Справа № 462/3458/25
провадження 1-кс/462/932/25
29 травня 2025 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі слідчої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна в частині користування, -
Представник заявника - ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова із клопотанням про скасування арешту, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 20.05.2025 на автомобіль марки «Tesla», із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 . Клопотання мотивоване тим, що власником даного автомобіля є ОСОБА_4 , який надав підозрюваному ОСОБА_5 цей автомобіль для тимчасового використання в якості таксі, а арешт накладався лишез підстав перевезення підозрюваним 4 посилки. ОСОБА_4 не має жодного відношення до даного кримінального провадження, а тому як законний власник арештованого автомобіля позбавлений можливості користуватися вказаним майном, чим порушуються його законні права та інтереси.
Слідчий, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася, однак подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, в якому зазначив, що заперечує проти задоволення клопотання, оскільки досудове розслідування триває, в ході якого було встановлено, що ОСОБА_5 використовував вказаний транспортний засіб для перевезення канабісу з метою збуту. Окрім цього, вказує, що в ході огляду місця події 17.05.2025р. із вказаного автомобіля було вилучено 6 пакетів з речовиною рослинного походження зеленого кольору, які скеровано для проведення експертизи. Тому вказаний автомобіль є речовим доказом та використовувся не лише як засіб перевезення канабісу, але й як засіб зберігання такого.
Дослідивши матеріали клопотання, оглянувши матеріали досудового розслідування №12025141390000582 від 17.05.2025, слідча суддя дійшла наступних висновків.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії власником транспортного засобу "Model Y" із реєстраційним номером НОМЕР_2 , є ОСОБА_4 .
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на день розгляду клопотання ОСОБА_5 повідомлено підозру за ч. 1 ст. 307 КК України.
17.05.2025 на підставі постанови слідчого про визнання речових доказів, зокрема, автомобіль марки «Теsla» д.н.з. НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , котрий було вилучено під час огляду місця події визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 20.05.2025р. на вказаний автомобіль накладено арешт.
Відповідно до частини першої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (ст. 132 КПК України).
Пунктом 7 частини другої статті 131 КПК України передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як встановлено судом, у кримінальному провадженні № №12025141390000582 від 17.05.2025 триває досудове розслідування, призначені експертизи, які на момент розгляду клопотання не проведені, а відтак дане клопотання є передчасним, оскільки станом на момент розгляду клопотання підстави, з яких виходив суд при накладенні арешту на спірний автомобіль, не відпали, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити, що не позбавляє в подальшому власника майна звертатись до слідчого судді чи суду з аналогічним клопотанням по закінченню всіх необхідних слідчих дій.
Разом з цим, слідча суддя враховує, що в силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідча суддя звертає увагу на те, що у даній справі ступінь втручання у право власності ОСОБА_4 на належний автомобіль, який визнаний речовим доказом, є співмірним потребам досудового розслідування.
Керуючись ст.ст.376, 131, 132, 170,174 КПК України, слідча суддя -
постановила:
В задоволенні клопотанняпредставника заявника - ОСОБА_3 про скасування арешту майна відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосереднього до Львівського апеляційного суду.
Слідча суддя: ОСОБА_1