29 травня 2025 року Справа № 640/27126/21 Провадження №ЗП/280/588/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку у частині,
Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі-позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач, Держаудитслужба), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу від 24.06.2021 №000500-14/7930-2021 в частині:
пункту 5, згідно з яким вимагається забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» втрат фінансових ресурсів на загальну суму 14 293 286,71 грн. заподіяних через сплату штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань на користь приватних суб'єктів господарювання та стягнення витрат на проведення виконавчих дій;
пункту 6, згідно з яким вимагається забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» втрат фінансових ресурсів, заподіяних через стягнення з філії «Центр забезпечення виробництва» пені, 3% річних та витрат на судовий збір на загальну суму 2 042 039,39 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) сторін.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч.1 ст.27, ч.3 ст.276, ст.ст.289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
18.03.2025 матеріали адміністративної справи №640/27126/21 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Новіковій І.В.
Ухвалою суду від 24.03.2025 адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику представників сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що встановлення Держаудитслужбою випадків сплати/відображення позивачем сум штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань на користь приватних суб'єктів господарювання та на виконання прийнятих судових рішень, в результаті яких з АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» стягнуті штрафні санкції, судовий збір та витрати на проведення виконавчих дій в загальній сумі 14 293 286,71 грн. є передчасними, у зв'язку з неповним з'ясуванням відповідачем обставин, які стали підставою для затримки здійснення оплат позивачем контрагентам за отриману продукцію. Позивач зазначає, що вимога відповідача, якою позивача зобов'язано забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» втрат фінансових ресурсів, заподіяних через сплату штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору, не є вимого про усунення порушень вимог ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, а фактично є вимогою про усунення наслідків таких порушень. Позивач зазначає, що у зв'язку із відсутністю у нього обігових коштів та наявністю довгострокових зобов'язань, зокрема за кредитними договорами, зменшенням находження коштів від діяльності Товариства, позивач з об'єктивних причин не мав можливості у строки, передбачені умовами Договорів, розрахуватися за поставлену продукцію з постачальниками. Позивач вважає, що у ситуації, яка склалася його вина відсутня. З урахуванням викладеного у позовній заяві позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що в ході ревізії діяльності позивача було встановлено порушення статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, частини першої статті 193 Господарського кодексу України, при виконанні господарських зобов'язань за укладеними договорами філія «Центр забезпечення виробництва» не здійснила погашення заборгованості, що призвело до сплати штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань на користь приватних суб'єктів господарювання та на виконання прийнятих судових рішень і, як наслідок, стягнення витрат на проведення виконавчих дій на загальну суму 14 293 286,71 грн, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів філії «Центр забезпечення виробництва» на зазначену суму, а також порушення вимог статей 526, 530, 629 ЦК України, статей 193, ГК України, пункту 6.1 договору від 13.09.2018 №ЦЗВ-07-07418-01 філія «Центр забезпечення виробництва» порушила терміни повної і своєчасної оплати отриманої продукції за вказаним договором та, як наслідок, з філії «Центр забезпечення виробництва» стягнуто пеню у розмірі 463759,79 грн., що призвело до втрат матеріальних (фінансових) ресурсів філії «Центр забезпечення виробництва» на суму 2 042 039,39 грн. Представник відповідача зазначає, що зазначені порушення допущені з вини керівників філії «Центр забезпечення виробництва», які несуть відповідальність за завдання збитків підприємству. Також, відповідач вказував на те, що під час дослідження Головної книги по субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» у Філії у періоді з 01.01.2019 по 01.03.2020 були наявні грошові кошти для погашення кредиторської заборгованості. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до пункту 8.24 Плану заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на І квартал 2021 року проводила ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності АТ «Укрзалізниця» та її відокремлених підрозділів за період з 01.01.2017 по 30.06.2020.
За результатами вказаного заходу державного фінансового контролю Держаудитслужба склала акт ревізії від 19.05.2021 №05-21/2 (далі - Акт ревізії №05-21/2), в якому зафіксовано порушення фінансової дисципліни.
Зазначений Акт ревізії № 05-21/2 підписано із запереченнями посадовими особами АТ «Укрзалізниця», які Держаудитслужба розглянула та надала свої висновки, що затверджені 18.06.2021.
