повноважень уникнути відповідальності. Триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває. В іншому разі суб'єкт владних повноважень отримав би легітимацію з боку держави у формі забезпечення можливості зловживання правом та безкінечне продовження протиправної поведінки з огляду на відсутність дієвого механізму спонукання до виконання обов'язку.
Щодо інших посилань учасників справи суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обчислення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Квитанцією від 02.04.2025 № 6970-6657-9634-0733 підтверджується сплата позивачем судового збору. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, як суб'єкта владних повноважень, яким порушено права позивача.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки замість призначення пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки, починаючи з 02.10.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки, починаючи з 02.10.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012.
Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, 88000; код ЄДРПОУ 20453063.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 29.05.2025.
Суддя К.В. Мінаєва