24.06.2021 Держаудитслужбою, у зв'язку з виявленням порушень та їх не усуненням, складено на направлено на адресу АТ «Укрзалізниця» Вимогу №000500-14/7930-2021 про усунення виявлених порушень, у пункті 4 та 5 якої зазначено:
на порушення статей 525, 526, 530, 629 ЦКУ, частини першої статті 193 ГКУ при виконанні господарських зобов'язань за укладеними договорами філія «Центр забезпечення виробництва» не здійснила погашення заборгованості, що призвело до сплати штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань на користь приватних суб'єктів господарювання та на виконання прийнятих судових рішень і, як наслідок, стягнення витрат на проведення виконавчих дій на загальну суму 14 293 286,71 грн, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів філії «Центр забезпечення виробництва» на зазначену суму;
на порушення вимог статей 526, 530, 629 ЦКУ, статей 193 ГКУ, пункту 6.1 договору від 13.09.2018 №ЦЗВ-07-07418-01 філія «Центр забезпечення виробництва» порушила терміни повної і своєчасної оплати отриманої продукції за вказаним договором та, як наслідок, з філії «Центр забезпечення виробництва» стягнуто пеню у розмірі 1 351 605,37 грн., 3% річних - 226674,23 грн. та витрат на судовий збір у розмірі 463759,79 грн., що призвело до втрат матеріальних (фінансових) ресурсів філії «Центр забезпечення виробництва» на суму 2 042 039,39 грн.
Також, вимогою Держаудитслужби від 24.06.2021 №000500-14/7930-2021 позивача зобов'язано:
4. забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» втрат фінансових ресурсів на загальну суму 14 293 286,71 грн., заподіяних через сплату штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань на користь приватних суб'єктів господарювання та стягнення витрат на проведення виконавчих дій;
5. забезпечити відшкодування АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» втрат фінансових ресурсів, заподіяних через стягнення з філії «Центр забезпечення виробництва» пені, 3% річних та витрат на судовий збір на загальну суму 2 042 039,39 грн.
Позивач, не погодившись з вимогою Держаудитслужби від 24.06.2021 №000500-14/7930-2021, в частині пунктів 4 та 5, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43).
Пунктом 1 Положення №43 передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема, вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Згідно з пунктом 6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 16); у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їхній розмір в установленому законодавством порядку (підпункт 23).
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 затверджено Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, який визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання (далі - Порядок №550).
Пунктом 2 Порядку №550 передбачено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Відповідно до пункту 46 Порядку №550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Відповідно до пункту 50 Порядку №550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення:
притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю;
порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;
звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства;
застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Отже вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов'язковою до виконання.
Суд зазначає, що аналіз пп.7, 13 ч.1 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», пп.9 п.4 Положення №43, пп.45, 46, 50 Порядку №550, дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність з вимогами законодавства, є обов'язковою для виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Отже, правова вимога письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення з відповідним позовом. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №820/3534/16.
Таким чином, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході проведення перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова лише в частині усунення допущених порушень законодавства.
Що стосується збитків, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, то вони не можуть бути стягнуті шляхом пред'явлення вимоги.
Такі збитки або відшкодовуються у добровільному порядку, або шляхом звернення контролюючого органу до суду з відповідним позовом.
Відтак, наявність збитків та правильність їх обчислення перевіряються судом, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов про визнання вимоги протиправною.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладену у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №826/2525/15, від 29.07.2019 у справі №400/2658/18, від 11.12.2019 у справі №160/641/19, від 28.12.2021 у справі №420/5135/18.
Отже, з урахуванням викладеного, висновки відповідача в частині завдання фінансових збитків АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» не можуть бути перевірені в межах предмета доказування у даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати на користь позивача не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03049, м.Київ, пр.Повітрофлотський, 11/15, код ЄДРПОУ ВП 40081347) до Державної аудиторської служби України (04070, м.Київ, вул.Петра Сагайдачного, 4, код ЄДРПОУ 40165856) про визнання протиправним та скасування висновку у частині - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова